Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №953/3649/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 953/3649/26

Номер провадження 2/541/1673/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючого судді Морозовської О.А., за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначив, що 15.08.2013 року АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2002039345 (далі - Кредитний договір). За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Відповідачу надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором.

15.03.2024р. між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС, відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №15/03/24 (далі- «Договір факторингу»), відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2002039345 від 15.08.2013року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 92261,27 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 57627,9 грн.; заборгованість за відсотками становить 34633,37 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

На підставі наведеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2002039345 від 15.08.2013 року в розмірі 92 231,27 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою від 02 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

11 червня 2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12 червня 2026 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав суду заяву, у якій просив провести розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи (а. с. 32,46).

Відповідач в судові засідання, призначені 11.08.2026, 11.09.2026 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки поштовим повідомленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем реєстрації, яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 34, 41). Крім того, ОСОБА_2 , повідомлявся шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади (а.с. 36,39) а також шляхом направлення повідомлення на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, на номер телефону НОМЕР_1 у додаток «Viber» (а.с. 30,40). Причини неявки суду не повідомив, відзив та заперечень проти позову не надав.

Згідно із ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи згоду позивача суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

В силу вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 24.12.2012 року АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2002039345 (далі - Кредитний договір). Згідно із п. 1.1. Договору, загальна сума кредиту становить 2 744, 00 грн. Строк кредиту: 12 міс. та 6 міс. - пільгового періоду. Розмір процентної ставки: 0,01%. Процентна ставка у пільговий період: 0%. Пунктом 1.2. Договору передбачено, що кредит надається для придбання товару та послуг.

Згідно із п. 1.3. Договору, датою надання кредиту є 24 грудня 2012 року. Пунктом 1.4.1 Договору встановлено, що позичальник зобов`язаний повністю повернути банку суму отриманого кредиту: 24 грудня 2013 року.

Відповідно до Графіку платежів за Договором № 2002039345 від 24 грудня 2012 року, орієнтовна сукупна вартість кредиту за розрахунковий період з 24.01.2012 по 24.12.2013 р.р. становить 3 238,07 грн, з урахуванням процентів за користування кредитом, щомісячного платежу, комісії, реальної процентної ставки та значення подорожчання кредиту. Вказані умови також підтверджуються інформаційним листком «Умови кредитування по продукту «Grace period-6».

Специфікацією до Кредитного договору №2002039345 від 24.12.2012 року передбачено умови кредитування, а саме: сума кредиту становить 2 744, 00 грн., строк кредиту: 12 міс., розмір процентної ставки: 0,01%, комісія: 3%.

Крім того, суду надано товарні чеки №б/н та № 1836 від 24.12.2012 року, які були видані на внесення предоплати та подальшого придбання товару на суму 2 800 грн.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Так, 15.03.2024р. між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС, відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №15/03/24, відповідно до якого, відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2002039345 від 15.08.2013року.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 р., ОСОБА_1 має заборгованість за договором №2002039345 від 15.08.2013 р. становить 92261,27 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 57627,9 грн.; заборгованість за відсотками становить 34633,37 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Розрахунок заборгованості за договором №2002039345 від 15.08.2013 р., по клієнту ОСОБА_1 починається з 15.08.2013 року, за який зафіксоване використання коштів у розмірі 0.00 грн, після чого наступною датою нарахувань вказано 25.10.2015 р.

З матеріалів справи вбачається, що Договір, укладений між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 та договір, за яким утворилася заборгованість та відбулося відступлення права вимоги, мають суттєві відміності. Так, з огляду на надані позивачем копії кредитного договору та додатків до нього, який укладено між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , даний правочин укладено 24 грудня 2012 року строком на 12 місяців.

Проте, зважаючи на договір факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 р., реєстру боржників до нього, розрахунку заборгованості за договором №2002039345 від 15.08.2013 р., датою укладення кредитного договору та початку розрахунку заборгованості за ним зазначено 15.08.2013 року.

Крім цього, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором неможливо встановити дійсного розрахунку у часі в динаміці виникнення заборгованості. Оскільки, відсутні відомості про умови, порядок нарахуваннь у період, на який надавався кредит, тобто з 24.12.2012 по 24.12.2013 р.р.

Також суд зазначає, що позивачем не надано разом із позовом жодного документа, який би підтверджував видачу кредиту (перерахунку коштів відповідачу) у будь-який спосіб Позикодавцем АТ «ОТП БАНК» позичальнику ОСОБА_1 .

Таким чином, дата укладання кредитного договору, його істотні умови, реквізити в первинних документах, договорі факторингу та додатках - відрізняються. Розрахунок ціни позову за даним кредитом не містить дійсного розрахунку у часі в динаміці виникнення заборгованості. Позивачем надано суду Розрахунок заборгованості за Кредитним договором здійснений позивачем лише за 15 серпня 2013 року та за період з 25.10.2015 по 04.03.2024 року. Такий спосіб доказування унеможливив встановлення судом фактичних обставин справи щодо виникнення та формування заборгованості.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Відповідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

За відсутності доказів видачі кредиту первісним кредитором за договором від 15.08.2013 року, а також відсутність первинного розрахунку формування заборгованості за кредитом, відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.ч. 1,3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд приходить до висновку, що позивач не довів отримання відповідачем кредиту та виникнення заборговонасті за кредитним договором у розмірі 92261,27 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 57627,9 грн.; заборгованість за відсотками становить 34633,37 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, понесені судові витрати: судовий збір в сумі 2662,40 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. А. Морозовська