Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №204/4503/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7117/26 Справа № 204/4503/26 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Красвітної Т.П., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Усенко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №204/4503/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лавринович Оксани Володимирівни на ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року про відмову у забезпеченні позову, постановлену у складі судді Черкеза Д.Л., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Чечелівського районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – ОСОБА_4 , про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначає, що заявлені позивачем позовні вимоги стосуються об`єктів нерухомості - домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 за тією ж адресою.

Позивач є власником 1/2 зазначених будинку та земельної ділянки, які були відчужені особою – ОСОБА_3 , що не була їх власником на момент відчуження, ОСОБА_2 , яка не мала ані грошей, ані наміру придбавати зазначену нерухомість (фіктивна угода). Окрім належної позивачеві частки ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 власну 1/4 частину домоволодіння, порушивши при цьому право позивача на переважне придбання цієї частки.

В провадженні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу знаходиться справа №211/6579/25 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 628517,82 грн., провадження відкрите 20 червня 2025 року.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу у справі №211/6320/25 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 1 245 783 грн.

Отже, сума стягнення цілком дозволяє стягнення з нерухомого майна ОСОБА_2 . Також зазначає, що є велика ймовірність того, що домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 будуть продані або передані у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень по справах №211/6579/25 та № 211/6320/25, що, відповідно унеможливлює захист майнових прав позивача. Тобто, наразі є реальна небезпека для позивачів остаточної втрати майна через його реалізацію у виконавчому провадженні по стягненню з ОСОБА_2 неіснуючих боргів.

У зв`язку з чим просила суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: загальна площа 311,40 кв.м, житлова площа 175,10 кв.м. у складі а-3 житловий будинок, Ж – літня кухня, З – вольєр, К – гараж, Л – альтанка, І – ІІІ, 1 – 23 – споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – ОСОБА_4 , про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу - відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом при постановленні ухвали не повно з`ясовані всі обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, безпідставно послався на забезпечення позову у справі №204/11092/25, але провадження у цій справі та у справі №204/11092/25 процесуально не пов`язані, тому арешт у справі №204/11092/25 може бути скасований у будь-який момент.

ОСОБА_3 достеменно знаючи про відсутність права розпоряджатися майном в цілому, вдається до шахрайських дій, наслідком яких є викрадення майна у позивача та ОСОБА_4 , тому спірне майно потребує посиленого захисту до остаточного вирішення спору.

Суд не перевірив належним чином доводів заяви, не пересвідчився в тому, що існує велика ймовірність того, що домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 будуть продані або передані у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень по справах №211/6579/25 та №211/6320/25, що відповідно унеможливлює захист майнових прав позивача. Тобто, наразі є реальна небезпека для позивачів остаточної втрати майна через його реалізацію у виконавчому провадженні по стягненню з ОСОБА_2 неіснуючих боргів.

У зв`язку з чим просить ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 рокускасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити, застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: загальна площа 311,40 кв.м, житлова площа 175,10 кв.м. у складі а-3 житловий будинок, Ж – літня кухня, З – вольєр, К – гараж, Л – альтанка, І – ІІІ, 1 – 23 – споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом, через представника, подала відзив, в якому вважає доводи викладені в апеляційній скарзі не є такими, що спростовують правильність ухваленого судового рішення.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що матеріали справи містять докази наявності зареєстрованих обмежень щодо спірного майна, вжитих судом у справі №204/11092/25 про витребування майна, де позивачами є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а тому з огляду на відсутність у даній заяві по справі №204/4503/26 переконливих доводів, які б давали підстави вважати, що відсутність застосування аналогічного виду обмежувальних заходів унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, суд правильно дійшов висновку про безпідставність таких вимог.

Звертає увагу, що обставини, які стали передумовою для застосування заходів забезпечення позову у справі №204/11092/25 є аналогічними до обставин, вказаних у заяві поданій у справі №204/4503/26.

Спірне майно вже забезпечено у справі №204/11092/25 в якій заявлено вимоги про витребування майна, вжиття судом аналогічних заходів у даній справі буде свідчити про порушення збалансованості інтересів сторін, оскільки в вочевидь вимоги даної заяви спрямовані на порушення інтересів відповідача ОСОБА_2 .

Вказане також вбачається з того, що вимога про витребування майна та вимога про переведення прав покупця за договором є взаємовиключними, що свідчить про створення стороною позивача штучних позовів з метою порушення прав ОСОБА_2 як законного власника. Про відсутність мети спрямованої на захист прав сторони позивача свідчить відсутність виконання приписів ст.362 ЦК України.

Крім того, відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить перевести право покупця на 1/4 частку спірного майна, в той час як вимагає вжити заходи забезпечення позову щодо домоволодіння в цілому, що також свідчить про намагання вчинити дії спрямовані на порушення прав законного власника – ОСОБА_2 .

У зв`язку з чим просить ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача ОСОБА_5 не зазначено та не надано суду будь-яких переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову по даній справі у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно призведе до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, не доведено перед судом, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для позивача, оскільки спірне нерухоме майно вже перебуває під арештом, що унеможливлює його відчуження на користь третіх осіб, а також не наведено жодних обставин на підтвердження того, що на теперішній час існує реальна необхідність у забезпеченні позову шляхом повторного накладення арешту на майно, яке вже перебуває під арештом за заявою представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 про забезпечення позову по цивільній справі №204/11092/25.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів, предметом позову у цій справі є вимоги про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку від 09 травня 2025 року на 1/4 частину житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю., на ОСОБА_1 , припинивши право власності ОСОБА_2 на дану частку; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частки домоволодіння та земельної ділянки, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

У заяві про забезпечення позову сторона позивача ставить питання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: загальна площа 311,40 кв.м, житлова площа 175,10 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , з метою забезпечення виконання в подальшому рішення суду.

В обґрунтовування своїх доводів посилалась на те, що є велика ймовірність того, що домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 будуть продані або передані у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень по справах №211/6579/25 та №211/6320/25, що відповідно унеможливить захист майнових прав позивача. Тобто, наразі є реальна небезпека для позивачів остаточної втрати майна через його реалізацію у виконавчому провадженні по стягненню з ОСОБА_2 неіснуючих боргів.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси сторони на той випадок, коли інша сторона буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 23 жовтня 2025 року по справі №204/11092/25 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 311,40 кв.м, житлова площа 175,10 кв.м. у складі а-3 житловий будинок, Ж літня кухня, З вольєр, К гараж, Л альтанка, І ІІІ, 1 23 споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2670271 від 29 квітня 2026 року.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно майно №2670304 від 29 квітня 2026 року вбачається, що ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 23 жовтня 2025 року по справі №204/11092/25 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №447557016 від 14 жовтня 2025 року вбачається, що в реєстрі наявний запис про обтяження №60426536 про арешт нерухомого майна - земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 , який був зареєстрований 23 червня 2025 року на підставі рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, серія та номер: 78432198, виданий 23 червня 2025 року, видавник: Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса); відомості з ДЗК, серія та номер: 89917061, виданий 23 червня 2025 року, видавник: Державний земельний кадастр; особа, майно якої обтяжується – ОСОБА_2 .

Також, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №447557016 від 14 жовтня 2025 року вбачається, що наявний запис про обтяження №60425923 про арешт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 311,4 кв.м, житлова площа 175,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 1210100000:07:124:0001, який був зареєстрований 23 червня 2025 року на підставі рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, серія та номер: 78432198, виданий 23 червня 2025 року, видавник: Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір стосовно нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 311,4 кв.м, житлова площа 175,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 , та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, беручи до уваги заявлені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 вимоги та вид забезпечення позову, який заявник просить застосувати, колегія суддів з урахуванням розумності, співмірності, обґрунтованості, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає за можливе забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом заборони держаним реєстраторам речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію відповідних дій та змін щодо спірного нерухомого майна (житлового будинку та земельної ділянки), оскільки заборона відчуження спірного нерухомого майна не обмежує прав відповідача на користування та володіння вказаним нерухомим майном.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи відзиву про те, що матеріали справи містять докази наявності зареєстрованих обмежень щодо спірного майна, вжитих судом у справі №204/11092/25 про витребування майна, де позивачами є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а тому з огляду на відсутність у даній заяві по справі №204/4503/26 переконливих доводів, які б давали підстави вважати, що відсутність застосування аналогічного виду обмежувальних заходів унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Встановлено, що дійсно ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 23 жовтня 2025 року у справі №204/11092/25 заяву від представника позивачів ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено повністю. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: загальна площа 311,40 кв.м, житлова площа 175,10 кв.м. у складі а-3 житловий будинок, Ж – літня кухня, З – вольєр, К – гараж, Л – альтанка, І – ІІІ, 1 – 23 – споруди, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

Однак, провадження у цій справі №204/4503/26 та у справі №204/11092/25, в якій застосовано заходи забезпечення позову на спірне нерухоме майно, процесуально не пов`язані, залежить від результату розгляду, що свідчить про можливість скасування арешту у справі №204/11092/25 у будь-який момент.

Крім того, у справі №211/6579/25 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики Довгинцівським районний судом м.Кривого Рогу ухвалено рішення про стягнення з відповідача 15000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день звернення до суду з позовом складає 622075,50 грн.

Також, рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 березня 2026 року у справі №211/6320/25 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 1 245 783 грн.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, існують реальні ризики, що відповідач буде діяти недобросовісно або у разі примусового виконання рішень судів у справах №211/6579/25 та №211/6320/25 про стягнення з відповідача заборгованості за договорами позики, що свідчить про необхідність забезпечення позову у цій справі, оскільки невжиття заходів забезпечення позову саме у даній справі, може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Крім того закон не пов`язує вирішення питання про забезпечення позову у конкретній справі з наявністю вже позитивно вирішеного питання про забезпечення позову в інших справах.

Відповідно пунктів 3 та 4 частина 1 статі 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лавринович Оксани Володимирівни – задовольнити.

Ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року про відмову у забезпеченні позову у справі №204/4503/26 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лавринович Оксани Володимирівни про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим уповноваженим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, зміну площі, частки, адреси, власника тощо) щодо нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами: загальна площа 311,40 кв.м, житлова площа 175,10 кв.м. у складі а-3 житловий будинок, Ж – літня кухня, З – вольєр, К – гараж, Л – альтанка, І – ІІІ, 1 – 23 – споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:07:124:0001 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

У задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 14.09.2026 року.

Головуючий суддя О.В.Агєєв