Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №341/466/26
Суддя: АННИШИН С. І.
Єдиний унікальний номер 341/466/26
Номер провадження 2/341/551/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Аннишина С.І.,
за участю
секретаря судового засідання Рарик В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галич в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
До Галицького районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. За час спільного проживання у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стверджує, що подружнє життя із відповідачем не склалося. Між ними втрачено взаємне почуття довіри та любові. Шлюб існує дише формально.
З цих підстав просить суд розірвати зареєстрований з відповідачем шлюб.
Ухвалою суду від 20 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 08 травня 2026 року, надано сторонам строк на примирення тривалістю два місяці, провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 09 липня 2026 року, поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. 13 серпня 2026 року через канцелярію суду скерувала заяву про розгляд справи без її участі. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки примирення з чоловіком неможливе.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання. Правом на подання відзиву не скористався. Після поновлення розгляду справи на адресу суду двічі поверталися поштові конверти із позначкою - «адресат відсутній за вказаною адресою». Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 26 червня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №43(Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 26 червня 2025 року Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).
У сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 09.11.2021, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 18.11.2022 та свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 18.07.2024, відповідно).
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов такого висновку.
Статтею 7 Сімейного кодексу України визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.
Так, згідно з частинами 1, 6 статті 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.
Частиною першою статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (частини 3, 4 статті 56 СК України).
Суд враховує, що інститут шлюбу в Україні ґрунтується на принципах добровільності, рівності прав та взаємної поваги подружжя. Саме добровільність є одним із ключових аспектів сімейного життя. Як передбачено статею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно з частини 2 статті 114 СК України, якщо один з подружжя не згоден на розірвання шлюбу, а другий наполягає на цьому, суд зобов`язаний вжити заходів для примирення подружжя. У справі суд надавав сторонам строк для примирення, однак він не привів до відновлення шлюбних стосунків.
Так, судом встановлено, що подружжя фактично не веде спільного господарства, проживає окремо, шлюбні стосунки припинено, а позивачка чітко, послідовно й усвідомлено наполягає на розірванні шлюбу. Суд визнає це проявом реалізації її права на особисту свободу, в тому числі свободу сімейного життя.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), примус до продовження шлюбних відносин у випадку, коли один з подружжя категорично проти, є втручанням у право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Так, Європейський суд з прав людини наголошував, що небажання особи залишатися у шлюбі є достатньою підставою для його припинення, якщо інше суперечило б повазі до приватного життя.
Також ЄСПЛ наголосив, що держава не може змушувати особу підтримувати шлюбні відносини лише тому, що інший з подружжя заперечує, оскільки це суперечить поняттю «особистої автономії», яка охороняється Конвенцією.
Беручи до уваги наведену практику ЄСПЛ та положення Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами втратив свою соціальну, правову й емоційну основу, а його подальше існування порушувало б право позивачки на вільне й гідне особисте життя.
Таким чином, суд вважає, що між сторонами відсутні шлюбні відносини, спільне життя фактично припинено, спроба примирення не була успішною, одна зі сторін чітко висловлює небажання продовжувати шлюб, а отже є всі правові підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 263, 265, 268, 274, 279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб – задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 43 – розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .
СуддяСвятослав АННИШИН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua