Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №203/5199/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9304/26 Справа № 203/5199/26 Суддя у 1-й інстанції - Недобитюк Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тумаков Антон Сергійович, на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпра від 03 липня 2026 року, у складі судді Недобитюк Н.В., у цивільній справі № 203/5199/26 про повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позову, –

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Тумакова А.С. подала заяву про забезпечення доказів до подання позову, де просила забезпечити докази шляхом витребування у КП “Жилсервіс-5” ДМР документів та інформації, зазначених у заяві, посилаючись на те, що вона проживає у кімнаті АДРЕСА_1 . Їй стало відомо, що у цьому приміщенні зареєстровані інші особи, які фактично у кімнаті не проживають, участі в утриманні житла не приймають, комунальні послуги не сплачують, кімнатою, як житлом, не цікавляться. За для подання позову їй потрібно визначити відповідачів та, в порядку ст. 116 ЦПК України суд може забезпечити доказів, якщо подання таких доказів є утрудненим. Заявник зазначає, що адвокатський запит до КП “Жилсервіс-5” ДМР не надав результатів, що свідчить про відсутність у заявника можливості добути такі докази у позасудовому порядку. Просить витребувати у КП “Жилсервіс-5” ДМР відомості про осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 ; документи, які стали підставою для реєстрації або вселення зазначених осіб; відомості щодо наявності або відсутності договору найму (користування) житловим приміщенням, а також відомості про сторони такого договору; облікові картки мешканців та особовий рахунок житлового приміщення; акти обстеження житлового приміщення (у разі їх наявності).

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпра від 03 липня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тумакова А.С. про забезпечення доказів до подання позовної заяви - повернуто заявнику.

Роз`яснено заявнику, що він має право звернутися із даною заявою до Центрального районного суду міста Дніпра, до компетенції якого належить розгляд вказаної заяви.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою про забезпечення доказів до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду мотивована тим, що адреса знаходження КП “Жилсерівс-5” ДМР знаходиться у Центральному районі м. Дніпра, що не належить до територіальної юрисдикції Індустріального району м. Дніпрі, що узгоджується з положеннями абз.1 ч.4 ст. 116 ЦПК України. Заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.117 ЦПК України, оскільки її подання належить здійснити до Центрального районного суду м. Дніпра, тобто, за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія (а.с.47).

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 у липні 2026 року через свого представника — адвоката Тумакова А.С. в підсистемі “Електронний суд” звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, ухвалою Центрального районного суду м. Дніпра від 25 травня 2026 року у справі №203/5199/26 вже було встановлено, що подана заява про забезпечення доказів безпосередньо пов`язана з майбутнім позовом щодо житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 . У цій ухвалі суд дійшов висновку, що майбутній позов підпадає під правила виключної підсудності за ст. 30 ЦПК України, а тому і ця заява належить до розгляду саме Індустріальним районним судом м. Дніпра. На підставі цього за ст. 30,31,32 ЦПК України матеріали справи було передано до Індустріального районного суду м. Дніпра. Однак, не зважаючи на неможливість спорів між судами про підсудність, суддя Індустріального районного суду м. Дніпра фактично відмовилась приймати справу до розгляду, вирішивши повторно питання територіальної підсудності цієї заяви та належність розгляду саме Центральному районному суду м. Дніпра.

Разом з цим Індустріальний районний суд м. Дніпра неправильно, на думку скаржника, застосував ч.4 ст. 116 ЦПК України, не зважаючи на те, що підсудність вже була визначена Центральним судом м. Дніпра, а Індустріальний районний суд м. Дніпра не наділений повноваженнями повторно визначати підсудність розгляду цієї заяви. Також суд першої інстанції не врахував взаємозв`язок заяви про забезпечення доказів з майбутнім позовом, а сама заява про забезпечення доказів до подання позову не є самостійною вимогою на думку скаржника, тоді як, на думку скаржника, така заява є процесуально похідною від майбутнього позову.

Крім того скаржник наголосив, що суд першої інстанції не врахував обставини того, що заявником вже подавався позов до Індустріального районного суду м. Дніпра без визначення відповідачів у справі та ухвалою від 27 квітня 2026 року у справі №202/2218/26 позов було повернуто ОСОБА_1 з можливістю повторного подання після усуненні таких недоліків. Скаржник наголошує, що суд першої інстанції безпосередньо був обізнаний про необхідність заявникові забезпечити докази зазначеним шляхом та після повернення позову суд відмовився забезпечити можливість отримання саме таких доказів, відсутність яких стала підставою для повернення позову, чим допустив надмірний процесуальний формалізм та порушив право заявника на доступ до правосуддя (а.с.50-52).

Згідно із частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, заявник просить забезпечити докази шляхом їх витребування у КП «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, місцезнаходження якого: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 14.

Зазначена адреса знаходиться на території Центрального району м. Дніпра, що не належить до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду міста Дніпра.

Ухвалюючи про повернення заяви, суд першої інстанції вважав, що заявником неправильно визначено суд, до якого подається заява, у зв`язку із чим заява не відповідає вимогам ст. 117 ЦПК України та підлягає поверненню для подання до належного суду, а саме до Центрального районного суду міста Дніпра.

З таким висновком суду та обставинами справи колегія суддів повністю погоджується.

У відповідності до ч.1,3,4 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Колегія суддів відзначає, що така заява про забезпечення доказів, яка подана до подання позову, розглядається саме судом за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. У даній справі обидві ці обставини збігаються за адресою місцезнаходження КП “Жилсервіс-5” ДМР, тобто, за адресою: АДРЕСА_3 , що за територіальною юрисдикцією відноситься до Центрального району м. Дніпра, як це вірно зазначено судом першої інстанції.

Доводи скаржника про те, що заява про забезпечення доказів та майбутній позов мають взаємозв`язок та пов`язані єдиною процесуальною метою в даному випадку колегія суддів відкидає, оскільки положеннями ст. 116 ЦПК України безпосередньо визначено, за якими ознаками та яким саме судом такі заяви повинні розглядатись, а пов`язаність отримання певних доказів із доказуванням майбутніх позовних вимог в даному випадку не застосовується, як і не впливає на підсудність такої заяви виключна підсудність майбутнього позову ОСОБА_1 .

Колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції правомірно визначив невідповідність цієї заяви вимогам ст. 117 ЦПК України, оскільки подана така заява ОСОБА_1 не до того суду, який має розглядати таку заяву до подання позову.

Доводи скаржника про визначення територіальної підсудності Центральним районним судом м. Дніпра в ухвалі від 25 травня 2026 року та встановлення розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позову Індустріальному районному суду м. Дніпра колегія суддів відкидає, оскільки саме положеннями ст. 116 ЦПК України визначаються такі критерії. Разом з цим колегія суддів наголошує, що у разі непогодження з ухвалою суду заявник має право на її оскарження.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що доводи скаржника не спростовують правомірних висновків суду про невідповідність заяви ОСОБА_1 встановленим нормам діючого процесуального законодавства України.

Разом з цим колегія суддів відзначає, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню ОСОБА_1 із заявою до суду за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія, тобто, за місцезнаходженням КП “Жилсервіс-5” ДМР, як про це вірно вказав суд першої інстанції.

Колегія суддів доходить висновку, що доводи, приведені в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин, чому дана належна правова оцінка, і незгоди з висновками суду першої інстанції, тому підстави для застосування колегією суддів положень ст. 379 ЦПК України відсутні.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без порушень норм процесуального права, тому вона підлягає залишенню без змін на підставі ст. 375 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тумаков Антон Сергійович - залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпра від 03 липня 2026 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено “14” вересня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

М.О. Макаров