Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №127/853/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/853/26

Провадження 2/127/137/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 21.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21.01.2025-100001911, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000 грн.

Позивач зазначив, що кредитні кошти перераховано відповідачу 21.01.2025 на платіжну картку, реквізити якої він зазначив під час укладення договору. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість у загальному розмірі 14450 грн, з яких: 5000 грн — тіло кредиту, 5950 грн — проценти, 250 грн — комісія, пов`язана з наданням кредиту, 750 грн — комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 2500 грн — неустойка.

У зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 21.01.2025-100001911 від 21.01.2025 у розмірі 14450 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд постановив проводити розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачу, зокрема, право на подання відзиву на позовну заяву та наслідки його не подання.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, а також клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 21.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 21.01.2025-100001911.

Відповідно до п. 1.1 пропозиції про укладення кредитного договору ця пропозиція є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 1.2, 1.3 пропозиції дата набрання чинності пропозицією - 21.01.2025, дата та час укладення договору - 21.01.2025 о 16:15.

Відповідно до п. 2.1 пропозиції електронний кредитний договір, частиною якого є пропозиція про укладення кредитного договору, укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 2.2 пропозиції електронний кредитний договір складається з електронних документів, які містять усі його істотні умови, а саме: пропозиції про укладення кредитного договору, заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, а також відповіді позичальника про прийняття пропозиції, сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п. 2.3.4 пропозиції у випадку погодження кредитодавця на обрані позичальником умови кредитодавець в особистому кабінеті на вебсайті направляє позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору та заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції в електронній формі для її заповнення та підписання позичальником.

Згідно з п. 2.3.5 пропозиції для підписання відповіді про прийняття пропозиції кредитодавець передає позичальнику одноразовий ідентифікатор у повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації.

Відповідно до п. 2.3.6 пропозиції позичальник, який прийняв пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у пропозиції та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 3.1 договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію, якщо комісія встановлена договором.

Згідно з п. 3.2 договору кредит надається на придбання товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту визначено як перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-4808.

Відповідно до п. 4.3 договору днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту або сплати платежу — день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Згідно з п. 4.4 договору проценти нараховуються з дня надання позичальнику кредиту, включаючи безпосередньо день надання кредиту, до дати його фактичного повернення. Проценти за користування кредитом нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно.

Відповідно до п. 7.6 договору у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною оферти.

Згідно з п. 9.1 договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки сума зобов`язань з погашення кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно з п. 7.6 кредитного договору.

У заявці кредитного договору № 21.01.2025-100001911 зазначено, що позичальником є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів — 4441-11XX-XXXX-4808.

Відповідно до п. 1 - 4 заявки дата надання/видачі кредиту — 21.01.2025; сума кредиту становить 5000 грн 00 коп.; строк, на який надається кредит, становить 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту — 09.06.2025.

Відповідно до п. 5 заявки продовження строку кредитування, строку виплати кредиту або строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування, строку виплати кредиту або строку договору.

Відповідно до п. 6 заявки процентна ставка «Стандарт» є фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших семи чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 7 заявки процентна ставка «Економ» є фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 8 заявки комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 5 % від суми кредиту та дорівнює 250 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно з графіком платежів.

Відповідно до п. 9 заявки комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 250 грн у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитодавцем та обліковується в перший день кожного з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів.

У цьому ж пункті заявки зазначено, що комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Відповідно до п. 10 заявки договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір.

Відповідно до п. 11 заявки протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Відповідно до п. 12 заявки денна процентна ставка становить 0,99 %, яка розрахована за формулою: 0,99 % = (6950 / 5000) / 140 ? 100 %.

Відповідно до п. 13 заявки проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту, включаючи всі транші, або залишку від всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Згідно з графіком платежів, який міститься у заявці, сторони погодили десять чергових платежів. За графіком платежів загальна сума процентів за користування кредитом становить 5950 грн, загальна сума комісії — 1000 грн, з яких 250 грн — комісія за надання кредиту, 750 грн — комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до п. 17 заявки неустойка становить 75 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором E546. Підписуючи договір цим одноразовим ідентифікатором, відповідач підтвердив укладення договору на вказаних умовах.

У матеріалах справи міститься відповідь позичальника про прийняття пропозиції, у якій зазначено, що ОСОБА_1 прийняв пропозицію про укладення кредитного договору, невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 21.01.2025-100001911 від 21.01.2025. Для підписання та укладення договору відповідач ввів код з SMS-повідомлення, яке було відправлене на його фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , а саме одноразовий ідентифікатор E546.

Відповідач під час укладення кредитного договору пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку України. З інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ, встановлено, що ідентифікацію проведено через АТ «Універсал Банк», щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

На підтвердження перерахування кредитних коштів позивач надав лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-3012 від 30.12.2025. Відповідно до цього листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2. Відповідно до зазначеного договору 21.01.2025 о 16:15:43 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_3 у сумі 5000 грн, номер транзакції в системі iPay.ua — 630637779, призначення платежу: видача за договором кредиту № 21.01.2025-100001911.

Також позивач надав копію договору № ФК-П-2024/01-2 про надання послуг з переказу коштів, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», за умовами якого платіжна установа прийняла на себе зобов`язання надавати Товариству послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Отже, матеріали справи підтверджують, що позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 5000 грн на платіжну картку, повний номер якої відповідає замаскованим реквізитам електронного платіжного засобу, зазначеним у кредитному договорі як реквізити належного позичальнику платіжного засобу.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 21.01.2025-100001911 від 21.01.2025 станом на 26.12.2025 заборгованість відповідача складає 14450 грн, з яких: 5000 грн - основний борг, 5950 грн - залишок відсотків, 0 грн - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України, 1000 грн - залишок комісій, 2500 грн - залишок штрафів.

Із розрахунку заборгованості встановлено, що проценти за користування кредитом нараховані з 21.01.2025 по 09.06.2025. За період з 21.01.2025 по 28.04.2025 проценти нараховувалися за ставкою 1 % за один день користування кредитом у розмірі 50 грн щоденно. За період з 29.04.2025 по 09.06.2025 проценти нараховувалися за ставкою 0,5 % за один день користування кредитом у розмірі 25 грн щоденно. Після 09.06.2025 проценти за користування кредитом у розрахунку не нараховувалися.

У розрахунку заборгованості також зазначено нарахування комісій у загальному розмірі 1000 грн, з яких 250 грн нараховано 21.01.2025, 250 грн - 04.02.2025, 250 грн - 18.02.2025, 250 грн - 04.03.2025.

Неустойку у розмірі 2500 грн позивач нарахував за період невиконання відповідачем зобов`язань за договором.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона — боржник — зобов`язана вчинити на користь другої сторони — кредитора — певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, які закон визначає як істотні або які є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін сторони мають досягти згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо закон не встановлює вимоги щодо форми договору. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа — кредитодавець — зобов`язується надати грошові кошти — кредит — позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом — витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, за наявності, для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов`язаної з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, за наявності, а також інші витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t ? 100 %, де ДПС — денна процентна ставка; ЗВСК — загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК — загальний розмір кредиту; t — строк кредитування у днях.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України «Про споживче кредитування» також передбачає обов`язок кредитодавця після укладення договору про споживчий кредит на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надавати виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором — це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію, оферту, укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор — це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, яка прийняла пропозицію, оферту, укласти електронний договір, шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти, оферти, однією стороною та її прийняття, акцепту, другою стороною.

Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.

Цим же пунктом установлено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають можливість дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, які встановлює цей Кодекс. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Позивач підтвердив факт укладення 21.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору № 21.01.2025-100001911, факт підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором E546, факт ідентифікації відповідача через Систему BankID НБУ, а також факт перерахування кредитних коштів у сумі 5000 грн на платіжну картку, реквізити якої відповідач зазначив під час укладення договору.

Відповідач доказів повернення тіла кредиту, сплати процентів, комісії за надання кредиту в повному обсязі або заперечень проти позову до суду не подав.

З огляду на зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 5000 грн є доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів суд бере до уваги, що кредитний договір укладено 21.01.2025, тобто після набрання чинності змінами до Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки.

За умовами договору строк кредитування становить 140 днів, дата повернення кредиту - 09.06.2025. Сторони погодили процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших семи чергових періодів користування кредитом, а також процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів. Денна процентна ставка за договором становить 0,99 %, що не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, визначений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Із розрахунку заборгованості встановлено, що проценти за користування кредитом нараховані за період з 21.01.2025 по 09.06.2025, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування. Після 09.06.2025 проценти за користування кредитом позивач не нараховував.

Згідно з графіком платежів, який міститься у заявці, загальний розмір процентів за весь строк кредитування становить 5950 грн. Заявлений до стягнення розмір процентів відповідає заявці, графіку платежів та розрахунку заборгованості.

Тому вимога про стягнення процентів у розмірі 5950 грн є доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії суд зазначає таке.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням зазначеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Заявлена позивачем комісія у загальному розмірі 1000 грн складається з комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 250 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 750 грн.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту, у розмірі 250 грн передбачена п. 8 заявки, має одноразовий характер, нараховується та обліковується в день видачі кредиту, включена до графіка платежів і не є регулярною платою за обслуговування кредитної заборгованості. Тому вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 250 грн є доведеною та підлягає задоволенню.

Водночас комісія за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 750 грн нарахована позивачем як три платежі по 250 грн кожен. Умови п. 9 заявки визначають таку комісію як плату за організацію та забезпечення інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, можливість робити платежі онлайн, можливість відновлення забутого паролю, інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги та інші послуги, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.

За своїм змістом зазначена комісія стосується супроводу та інформаційного обслуговування кредитної заборгованості після укладення договору.

Крім того, п. 11 заявки містить положення про те, що кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Позивач не подав доказів того, що відповідачу фактично надавалися окремі додаткові або супутні послуги, які не охоплюються звичайним обслуговуванням кредитної заборгованості та за які може справлятися окрема плата.

Тому підстави для стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 750 грн відсутні, а в цій частині позову необхідно відмовити.

Щодо вимоги про стягнення неустойки у розмірі 2500 грн суд зазначає таке.

Позивач заявив до стягнення неустойку, нараховану за невиконання або неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Кредитний договір укладено 21.01.2025, тобто у період дії воєнного стану в Україні. Нарахована позивачем неустойка також стосується періоду дії воєнного стану.

Наведені вище положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняють позичальника від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану. Такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем.

Посилання позивача на виключення п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не змінює висновку суду, оскільки пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинною самостійною нормою, яка регулює звільнення позичальника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану.

Тому підстави для стягнення з відповідача неустойки у розмірі 2500 грн відсутні, а в цій частині позову необхідно відмовити.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 21.01.2025-100001911 від 21.01.2025 у загальному розмірі 11200 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5950 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 250 грн - комісія за надання кредиту.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково на 77,51%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2063,63 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 178, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 21.01.2025-100001911 від 21.01.2025 у загальному розмірі 11200 (одинадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з яких: 5000 гривень 00 копійок - заборгованість за основним боргом; 5950 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами; 250 гривень 00 копійок - комісія за надання кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2063 гривень 63 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк