Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №531/1662/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/1662/26

номер провадження 3/531/279/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року суддя Карлівського районного суду Полтавської області Фисун Л.С., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

19 червня 2026 року, близько 14:00 год. на території тимчасового місця дислокації першої ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 , який знаходиться неподалік АДРЕСА_2 заступником командира ремонтно-відновлювального батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_2 був виявлений солдат ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, порушення мови та запах алкоголю з порожнини рота. Відповідно до довідки ДОЗ в Полтавській області КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.06.2026 №297 солдат ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння – 2,89 проміле. Таким чином, солдат ОСОБА_1 в умовах воєнного стану виконував свої службові обов`язки у стані алкогольного сп`яніння на території тимчасового місця дислокації першої ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 , чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.172-20 КупАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином оповіщеним про час і місце слухання справи, зокрема шляхом направлення рекомендованого листа з судовою повісткою за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 30-31, 32-33, 38).

26 серпня 2026 року ОСОБА_1 направив на електронну адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, у зв`язку з тим, що 27.07.2026 отримав вибухове поранення та перебуває на лікуванні, проти скоєння правопорушення не заперечує (а.с.40-43).

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, за наявності її належного повідомлення в матеріалах справи та якщо на момент розгляду справи від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи-правопорушника при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не є обов`язковим, тому суд вважає, можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у зазначеному вище адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення №11/РБВ від 19.06.2026, в якому викладені обставини скоєного ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, який від підпису відмовився у присутності двох свідків (а.с.4-7);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких солдат ОСОБА_1 19.06.2026, електрозварник відділення спеціальних робіт взводу спеціальних робіт першої ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 в умовах особливого періоду (воєнного стану) перебував в нетверезому стані. Свою провину не визнає (а.с.7);

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , відповідно до яких солдат ОСОБА_1 19.06.2026, електрозварник відділення спеціальних робіт взводу спеціальних робіт першої ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 в умовах особливого періоду (воєнного стану) перебував в нетверезому стані. Свою провину не визнає (а.с.8);

- довідкою щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №297 від 19.06.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с.10);

- результатом тестування на алкоголь до протоколу від 19.06.2026, який показав 2,89 проміле (а.с.11);

- копією паспорта та копією військового квитка серії НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_1 є військовослужбовцем (а.с.12-14);

- копією довідки військової частини НОМЕР_2 від 20.06.2026 №2-1-д-3500 (а.с.15);

- службовою характеристикою (а.с.16);

- копією протоколу серія ДНХ-4777 про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП від 11.09.2025 (а.с.17-18);

- копією протоколу №09/РВБ про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП від 13.06.2026 (а.с.19-21).

Частина 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частина 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність військовослужбовців за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 р. №1932-ХІІ зі змінами, особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.

Відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.

Відтак, станом на день вчинення адміністративного правопорушення 19.06.2026 в Україні діє особливий період.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника) державної власності; 4) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Дослідивши надані матеріали, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків перебував у стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків, в умовах особливого періоду.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КпАП України, а саме перебував у стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків, в умовах особливого періоду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, який є військовослужбовцем, враховуючи ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є визнання своєї вини порушником у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч.3 172-20 КУпАП України, Закону України «Про судовий збір», суддя,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2026 року.

Суддя Л.С.Фисун