Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №173/3375/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3375/25

Номер провадження2/173/615/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 15.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (кредитної лінії) (оферти) № 14.04.2025-100001598. Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 25000 грн строком на 183днів на умовах, встановлених Договором, а відповідач зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

В свою чергу, ОСОБА_1 не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 8683,10 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7088,09грн, комісії (пов`язана з наданням кредиту) –1595,01 грн.

Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості, а також судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 15.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем, ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 14.04.2025-100001598, шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявки кредитного договору та відповіді про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 14.04.2025-100001598, що є невід`ємними частинами цього договору.

Умовами договору передбачено, що ТОВ «Споживчий центр» повинно надати відповідачу кредитні кошти у розмірі 25000,00 грн строком на 183 днів, з кінцевим терміном повернення кредиту – 14.10.2025; процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яказастосовується протягом всього строку, на який надається Кредит; комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 20% від суми кредиту та дорівнює 5000,00 грн.

Як убачається із зазначених документів, які є невід`ємними частинами кредитного договору № 14.04.2025-100001598від 15.04.2025, відповідач підписав їх шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е317.

Позивач виконав умови договору, перерахувавши відповідачу 15.04.2025 кредитні кошти в розмірі 25000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 712214158,призначення платежу: Видача за договором кредиту №14.04.2025-100001598.

Відповідач частково сплатив заборгованість на загальну суму 10904,99 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 14.04.2025-100001598від 15.04.2025 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 8683,10 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7088,09грн, комісії (пов`язана з наданням кредиту) – 1595,01 грн.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, за згодою сторін вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту), а моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, договір, укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належною письмовою формою правочину.

Як убачається із пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки на укладення кредитного договору та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), які є невід`ємними частинами договору № 14.04.2025-100001598від 15.04.2025, відповідач підписав зазначені документи шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, між сторонами у належній формі укладено кредитний договір, умови якого були погоджені сторонами, а тому є обов`язковими для їх виконання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Як убачається з умов укладеного між сторонами кредитного договору, відповідач погодився з розміром та порядком сплати передбачених договором платежів, у тому числі комісії за надання кредиту, яка є складовою загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, відповідач отримав кредитні кошти, однак належним чином умови кредитного договору щодо їх повернення не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до частини першої статті 76 та частини першої статті 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем в повному обсязі.

Керуючись ст.12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А, ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 8683 (вісім тисяч шістсот вісімдесят три) грн 10 коп.

Стягнути ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв