Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №331/4371/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №331/4371/26

Суддя: Яцун О. О.

15.07.2026

Справа № 331/4371/26

Провадження № 2-о/331/249/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І M Е Н Е M У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

присяжних Марьєнко І.Ю.,

Самойленко А.М.,

за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Олександрівського районного суду міста Запоріжжя у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 , яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1227855 від 26.03.2026 року (а.с.4), звернулася до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з заявою про оголошення особи померлою, яку у судовому засіданні 15.07.2026 року уточнила.

В обґрунтування заяви зазначено, що син заявника - кулеметник другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 11.07.2024 року в районі населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області, під час виконання бойового завдання, про що заявник отримав відповідне сповіщення вих. № 2/550 від 17.01.2025 року.

Посилаючись на зазначені обставини, з метою отримання виплат, передбачених законодавством, а також оформлення спадкових прав, заявник просить суд оголосити громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кременчук Полтавської області, військовослужбовця – загиблим (померлим) ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 22 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження та призначено судове засідання (а.с.17).

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 25 червня 2026 року за клопотанням представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Андрієнка К.О. витребувано у Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відомості (повні витяги щодо цих відомостей) про наявність актових записів про дружину, дітей, батьків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; витребувано у Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України інформацію щодо можливого перебування у полоні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також за клопотанням представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Андрієнка К.О. залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (а.с.42-43).

У судове засідання 15.07.2026 року заявник ОСОБА_2 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (а.с.20, 44), про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник заявника – адвокат Соколова Н.І. у судовому засіданні заяву підтримала, з підстав викладених у заяві. Разом з тим, представник заявника уточнила заяву про оголошення особи померлою в частині дати смерті та просила суд оголосити громадянина України ОСОБА_3 загиблим (померлим) ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник заінтересованої особи Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (а.с.22, 48), до судового засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. При цьому, представником заінтересованої особи надіслано на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника. У заяві також зазначено, що заперечення щодо розгляду справи відсутні (а.с.50, 51).

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (а.с.24, 49), до судового засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (а.с.23,47), до судового засідання не з`явився. Разом з тим, представник заінтересованої особи Андрієнко К.О., який діє на підставі довіреності від 03.04.2026 року (а.с.33-35), надіслав на адресу суду через підсистему «Електронний суд» пояснення щодо заяви, зазначивши, що матеріали справи не містять відомостей щодо можливого перебування ОСОБА_3 у полоні, що, на думку представника, має істотне значення для об`єктивного розгляду справи. Просить суд прийняти дані письмові пояснення та врахувати їх при ухваленні рішення. Розгляд справи просить провести без участі представника Міністерства оборони України (а.с.27-32).

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (а.с.46), до судового засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, пояснень щодо заяви про оголошення особи померлою суду не надав.

Заслухавши пояснення представника заявника, врахувавши пояснення представників заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в заяві, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 15.08.2024 року, відповідний актовий запис № 320 (а.с.5, з.б.а.с.10).

Щодо проходження військової служби ОСОБА_3 встановлено, що військовослужбовець військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_3 , який 14.05.2024 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_7 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 192 від 08.07.2024 року призначений на посаду на військову службу за мобілізацією.

Із змісту Акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_4 від 05.08.2024 року, вбачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2024 року № 1833 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , командиром першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_6 було проведено службове розслідування за фактом зникнення безвісти старшого стрільця – оператора другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 , кулеметника другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 внаслідок штурмових дій противника.

Відповідно до рапорту командира третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_7 від 14.07.2024 року № 20304, а також доповіді командира першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_8 стало відомо, що 11.07.2024 року в період з 17:10 по 23:37, під час перебування групи третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 відбулися штурмові дії противника на позиції відділення «БДЖОЛА-1» взводного опорного пункту «ВУЛИК» ротного опорного пункту «ПОСУХА», в результаті яких загинули та через неможливість евакуації, вважаються зниклими безвісти нижчепойменовані військовослужбовці, а саме: солдат ОСОБА_5 , старший стрілець - оператор другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та солдат ОСОБА_3 , кулеметник другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_4 .

Так, в ході службового розслідування було встановлено, що 11.07.2024 року військовослужбовці третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону, а саме: соллат ОСОБА_5 . солдат ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_9 та солдат ОСОБА_10 виконували бойові завдання на позиції відділення «БДЖОЛА-1» взводного опорного пункту «ВУЛИК» ротного опорного пункту «ПОСУХА» біли населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області.

11.07.2024 року на позиції відділення «БДЖОЛА-1» військовослужбовці першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , серед яких були вищевказані військовослужбовці, вели бій з противником. Приблизно з 17:00 год. на позиції відділення «БДЖОЛА-1» відбувалися обстріли з різних видів озброєння та штурмові дії противника, від влучання снарядів по позиції відділення «БДЖОЛА-1», позиція була зруйнована, а солдат ОСОБА_5 і солдат ОСОБА_3 зникли безвісти.

При здійснені пошукових заходів, ворог продовжував інтенсивно обстрілювати позиції відділення «БДЖОЛА-1», але знайти солдата ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_3 не вдалось, що підтверджується поясненнями солдата ОСОБА_9 , солдата ОСОБА_10 та лейтенанта ОСОБА_7 . Таким чином, можна вважати, що солдат ОСОБА_5 і солдат ОСОБА_3 зникли безвісти. Відповідно до витягів із Журналу бойових дій тактичної групи «Велика Новосілка» (додаток 7, 8) 11.07.2024 року зникли безвісти солдат ОСОБА_5 і солдат ОСОБА_3 .

Інформація, яка напряму підтверджує, що військовослужбовці першого стрілецького батальйону, а саме: солдат ОСОБА_5 і солдат ОСОБА_3 самовільно залишили військову частину, були поранені чи загинули, добровільно здалися у полон чи були захоплені в полон - відсутня.

Отже, за результатами службового розслідування визнано військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 : старшого стрільця - оператора другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 та кулеметника другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 безвісти зниклими 11.07.2024 року приблизно о 23 годині 30 хвилин на позиції відділення «БДЖОЛА-1» взводного опорного пункту «ПОСУХА» біля населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області, по яких відсутня інформація, що вони добровільно здалися в полон чи були захоплені, поранені чи загинули, самовільно залишили місце служби (з.б.а.с.7-9).

Відповідно до сповіщення сім`ї № 295 від 17.01.2025 року, складеного ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявника ОСОБА_2 було сповіщено про те, що його син – солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , під час виконання бойового завдання зник безвісти 11.07.2024 року в районі населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області (а.с.7).

29 липня 2024 року слідчим Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170500001689, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованим 29.07.2024 року (а.с.10).

Відповідно до довідки № 01/05/2026-03 від 01.05.2026 року, наданої ТОВ «Місто для людей» на звернення заявника ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 10.03.2026 року і по теперішній час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (з.б.а.с.11).

Крім того, на виконання ухвали Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 25 червня 2026 року Об`єднаним центром з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України повідомлено, що в обліку Об`єднаного центру наявна інформація про зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Офіційні фактичні дані щодо утримання в полоні держави-агресора вказаного військовослужбовця в Об`єднаному центрі відсутні (а.с.52).

На виконання ухвали Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 25 червня 2026 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00059595560 від 08.07.2026 року відносно ОСОБА_3 . Відповідно до наданого Повного витягу, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 . Батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мама - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Разом з тим, Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомляє листом від 08.07.2026 року, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актові записи про шлюб, розірвання шлюбу та народження дітей відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутні (а.с.53, 54-55).

Із змісту свідоцтва про смерть № 47, виданого 13.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_10 у місті Стамбул (Турецька Республіка) (а.с.59).

На підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що 11 липня 2024 року в районі населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області під час штурмових дій противника на позиції відділення «БДЖОЛА-1» взводного опорного пункту «ВУЛИК» ротного опорного пункту «ПОСУХА», зник безвісти військовослужбовець ОСОБА_3 .

Згідно п. 3) ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно із ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Частиною 1 статті 308 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року, встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України передбачено, що за правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідомо.

Так рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: відсутність особи в місці її постійного проживання; відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку протягом шести місяців. Особливості цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущені смерті особи.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року звернуто увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 (провадження № 61-434св19) зазначено, що «суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право».

Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12.1991 року (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно, бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому, воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та діє на даний час.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 755/11021/24 від 11.12.2024 року зазначила, що за змістом частини другої статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Швидкоплинні зміни суспільних відносин та життєвих обставин, зокрема на території активних бойових дій, впливають на можливість встановлення фактичного місця перебування зниклої особи. Тому, застосовуючи телеологічний підхід до тлумачення досліджуваної норми права, можна зробити висновок, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання - забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Інше, звужувальне, тлумачення правила другого речення частини другої статті 46 ЦК України було б проявом надмірного формалізму і суперечило б завданням цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09.12.2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).

Велика Палата Верховного Суду звернула також увагу на те, що стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.

Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309. У ньому зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Судом встановлено, що 14.05.2024 року ОСОБА_3 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_7 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 192 від 08.07.2024 року призначений на посаду на військову службу за мобілізацією.

11.07.2024 року військовослужбовці третьої стрілецької роти першого стрілецького батальйону, а саме: солдат ОСОБА_5 і солдат ОСОБА_3 , разом із побратимами – солдатом ОСОБА_9 і солдатом ОСОБА_10 виконували бойові завдання на позиції відділення «БДЖОЛА-1» взводного опорного пункту «ВУЛИК» ротного опорного пункту «ПОСУХА» біли населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 року, до території активних бойових дій належить селище Урожайне, Великоновосілківської селищної територіальної громади, Волноваського району, Донецької області (з 24.02.2022 року по 09.03.2022 року, з 17.08.2023 року по 15.02.2024 року, з 16.02.2024 року по 30.09.2024 року).

Аналізуючи вищезазначене, враховуючи, що активні бойові дії на території селища Урожайне, Великоновосілківської селищної територіальної громади, Волноваського району, Донецької області припинені 30.09.2024 року, а відтак момент початку відліку шестимісячного строку є 01.10.2024 року.

На переконання суду, встановлені судом обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель ОСОБА_3 у вказаному районі воєнних (бойових) дій ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 року у справі № 177/11/20, від 07.11.2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26.04.2023 року у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 року у справі № 753/8033/22, Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко - і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 року у справі № 607/1612/23.

При зверненні із заявою про визнання ОСОБА_3 померлим заявник зазначав, що рішення суду йому необхідне для отримання виплат, передбачених законодавством, а також оформлення спадкових прав.

Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених заявником у заяві та підтверджених письмовими доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено, що під час штурмових дій противника на позиції відділення «БДЖОЛА-1» взводного опорного пункту «ВУЛИК» ротного опорного пункту «ПОСУХА» в районі населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Днем вірогідної смерті ОСОБА_3 суд вважає 11 липня 2024 року.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

В той же час, суд звертає увагу, що законом встановлений правовий запобіжник порушення будь-яких прав особи, оголошеної судом померлою, оскільки відповідно до статті 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 353-355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями) № 5 від 31 березня 1995 року,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою, задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кременчук Полтавської області, громадянина України, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини у населеному пункті Урожайне, Волноваського району, Донецької області.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

заявник: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

представник заявника: адвокат Соколова Наталя Іванівна, місцезнаходження: АДРЕСА_4 ;

заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: місто Запоріжжя, майдан Академіка Вернадського, будинок № 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42987331;

заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 09715444;

заінтересована особа: Міністерство оборони України, місцезнаходження: місто Київ, Повітрофлотський проспект, будинок № 6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00034022;

заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26614840.

Повний текст рішення суду складено 15 липня 2026 року.

Суддя Яцун О.О.

Присяжні Марьєнко І.Ю.

Самойленко А.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua