Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №177/862/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/862/26

Провадження № 2/177/965/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 вересня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Цикл фінанс» Юхименко Ю.Ю. через систему «Електронний суд» звернувся 19.03.2026 до суду з указаним позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл фінанс» заборгованість за договором надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту від 11.02.2022 № S-00020346 у розмірі 8000,00 грн, а також понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог указав, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гвадіана» (далі по тексту – ТОВ «ФК «Гвадіана») та ОСОБА_1 11.02.2022 укладено договір надання коштів у позику № S-00020346. За умовами договору банк надає позичальнику споживчий кредит у розмірі 2000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою 2,5 % на добу, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та інші платежі, визначені договором. Між ТОВ «ФК «Гвадіана» та ТОВ «Цикл фінанс» 07.05.2024 укладено договір факторингу № 1, за яким первісний кредитор відступив на користь ТОВ «Цикл фінанс» право вимоги за кредитним договором від 11.02.2022 № S-00020346 у розмірі 8000,00 грн, із яких 2000,00 грн – заборгованість за кредитом, 6000,00 грн – заборгованість за відсотками за користуванням кредитом за період із 11.02.2022 по 11.06.2022. Оскільки відповідач не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «Цикл фінанс», представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, задоволено клопотання про витребування доказів.

Відповідачем 02.06.2026 подано відзив на позовну заяву, в якій він зазначає, що 11.02.2022 оформив кредит, однак повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації на територію України суттєво вплинуло на його життя, психологічний та матеріальний стан. У зв`язку з воєнними подіями, постійним стресом, нестабільною ситуацією, відсутністю постійної роботи та складним матеріальним становищем питання погашення кредитної заборгованості фактично залишилося поза його увагою. На даний час він не має стабільного доходу, має на утриманні малолітнього сина, у 2023 році переніс складне оперативне втручання, внаслідок чого суттєво погіршився стан його здоров`я. Наміру ухиляться від сплати заборгованості не має, просить врахувати готовність до добровільного часткового погашення заборгованості в сумі 4000,00 грн, сприяти мирному врегулюванню спору та можливості реструктуризації боргу, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу або відмовити у їх повному стягненні.

Від АТ «Укрексімбанк» 03.06.2026 надійшли витребувані судом докази.

Представником позивача у тексті позову вказано про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, однак до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний сторонами спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення сторін, суд розглядає справу за відсутності сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази в справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та відповідачем визнається, що 11.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Гвадіана» шляхом заповнення заявки на Веб-сайті кредитодавця укладено договір № S-00020346 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

За умовами договору банк надає позичальнику кредит в розмірі 2000,00 грн строком на 30 днів, шляхом переказу на рахунок позичальника на реквізити платіжної банківської картки НОМЕР_1 , зі застосуванням стандартної процентної ставки за користування кредитом 2,5 % на добу.

До кредитного договору № S-00020346 надано паспорт споживчого кредиту, де викладені умови кредитування, ідентичні вказаним у договорі.

Указаний договір укладений в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, який доступний зокрема через веб-сайт товариства або відповідний мобільний додаток, про що зазначено умовами договору.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 11.02.2022 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором договір № S-00020346, чим погодився із запропонованими умовами договору.

У договорі викладено докладну інформацію щодо особи позичальника – ОСОБА_1 , зокрема індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта та дату його видачі, адресу проживання, реквізити банківської картки, електронну адресу, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання договору про споживчий кредит у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «ФК «Гвадіана» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з їх повернення та сплати платежів, передбачених договором.

Свої зобов`язання за договором ТОВ «ФК «Гвадіана» виконав, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» - технологічного оператора платіжних послуг. ОСОБА_1 11.02.2022 отримав на платіжну картку НОМЕР_1 , вказану ним у договорі, кредитні кошти в розмірі 2000,00 грн.

Від АТ «Укрексімбанк» отримано відомості, що в банку емітовано картку НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на яку 11.02.2022 зараховано кошти в розмірі 2000,00 грн.

У графіку платежів, що є додатком №1 до договору № S-00020346, наведені обчислення вартості кредиту, викладені за умовою виконання споживачем своїх зобов`язань за договором, де ОСОБА_1 через 30 днів після отримання кредиту має повернути банку кредитні кошти у розмірі 2000,00 грн та сплатити проценти в розмірі 3500,00 грн.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем кредитних зобов`язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку. Вирішуючи спір в межах заявлених вимог з дотриманням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.

Пунктом 6.8 договору № S-00020346 обумовлено право кредитодавця на відступлення права вимоги третій особі без окремої згоди позичальника.

Між ТОВ «ФК «Гвадіана» та ТОВ «Цикл фінанс» 07.05.2024 укладено договір факторингу № 1, яким ТОВ «Цикл фінанс» за плату набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості), відповідно до реєстру боржників згідно з додатком № 1.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог від 07.05.2024, що є додатком до договору факторингу від 07.05.2024 № 1, право вимоги за кредитним договором від № S-00020346, укладеним із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Цикл фінанс».

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

На підтвердження скрутного матеріального становища, відповідачем надано копію актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є ОСОБА_1 , платіжні доручення про сплату ОСОБА_1 аліментів, виписки з медичних карток та копії медичних досліджень.

Надані до позову докази, а саме договір надання коштів у позику, паспорт споживчого кредиту, довідка про перерахування коштів, договір факторингу та витяг з реєстру боржників суд вважає належними доказами, оскільки вони обґрунтовують заявлені позовні вимоги, де враховано період порушення боржником умов договору та наслідки прострочення виконання та / або невиконання зобов`язань за договором.

Із огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл фінанс» заборгованості за договором надання коштів у позику від 11.02.2022 № S-00020346 у загальному розмірі 8000,00 грн, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 2000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 6000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу і витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн, витрати, понесені на правову допомогу, у розмірі 5000,00 грн і на поштові витрати в розмірі 120,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову – на відповідача.

На підтвердження поштових витрат, суду надано список згрупованих відправлень АТ «Укрпошта» від 13.03.2026, де на адресу ОСОБА_1 направлено позовну заяву з додатками з описом вкладення, за пересилання сплачено 120,00 грн.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування витрат на правову допомогу стороною позивача подано договір № 12/01/26 про надання правничої допомоги від 12.01.2026, укладений між ТОВ «Цикл фінанс» та адвокатським об`єднанням «Деналі», додаткову угоду № 4 від 03.03.2026 до договору № 12/01/26, акт № 121 прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2026, де вказано перелік наданих товариству послуг (надання усної консультації, узгодження правової позиції, складання позовної заяви) та їх вартість у розмірі 5000,00 грн, свідоцтво Юхименка Ю.Ю. про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000117, довіреність від 05.01.2026, якою адвоката Юхименка Ю.Ю. уповноважено представляти інтереси ТОВ «Цикл фінанс» зокрема в судах з усіма правами, які надані законом позивачу, платіжну інструкцію № АОDІ129 від 05.03.2026 про сплату за додатковою угодою № 4 від 03.03.2026 до договору про надання правничої допомоги № 12/01/26 5000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 справі № 904/4507/18).

Також у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Враховуючи наведене, а також положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості, та вважає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат такими, що підлягають задоволенню, а тому слід стягнути з відповідача в користь позивача 2662,40 грн у рахунок витрат зі сплати судового збору, 5000,00 грн на відшкодування витрат з надання професійної правничої допомоги та 120,00 грн поштових витрат.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс»(код ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ) заборгованість за договором надання коштів у позикувід 11.02.2022 № S-00020346 у загальному розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, яка складається із:

-заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок;

-заборгованості за відсотками в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс»(код ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок та поштові витрати в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.09.2026

Суддя: