Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №196/854/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/854/26

№ провадження 2/196/766/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 20.11.2022 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №72949516, відповідно до умов якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 8 500,00 грн. строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5% в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Кредитодавцем ідентифіковано позичальника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори.

03.04.2023 р. ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи – 42827134) уклали Договір факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №72949516 від 20.11.2022 р.

05.12.2025р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи – 44280974) уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №72949516 від 20.11.2022 р.

Відповідно до реєстру прав вимоги №05/12/25 від 05.12.2025 кредитодавець відступив позивачу право вимоги до відповідача в сумі 34 000,00 грн.

Відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, заборгованість за договором позики №72949516 від 20.11.2022 р. становить 34 000,00 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу – 8 500,00 грн., заборгованість за відсотками – 25 500,00 грн.

На підставі наведеного позивач просить суд стягнути з відповідачки суму заборгованості в розмірі 34 000,00 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позикибуло прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті. За клопотанням представника позивача итребувано від АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул.Андріївська, 4, м.Київ, 04070) наступних документів/інформації: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ "ПУМБ", ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з 20.11.2022 року по 23.11.2022 року. (а.с.63-64).

17 серпня 2026 року до Царичанського районного суду Дніпропетровської області від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка прохала задовольнити позовні вимоги частково. Визнає факт отримання нею кредитних коштів у сумі 10 500,00 грн., але відсотки заявлені позивачем відмовляється сплачувати. Крім того, як зазначає ОСОБА_1 вона проходить військову службу у Збройних Силах України та не має змоги бути присутньою у судовому засіданні (а.с. 73-75).

20.08.2026 р. представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, в якому заперечували проти відзиву на позовну заяву, зазначаючи, що з копії документів, які долучені відповідачем, неможливо встановити період військової служби, зокрема в період нарахування процентів. Відповідачем не долучено до матеріалів цивільної справи доказів, які підтверджують проходження військової служби в період з 20.11.2022 по 20.03.2023 р. (період нарахування процентів за договором позики №72949516), а тому не заслуговують уваги (а.с.78-79).

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" в судове засідання не з`явився, надіславши до суду клопотання з проханням справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити (а.с.89-90).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, у відзиві на позовну заяву просила провести розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає частково лише в частині тіла кредиту, сплачувати буде тільки тіло кредиту без нарахованих відсотків, оскільки є військовослужбовцем (а.с.73-75).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,? ? встановлених цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Судом встановлено та вбачається з наданих доказів, що ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами кредитування, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Pp02hcFWDa підписала з ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір позики № 72949516 від 20.11.2022 р. та, відповідно до умов якого, від ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» отримала кредит в розмірі 8 500,00 грн, строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день. Окрім цього, ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Pp02hcFWDa підписала таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток № 1 до договору) (а.с. 16-18, 19).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі №234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Так, договір про надання позики з первісним кредитором ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» укладений відповідачкою в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему, із застосуванням електронного підпису, у договорі вказано персональні дані відповідачки, зокрема серія і номер її паспорту, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер її мобільного телефону, номер платіжної картки відповідача для зарахування грошових коштів.

Таким чином, договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тому належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами цього правочину, в яких сторони узгодили всі істотні умови: розмір кредиту, строк кредиту, відсоткову ставку, порядок нарахування відсотків, умови продовження строку договору тощо.

На виконання договору позики №72949516 від 20.11.2022 р. позикодавець передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 8 500,00 грн. за посередництвом системи (ТОВ «ФК Фінекспрес», - платіжна система, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» вих. №КД-000127593/ТНПП від 04.03.2026 р. повідомляється, що 20.11.2022 р. ТОВ «ФК «Фінекспрес» перерахували кошти в сумі 8 500,00 грн. ОСОБА_1 – ЕПЗ номер НОМЕР_2 . (а.с. 21).

Отже, первісний кредитор виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти.

Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

03.04.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 033-030423, у відповідності до умов якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. (а.с.32-35). Реєстр прав вимог №11/04/23 від 11.04.2023 р. (а.с.36-37).

05.12.2025р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи – 44280974) уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р., за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №72949516 від 20.11.2022 р.

Відповідно до реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу від 05.12.2025 № 05/12/25-01, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 34 000,00 грн., з яких: 8 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25 500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; (а.с. 38-41, 42-43).

Отже, вищенаведені докази підтверджують виникнення у позивача права вимоги до відповідачки за договором № 72949516 від 20.11.2022 р.

З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором, наданого позивачем, вбачається, що відповідачка має заборгованість за договором № № 72949516 від 20.11.2022 р. у сумі 34 000,00 грн., яка складається з тіла кредиту 8 500,00 грн., суми заборгованості за відсотками 25 500,00 грн. (а.с.10-12).

Також із розрахунку вбачається, що з моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювались нарахування жодних штрафних санкцій та відсотків.

Відповідачка факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечує.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 8 500,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по процентам, суд зазначає таке.

Визначаючи розмір заборгованості за процентами за Кредитним договором суд перевірив розрахунок заборгованості, наданий позивачем та отриманий від первісного кредитора умовам самого Кредитного договору з огляду на узгоджений сторонами порядок нарахування процентів та їх розмір, строк, протягом якого таке нарахування проведене.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ч. 1, 2 ст. 1056-1 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З умов укладеного між сторонами кредитного договору вбачається, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом - 2.5% - яка є базовою процентною ставкою (пункт 2.3 кредитного договору).

Відповідно до п. 4 Договору проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики.

Згідно з п. 15. Договору у разі якщо позачальник не дотримується умов Офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та/або правил постійно діючої акції для споживачів фінансових послуг ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", знижена процентна ставка, визначена п.2 Договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена п.п.2.3 п.2 Договору. В такому разі проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачуються позичальником в повному обсязі за весь період строку позики.

Як встановлено, за умовами договору позики позичальнику було надано позику у розмірі 8 500,00 грн. на строк 30 днів (строк договору), з 20.11.2022 р. по 20.12.2022 р. Строк позики сплив 20.12.2022 р.

При цьому, відповідно до п.6 договору позики, визначено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий каьінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для позичальника.

Разом з тим, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений договором, чи законом.

Будь-яких доказів про погодження між позикодавцем та позичальником пролонгації строку договору позики чи продовження строку нарахування процентів матеріали справи не містять.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018року в справі №310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Тож, протягом погодженого строку користування позикою позикодавець мав право нараховувати відсотки, передбачені договором позики, а саме протягом 30 днів, що передбачено частиною першою статті 1048 ЦК України. Водночас, поза межами такого строку позикодавець мав право застосувати до відповідачки лише норми про відповідальність, передбачену статтею 625 ЦК України.

Нарахування процентів за користування позикою поза межами строку надання позики не ґрунтується на вимогах законодавства.

Оскільки сторонами договору позики було погоджено строк позики протягом 30 днів, то тільки в межах строку його дії, а саме за період з 20 листопада 2022 року по 20 грудня 2022 року включно, позикодавець мав право нараховувати відповідачці проценти.

Отже, відповідачка повинна сплатити відсотки за 30 днів в розмірі 6 375,00 грн., (8 500 грн. х 2.5% х 30 днів = 6 375,00 грн.).

Щодо твердження відповідачки, що оскільки вона є військовослужбовцем, а тому стягнення з неї процентів за користування позикою є бнзпідставним, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Національний банк України в листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

На підтвердження статусу військовослужбовця відповідачка надала копію військового квитка серії НОМЕР_3 виданого 03.06.2025 р. (а.с. 74).

Відповідно до довідки № 1665/18114 від 10.08.2026 р. (форма 5), ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією в військовій частині НОМЕР_4 . (а.с.75).

Однак, з поданих документів не вбачається, що на момент укладення кредитного договору, а саме 20.11.2022 року, а також у період нарахування процентів з 20.11.2022 р. по 20.03.2023 р., відповідачка ОСОБА_1 набула статусу військовослужбовця і на неї розповсюджувалися пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" про стягнення заборгованості за договором позики необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики №72949516 від 20.11.2022 року в загальній сумі 14 875,00 грн., яка складається із: 8 500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6 375,00 грн. заборгованість за відсотками.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500.00 грн. надано договір № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р. про надання правничої допомоги, витяг з акту №8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р.; копія ордеру про надання правничої правової допомоги; копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Юлії Олегівни серія ПТ №2099 (а.с.44-50).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 4 500,00 грн. є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Щодо вирішення питання про стягнення судового збору, суд зазначає таке.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем надана платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 579946618.1 від 12.06.2026 р. про сплату судового збору загальною сумою 2 662,40 грн. (а.с. 9).

Враховуючи те, що задоволено 43,75% позовних вимог (14 875,00 грн. від 34 000,00 грн. становить 43,75%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 1 164,80 грн. (2 662,40 грн. х 43,75 % : 100).

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" (ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, м.Ірпінь, вул. Садова, буд 31/33, офіс 40/3, Київська область, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку – 300528) заборгованість за договором позики №72949516 від 20.11.2022 року на загальну суму 14 875 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 8 500,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками – 6 375,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" (ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, м.Ірпінь, вул. Садова, буд 31/33, офіс 40/3, Київська область, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку – 300528) судовий збір в розмірі 1 164,80 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя: Д.Г. Костюков