Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №127/26745/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/26745/25

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

секретар – Грабарчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту №1000888345 від 03.10.2012, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у загальній сумі 7100,00 грн, строком на 24 місяці. 24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками, в розмірі портфеля заборгованості, що у реєстрі боржників, зокрема, і за кредитним договором №1000888345 від 03.10.2012.

Кредитним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, інших витрат. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 25575,59 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 17038,20 грн, за процентами — 8537,39 грн.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» не з`явився, в позові є клопотання про розгляд справи у його відсутність, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася повторно, належним чином повідомлялася про день та час розгляду справи. Відзив на позов не подано.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача відповідно до гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 31.12.2011 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту №1000888345, за яким відповідач отримала кредит у загальному розмірі 7100,00 грн, строком на 24 місяця (пільговий період – 5 місяців) (п. 1.1). Договір підписано власноруч ОСОБА_1 . Розмір процентної ставки за договором складає 48%, процентна ставка в пільговий період – 0,01%. Строк надання кредиту – до 31.12.2013 (п.1.4.1)

Відповідачем також підписано графік платежів (додаток №1 до кредитного договору №1000888345 від 31.12.2011).

Згідно з п. 1.4.6 кредитного договору, платежі по кредиту нараховуються щомісячно, виходячи із строку кредиту, в розмірі, вказаному в графіку платежів.

За п. 1.4.17 у випадку, коли на момент закінчення дії кредитного договору у позичальника є прострочена до повернення сума кредиту, то кредитор продовжує нараховувати на неї проценти і комісії згідно умов кредитного договору до моменту повного погашення заборгованості.

Факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з рахунка приватного клієнта №1000888345 за період з 03.10.2012 по 24.03.2023.

24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, за яким ТОВ «Брайт Інвестмент» прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників (додаток №1 до договору), зокрема, за кредитним договором №1000888345, укладеними між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 6.2.3. право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Відповідно до витягу з додатку до цього договору ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №1000888345, загальна сума заборгованості 25575,59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 17038,20 грн, заборгованість за відсотками – 8537,39 грн.

Договір факторингу не визнаний недійсним (доказів протилежного суду не надано), згідно ст. 204 ЦК України договори є дійсними і враховуються судом.

Згідно з випискою по рахунку та розрахунком заборгованості за кредитним договором №1000888345 станом на 24.03.2023 заборгованість відповідача становить 25575,59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 17038,20 грн, заборгованість за відсотками – 8537,39 грн.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за договором №1000888345 від 31.12.2011 (03.10.2026 видано і ослуговується міжнародна платіжна пластикова карта, кредитна лінія) належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 24.03.2023 у розмірі 25575,59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 17038,20 грн, заборгованість за відсотками – 8537,39 грн

Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).

Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються, умови договору сторонами частково виконувались, що свідчить про дійсність договору.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов`язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконувала належним чином умови договору про надання кредиту, тому права позивача підлягають захисту.

Позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав: договір №43115064 про надання правової допомоги від 01.07.2025, додаткову угоду №1000888345 до договору №43115064 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладені з адвокатським бюро «Ольги Клещ», детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатським бюро «Ольги Клещ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Брайт Інвестмент» щодо стягнення кредитної заборгованості, акт №1000888345 від 20.08.2025 про підтвердження факту надання (правничої) правової допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), платіжну інструкцію №1233 від 13.08.2025 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №4461 від 16.09.2019.

Детальний опис робіт (наданих послуг) містить перелік робіт на загальну суму 5000,00 грн.

Загальна вартість послуг за актом про підтвердження факту надання (правничої) правової допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) №1000888345 від 20.08.2025 становить 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ст. 137 ч. ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 (справ №755/9215/15-ц) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, що розглядається, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник позивача не брав участі в судовому засіданні при розгляді справи, позов подано в системі “Електронний суд”, суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу сторони позивача неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат потрібно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 1054, 639, 629, 628, 526, 527, 530, 207 ЦК України,

Законом України «Про електронну комерцію»,

Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»,

ст.ст. 13, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 279, гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором №1000888345 від 31.12.2011 в розмірі 25575 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн 59 к., з яких 17038,20 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8537,39 грн - заборгованість за процентами,

а також стягнути 2422,40 грн судового збору і 3000,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач Товариство з обмеженою відповідальність «Брайт Інвестмент», ЄДРПОУ 43115064, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повне рішення виготовлено 14.09.2026.

Суддя О.О. Венгрин