Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №359/1245/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №359/1245/26

Суддя: Журавський В. В.

Провадження № 2/359/3205/2026

Справа № 359/1245/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.,

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Наприкінці січня 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 22 листопада 2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №43786651. За яким ТОВ «Еко Фін» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3500 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 365 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідач неналежним чином виконував грошове зобов`язання, тому у нього виник борг за договором про споживчий кредит №43786651 від 22 листопада 2024 року у розмірі 15736 гривень 66 копійок

В подальшому, на підставі договорів факторингу ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги за вищевказаними договорами.

Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Факторинг Партнерс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит у розмірі 15736 гривень 66 копійок, що складається: заборгованості за тілом кредиту – 3500 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги – 11795 гривень 00 копійок, заборгованості за пенею – 441 гривня 66 копійок

2. Заяви (клопотання) учасників справи.

Директор ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я. в поданому позові просила здійснити розгляд цивільної справи за відсутності представника. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу суду, з довідками ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою».

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 22 листопада 2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №43786651. За яким ТОВ «Еко Фін» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3500 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 365 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.124-147).

ТОВ «Еко Фін» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3500 гривень. Вказана обставина підтверджується квитанцією №43228-26028-97573 від 22.11.2024 (а.с.123).

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання», гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», а також главою 73 «Факторинг» розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що договір про споживчий кредит №43786651 від 22 листопада 2024 року був підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Еко Фін» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

08 грудня 2025 року ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір відступлення прав вимоги №43786651 (а.с.154-158). За умовами якого перейшло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором від ТОВ «Еко Фін» до ТОВ «Факторинг Партнерс».

У такий спосіб ТОВ «Факторинг Партнерс» набув прав кредитора у зобов`язанні, які виникли на підставі договору про споживчий кредит №43786651 від 22 листопада 2024 року. Дана обставина підтверджується платіжною інструкцією, актом прийому-передачі реєстру боржників, реєстром боржників (а.с.164,165-166,167-168,169).

Зі змісту розрахунків вбачається, що у ОСОБА_1 виник борг по сплаті заборгованості за пенею в розмірі 441 гривня 66 копійок. Проте, це суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом не встановлено підстав для стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 441 гривня 66 копійок. Тому у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

З огляду на це, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 15295 гривень 00 копійок (15736,66-441,66).

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0600330100 від 21 січня 2026 року (а.с.54) вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок. Пред`явлений позов задоволений частково, а саме 97,19% (15295/ 15736,66? 100%). З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2587 гривень 58 копійок (2662,40 / 100% ? 97,19%).

Встановлено, що згідно договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 2 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» (а.с.194-198), заявки про надання юридичної допомоги №19 від 09 грудня 2025 року (а.с.205), витягу з акту про надання юридичної допомоги №24 від 22.12.2025 року (а.с.206) загальна вартість витрат на правову допомогу, які понесло ТОВ «Факторинг Партнерс» становить 9000 гривень.

Отже враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, то й заявлені позивачем вимоги про відшкодування понесених витрат на правову допомогу підлягають задоволенню на 97,19%, що становить 8747 гривень 10 копійок (9000/ 100 х 97,19%).

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит у розмірі 15295 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на оплату судового збору у розмірі 2587 гривень 58 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 8747 гривень 10 копійок.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», що розташовується за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Дата складення повного заочного рішення – 13 серпня 2026 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua