Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №521/5127/24 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/5127/24

Номер провадження 2/521/ 183/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.26Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Роїк Д.Я.

при секретарі Каліній П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про зміну порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з онуком,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 04.04.2024 року звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, за яким просить змінити визначений рішенням Київського районного суду м.Одеси від 08 лютого 2024 року у справі № 947/27705/23. спосіб участі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просить стягнути з відповідачів по справі сплачений судовий збір.

В позовній заяві позивачка посилалась на те, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 08 лютого 2024 року по справі № 947/27705/23, яке набрало чинності 21 березня 2024 року, визначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною: щовівторка та щоп`ятниці з 10 години 00 хвилин по 12 годину 00 хвилин; перші 6 місяців зустрічі проводити у присутності матері дитини ОСОБА_1 .

Встановлено порядок виконання рішення суду, після набрання ним законної сили, у відповідності до якого:

- Зобов`язати ОСОБА_1 за 10-днів до орієнтовного приїзду разом з малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на територію України повідомляти ОСОБА_2 та ОСОБА_5 засобами мобільного зв`язку про приїзд до України, для забезпечення додержання визначеного судом графіку систематичних побачень з дитиною.

- Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у разі їх наміру відвідати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поза межами державного кордону України, у тому числі у Республіці Румунії, за 10-днів до орієнтовного приїзду повідомляти про свій намір засобами мобільного зв`язку ОСОБА_1 , для узгодження місця і часу та подальшого забезпечення побачень з дитиною.

Позивачка вказувала, що приймаючи рішення та визначаючи такий порядок участі у вихованні онука, суд виходив з того, що після запровадження воєнного стану та початку бойових дій на території України ОСОБА_1 задля збереження життя та здоров`я свого малолітнього сина 05 березня 2022 року виїхала в безпечне місце за межі України, вона з дитиною проживала у Румунії, до Одеси приїжджала один раз на півроку, строком 1 місяць.

Позивачка зазначає, що після ухвалення рішення змінились обставини, які мають істотне значення при визначенні способу участі бабусі та дідуся у вихованні дитини, а саме: 28 лютого 2024 року вона з дитиною повернулась на постійне місце проживання до Одеси ( АДРЕСА_1 ). З 05 березня 2024 року дитина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує заклад дошкільної освіти «Ясла-садок» № 278» Одеської міської ради (м.Одеса, пр.Небесної Сотні,16-а), у зв`язку з чим слід встановити новий графік, яким змінити час можливого спілкування бабусі та дідуся з онуком.

Позивачка, з посиланням на ст. ст. 151, 159, 257, 263 СК України, практику Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини, просила задовольнити позов та змінити визначений рішенням Київського районного суду м.Одеси від 08 лютого 2024 року у справі № 947/27705/23 спосіб участі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : визначити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спосіб участі у вихованні та спілкуванні із малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною, з урахуванням розпорядку дня та стану здоров`я дитини, встановивши наступний порядок зустрічей:

- перші 6 місяців, від дня початку спілкування, кожної першої та третьої неділі місяця з 10.00 год. до 12.00 год. у загальних місцях перебування (парки, сквери, пляжі, театри, кінотеатри, кафе, розважальні центри, тощо), зустрічі проводити у присутності матері дитини ОСОБА_1 ;

- після спливу 6 місяців, без присутності матері, кожної першої та третьої неділі місяця з 9.00 год. до 12.00 год. у загальних місцях культурного відпочинку, з визначенням місця зустрічі за погодженням сторін, із зобов`язанням повернути дитину за місцем проживання матері.

Ухвалою суду від 26.04.2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

19.07.2024 року від представника позивачки надійшло клопотання про приєднання доказів: копія роздруківки режиму дня в ясельній групі; диск з відеозаписами; роздруківка повідомлення у додатку viber; копії матеріалів виконавчого провадження. В клопотанні зазначено, зокрема, що переривання часу перебування дитини у дошкільному закладі погано впливає на емоційний стан дитини.

01.08.2024 року представником відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адвокатом Колосовською Л.Л. було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Позовну заяву відповідачі визнають частково. Позивачка ОСОБА_1 , змінюючи порядок та спосіб участі відповідачів у вихованні та спілкуванні з онуком, фактично намагається зменшити кількість зустрічей з онуком з восьми разів на місяць, як було визначено рішенням Київського районного суду м.Одеси від 08.02.2024 року: щовівторка та щоп`ятниці з 10.00 год. до 12.00 год. перші шість місяців у присутності матері, на два рази на місяць: перші 6 місяців, від дня початку спілкування, кожної першої та третьої неділі місяця з 10.00 год. до 12.00 год. у присутності матері та після спливу 6 місяців, без присутності матері, кожної першої та третьої неділі місяця з 9.00 год. до 12.00 год. Щодо спілкування з онуком перші шість місяців у присутності матері дитини наголошує на тому, що спілкування бабусі з онуком почалося у присутності матері дитини 19.04.2024 року, тому строк у шість місяців проводити зустрічі у присутності матері дитини спливає 19.10.2024 року. Не погоджується з позовними вимогами в частині «зобов`язання повернути дитину за місцем проживання матері», вважає що це за своєю суттю є заходом забезпечення позову. З урахуванням режиму дня дитини вважає доцільним наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з онуком: два рази на тиждень, щовівторка з 16.00 до 18.00 год. та щоп`ятниці з 16.00 до 18.00 год., за попереднім узгодженням місць побачень з матір`ю дитини, у тому числі з можливістю забрати дитину з Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» № 278 комбінованого типу ОМР, та з інших освітніх закладів, які буде відвідувати дитина, без присутності матері дитини.

На відзив на позовну заяву до суду 12.08.2024 року надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Івкова Л.В. заперечувала проти відзиву та зазначила наступне. Приймаючи рішення у справі № 947/27705/23 та визначаючи порядок участі у вихованні онука, Київський районний суд м. Одеси виходив з того, що після запровадження воєнного стану та початку бойових дій на території України ОСОБА_1 задля збереження життя та здоров`я свого малолітнього сина 05 березня 2022 року виїхала в безпечне місце за межі України, вона з дитиною проживала у Румунії, до Одеси приїжджала один раз на півроку, строком 1 місяць. Отже, кількість зустрічей відповідачів з онуком становила б 8 разів на 6 місяців (на час перебування дитини в Україні) та можливість спілкування з онуком у випадку виїзду відповідачів до місця перебування дитини за кордоном. Отже, твердження відповідачів про зменшення кількості зустрічей з онуком не відповідає дійсності.

Після повернення до м.Одеси та влаштування дитини до закладу дошкільної освіти позивачка запропонувала оговорити інший час зустріч, враховуючи, що проведення зустрічей щовівторка та щоп`ятниці з 10.00 до 12.00 год., коли дитина перебуває у дитячому садочку, порушує її права на дошкільну освіту, не враховує розпорядок дня дитини. За посередництва державного виконавця було погоджено проведення зустрічей бабусі з онуком після відвідування ним дитячого садочка, з 17.00 до 19.00 год. 19 квітня 2024 року та 23 квітня 2024 року, приблизно з 16.50 год., біля дитячого садочку по пр.Небесної Сотні,16-а в м.Одесі, у присутності ОСОБА_1 , відбулись зустрічі ОСОБА_2 з малолітнім онуком ОСОБА_6 , про що державним виконавцем складено відповідні акти. В подальшому ОСОБА_2 наполягала на проведенні зустрічей з онуком саме щовівторка та щоп`ятниці, з 10.00 до 12.00 год., не усвідомлюючи, що у дитини змінився режим дня, не розуміючи, що перебування дитини у колективі сприяє розвитку комунікативних навиків, її адаптації до нового періоду у житті та забезпечує можливість у майбутньому відповідати вимогам сучасного світу, переривання часу перебування дитини у дошкільному закладі погано впливає на емоційний стан дитини. При цьому, відповідачка ОСОБА_2 пояснювала, що після відвідування дитячого садочку дитина втомлена.

На виконання рішення Київського районного суду м.Одеси за період з 19.04.2024 року відбулось 9 зустрічей відповідачки ОСОБА_2 з онуком.

Позивачка ОСОБА_1 зауважила, що в основному під час побачень бабуся садить дитину на лаву та дає для перегляду мобільний телефон, що не є корисним для дитини.

Також зазначає, що право дитини на сімейне виховання включає право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом з боку позивачки, іншими родичами. До того ж, позивачка також має право проводити вільний час з дитиною. Тому позивачка вважає, що запропонований нею порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні із малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень: перші 6 місяців, від дня початку спілкування, кожної першої та третьої неділі місяця з 10.00 год. до 12.00 год. у загальних місцях перебування (парки, сквери, пляжі, театри, кінотеатри, кафе, розважальні центри, тощо), зустрічі проводити у присутності матері дитини ОСОБА_1 ; після спливу 6 місяців, без присутності матері, кожної першої та третьої неділі місяця з 9.00 год. до 12.00 год. у загальних місцях культурного відпочинку, з визначенням місця зустрічі за погодженням сторін, із зобов`язанням повернути дитину за місцем проживання матері є достатнім і відповідатиме принципу розумності, справедливості та збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримки зв`язків між родичами та буде відповідати першоосновам розвитку особистості малолітньої дитини, та не порушуватиме переважне право батьків дитини у її вихованні.

Вважає, що запропонований відповідачами графік участі у спілкуванні з онуком шляхом встановлення систематичних побачень 2 рази на тиждень, щовівторка з 16.00 до 18.00 год. та щоп`ятниці з 16.00 до 18.00 год., за попереднім узгодженням місць побачень з матір`ю дитини, у тому числі з можливістю забрати дитину з Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» № 278 комбінованого типу ОМР, та з інших освітніх закладів, які буде відвідувати дитина, без присутності матері дитини, не відповідає інтересам дитини, тому що не враховує відвідування дитячого садка, відвідування дитиною басейну, розвиваючих занять, та навчання у школі та виконання домашнього навчання у майбутньому, можливість відвідування інших гуртків та секцій.

Враховуючи малолітній вік дитини, відсутність спілкування бабусі/дідуся протягом тривалого часу, до того ж, відповідач ОСОБА_3 взагалі не вчиняв жодних дій, щоб побачити онука, вважає обгрунтованою вимогу проведення зустрічей перші шість місяців у присутності матері дитини та категорично заперечує проти надання відповідачам можливості забирати дитину з закладів освіти.

Не погодилась з твердженням відповідачів, що вимога про «зобов`язання повернути дитину за місцем проживання матері» за своєю суттю є заходом забезпечення позову. Вказувала, що позивачка просить встановити порядок виконання рішення про встановлення участі бабусі/дідуся у спілкуванні з онуком під час проведення зустрічей без присутності матері шляхом покладення обов`язку повернення дитину після зустрічі за місцем проживання матері. Це передбачено ч.1 ст. 267 ЦПК України, за змістом якої, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

До відповіді на відзив на позовну заяву позивачкою було надано копії квитанцій про оплату за відвідування басейну, роздруківку переписки з додатку viber, роздруківку фото зустрічей.

04.09.2024 року представником відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адвокатом Колосовською Л.Л. було подано заперечення на відповідь на відзив. Відповідачі не погоджуються із запропонованим позивачкою графіком спілкування, наполягають на визначенні порядку участі у спілкуванні з онуком шляхом встановлення систематичних побачень 2 рази на тиждень, щовівторка з 16.00 до 18.00 год. та щоп`ятниці з 16.00 до 18.00 год., у тому числі з можливістю забрати дитину з Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» № 278 комбінованого типу ОМР, та з інших освітніх закладів, які буде відвідувати дитина, без присутності матері дитини.

Ухвалою суду від 30.01.2025 року задоволено заяву представника позивачки - адвоката Івкової Л.В. про витребування доказів, а саме: суд ухвалив зобов`язати третю особу Київську районну адміністрацію Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору щодо зміни способу участі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До суду з Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради надійшов Висновок від 28.03.2025 року «Про зміну порядку та способу участі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Ухвалою суду від 14.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 20.05.2025 року позивачка та її представник підтримали заявлені вимоги та просили суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 та представник відповідачів частково заперечували проти задоволення позову, а саме в частині графіку спілкування.

До суду з Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради надійшов лист про проведення судового засідання за відсутності представника третьої особи та підтримання висновку за наслідком розгляду питання про зміну порядку та способу участі бабусі та дідуся у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Одесі народився ОСОБА_4 , батьками якого є: ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Батьки малолітнього ОСОБА_4 : ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в зареєстрованому шлюбі не перебували.

Відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_7 . Отже, відповідачі є бабою та дідом малолітнього ОСОБА_4 .

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 08.02.2024 року по справі № 947/27705/23 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та його вихованні, визначення способу участі у вихованні онука визначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною: щовівторка та щоп`ятниці з 10 години 00 хвилин по 12 годину 00 хвилин; перші 6 місяців зустрічі проводити у присутності матері дитини ОСОБА_1 .

Також встановлено порядок виконання рішення суду, після набрання ним законної сили, у відповідності до якого:

- Зобов`язати ОСОБА_1 за 10-днів до орієнтовного приїзду разом з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на територію України повідомляти ОСОБА_2 та ОСОБА_5 засобами мобільного зв`язку про приїзд до України, для забезпечення додержання визначеного судом графіку систематичних побачень з дитиною.

- Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у разі їх наміру відвідати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поза межами державного кордону України, у тому числі у Республіці Румунії, за 10-днів до орієнтовного приїзду повідомляти про свій намір засобами мобільного зв`язку ОСОБА_1 , для узгодження місця і часу та подальшого забезпечення побачень з дитиною.

Приймаючи рішення та визначаючи такий порядок участі у вихованні онука, суд виходив з того, що після запровадження воєнного стану та початку бойових дій на території України ОСОБА_1 з 05.03.2022 року з дитиною проживала у Румунії, до Одеси приїжджала періодично.

28.02.2024 року позивачка з дитиною повернулась на постійне місце проживання до АДРЕСА_1 ). Дитина з 05.03.2024 року відвідує заклад дошкільної освіти «Ясла-садок» № 278» Одеської міської ради (м.Одеса, пр.Небесної Сотні,16-а).

З наданої роздруківки листування у додатку viber вбачається, що позивачка ОСОБА_1 повідомила відповідачку ОСОБА_2 , що вони перебувають в Одесі, але дитина відвідує дитячий садочок, тому запропонувала оговорити інший час зустріч.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 зверталась до державного виконавця щодо неможливості проведення зустрічей у призначений судом час у зв`язку із зміною обставин та подала клопотання, в якому просила державного виконавця подати заяву про зміну порядку виконання рішення суду з урахуванням розпорядку дня дитини, запропонувала проводити зустрічі щовівторка з 17.00 год. до 19.00 год. та щонеділі з 10.00 год. до 12.00 год.

Згідно актів про виконання рішення 19.04.2024 року та 23.04.2024 року, приблизно з 16.50 год., біля дитячого садочку по пр.Небесної Сотні,16-а в м.Одесі, у присутності ОСОБА_1 , відбулись зустрічі відповідачки ОСОБА_2 з малолітнім онуком ОСОБА_6 .

30.04.2024 року відповідачкою ОСОБА_2 до відділу ДВС подано заяву про невиконання ОСОБА_1 судового рішення щодо проведення зустрічі з онуком у визначений судом час – щовівторка та щоп`ятниці з 10.00 год. до 12.00 год.

Відповідно до постанови ВП № 74730188 від 10.05.2024 року накладено штраф на позивачку ОСОБА_1 у розмірі 1 700 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, яким визначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною: щовівторка та щоп`ятниці з 10 години 00 хвилин по 12 годину 00 хвилин; перші 6 місяців зустрічі проводити у присутності матері дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Саламахи В. від 04.06.2024 року постанову про накладення штрафу скасовано з підстави передчасного винесення, а саме: державним виконавцем не вчинялись дії, передбачені розділом ІХ Інструкції № 512/55 та місце побачення стягувача з дитиною не визначалось.

25.06.2024 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову у ВП № 74730188, якою встановлено місце систематичних побачень з дитиною, а саме: м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, буд. 16-а (біля приміщення дошкільного закладу освіти «Дитячі-Ясла № 278»); місце зустрічі - біля входу до території дитячого садка; встановлено час систематичних побачень з дитиною, з урахуванням домовленості сторін та інтересів дитини, з 9.45 год. по 11.45 год.

Судом встановлено, що дитина відвідує Одеський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок» № 278 комбінованого типу Одеської міської ради, басейн, розвиваючи заняття. Згідно режиму дня в ясельній групі:

*Прийом дітей, огляд, ігри, ранкова гімнастика 7.00 – 8.15

*Сніданок 8.20 – 9.00

*Підготовка до занять, заняття 9.00 - 9.45

*Прогулянка 9.45 – 11.40

*Обід 11.40 – 12.30

*Сон 12.30 – 15.15

*Гімнастика пробудження, гігієнічні процедури 15.15 – 15.30

*Вечеря 15.30 – 16.00

*Прогулянка 16.00 – 17.20

*Повернення до дому 17.20 – 19.00

За таких обставин, суд погоджується з твердженнями сторони позивача, що визначений рішенням Київського районного суду м.Одеси від 08.02.2024 року у справі № 947/27705/23 графік спілкування бабусі та дідуся з онуком не відповідає інтересам дитини станом на теперішній час.

При цьому судом встановлено, що у добровільному порядку сторони не можуть дійти згоди щодо порядку часті дідуся та бабусі у вихованні онука.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 року у справі № 752/9697/19 (провадження № 61-13706св20) про зміну порядку участі батька у вихованні дітей та спілкування з ними, здійснивши системний аналіз статті 159 СК України у сукупності із статтею 2 та 5 ЦПК України, дійшов висновку про те, що зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні ЄСПЛ від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (Рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, п. 108).

Також ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).

Подібні правові висновки щодо врахування найкращих інтересів дитини висловлені у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2019 року у справі «Швець проти України» («Shvets v. Ukraine», заява № 22208/17), а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 638/12278/15 (провадження № 61-14491сво20).

При цьому у вищевказаній постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено, у тому числі, й те, що для врахування балансу інтересів у цій справі суд звертається до положення статті 257 СК України, згідно з якою баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Тлумачення наведених норм матеріального права у системному поєднанні з прецедентними рішеннями ЄСПЛ дає підстави вважати, що дід має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Саме збалансування наведених вище прав і гарантій має бути основою для належного виконання рішення суду про участь у спілкуванні дитини з дідом.

Вказані за змістом висновки викладено Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 607/9336/20 (провадження № 61-20367св21), вирішуючи питання про права діда та баби на спілкування зі своєю онукою та на участь у її вихованні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статті 263 СК України, спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

Так, статтею 159 СК Україниз азначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання, тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що баба, дід мають право на особисте спілкування з онуками, а мати не має права перешкоджати їм спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наданих сторонами до матеріалів справи доказів вбачається, що між позивачкою та відповідачами виникають взаємні непорозуміння щодо виховання малолітньої дитини, що не спростовується сторонами у справі.

Згідно до ч. 1 ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

При цьому суд зауважує, що як визначений позивачкою, так й запропонований відповідачами спосіб участі бабусі та дідуся у спілкуванні та вихованні онука не у повній відповідає інтересам дитини та призведе до порушення балансу рівності прав всіх членів сім`ї на участь у вихованні дитини.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування від 28.03.2025 року визначено порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення його систематичних побачень з дитиною, наступним чином:

- кожної середи з 16 год.00хв., з можливістю забирати дитину з дитячого садочку, у присутності матері;

- кожної суботи з 10 год.00хв. до 12 год.00хв., у присутності матері;

- перші 3 місяці зустрічі проводити у присутності матері дитини.

Також у Висновку зазначено, що спілкування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має відбуватись за умови забезпечення діда, баби необхідного духовного, фізичного і морального розвитку дитини, з урахуванням режиму дня малолітньої дитини.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.6 ст.19 СК України).

Відповідно до правових висновків Верховного Суду ( постанова від 28.01.2021 року у справі № 753/6498/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі №500/6325/17, від 04.07.2018 року у справі № 496/4271/16-а) висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.

За даних обставин суд не погоджується з наданим висновком органу опіки та піклування, оскільки він оскільки несе виключно інформативний характер та має рекомендаційний характер. Суд вважає, що встановлення такого способу участі у спілкуванні з онуком, з огляду на його вік, характер відносин між сторонами, усталений режим дня та відпочинку дитини, є недоцільним, не буде відповідати інтересам малолітньої дитини та порушить збалансованість участі матері в його вихованні.

При визначенні способу участі бабусі та дідуся у вихованні онука, з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, суд враховує вік дитини, щотижневий розпорядок дня, індивідуальні потреби дитини даного віку, його особисту прихильність, стосунки усередині родини (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини.

При ухваленні рішення, суд виходить із того, що має бути визначений спосіб участі відповідачів у вихованні онука, що не суперечить його інтересам та з урахуванням його бажання.

Суд, реалізуючи повноваження щодо сприяння сторонам у їх примиренні, вважає за потрібне зазначити, що сторони перш за все в інтересах самої дитини повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння та налагодження відносин між собою, що у наслідку матиме позитивний вплив на дитину та його виховання.

Вимоги позивачки про зміну визначеного порядку та способу участі відповідачів у вихованні та спілкуванні з онуком суд вважає обґрунтованими, проте, бажаний нею спосіб такої участі не у повній мірі відповідає інтересам дитини та призведе до порушення балансу рівності прав всіх членів сім`ї на участь у вихованні дитини.

Надаючи оцінку запропонованому позивачкою графіку, суд приходить до висновку про те, що з урахуванням віку дитини, відсутності протиправних дій бабусі та дідуся стосовно їх онука, бажання бачитися, піклуватися про нього та виховувати його, - вірним буде визначити порядок участі бабусі та дідуся у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком, дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку, відпочинку та стану його здоров`я у наступному порядку: - перша та третя середа кожного місяця з 16.30 до 18.30 год. з урахуванням бажання дитини, графіка дитини, місце зустрічі у присутності матері: м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, буд. 16-а (біля приміщення дошкільного закладу освіти «Ясла-садок» № 278»); з можливістю супроводження онука на заняття, які заплановані на той день та час, із зобов`язанням повернути дитину за місцем проживання матері;

-другої та четвертої суботи кожного місяця з 10.00 до 12.00 год. з урахуванням бажання дитини, у загальних місцях культурного відпочинку, з визначенням місця зустрічі за погодженням сторін, із зобов`язанням повернути дитину за місцем проживання матері;

- перші 3 місяці зустрічі проводити у присутності матері дитини.

Відхиляючи запропонований відповідачами графік спілкування та участі у вихованні дитини, суд вважає, що встановлення такого способу участі у спілкуванні з онуком, з огляду на його вік, характер відносин між сторонами, усталений режим дня та відпочинку дитини, є недоцільним, не буде відповідати інтересам малолітньої дитини та порушить збалансованість участі матері в його вихованні.

Підсумовуючи зазначене, суд вважає, що визначений судом спосіб участі бабусі та дідуся у вихованні онуків та спілкуванні з ними у повній мірі відповідає інтересам як бабусі та дідуся, так і онука, а також є достатнім для забезпечення участі бабусі та дідуся у процесі виховання онука.

Окремо суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що матері дитини та бабусі з дідусем слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного рівномірного спілкування.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги закріплене у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України право на спілкування бабусі та дідуся із онуком та участь у його вихованні, бажання відповідачів брати участь у вихованні та спілкуванні з онуком, суд вважає, що наявні підстави для визначення порядку участі позивачів у спілкуванні та вихованні онука, однак, за визначеним судом графіком із дотриманням інтересів дитини та, враховуючи його бажання на зустрічі, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також суд зазначає, що дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у спілкуванні з дитиною та її вихованні у інший спосіб шляхом досягнення згоди між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути із відповідачів. На користь позивачки підлягає стягненню з кожного з відповідачів у відшкодування витрат зі сплати судового збору по 605 гривень 60 копійок, що в цілому складає 1211 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного, та керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 153, 157-159, 257, 263 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про зміну порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з онуком - задовольнити.

Змінити визначений рішенням Київського районного суду м.Одеси від 08.02.2024 року у справі № 947/27705/23 спосіб участі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: визначити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні із малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною, дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку, відпочинку та стану його здоров`я у наступному порядку:

- першої та третьої середи кожного місяця з 16.30 до 18.30 год. з урахуванням бажання дитини, графіка дитини, місце зустрічі у присутності матері: АДРЕСА_2 (біля приміщення дошкільного закладу освіти «Ясла-садок» № 278»); з можливістю супроводження онука на заняття, які заплановані на той день та час, із зобов`язанням повернути дитину за місцем проживання матері;

-другої та четвертої суботи кожного місяця з 10.00 до 12.00 год. з урахуванням бажання дитини, у загальних місцях культурного відпочинку, з визначенням місця зустрічі за погодженням сторін, із зобов`язанням повернути дитину за місцем проживання матері;

- перші 3 місяці зустрічі проводити у присутності матері дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.Я. Роїк