Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №185/10629/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10629/26

Провадження № 3/185/3064/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Перекопський М.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

16 червня 2026 року близько 15 год 50 хв у Павлоградському районі Дніпропетровської області, на автомобільній дорозі М-30, 1060 км, блокпост «Алдан», ОСОБА_1 керувала автомобілем VOLVO XC90, іноземна реєстрація НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, зіниці очей не реагують на світло, сухість порожнини рота, тремтіння рук; від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. ОСОБА_1 надала письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції відеозапису.

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених доказів: протоколом про адміністративне правопорушення від 16 червня 2026 року, у якому зафіксовано обставини керування транспортним засобом, виявлені поліцейським ознаки наркотичного сп`яніння та відмову від проходження огляду; відеозаписом із нагрудної бодікамери поліцейського, на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння; рапортом поліцейського, письмовими поясненнями ОСОБА_1 з яких вбачається, що остання, будучи позбавленої права керування ТЗ, відмовилась від проходження медогляду на стан наркотичного сп`яніння; направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікрських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; розпискою ОСОБА_2 про отримання ТЗ, копією постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 2 статті 130 КУпАП установлює адміністративну відповідальність, зокрема, за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.06.2025 ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, досліджені докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовилася від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, при цьому будучи притягнутою до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП протягом року. Її дії правильно кваліфікуються за частиною другою статті 130 КУпАП.

Санкція ч.2 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Судом не встановлено підстав для оплатного вилучення транспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вина якої у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, доходжу висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 33, 40-1, 130, 245, 251, 268, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя М. М. Перекопський