Суд: Кодимський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №503/1122/26
Суддя: Вороненко Д. В.
Справа № 503/1122/26
Провадження №3/503/554/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП,
встановив:
21.07.2026 року о 16:00 годині в приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями, а саме горілка «Малинівка» 40%, об`ємом 0,25 л, з рук, у зв`язку з чим порушила пункт 9 ч.2 ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та тим самим своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст. 156 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вище вказаного правопорушення заперечувала посилаючись на те, що у магазину ФОП ОСОБА_2 наявна ліцензія на роздрібну торгівлю алкоголем, а сама виявлена поліцейським горілка була придбана нею для власних потреб, але на той час зберігалася нею в приміщенні магазину. На уточнюючі запитання суду повідомила, що інвалідності не має.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.
Диспозиція частини третьої статті 156 КУпАП передбачає відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
При цьому, пункти 7 і 9 ч.2 ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX передбачають заборону продажу, зокрема алкогольних виробів:
- з рук, лотків;
- у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією).
Таким чином суд вважає, що діяння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підпадає під правову кваліфікацію за частиною третьою статті 156 КУпАП, а саме як торгівля тютюновими виробами з рук, у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією).
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення дослідженими судом під час судового розгляду, а саме протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180781 від 21.07.2026 року (а.с.2), який підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень щодо викладених у ньому обставин та із зазначенням нею у графі пояснень визнання факту здійснення продажу горілки «Малинівка» в магазині по 65 грн за пляшку; роздруківкою з бази даних «Армор» реєстрації повідомлення ПОГ ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про виявлення правопорушення 21.07.2026 року (а.с.3-4); два фотознімки (а.с.8) із зображенням упаковки горілки «Малинівка» на 24 пляшки об`ємом 0,25 л, в якій наявні 14 пляшок і поряд з нею ще 1 пляшка, які були вилучені як речові докази – предмети правопорушення, згідно запису у змісті протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180781 від 21.07.2026 року; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 21.07.2026 року (а.с.6), в яких остання повідомила, що в с. Сергіївка Кодимської ТГ розташований продуктовий магазин, власником якого вона являється, а за час її відсутності торгівлю за її проханням здійснює ОСОБА_1 , але про те, що за час її відсутності остання здійснювала продаж алкогольних напоїв, їй було не відомо; а також письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 від 21.07.2026 року (а.с.6), в яких остання визнавала обставини того, що вона в продуктовому магазині, який утримує ОСОБА_2 в с. Сергіївка Кодимської ТГ, періодично здійснює торгівлю за час відсутності останньої і коли вона заміщає її, то здійснює продаж горілки, а саме «Малинівка», яку вона продає місцевим за 65 грн за 1 пляшку.
Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.
Відтак суд вважає вище наведені письмові пояснення учасників справи допустимими, належними, достатніми і достовірними доказами, внаслідок узгодженості їх внутрішнього змісту та відсутності суперечностей між ними та протоколом, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.
В свою чергу заперечення ОСОБА_1 щодо вчинення нею вищевказаного правопорушення висловленні нею усно в судовому засіданні під час судового розгляду справи, суд оцінює критично, як обраний спосіб відстоювання своєї позиції та побудови свого захисту з метою ухилення від відповідальності, оскільки дані заперечення суперечать вище наведеним доказам та спростовуються останніми. Водночас суд відзначає, що надана суду ОСОБА_1 роздруківка витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів підтверджує наявність у ФОП ОСОБА_2 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з 30.03.2026 року за місцем провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 , в той час як місцем вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є магазин ФОП ОСОБА_2 розташований за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, абзацом першим ч.8 ст. 41 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями надаються окремо на кожне місце провадження відповідного виду господарської діяльності. Відтак ліцензія надає право здійснювати діяльність саме у визначеній точці продажу, яка зазначається у заяві на отримання ліцензії (ч.3 ст. 43 Закону № 3817-IX), а не у будь-якому іншому місці здійснення відповідним суб`єктом господарювання своєї діяльності.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024, від 14.01.2025 року № 26/2025, від 15.04.2025 року № 235/2025, від 14.07.2025 року № 478/2025, від 20.10.2025 року № 793/2025, від 12.01.2026 року № 40/2026 та від 27.04.2026 року № 342/26, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX, від 29.10.2024 року № 4024-IX, від 15.01.2025 року № 4220-IX, від 16.04.2025 року № 4356-IX, від 15.07.2025 року № 4524-IX, від 21.10.2025 року 4643-IX, від 14.01.2026 року № 4757-IX та від 28.04.2026 року № 4857-ІХ.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня її вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення з конфіскацією предметів торгівлі без конфіскації виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, оскільки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180781 від 21.07.2026 року виручка від продажу алкоголю не вилучалася, про що свідчить зміст протоколу.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст. 23-24, 27, 29, 33-35, 401, 156, 213, 221, 246, 251-252, 265, 268, 280, 283-284 КУпАП,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП і застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 7650 (сім тисяч шістсот п`ятдесят) грн з конфіскацією предметів торгівлі у вигляді 15 (п`ятнадцять) горілки «Малинівка» 40%, об`ємом 0,25 л.
Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Вороненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua