Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №176/1954/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1954/25

провадження №2/176/1596/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнов К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява КП «Жовтоводськтепломережа», в якій позивач просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2008 року по 01.04.2025 року у сумі 137445,21 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю боржників на підставі Свідоцтва про право власності від 24.01.2002 року.

Згідно з рішенням Жовтоводського міськвиконкому №410/1 від 29.11.2000 року функції по збору платежів від населення за послуги гарячого водопостачання та опалення перейшли від ВЖРЕО м. Жовті Води до КП «Жовтоводськтепломережа».

Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради на відповідачів був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

01.11.2021 року між КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР та відповідачами був укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічний договір приєднання, укладений сторонами з урахуванням ст.ст.633,634,641,642 ЦК України з метою надання з метою надання послуг з постачання теплової енергії споживачу. Цей договір є опублікованим на офіційному сайті КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР.

Невиконання відповідачами зобов`язань по оплаті в повному обсязі за послугу з постачання теплової енергії призвело до виникнення заборгованості, з урахуванням інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних та пені.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 перед КП «Жовтводськтепломережа» ЖМР за надані послуги за період з 01.12.2008 року по 01.04.2025 року складає 137445,21 грн, з яких основний борг – 89576,25 грн, інфляційні нарахування – 39558,54 грн, три відсотки річних – 8215,68 грн та пеня – 94,74 грн.

За законом споживач повинен своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за фактично надані позивачем послуги з централізованого опалення за встановленими тарифами.

Враховуючи, що в добровільному порядку заборгованіcть за комунальні послуги не погашається, позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2008 року по 01.04.2025 року у сумі 137445,21 грн.

Заочним рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року позов Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії було задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП «Жовтоводськтепломережа» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2008 року по 01.04.2025 року в сумі 137445,21 грн, з яких: 89576,25 грн – сума основного боргу, 39558,54 грн – інфляційні нарахування, 8215,68 грн – 3% річних, 94,74 грн – пеня, а також судові витрати у розмірі по 757 грн з кожного.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2026 року заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року у цивільній справі №176/1954/25 за позовом КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії було скасовано, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.

Відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , відповідно до вимог ЦПК України, за відомим місцем реєстрації, направлено копію ухвали суду про скасування заочного рішення. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідачів щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшло. На адресу суду повернулися поштові повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заперечень щодо розгляду справи у їхній відсутності не надійшло. Відзив на позов відповідачі не подали.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Проданець Н.В. зазначає, що про існування вказаного рішення відповідач дізналась лише після вчинення виконавчих дій – списання коштів з банківського рахунку. Копію заочного рішення вона не отримувала, про розгляд справи повідомлена не була, участі у справі не брала, що позбавило її можливості надати заперечення і докази.

Також, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_5 не є належним відповідачем у справі, не є власником квартири щодо якої заявлено позов, не зареєстрована за вказаною адресою з 2012 року, фактично не проживає у ній та не є споживачем комунальних послуг.

Представник відповідача ОСОБА_5 також стверджує, що відповідач не була належним чином повідомлена про розгляд справи, не отримувала судових повісток та повідомлень, що позбавило її можливості реалізувати право на захист.

Крім того, з даним рішенням заявниця не згодна, оскільки на її думку, має право заявити про застосування строків позовної давності.

Від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник КП "Жовтоводськтепломережа" звертає увагу суду, що відповідач не наддала жодного доказу, який би підтверджував факт припинення права власності ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 з 2012 року.

На думку представника позивача, непроживання відповідача в квартирі, яка їй належить на праві власності та факт відсутності її реєстрації у цій квартирі не звільніє відповідача, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, які були надані.

У зв`язку з вищевикладеним, представник позивача просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на праві спільної сумісної приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 24.01.1997 року належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17).

Згідно з рішенням №410/1 від 29.11.2000 року функції по збору платежів за послуги гарячого водопостачання та опалення від Жовтоводського виробничого житлово-експлуатаційного об`єднання та виробничого об`єднання житлово-комунального господарства перейшли безпосередньо виробнику цих послуг - КП «Жовтоводськтепломережа» (а.с.19).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , будучи власниками квартири, за надані послуги з постачання теплової енергії сплачували не в повному обсязі. У зв`язку з цим, за період з 01.12.2008 року по 01.04.2025 року виникла заборгованість в розмірі 89576,25 грн. Дана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості по о/р № НОМЕР_1 (а.с.7-12).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.п.5 п.45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) – вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини другої ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Верховним Судом України в листі №62-97 від 03.04.1997 року надані рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Відповідно до розрахунку інфляційних витрат, 3% річних та пені, здійсненого позивачем у зв`язку з невиконанням з боку відповідачів обов`язку щодо оплати за надані послуги інфляційні нарахування за період з 01.12.2008 року по 01.04.2025 року складають 39558,54 грн, 3% річних складають 8215,68 грн та пеня складає 94,74 грн (а.с.13-16).

Представником відповідача ОСОБА_5 адвокатом Проданець Н.В. надано суду Витяг з реєстру територіальної громади від 29.06.2026 року про те, що ОСОБА_5 дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 16.07.2012 року.

Однак, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_5 не є власником квартири, оскільки доказів припинення права власності суду не надано. Крім того, згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного суду України по справі 757/29813/17-ц, провадження № 61-2066св19: «Непроживання Відповідача у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності її реєстрації у цій квартирі не звільняє Відповідача, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, які були надані».

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем підтверджено належними та допустимим доказами факт користування відповідачами наданими позивачем послугами з теплопостачання, підтверджено заборгованість за надані послуги.

Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

ЄСПЛ зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, § 51)).

Частина четверта статті 267 ЦК України визначає, що поза межами позовної давності вимоги задовольнятися не можуть, і сплив цього строку є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Частиною 1 ст. 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.

Відповідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч.1,2 ст.264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3 ст.264 ЦК України).

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 впроваджено на всій території України карантин з 12 березня 2020 року, строк якого неодноразово продовжувався.

В останнє такий строк був продовжений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2023 року № 650 включно до 30 червня 2023 року.

Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-1X розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п.12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, тобто, до 30 червня 2023 року.

У п.12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону №540-1X перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2022 року по справі № 679/1136/21.

01 липня 2023 року дію карантину скасовано.

24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, строк якого також неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

У п. 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України зазначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Позовна заява до суду подана до суду 26.05.2025 року.

Таким чином, позивачем не пропущено позовну давність щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за щомісячними платежами за період з квітня 2020 року по квітень 2025 року в розмірі, що за перерахунком становить 44111,41 грн.

Крім того, за період з квітня 2020 року по квітень 2025 року з відповідачів слід стягнути інфляційні нарахування у розмірі 5560,39 грн, 3% річних у розмірі 1263,05 грн та пеню у розмірі 94,75 грн.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідачів складає – 51029,6 грн, з яких 44111,41 грн - сума основного боргу; 1263,05 грн - 3% річних, 5560,39 грн - інфляційні втрати та 94,75 грн - пеня.

Відповідно до ст. 133,141 ЦПК України із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 1124,21 грн (51029,6 х 3028 / 137445,21).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України та згідно ст.ст. ст.ст. 131, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 287, 288, 354-355 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, р/рахунок IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.04.2020 року по 01.04.2025 року у сумі 51029 (п`ятдесят одна тисяча двадцять дев`ять) гривень 60 копійок, з яких 44111,41 грн - сума основного боргу, інфляційні втрати – 5560,39 грн, 1263,05 грн – три відсотки річних, пеня – 94,75 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, р/рахунок IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, судовий збір у розмірі 281,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, р/рахунок IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, судовий збір у розмірі 281,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, р/рахунок IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, судовий збір у розмірі 281,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, р/рахунок IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, судовий збір у розмірі 281,05 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ