Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №201/15647/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/15647/25

Провадження № 2/201/1649/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр «Правобережний» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрогаз Теплоінвест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

між ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест», як теплопостачальною організацією, та споживачем ОСОБА_1 існували договірні відносини з надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест» надавало послуги споживачу, останній такими послугами користувалася та продовжує користуватися, від послуг не відмовлялася, усвідомлюючи, що за них треба платити, але оплату не проводила, у зв`язку з цим у вказаного споживача утворилася заборгованість.

За період з 01.01.2023р. по 01.11.2025р. заборгованість споживача, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за спожиту теплову енергію становить 29 457,50 грн. Згідно розрахунку за період з 01.01.2023р. по 01.11.2025р. інфляційні втрати складають – 3 965,50 грн. та 3% річних – 1 324,85 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних складає 34 747,85 грн.

01.10.2020р. між ТОВ «Розрахунковий центр Правобережний» та ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест» укладено договір-доручення № 01/10/20-1, відповідно до якого ТОВ «Розрахунковий центр Правобережний» зобов`язалося від імені і за рахунок довірителя вчинити наступні юридичні дії: нарахування, збирання та отримання платежів за спожиту теплову енергію, в тому числі нарахування, збирання та отримання штрафних санкцій, трьох відсотків річних, інфляційних втрат від споживачів теплової енергії. На підставі указаного договору була видана довіреність, в якій ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест» уповноважує ТОВ «Розрахунковий центр Правобережний» від її імені та за її рахунок довірителя вчинити наступні юридичні дії: здійснювати нарахування, збирання та отримання платежів за спожиту теплову енергію, в тому числі нарахування, збирання та отримання платежів за спожиту теплову енергію, в тому числі нарахування, збирання та отримання штрафних санкцій, трьох відсотків річних, інфляційних втрат від споживачів теплової енергії на умовах і в порядку, визначеному Договором.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Розрахунковий центр «Правобережний» заборгованість у загальному розмірі 34 747,85 грн.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідачка правом надання відзиву відповідно до ст. 178 ЦПК України не скористалася.

Рух справи.

01.12.2025р. ТОВ «Розрахунковий центр «Правобережний» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1-8).

Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 13.03.2026р. відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено у спрощеному провадженні без виклику сторін (а.с. 59).

Враховуючи категорію спору (малозначна справа), справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.

Відповідачка ОСОБА_1 двічі повідомлялася про розгляд справи шляхом надсилання поштової кореспонденції на підтверджену адресу місця її реєстрації, конверти, якими направлялась поштова кореспонденція повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест» було виконавцем послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Розрахунковий центр «Правобережний» та ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест» укладено договір-доручення № 01/10/20-1, відповідно до якого ТОВ «Розрахунковий центр «Правобережний» зобов`язалося від імені і за рахунок довірителя вчинити наступні юридичні дії: нарахування, збирання та отримання платежів за спожиту теплову енергію, в тому числі нарахування, збирання та отримання штрафних санкцій, трьох відсотків річних, інфляційних втрат від споживачів теплової енергії (а.с. 16-18).

На підставі указаного договору видана довіреність, в якій ТОВ «Дніпрогаз Теплоінвест» уповноважує ТОВ «Розрахунковий центр «Правобережний» від її імені та за її рахунок довірителя вчинити наступні юридичні дії: здійснювати нарахування, збирання та отримання платежів за спожиту теплову енергію, в тому числі нарахування та отримання штрафних санкцій, трьох відсотків річних, інфляційних втрат від боржників/споживачів теплової енергії довірителя; отримувати гротові кошти від боржників/споживачів довірителя за поставлену теплову енергію, на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахушковий центр Правобережний»; звертатись до суду з метою отримання від боржників/споживачів довірителя заборгованості (а.с. 15).

За період з 01.01.2023р. по 01.11.2025р. заборгованість споживача, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за спожиту теплову енергію становить 29 457,50 грн. (а.с. 50).

Згідно розрахунку за період з 01.01.2023р. по 01.11.2025р. інфляційні втрати складають – 3 965,50 грн. та 3% річних – 1 324,85 грн. (а.с. 42-46, 36-41).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до перелік житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Згідно із ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року, визначено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20 квітня 2016 року справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Управління у сфері державної реєстрації Дніпровської міської ради відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 відсутні.

Згідно з відповіді №2435325 від 09.03.2026р. відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 18.12.2007р. по теперішній час.

Отже, за період заявлених позовних вимог відповідачка не була зареєстрована у вказаній квартирі. Водночас, позивачем не надано доказів на підтвердження права власності відповідачки на квартиру за вказаною адресою.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи, що позовна заява подана до неналежного відповідача, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Розрахунковий центр «Правобережний».

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору та поштові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Розрахунковий центр «Правобережний» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрогаз Теплоінвест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя О.С. Наумова