Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №348/2301/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа №348/2301/26

Провадження № 2/348/2004/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Дмитрук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гураш М., пред`явила позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначає, що 16 березня 1991 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділі загсу Надвірнянського райвиконкому Івано-Франківської області, актовий запис № 31.

Після одруження вона змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_3 на прізвище чоловіка ОСОБА_4 .

В шлюбі з відповідачем у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 , який вже досяг повноліття.

Однак зареєструвати розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану вона не може, оскільки цього не бажає відповідач ОСОБА_2

16 січня 2016 року вона змінила своє шлюбне прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_3 , про що було складено відповідний актовий запис №2 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Надвірнянського управління юстиції в Івано-Франківській області, що стверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 від цього ж числа.

В перші роки їх сімейного життя у них були менш - більш нормальні дружні стосунки, однак в подальшому їх подружнє життя не склалося і шлюб виявився невдалим.

Причиною розпаду їх сім`ї стало те, що у них з відповідачем з часом стали різні погляди на життя, на сімейні цінності, на ведення господарства, тощо, в результаті чого між ними стали постійно виникати непорозуміння і конфлікти.

Вона намагалася зберегти сім`ю і вплинути на чоловіка з метою знайти консенсус в їх взаємовідносинах, однак з того нічого не вийшло. Їх відносини тільки погіршилися. Вони вже не могли знайти спільну мову при вирішенні навіть самих елементарних побутових питань.

В результаті між ними склалося таке відношення, як нетерпимість один до одного. На протязі останніх шести років вони не підтримують подружніх стосунків, хоча зареєстровані в одному будинку, однак останні роки вона фактично проживає за межами України в Федеративній Республіці Німеччина. Такі обставини привели до остаточного розпаду їхньої сім`ї.

Враховуючи наведене, вона переконливо вирішила розірвати наш шлюб, який став носити формальний характер. Вони перестали цікавитися один одним як дружина і чоловік, втративши взаємні почуття підтримки та поваги.

На цей час вони стали один одному зовсім чужими, а тому вважає неможливим перебування в шлюбі з відповідачем, який вичерпав себе як такий і майбутнього в нього немає. Також вважає, що не доцільно їм надавати термін на примирення, оскільки воно вже неможливе, так як неприязні стосунки між ними тривають вже досить довго і фактично шість років вони не підтримують подружніх стосунків. Це змусило її прийняти рішення про звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, оскільки їх шлюб уже розпався і це відповідає їх інтересам.

Зазначила, що після розірвання шлюбу залишає собі прізвище ОСОБА_3 . Процесуальні витрати по справі бере на себе.

Посилаючись на викладене, просила розірвати шлюб, зареєстрований між сторонами 16.03.1991 у відділі ЗАГСу Надвірнянського райвиконкому Івано-Франківської області, актовий запис № 31.

Відповідач ОСОБА_2 правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися. Від представника позивача адвоката Гураша М.В. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, від нього надійшла письмова заява, в якій вказав, що на розірвання шлюбу згідний, просив розгляд справи провести без його участі.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрований 16 березня 1991 року у відділі ЗАГСу Надвірнянського райвиконкому Івано-Франківської області, актовий запис № 31, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 видане повторно 30.03.1992. У зв`язку з реєстрацією шлюбу відповідач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до свідоцтва про зміну імені, позивач 16 січня 2016 року змінила прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис №2 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Надвірнянського управління юстиції в Івано-Франківській області, свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_1 від 16.01.2016.

Сторони не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить формальний характер.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, однак шлюбні стосунки припинили і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім`ї є неможливим. Шлюб існує формально та втратив своє значення і не може бути поновлений в зв`язку з запереченням сторін, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. 4, 19, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 16.03.1991 року у відділі ЗАГСу Надвірнянського райвиконкому Івано-Франківської області, актовий запис № 31.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 14.09.2026.