Рішення від 08 липня 2010 р. у справі №2-1072/10 — Таращанський районний суд Київської області

Справа № 2-1072/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2010 року Таращанський районний суд Київської

області

в складі:

головуючого: Бойка М.Г.

при секретарі: Руденко Л.Л.,

попередньо розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Тараща

справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Плосківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачі заявлені вимоги підтримали і просять суд визнати за кожною з них право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 : за позивачкою ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, як частку в спільному майні подружжя, оскільки вказане майно було побудовано під час проживання в шлюбі нею та її чоловіком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за позивачкою ОСОБА_1 , як спадкоємицею за заповітом, право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_3 .

Представник відповідача в попереднє судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений, причини неявки не повідомив, але надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність та без фіксування судового процесу технічними засобами, позов визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову судове рішення ухвалюється при проведенні попереднього судового засідання в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За згодою сторін фіксування судового процесу здійснюється без застосування технічних засобів.

Судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у сільському загсі с. Плоске Таращанського району Київської області було зареєстровано шлюб, актовий запис №7. Під час шлюбу ними у 1969 році було побудовано житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 , який у відповідності з вимогами КпШтС України став належати подружжю на праві спільної сумісної власності в рівних частках по 1/2 частині.

14 травня 2004 року ОСОБА_3 зробив заповідальне розпорядження, відповідно до якого все майно, яке буде належати йому на момент його смерті, заповідає дочці ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений секретарем Плосківської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 39.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. На момент його смерті заповіт від 14.05.2004 року не був скасований. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме 1/2 житлового будинку 1969 року забудови з надвірними будівлями та господарськими спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 , право на майновий пай та грошові вклади. В установлений законом (ст.ст. 1169, 1270 ЦК України) шестимісячний строк з дня відкриття спадщини позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори по питанню прийняття спадщини і 22 червня 2010 року державним нотаріусом Таращанської районної державної нотаріальної контори їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на майновий пай та грошові вклади. На житловий будинок 20.05.2010 року була складена технічна документація, проте відсутні правовстановлюючі документи, а тому позивачі змушені звернутися до суду з даним позовом. Інших спадкоємців немає.

Указані обставини встановлено з пояснень позивачів, матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Враховуючи дані обставини та виходячи з того, що п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 ,,Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності’’ з наступними змінами та доповненнями передбачено, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст. 16 Закону України ,,Про власність’’, ст. 22 КпШтС), а майно щодо якого розглядається спір було набуте в період, коли позивачка ОСОБА_2 із спадкодавцем перебували в зареєстрованому шлюбі, вона має право на 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя.

Враховуючи дані обставини та виходячи з того, що відповідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а ст.ст. 1235, 1236 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб та визначити обсяг спадщини, що має спадкуватися за заповітом, суд вважає за необхідне задовільнити даний позов.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 15, 60, 88, 130, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1235, 1236, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 22, 28 КпШтС України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку 1969 року забудови з відповідною частиною надвірних будівель та господарських споруд, розташованих в АДРЕСА_1 , як частку в спільному майні подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку 1969 року забудови з відповідною частиною надвірних будівель та господарських споруд, розташованих в АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: ____________