Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №705/489/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1367/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №705/489/26 Категорія: 310000000 Гудзенко В.Л.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.,

за участю секретаря Костенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до суду із вказаним позовом до відповідача, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 03.04.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 125956424, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 39 118,00 грн.

Відповідно до умов Розділу 2 договору товариство зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі. Так, на виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору.

В подальшому, 24.06.2025 відповідно до ст. 1077 ЦК України товариство відступило право вимоги за кредитним договором №125956424 до ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу № МВ-ТП/4.

Зобов`язання зі сторони кредитора за кредитним договором виконані в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить: 140 760,09 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачу від первісного кредитора (з дати укладання договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання договору). Проценти за кредитним договором після його дострокового розірвання (19.11.2025), не нараховуються. Проте позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить позивачу. У зв`язку з цим, позивач просив суд стягнути частину заборгованості за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором, заявлена до стягнення позивачем, становить - 121 201,35 грн, з них: заборгованість по кредиту - 39 117,47 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 79 736,80 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту - 2 347,08 грн. Також позивач просив стягнути витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

РішеннямУманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Таліон Плюс" суму заборгованості за договором кредитної лінії №125956424 від 03.04.2025 у розмірі 118 854,27 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Таліон Плюс" судовий збір у розмірі 2 610, 75 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалюючи рішення суд врахував доведення позивачем факту укладення договору із первісним кредитором на погоджених ними умовах, зазначивши, що свої зобов`язання за кредитним договором первісний кредитор виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі та в порядку, передбаченому договором. Відповідач отримав кредитні кошти, але не виконав свої зобов`язання за кредитним договором. У зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору у позивача як нового кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту та по відсотках за користування кредитом. Суд вважав, що доводи відповідача щодо недоведеності укладення кредитного договору, факту отримання кредиту та недоведеності права вимоги спростовуються матеріалами справи, тому позов у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 39 117,47 грн задовольнив.

Щодо нарахованих процентів за користування кредитом суд зазначив, що проведені нарахування є правомірними та здійснені у період дії договору: з 03.04.2025 по 18.11.2025, що відповідає позиціям Верховного Суду. Доводи відповідача про те, що нарахування процентів здійснено неправомірно та не співмірно є помилковими, оскільки не відповідають погодженим самим відповідачем положенням договору.

Стосовно стягнення комісії за обслуговування кредиту, нарахованої у розмірі 2 347,08 грн, суд зазначив, що аналіз змісту договору кредитної лінії щодо порядку нарахування комісії свідчить про те, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому первісний кредитор не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення договорів про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісії за надання кредиту, є нікчемними відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування». З огляду на наведене вище, вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 2 347,08 суд залишив без задоволення.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважав заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 квітня 2026 рокув частині стягнення процентів, зменшити суму заборгованості до розміру фактично отриманого кредиту або мінімально обгрунтованого рівня.

У скарзі відповідач наголошує на тому, що суд безпідставно задовольнив вимоги позивача у частині стягнення процентів, які є явно неспівмірними з тілом кредиту. Тіло кредиту становить 39 000,00 грн, тоді як нараховані проценти перевищують 79 000,00, що є порушенням принципів справедливості, розумності та добросовісності.

Крім того, апелянт звертає увагу також на те, що позивач не надав належних доказів детального розрахунку заборгованості, правомірності нарахованих процентів, належного підтвердження переходу права вимоги та повідомлення відповідача про зміну кредитора.

ОСОБА_1 також вказує на те, що суд першої інстанції не перевірив співмірність вимог та не застосував положення щодо зменшення неустойки.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Таліон плюс» зазначив, що категорично не погоджується з доводами, викладеними у ній, та вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити скаргу без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 квітня 2026 року - без змін.

Заслухавши учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Положеннями ч. 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено такий спосіб захисту порушеного права, як примусове виконання обов`язку в натурі, який застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 03.04.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №125956424 (додаток №11 до позовної заяви).

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Загальний розмір кредиту за цим договором становить 19 027,00 грн. Разом із тим, позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів (п.2.2 договору).

Сторони погодили у п. 2.3, 2.4 договору, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 03.04.2025 (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу.

Розділ 4 договору містить положення про порядок укладення договору та створення електронного підпису сторонами. У цьому розділі визначено алгоритм, який має вчинити позичальник задля отримання кредиту. У пункті 4.7 договору зазначено спосіб верифікації, дату отримання інформації та ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації. Відповідно до п. 4.11. після виконання всього переліченого в п. 4.10. договору кредитодавець ініціює надання кредиту, способом вказаним позичальником в цьому договорі.

Відповідно до п. 5.1. договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4731-21XX-XXXX-8434, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

У пункті 7.3. договору сторони погодили кінцеву дату повернення (виплати) кредиту - 05.03.2030.

Комісію за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 договору (п.7.5.1), ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення договору в порядку, передбаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 договору (п.7.5.2). У випадку отримання протягом дисконтного періоду кредитування додаткових траншів комісія, що нараховується за видачу таких траншів, повинна бути сплачена позичальником разом із комісією за надання першого траншу за договором.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено (п. 8.1).

Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника (п.8.2).

Пунктом 8.3. встановлено, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

Комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в день видачі першого траншу за цим договором. У випадку видачі наступних, крім першого, траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу.(п.8.4) Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором, становить 1141, 62 грн. (п.8.5).

Згідно з п. 8.6. для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 360644,58 грн. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 341617,58 грн. (які складаються з процентів за користування кредитом за базовою ставкою та комісії за надання кредиту) та суму кредиту у розмірі 19027.00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом усього строку кредитування зі сплатою процентів за базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2247,27 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого траншу за весь строк кредитування: 341617,58 грн) / (сума першого траншу за договором: 19027.00 грн.) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 0,98 відсотків в день.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 03.04.2025 зазначено персональні дані відповідача, адреса та номер карти 4731219645388434 (додаток №9 до позовної заяви).

У паспорті споживчого кредиту продукту «смарт» до договору №125956424 від 03.04.2025 викладено основні умови кредитування, що дублюють умови, вказані у договорі. (додаток №10 до позовної заяви)

Згідно із підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» останній підтверджує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-757 від 06.09.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції cf20d225-31f5-4741-a43f-a03ec7be7634 Надавач платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року Платник ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА, код ЄДРПОУ 38569246 Номер транзакції 44368-52054-37213 Дата / час здійснення переказу 03.04.2025 Сума переказу, грн 19027.00 Номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 платіжної картки отримувача PRIVAT BANK Код авторизації 266098 Призначення переказу Credit transaction НОМЕР_5 ОСОБА_1 Договір (оферта): 125956424 від 03.04.2025 (додаток №14 до позовної заяви).

Згідно з платіжним дорученням на переказ та зарахування грошових коштів на банківську карту отримувача від 05.04.2025 року на банківську карту № НОМЕР_3 хх-хххх-8434, яка належить ОСОБА_1 було здійснено переказ на суму 1347 грн. (додаток №20 до позовної заяви).

Згідно із підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» останній підтверджує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-757 від 06.09.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції b76bf6cd-59f9-40d6-b222-a2ce3b63e512 Надавач платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року Платник ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА, код ЄДРПОУ 38569246 Номер транзакції 44393-41407-44813 Дата / час здійснення переказу 06.04.2025 Сума переказу, грн 1347.00 Номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 платіжної картки отримувача PRIVAT BANK Код авторизації 664124 Призначення переказу Credit transaction НОМЕР_5 ОСОБА_1 Договір (оферта): 125956424 від 03.04.2025 (додаток №16 до позовної заяви).

Згідно з платіжним дорученням на переказ та зарахування грошових коштів на банківську карту отримувача від 09.04.2025 року на банківську карту № НОМЕР_3 хх-хххх-8434, яка належить ОСОБА_1 було здійснено переказ на суму 4031 грн. (додаток №19 до позовної заяви).

Згідно із підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» останній підтверджує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-757 від 06.09.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції 3306b078-94c1-42a9-9cdc-7b6e9ca5a4eb Надавач платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року Платник ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА, код ЄДРПОУ 38569246 Номер транзакції 44453-35672-59824 Дата / час здійснення переказу 13.04.2025 Сума переказу, грн 2831.00 Номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 платіжної картки отримувача PRIVAT BANK Код авторизації 118165 Призначення переказу Credit transaction НОМЕР_5 ОСОБА_1 Договір (оферта): 125956424 від 03.04.2025. (додаток №17 до позовної заяви)

Згідно із підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» останній підтверджує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-757 від 06.09.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції df9051ef-44b0-42be-86f8-83b6a48aa356 Надавач платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року Платник ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА, код ЄДРПОУ 38569246 Номер транзакції 44459-39449-83864 Дата / час здійснення переказу 14.04.2025 Сума переказу, грн 1081.00 Номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 платіжної картки отримувача PRIVAT BANK Код авторизації 185178 Призначення переказу Credit transaction НОМЕР_5 ОСОБА_1 Договір (оферта): 125956424 від 03.04.2025 (додаток №15 до позовної заяви).

Згідно з платіжним дорученням на переказ та зарахування грошових коштів на банківську карту отримувача від 23.04.2025 року на банківську карту № НОМЕР_3 хх-хххх-8434, яка належить ОСОБА_1 було здійснено переказ на суму 9 454 грн. (додаток №18 до позовної заяви).

Згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260311/76464-БТ від 17.03.2026 підтвердив, що картку № НОМЕР_1 емітовано на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 45).

Згідно із випискою АТ КБ «ПриватБанк» за період з 03.04.2025 по 23.04.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 зараховано 03.04.2025 кошти у розмірі 19 027 гривень, 05.04.2025 року кошти у розмірі 1 347 грн., 06.04.2025 року кошти у розмірі 1 347 грн., 09.04.2025 року кошти у розмірі 4 031 грн., 13.04.2025 року кошти у розмірі 2 831 грн., 14.04.2025 року кошти у розмірі 1 081 грн., 23.04.2025 року кошти у розмірі 9 454 грн. (а.с. 46-47).

24.06.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/41 (додаток №3 до позовної заяви).

Згідно з п. 2.1. договору № МВ-ТП/41 в порядку та на умовах даного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1. договору № МВ-ТП/41 розмір (сума) фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту, встановлюється у реєстрі прав вимоги. Якщо іншого не передбачено сторонами в реєстрі прав вимоги, розмір (сума) фінансування встановлюється у відсотковому значенні від суми заборгованостей по основному боргу (тіло кредиту), що є складовою частиною загальної розміру (суми) прав вимог, що відступаються згідно реєстру прав вимог.

Згідно з п. 4.1. договору № МВ-ТП/41 наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Реєстр прав вимоги від 24.06.2025 підписаний сторонами 24.06.2025, відповідно до копії витягу з якого під №217 зазначено боржника ОСОБА_1 за договором №125956424 від 03.04.2025. Заборгованість по основному боргу 39 117,47, заборгованість по процентах 23 384, 35, комісія 2347,08, неустойка 19 558,74, загальна заборгованість 84 407,64 (додаток №4 до позовної заяви).

Таким чином, надані документи підтверджують факт переходу до позивача права вимоги за договором №125956424 від 03.04.2025, а доводи скарги ОСОБА_1 щодо ненадання позивачем належних доказів щодо переходу права вимоги спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 5.1.4 договору факторингу фактор зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. Наступне відступлення фактором права грошової вимоги за цим договором до третіх осіб допускається.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» листом 125956424/24062025/Э від 24.06.2025 повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення електронного листа на електронну адресу відповідача, що у зв`язку з невиконанням умов договору №125956424 від 03.04.2025 року, право вимоги погашення заборгованості за договором з 03.04.2025 року перейшло та належить ТОВ «Таліон плюс». (додаток №29 до позовної заяви)

Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до долучених до відповіді на відзив скрін-шотів на електронну адресу holzma.sm@gmail.com ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надіслало листи із пропозицією ознайомитись з умовами кредитного договору, про укладення договору та паспорт споживчого кредиту. Належність вказаної електронної адреси відповідачу підтверджується самим відповідачем у договорі кредитної лінії №125956424 від 03.04.2025 (підписаного позичальником одноразовим ідентифікатором QDES), паспорті споживчого кредиту (підписаного позичальником одноразовим ідентифікатором 4283), заявці на отримання грошових коштів, у відзиві, в якому він зазначає саме цю адресу як контактну інформацію. Таку ж контакту інформацію скаржник зазначає і у апеляційній скарзі та клопотаннях, направлених на адресу апеляційного суду.

Таким чином, доводи скаржника щодо ненадання позивачем належних доказів щодо повідомлення позивача про зміну кредитора апеляційний суд оцінює критично, оскільки вони не відповідають встановленим вище обставинам.

Позивачем наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором, підготовлений первісним кредитором, за період з 03.04.2025 по 24.06.2025 у розмірі 39 118 грн тіла кредиту, 24 289,82 грн нарахованих процентів, 2 347,08 грн комісії, 19 588,74 грн неустойки. (додаток №7 до позовної заяви)

Відповідно до розрахунку заборгованості позивач нарахував за період з 24.06.2025 по 18.11.2025 заборгованість за користування кредитними коштами у розмірі 140 760,09 грн, з яких 39 117, 47 грн - тіло кредиту, 79 736,80 грн - проценти за користування коштами за вказаний в розрахунку період, 2 347,08 - комісія за надання кредиту, 19 558,74 - неустойка. (додаток №8 до позовної заяви)

Листом № ТП/125956424 від 19.11.2025 ТОВ «Таліон плюс» повідомило ОСОБА_1 що, на підставі пункту 7.2.2. договору, цим листом повідомляємо вас про дострокове розірвання кредитного договору №125956424 від 03.04.2025 року з 19.11.2025 р. та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 140760,09 грн за наступними банківськими реквізитами: Отримувач платежу: ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" Код платника податків згідно з ЄДРПОУ: 39700642 п/р: НОМЕР_4 Код банку отримувача: 305299 Банк отримувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Призначення платежу: Погашення заборгованості за кредитним договором № 125956424 від 03.04.2025 року або НОМЕР_5. (додаток №30 до позовної заяви)

Позивач надіслав досудову вимогу ОСОБА_1 у якій повідомлено, що станом на 27.01.2026 року загальна сума заборгованості за договором № 125956424 від 03.04.2025 року складає 140 760,09 грн і вона залишається непогашеною. (додаток №30 до позовної заяви)

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час розгляду справи кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит, є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався, сума боргу по тілу кредиту та нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами позичальником наданими доказами не спростовується.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, встановивши, що відповідач ОСОБА_1 як позичальник, отримав кредитні кошти за договором та не повернув їх у визначені строки, із врахуванням дострокового розірвання позивачем договору, разом із нарахованими відсотками в межах строку кредитування, отже має непогашену заборгованість, вірно вказав про те, що позовні вимоги про стягнення коштів в частині нарахованого тіла кредиту та відсотків за користування ним є обґрунтованими.

В частині доводів апелянта щодо належності як доказу наданого позивачем розрахунку заборгованості апеляційний суд зазначає, що ні первісний кредитор, ні позивач у справі не є банківськими установами, а мають статус фінансових установ, які здійснюють господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку. Зазначена обставина виключає можливість фінансовим установам надати до суду первинні банківські документи, зокрема і виписку по рахунку на підтвердження руху коштів по рахунку позичальника, оскільки товариство не відкриває будь-які рахунки для клієнтів і не формує платіжні доручення та виписки за такими рахунками.

Проте, вказана обставина не звільняє позивача від обов`язку надати до суду розрахунок заборгованості із зазначенням детального розпису нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількості днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом, їх розмір та суму, що і було зроблено позивачем шляхом надання розрахунків за періоди з 03.04.2025 по 24.06.2025 та з 24.06.2025 по 18.11.2025 на виконання вимог ст. 81 ЦПК України.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним зобов`язань за кредитними договорами щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також - відсутності у нього заборгованості за кредитними договорами чи наявної заборгованості в іншому розмірі.

Розрахунки заборгованості та виписка по рахунку, яка містяться в матеріалах справи, містять усі необхідні обов`язкові реквізити, а отже є належними та допустимими доказами наявності та вірності заявленої в позовних вимогах суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитними коштами.

До того ж, надані позивачем розрахунки заборгованості не були спростовані будь-яким контррозрахунком відповідача, відповідно, є належними доказами, що відображають рух коштів по рахунку, всі нарахування відповідно до умов кредитування та суму, яку боржник зобов`язаний сплатити новому кредиторові за визначений період.

Також апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про стягнення з позичальника непропорційно великої суми відсотків за користування кредитним коштами та посилання скаржника на порушення принципів справедливості, розумності та добросовісності у частині нарахування неспівмірних з тілом кредиту відсотків.

У даній справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 позичальник не доводить про погашення суми кредитного боргу та нарахованих відсотків принаймні частково, а лише вказує, що сума нарахування відсотків є несправедливим, як явно завищені.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказано, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

У пункті 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

При цьому ч.ч.1, 2, п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Однак, у даному випадку умови укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем у судовому порядку не оспорювались, договір є дійсним, заперечень щодо укладення договору та перерахування коштів позикодавцем на його виконання відповідачем не вказано.

Слід зауважити, що нарахування відсотків проводилося за правомірне користування кредитними коштами, а не відсотків компенсації у разі невиконання споживачем зобов`язань за договором чи штрафних санкцій, чого помилково не врахував скаржник, наполягаючи на тому, що суд першої інстанції не перевірив співмірність вимог та не застосував положення щодо зменшення неустойки.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу відповідача на те, що, укладаючи кредитний договір, позичальник самостійно та добросовісно надав оцінку запропонованим умовам кредитування, зважив на можливість їх дотримання з огляду на наявне фінансове становище та на період укладення договору, вважав їх прийнятними та вигідними для себе, що й отримало вираження у факті надання згоди на укладення правочину та отримання на його підставі кошів кредиту у відповідні строки та зі сплатою визначених відсотків за користування кредитними коштами.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, де судом враховано, що умови договорів про сплату відсотків за користування кредитами є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договорів, оскільки оспорювані пункти договорів про розміри відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договори укладені в електронній формі, про умови договорів позивач була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилась виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами). Суди вказали, що кредитні договори укладені на визначений термін, за якими позивач повинна сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, суд першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судового збору не проводиться.

Крім того, із врахуванням того, що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 травня 2026 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, то колегія суддів вважає, що у відповідності до імперативних приписів ст. 136 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягнення судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3916,26 грн.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 квітня 2026 року- залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3916,26 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2026 року.

Судді