Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №361/8606/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8606/25

Провадження № 2/361/3091/25

27.04.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Охріменко Є.І.

представника позивача Кореневич Ю.О.

представника третьої особи Ткаченко Є.В.

розглянувши цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа – Служба у справах дітей Калитянської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, –

УСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради через систему «Електронний суд» подав зазначений позов.

Позов мотивований тим, що до Служби у справах дітей Калитянської селищної ради (далі – Служба) та працівників ювенальної поліції звернулась громадянка ОСОБА_2 , яка повідомила про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , яка є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження повідомлення надала аудіо- запис розмови із дитиною, де вона розповідає про жорстоке поводження мами щодо до неї. Крім того, зазначила, що дитина часто знаходиться без нагляду, втікає з дому, може ночувати не вдома.

Службою встановлено, що батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відомості про батька дитини записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (далі – СК України).

20 грудня 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрований шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 ».

Дитина ОСОБА_3 проживала разом з матір`ю ОСОБА_1 та її чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 .

10 червня 2025 року представники Служби, за участю працівників ювенальної поліції, під час розмови із дитиною ОСОБА_3 , дізнались, що її мати ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, змушена втікати з дому, оскільки мама прив`язує її хомутами до батареї чи до котла, б`є її, тягає за волосся. Дитина споживає їжу 1-2 рази на добу, часто у чужих людей, іноді не ночує вдома.

Візуально оцінивши вигляд дівчинки працівники Служби та ювенальної поліції помітили наявні синці та подряпини на її тілі, а також ознаки занедбаності: брудне волосся, обличчя та тіло, окрім того дитина надзвичайно худа та виглядає значно меншою за своїх однолітків.

Опитавши свідків стало відомо, що ОСОБА_7 весь день проводить за межами свого дому і повертається туди лише пізно ввечері, харчується у подруг або у небайдужих людей.

На запитання працівників ювенальної поліції, про те, де зараз перебуває її мама, дівчинка відповіла, що вона у подруги та показала де та живе. Прибувши за вказаною адресою працівники Служби та ювенальної поліції виявили, що ОСОБА_1 перебуває в стані сильного алкогольного сп`яніння, побачивши працівників поліції та Служби, вона почала кричати на доньку, погрожувати та ображати.

Під час розмови з працівниками поліції, ОСОБА_1 повністю підтвердила слова доньки про жорстоке ставлення до неї, проте, виправдовувала свої дії тим, що дитина не керована та не слухняна.

Враховуючи емоційний та фізичний стан дитини, працівники Служби склали акт оцінки рівня безпеки дитини та оцінили його як «дуже небезпечно». Дитина була відібрана у матері та терміново доставлена до дитячої лікарні.

12 червня 2025 року Виконавчий комітет Калитянської селищної ради прийняв рішення про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_3 у матері. Дитина тимчасово влаштована до Центру «Дитяча лікарня» для проведення обстеження стану здоров`я та надання необхідної медичної допомоги.

Відповідно до висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини, дівчинка має: розлад АНС G90.3, Q02 мікроцефілія, j 34.2 зміщення носової перегородки та ін.

Крім того, соціальний педагог Калитянського ліцею ОСОБА_8 направила до Служби повідомлення про те, що 31 травня 2025 року їй стало відомо, що мати малолітньої ОСОБА_3 фізично та емоційно атакувала дитину, погрожувала їй ножем та прив`язувала до батареї.

Таким чином, покази свідків, розповідь дитини свідчать про те, що ОСОБА_7 неодноразово зазнавала психологічного та фізичного насилля з боку своєї матері, не мала захисту, навіть, у близьких людей.

За повідомленням Служби у справах дітей Звягельської міської ради ОСОБА_3 перебувала на первинному обліку дітей, що опинились у складних життєвих обставинах, з 03 серпня 2015року до 21 грудня 2015 року, з 03 листопада 2017 року до 08 липня 2020 року вона перебувала у Обласному спеціалізованому будинку дитини Житомирської обласної ради, у зв`язку з тим, що її мати зловживала спиртними напоями, вела аморальний спосіб життя та ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 березня 2015 року ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав відносно сина – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона ухиляється від сплати аліментів на сина, має заборгованість. До суду з позовом про поновлення батьківських прав не зверталася.

Зазначена поведінка матері дитини свідчить про те, що вона не здатна виконувати свої батьківські обов`язки та піклуватися про дітей, а її жорстоке поводження та недбальство по відношенню до дочки є неприйнятним з точки зору людяності і захисту прав дитини на життя в атмосфері любові та порозуміння.

На підставі викладеного просили суд:

-позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь дитини ОСОБА_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом їх перерахування на особовий рахунок дитини, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

В установлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву не надала.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті, задоволено заяву позивача про виклик свідків, ухвалено з`ясувати думку дитини під час розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, позовні вимоги та просила їх задовольнити. Додатково зазначила, що дитина після вилучення від матері перебуває у дитячому будинку «Надія», за ввесь час мама дитину відвідувала 2 рази. Чоловік ОСОБА_1 військовослужбовець, коли його немає вдома дитина зазнає фізичного та психологічного насильства. Ініціатором зустрічей із дитиною був вітчим. Дитина має емоційну прихильність до вітчима, а він у свою чергу до дитини.

Крім того, зауважила, що у Броварському міськрайонному суді Київської області на розгляді перебуває кримінальна справа за обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126 Кримінального кодексу України, а саме побої та мордування щодо її дитини ОСОБА_3 .

Вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , буде відповідати найкращим інтересам дитини, оскільки, на її думку, є ризики повторення поведінки матері, яка була зафіксована під час вилучення дитини.

Відповідачка у судовому засіданні проти позову заперечувала. Просила не позбавляти її батьківських прав. Пояснювала, що дитина дуже активна, неслухняна, тікала з дому, а тому вона змушена була неодноразово прив`язувати її до батареї за обидві руки пластиковими стяжками для кабелю. Пояснила, що послугами соціального психолога вона не користується. Більше немає наміру так вчиняти із своєю дитиною. Її чоловік та вона люблять дочку та бажають займатися її вихованням. Хоча вона може і не працювати, оскільки її чоловік є військовослужбовцем та достатньо заробляє для утримання родини, за рекомендацією Служби, вона все таки влаштувалась на роботу у ТОВ «ІНВАЙТ» на посаду прибиральниці службових приміщень. У дитячому будинку «Надія» дочку відвідувала 2-3 рази. Пояснила, що на вихідних займається справами по господарству (прибирання, прання), після роботи їй хочеться відпочити, подивитись телевізор. Крім того, не часті поїздки до дочки у дитячий будинок пояснює тим, що немає матеріальної змоги купувати дитині смаколики кожен тиждень.

У судовому засіданні представник третьої особи Служби у справах дітей Калитянської селищної ради Ткаченко Є.В. зауважила, що враховуючи поведінку матері щодо дитини, в інтересах дитини буде позбавити її батьківських прав. Крім того, повідомила, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, за вчинення домашнього насильства відносно дочки, ухилення від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків. Вважає, що у даному випадку позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , буде відповідати найкращим інтересам дитини. Позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, свідків, думку дитини, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України від 05 серпня 2015 року № 00015664362 відомості про батька дитини записані відповідно до частини 1 статті 135 СК України.

20 грудня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Калитянської селищної ради, актовий запис № 31. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 ».

Як вбачається із Акту про проведення рівня безпеки дитини від 10 червня 2025 року, який складений відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , дитина розповідала представникам Служби та працівникам поліції про те, що мама на неї кричить, б`є, прив`язує до батареї. Дитина має синці та подряпини на обличчі та стегнах, ознаки занедбаності, вага, зріст значною мірою не відповідають віку дитини, низький рівень гігієни, поруч із дитиною відчувається неприємний запах, одягнута у брудний одяг. Мати дитини разом з подругою протягом дня вживала алкоголь, дитина знаходиться окремо. Дитина розповідає, що приймає їжу 1-2 рази на добу.

За результатами перевірки оцінки рівня безпеки дитини, комісія дійшла висновку – «Дуже небезпечно» та про негайне відібрання дитини.

11 червня 2025 року соціальний педагог ОСОБА_10 повідомила начальнику Служби про те, що 31 травня 2025 року близько 22 год. 40 хв. до неї прийшли учениці 7-го класу ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та повідомили, що їх подруга ОСОБА_13 зазнає фізичного насильства з боку матері. За словами дітей мати ОСОБА_7 фізично та емоційно атакувала, погрожувала ножем, прив`язувала до батареї. У вікно їм показала непристойний жест, що було далі вони не побачили.

Рішенням Виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 12 червня 2025 року № 209 ухвалено негайно відібрати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дитини; тимчасово влаштовано ОСОБА_3 до Центру «Дитяча лікарня» для проведення обстеження стану здоров`я та надання необхідної медичної допомоги, інформовано Броварську окружну прокуратуру про негайне відібрання дитини та влаштування її до Центру «Дитяча лікарня» для проведення обстеження стану здоров`я та надання необхідної медичної допомоги, також ухвалено вжити необхідних заходів для подальшого тимчасового влаштування малолітньої ОСОБА_3 до Комунального закладу Калитянської селищної ради «Малий груповий будинок «Надія».

За повідомленням Служби у справах дітей Звягельської міської ради від 27 червня 2025 року № 1070 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала з 20 липня 2015 року до 11 вересня 2020 року на обліку Служби у справах дітей Звягельської міської ради, як така, що опинилась у складних життєвих обставинах, у зв`язку із тим, що її мати ОСОБА_4 ухилялась від батьківських обов`язків.

ОСОБА_4 проживала із співмешканцем ОСОБА_14 та дитиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи, що ОСОБА_4 не створила належних умов для проживання дитини, вела аморальний спосіб життя, зловживала алкогольними напоями, малолітня ОСОБА_3 перебувала в Обласному спеціалізованому будинку дитини Житомирської обласної ради з 03 серпня 2015року до 21 грудня 2015 року, з 03 листопада 2017 року до 08 липня 2020 року.

Дитину повернуто матері, після повідомлення Служби у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області від 09 червня 2020 року № 264/01-21, оскільки встановлено, що ОСОБА_4 створені умови для проживання, виховання та навчання дитини за новим місцем проживання: АДРЕСА_3 .

Крім того, зазначено, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 березня 2015 року ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав відносно сина – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2025 року у справі № 361/6870/25 матеріали справи № 361/6870/25 провадження № 3/361/2323/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи № 361/6871/25 провадження № 3/361/2324/25 про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, матеріали справи № 361/6872/25 провадження № 3/361/2325/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та матеріали справи № 361/6873/25 провадження № 3/361/2326/25 про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП об`єднано в одне провадження та присвоєно справі єдиний номер справи – № 361/6870/25 провадження № 3/361/2323/25.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.

Так, у вказаній постанові, суд встановив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 855464 від 10 червня 2025 року, 09 червня 2025 року близько 11 год. 00 хв. за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2015 року народження, а саме висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою, завдала доньці декілька ударів долонею по тулубу та голові, чим заподіяла шкоди фізичному та психологічному здоров`ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 855463 від 10 червня 2025 року, 09 червня 2025 року близько 11 год. 00 хв. за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2015 року народження, внаслідок чого дитина перебувала на вулиці брудна та голодна. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 855464 від 10 червня 2025 року, 10 червня 2025 року близько 14 год. 00 хв. за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2015 року народження, а саме висловлювалася на її адресу грубою нецензурною лайкою, ображала її словесно, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 855462 від 10 червня 2025 року, 10 червня 2025 року близько 14 год. 00 хв. за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_15 , 2015 року народження, внаслідок чого дитина перебувала на вулиці без нагляду дорослих, брудна та голодна. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Як вбачається із даних розміщених на сайті Судової влади України ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2026 року у справі № 361/480/26 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112130000088 від 16 червня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, на 23 березня 2026 року о 10 год. 30 хв.

Рішенням Виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 30 березня 2026 року № 60 затверджено висновок Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Калитянської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , враховуючи, що недбальство та жорстоке поводження матері щодо дитини є неприйнятним з точки зору людяності і захисту прав дитини на життя в атмосфері любові та порозуміння.

Відповідно до характеристика ТОВ «ІНВАЙТ» від 06 квітня 2006 року № 431 ОСОБА_1 працює у товаристві з 01 жовтня 2025 року на посаді прибиральник службових приміщень. За час роботи зарекомендувала себе, як відповідальний та сумлінний працівник.

Допитана, як свідок ОСОБА_10 повідомила, що є соціальним педагогом. Зазначила, що крім того працювала на групі продовженого дня, яку відвідувала ОСОБА_3 .

Дівчинка активна, товариська. До квітня 2025 року в родині все було добре. Потім до неї з квітня до червня 2025 року почали надходити заяви від сусідів, батьків, повідомлення дітей про те, що мати ОСОБА_3 – ОСОБА_1 прив`язує зловживає спиртними напоями, дитина не ночує вдома, часто з`являється недоглянутою, мама прив`язує її до батареї, на тілі дитини є синці. Крім того, вона неодноразово брала участь у пошуках дитини, яка не ночувала вдома. Часто просилась у родини до своїх шкільних друзів на ночівлю. ОСОБА_7 неодноразово розповідала однолітками про те, що мама погрожувала їй ножем, прив`язувала до батареї. Діти були свідками таких подій.

Допитана, як свідок ОСОБА_16 повідомила, що є першою вчителькою ОСОБА_3 . Дитина дуже активна, маму неодноразово викликали в школу. За час навчання у початковій школі ОСОБА_3 вона не бачила, щоб її мама перебуває у стані алкогольного сп`яніння, не було ніяких підозр щодо жорстокого поводження з дитиною.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомила, що не один раз тікала з дому, ночувала у подруг, оскільки мама, коли вона не слухалась, не тільки кричала на неї і била її, вона також прив`язувала її, близько п`яти разів, хомутами (пластиковим стяжками для кабелю) за руку до батареї. Вона один раз навіть спала прив`язаною. Мама часто вживала алкогольні напої, вона була змушена ховати алкоголь. На даний час, вона знаходиться у дитячому будинку «Надія», навчається, у неї багато друзів, вона забезпечена одягом, у неї все добре, хоче залишитись з мамою. Незважаючи на всі ті, події, вона любить і вітчима, і маму, і у разі, якщо поведінка мами повториться, готова терпіти і бути сильною, щоб бути вдома з вітчимом та мамою.

Щодо позбавлення батьківських прав

Статтею 51 Конституції України, ч. 2, 3 ст. 5 Сімейного кодексу України (далі – СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ст. 164 СК України. Зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони жорстоко поводяться з дитиною.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання слід вирішувати в контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 (провадження № 61-18535св20) зазначено, що: «позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей».

У статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Відповідно до частин другої, третьої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21) зазначено, що озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Судом установлено, що рішенням Виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 12 червня 2025 року № 209 ухвалено негайно відібрати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_1 у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дитини, що було зумовлено жорстоким поводженням матері до дитини.

Факти вчинення ОСОБА_1 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнього насильства психологічного характеру, факт ухилення від виконання батьківських обов`язків, внаслідок чого дитина перебувала на вулиці без нагляду дорослих, брудна та голодна, підтверджуються постановою у справі про вчинення адміністративного правопорушення у справі № 361/6870/25.

Факти неодноразового жорстокого поводження ОСОБА_1 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджуються, як визнанням таких дій самою матір`ю дитини, під час судового розгляду, так і самою дитиною ОСОБА_3 .

Крім того, судом під час розгляду справи, встановлено, незважаючи на роз`яснення служби у справах дітей, що підтверджується представником третьої особи та самою ОСОБА_1 , вона відмовилась від допомоги соціальних служб, що на думку суду, свідчить про нехтування потребами дитини та підтверджує відсутність бажання змінювати поведінку.

Після негайного відібрання у червні 2025 року у відповідачки її дочки – малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її влаштовано до Комунального закладу Калитянської селищної ради «Малий груповий будинок «Надія».

Протягом перебування дитини у указаному закладі мати декілька разів відвідала свою малолітню доньку, під час розгляду справи, мотивувала таку тривалу відсутність спілкування та невідвідування дитини, зокрема втомою після робочого дня, необхідністю виконання домашніх справ (прибиранням у будинку, прання) та особистою потребою у відпочинку.

Заслухана в судовому засіданні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , висловила бажання повернутися додому.

Проте, суд аналізуючи мотиви дитини, встановив, що її прагнення повернутися в сім`ю пов`язане насамперед із глибокою емоційною прихильністю до свого вітчима, а не з безпечним та комфортним середовищем, яке повинна забезпечувати її мати.

На думку суду, у даному випадку, дитина, в силу свого віку та психоемоційного стану, не спроможна повною мірою оцінити реальні ризики, пов`язані з деструктивною поведінкою матері.

Саме по собі заперечення ОСОБА_1 проти позову про позбавлення її батьківських прав суд не може прийняти до уваги, оскільки під час судового розгляду, встановлено, що саме її поведінка, протягом тривалого часу, не свідчить про вчинення нею дій спрямованих на виправлення відношення до дитини, отримання необхідних соціальних послуг, робота з психологом тощо.

Враховуючи викладене, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На думку суду, у цій справі, застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав повністю відповідає найкращим інтересам дитини та захищає її право на безпечний розвиток, насамперед враховуючи вік дитини, умови її проживання, навчання та позитивний психологічний стан дитини, забезпечений її перебуванням у Комунальному закладі Калитянської селищної ради «Малий груповий будинок «Надія».

Щодо вимоги про стягнення аліментів

Статтею 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

З огляду на ч. 2 ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

З огляду на ч. ч. 1-3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом; якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття; якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів (ст. 430 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки аліментів на користь дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, шляхом їх перерахування на особовий рахунок дитини щомісячно, починаючи з 23 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим. Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам дітей.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в цілому.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Частина 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Підпунктом 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради містить вимоги немайнового характеру (позбавлення батьківських прав) та вимоги майнового характеру (стягнення аліментів).

Таким чином, оскільки позивач відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 та п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому з врахуванням ціни позову суд дійшов висновку, що судовий збір, який би мав понести позивач у сумі 6 056 грн (3 028 грн за вимогою немайнового характеру та 3 028 грн за вимогою майнового характеру), підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 150, 164-169, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 2, 4, 6-13, 19, 81, 89, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа – Служба у справах дітей Калитянської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, шляхом їх перерахування на особовий рахунок дитини, починаючи з 23 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити відповідачці, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, смт. Калита, провулок Ювілейний, буд. 4.

Відповідачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Калитянської селищної ради, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, смт. Калита, провулок Ювілейний, буд. 4, код ЄДРПОУ 44699579.

Суддя Н.М. Гізатуліна