Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №128/2550/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2550/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В позовній заяві позивачка вказує, що 05.04.2016 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Позивачка зазначає, що з перших днів подружнього життя у них була дружна сім`я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувались та все одно вони неодноразово намагались зберегти сім`ю та жити заради дитини, яка має інвалідність і потребує постійного догляду. Однак, сторонам це не вдалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у січні 2026 року. Враховуючи, що позивачка з відповідачем не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя, подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них. Вказує, що між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про те, з ким житиме спільна дитина, оскільки такі питання вирішено в позасудовому порядку.

Позивачка виявляє бажання після розірвання шлюбу залишити прізвище відповідача « ОСОБА_3 ».

Також зазначає, що в шлюбі у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає разом із позивачкою за кордоном та перебуває на її повному утриманні. Відповідач проживає окремо, але ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та не надає жодної фінансової допомоги на утримання дитини. Позивачка самостійно несе всі витрати на забезпечення життєдіяльності, навчання, лікування та розвиток дитини за кордоном, що потребує значних коштів. У зв`язку з цим виникла нагальна потреба у стягненні з відповідача аліментів у судовому порядку. Відповідач є працездатною особою, регулярного доходу на утримання дитини добровільно не надає, а тому позивачка вважає за доцільне стягнути з нього аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі цього позову і до досягнення дитиною повноліття.

За вказаних обставин позивачка просить розірвати їх шлюб з відповідачем, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 », та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 1 - 3).

В судове засідання позивачка не з`явилась, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, здійснити розгляд справи та ухвалити рішення за відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча вважається повідомленим належним чином і в установленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, а саме за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений судом строк до суду не подано.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

05.04.2016 між відповідачем ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_5 було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 376, та позивачці змінено прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 05.04.2016 (а.с. 6).

В шлюбі в сторін по справі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданого 03.09.2016 (а.с. 5).

Згідно з положеннями ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Положеннями ст. 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Беручи до уваги зазначене позивачкою по справі, на даний час суд встановив, що їхня сім`я розпалась остаточно і збережена бути не може, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки, що відповідачем не спростовано та має істотне значення.

Тому вимоги позивачки про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти), відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи встановлені обставини справи, наявні відомості про проживання дитини з матір`ю та її право на утримання від кожного з батьків, при цьому, зазначені позивачем обставини щодо відсутності утримання дитини з боку батька та відсутність у нього інших утриманців, а також відповідність зазначеного розміру аліментів матеріальному становищу відповідача, відповідачем не спростовані, суд вважає заявлений позивачем розмір аліментів обґрунтованим та таким, що відповідає ст. 182 СК України, а тому такі вимоги позивачки підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне з метою забезпечення інтересів дитини, допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Згідно позовної заяви, позивачка бажає після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_3 », що відповідає вимогам закону.

З врахуванням позиції позивача про відсутність клопотання щодо стягнення з відповідача судових витрат, судом не вирішується питання про їх розподіл.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 104, 105, 110, 112, 113, 180-182, 191 СК України, ст. ст. 223, 247, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 05.04.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 376, розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно,але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 11.09.2026.

Суддя: