Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №196/939/25 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/939/25

№ провадження 2/196/55/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . На день смерті вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . У неї було двоє дітей, позивач та його сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сестра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько позивача помер в 1990 р. Мати ОСОБА_2 заповіт не складала.

Після смерті матері він звернувся до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з приводу оформлення спадщини. Сестра ОСОБА_4 , написала відмову від спадщини. Він на себе оформив житловий будинок та автомобіль. Приблизно років через п`ятнадцять він дізнався, що його мати мала право на земельну частку (пай) та знайшов оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП №010659 від 30 січня 1997 р., а мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.09.2021 р. він отримав відмову у вчинені нотаріальної дії від державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. Відповідно до відповіді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області по колишньому КСП ім. Леніна Царичанського району Дніпропетровської області, було складено Державний акт на право колективної власності на землю серії ДП №000001 від 25.07.1995 р. до якого додається список громадян, які мають право на земельну частку (пай), під номером 808 зазначено ОСОБА_2 . Право на земельну частку (пай) розміром 5,18 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) було визнано внесенням померлої ОСОБА_2 під номером АДРЕСА_2 в загальний список по КСП ім. Леніна. Державна реєстрація цього права відбулась значно пізніше від дня смерті матері, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_4 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №0659 та було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП №010659 від 30.01.1997 р. на ім`я « ОСОБА_2 ».

20 листопада 1996 року було винесено розпорядження голови Царичанської райдержадміністрації № 743-р щодо затвердження розрахунків по земельному паю КСП ім. Леніна, розмір земельної частки склав 5,18 умовних кадастрових гектар. В ході ряду проведених перевірок було виявлено помилки в проведених розрахунках (було використано землю під будівлями), а тому 02 квітня 2003 р. було винесено розпорядження голови Царичанської райдержадміністрації № 161-р щодо затвердження перерахунків вартості земельної частки паю КСП ім. Леніна, розмір земельної частки склав 3,21 умовних кадастрових гектар, кількість власників земельних частко (паїв) склала 1174 чоловік. Таким чином, вірний розмір земельної частки (паю) 3,21 умовних кадастрових гектар.

Враховуючи вищевикладені обставини та уточнивши позовні вимоги, позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну частку (пай) розміром 3,21 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель КСП ім.Леніна смт Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2025 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.18).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2025 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 витребувано від державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2025 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 відкладено підготовче засідання та продовжено строк проведення підготовчого провадження (а.с.42).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2025 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с.49).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с. 77).

Представник відповідача Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про проведення розгляду справи у відсутність їх представника, не заперечують проти задоволення позовних вимог (а.с. 64).

Згідно вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Царичанського району Дніпропетровської області 10.12.1996р. (а.с.9).

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивача - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , видане відділом ЗАГС Царичанського райвиконкому Дніпропетровської області 07.09.1990р. (а.с.50).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема: право на земельну частку (пай) розміром 3,21 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель КСП ім.Леніна смт Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області.

За життя ОСОБА_2 заповіту не складала.

Позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняв у встановленому законом порядку, подавши до Царичанської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с.28) та отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на житловий будинок з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю ОСОБА_2 (на звороті а.с.32).

ОСОБА_4 , дочка померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , від прийняття належної їй частки спадщини за законом відмовилася, подавши до Царичанської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини (на звороті а.с.28).

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 010659 від 30 січня 1997 року, виданого на підставі рішення Царичанської районної державної адміністрації № 743-р від 30.11.1996 р. члену колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна смт. Царичанка - ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП ім. Леніна розміром 5.18 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 10).

Згідно довідки № 29-4-0.104,3-238/45-21 від 21.09.2021, виданої Відділом №3 Управління у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 внесена до списку Державного акту на право колективної власності на землю по колишньому КСП ім. «Леніна» Царичанської селищної ради під номером 808. Державний акт на право колективної власності на землю КСМ ім. «Леніна» серії ДП №000001 зареєстрований 25.07.1995 р. (а.с. 11).

Відповідно до листа виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 20.10.2025 №3477/02.2-10, у Книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай КСП ім.Леніна Царичанського району Дніпропетровської області під номером 0659 наявний запис про сертифікат, виданий на ім`я ОСОБА_2 (а.с.44).

Відповідно до витягу з Книги реєстрації сертифікатів на земельний пай КСП ім. Леніна Царичанського району Дніпропетровської області, під номером 0659 наявний запис про сертифікат виданий на ім`я ОСОБА_2 . Площа земельної частки (паю) складає 5.18 умовних кадастрових гектари (а.с.46-47).

Розпорядженням голови Царичанської районної державної адміністрації від 20 листопада 1996 року №743-р «Про затвердження розрахунків по земельному паю КСП ім. Леніна від 02.04.2003 р. №161-р «Про затвердження перерахунків вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах по колишньому колективному сільськогосподарському підприємству імені Леніна», затверджено перерахунок вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах по колективному сільськогосподарському підприємству імені Леніна: кількість власників земельних часток паїв - 1174 чол.; вартість земельної частки (паю) 9880,80 грн.; розмір земельної частки (паю) - 3.21 га. (а.с. 57-58).

Також, відповідно до розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації від 20 листопада 1996 року №743-р, вирішено вважати таким, що втратило чинність, розпорядження голови районної державної адміністрації від 20 листопада 1996 року №743-р, яким було затверджено розрахунок комісії по паюванню колективного сільськогосподарського підприємства імені Леніна та визначено розмір земельного паю в умовних кадастрових гектарах 5, 18 га, вартість земельного паю 13 035,7 грв. (а.с.57).

Відповідно до копії Державного акту на право колективної власності на землю серія ДП №000001 від 25.07.1995р., який видано КСП ім.Леніна смт Царичанка Царичанською селищною радою Царичанського району Дніпропетровської області тому, що вказаному власнику землі передається у колективну власність 7836,9 га землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для сільськогосподарського використання відповідно до рішення Царичанської селищної ради від 19.07.1995р. №225. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №1 від 25.07.1995р. (а.с.79- 80).

Додатком 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серія ДП №000001 від 25.07.1995р. є список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, в якому під №808 внесено ОСОБА_2 (а.с.81).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.09.2021 року державним нотаріусом Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з: права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Леніна, що знаходиться в смт Царичанка Дніпровського району Дніпропетровської області, розміром 5.18 умовних кадастрових гектар, яка залишилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право спадкодавця на земельну частку (пай) (а.с.13).

Отже, судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , інших спадкоємців на спірне спадкове майно ні за законом, ні за заповітом, які у встановленому порядку прийняли спадщину, не має, що підтверджується копією спадкової справи №175/98 від 25.09.1998 року, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), наявними у спадковій справі №175/98 (а.с.27-39).

Крім того, судом встановлено, що позивач не може оформити право на спадщину, яка залишилися після смерті спадкодавця у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Правовідносини, що є предметом розгляду у даній справі, виникли до набрання чинності ЦК України, отже для вирішення цієї справи підлягають застосуванню норми ЦК Української РСР.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом статті 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно з частиною першою статті 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Порядок паювання земель). У цьому разі необхідно враховувати, що згідно із пунктом 17 Перехідних положень ЗК України 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 1 Порядку паювання земель паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) згідно із пунктом 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Пунктом 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 року № 720/95 встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 вказаного Указу право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно вимог ч. 9 ст. 5 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємств.

За змістом статей 22, 23 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділ X «Перехідні положення» ЗК України). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 175/2757/21 вказано, що право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Сама по собі видача сертифікату після смерті особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства та була включена до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, не може бути підставою для виключення права на земельну частку (пай) із спадкової маси, оскільки сертифікат є лише документом, що підтверджує належність такого права.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 178/982/18-ц (провадження № 61-19801св19), від 24 вересня 2024 року у справі №272/174/22 (провадження №61-104св23), від 25 лютого 2026 року у справі №372/2945/23 (провадження №61-12057св24).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 під №808 було включено до переліку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що є обов`язковим додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серія ДП №000001 від 25.07.1995р., виданого КСП ім.Леніна Царичанського району Дніпропетровської області.

Таким чином, до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 увійшло право на земельну частку (пай), розміром 3,21 умовних кадастрових гектарах та на її ім`я було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП №010659, однак вона не отримала відповідний сертифікат, оскільки він був виданий після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Спадщину після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку прийняв її син ОСОБА_1 .

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику в справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Виходячи з того, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері, спадщину прийняв, однак не може скористатись в повному обсязі своїм правом нотаріального оформлення спадщини та позбавлений іншої можливості захистити свої спадкові права, крім як в судовому порядку, його вимоги ґрунтуються на законному праві на спадщину та не суперечать правам та інтересам інших осіб,суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

При вирішенні питання про розподіл судового збору, судом враховується позиція позивача не стягувати судовий збір із відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 259, 263- 265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , рнокпп НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну частку (пай) розміром 3,21 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель КСП ім.Леніна смт Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженець селища Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 13.11.1998р., рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Царичанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04339706, адреса місцезнаходження: 51000, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с-ще Царичанка, вул.Залізнична, буд.10.

Повний текст рішення буде складено 11 вересня 2026 року.

Суддя: Д.Г. Костюков