Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №761/472/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/472/26

Провадження № 2/761/7556/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» про розірвання трудового договору,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» про розірвання трудового договору, відповідно до якого просила: розірвати трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» (ЄДРПОУ: 01236555) з 25.02.2022 року на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.02.2017 року, згідно Наказу № 18-П від 08.02.2017 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була прийнята на посаду черговою стрілочного посту у службу експлуатації ТОВ «Об`єднане господарство залізничного транспорту» (надалі ТОВ «ОГЗТ») (код ЄДРПОУ 01236555).

На займаній посаді позивач працювала з 09.02.2017 року по 25.02.2022 року за фактичною адресою підприємства: АДРЕСА_1 .

В зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, ОСОБА_1 була змушений з сім`єю залишити своє місце проживання та роботи, щоб не залишитись на окупаційній території.

19.03.2022 року за участю волонтерів позивач з родиною була евакуйована до Польської Республіки де зараз проживає.

Через колишніх колег їй стало відомо, що адміністративна будівля ТОВ «ОГТЗ» внаслідок атаки російської федерації була зруйнована, за юридичною адресою підприємство свою діяльність не здійснює. Зв`язок між позивачем та роботодавцем давно втрачений.

Весь цей час позивач вважала, що вона є звільненою з роботи, однак, отримавши консультацію фахівця у галузі права, усвідомила що трудові відносини з ТОВ «Об`єднане господарство залізничного транспорту» не є припиненими в силу закону, що в подальшому може стати підставою для встановлення пенсійного/страхового стажу в судовому порядку.

Згідно даних інформаційного https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/01236555/ ресурсу було встановлено, що роботодавець ТОВ «ОГЗТ» (код ЄДРПОУ 01236555) не припинив свою діяльність, та змінив юридична адреса на м. Київ вул. Довженка Олександра, 18, відтак є необхідність врегулювання розірвання трудових відносин.

09.2025 року позивач направила на адресу відповідача заяву про її звільнення, у зв`язку з фактичним припиненням трудових відносин, однак кореспонденція повернулась з відміткою - «не вручено адресату».

З 26.02.2022 року позивач не виконує покладених на нього трудових обов`язків на підприємстві, через тимчасову окупацію Сєверодонецького району Луганської області. Позивачем на юридичну адресу відповідача були направлені заяви про звільнення, однак до цього часу відповіді останній не отримав, Заява про звільнення не розглянута і рішення по ній не прийняте, а за юридичною адресою місця знаходження відповідача знаходиться приватний будинок, що унеможливлює вручення кореспонленції адміністрації товариства.

Враховуючи що з березня 2022 року позивач постійно проживає у Польщі, є там працевлаштованою, позивач бажає звільнитися з роботи, та позбавлена такої можливості розірвати трудові відносини з відповідачем у спосіб, передбачений КЗпП України.

З метою отримання інформації та копій документів, на 16.09.2025 року на виконання умов договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.09.2025 року, на адресу відповідача було направлено було направлено адвокатський запит, відповідно до якого було запропоновано надіслати засобами на електрону адресу адвоката ІНФОРМАЦІЯ_1 а також на поштову адресу 49000 м. Дніпро вул. Мечнікова, 11 оф. 316 завірену належним чином копію наказу про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади чергової стрілочного посту у службу експлуатації ТОВ «ОГЗТ» ( код ЄДРПОУ 01236555).

Згідно даних інформаційного ресурсу Е-Пост https://send.e-post.com.ua/check order 23.09.2025 року кореспонденція ( адвокатсткий запит) було отримано Відповідачем ТОВ «ОГЗТ», проте відповідь так і не було надіслано.

Позивач бажає звільнитися з ТОВ «Об`єднане господарство залізничного транспорту» та не може цього зробити через фактичну відсутність будь яких засобів зв`язку з його керівництвом Товариства, тому позбавлений можливості розірвати трудові відносини з відповідачем у спосіб, передбачений КЗпП України, у зв`язку з вище викладеним позивач звернулась до суду із вказаною позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2026 року матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

15.01.2026 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. справу прийнято до свого провадження, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачам було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками та судову повістку відповідачу вручено, про що свідчить відповідна відмітка у рекомендованому повідомленні поштового відправлення, за підписом представника відповідача.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.02.2017 року, згідно Наказу № 18-П від 08.02.2017 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була прийнята на посаду черговою стрілочного посту у службу експлуатації ТОВ «Об`єднане господарство залізничного транспорту» (надалі ТОВ «ОГЗТ») (код ЄДРПОУ 01236555).

На займаній посаді позивач працювала з 09.02.2017 року по 25.02.2022 року за фактичною адресою підприємства: АДРЕСА_1 .

В зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, ОСОБА_1 була змушений з сім`єю залишити своє місце проживання та роботи, щоб не залишитись на окупаційній території.

19.03.2022 року за участю волонтерів позивач з родиною була евакуйована до Польської Республіки де зараз проживає.

Згідно даних інформаційного https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/01236555/ ресурсу було встановлено, що роботодавець ТОВ «ОГЗТ» (код ЄДРПОУ 01236555) не припинив свою діяльність, та змінив юридична адреса на м. Київ вул. Довженка Олександра, 18, відтак є необхідність врегулювання розірвання трудових відносин.

09.2025 року позивач направила на адресу відповідача заяву про її звільнення, у зв`язку з фактичним припиненням трудових відносин, однак кореспонденція повернулась з відміткою - «не вручено адресату».

З 26.02.2022 року позивач не виконує покладених на нього трудових обов`язків на підприємстві, через тимчасову окупацію Сєверодонецького району Луганської області. Позивачем на юридичну адресу відповідача були направлені заяви про звільнення, однак до цього часу відповіді останній не отримав, Заява про звільнення не розглянута і рішення по ній не прийняте, а за юридичною адресою місця знаходження відповідача знаходиться приватний будинок, що унеможливлює вручення кореспонленції адміністрації товариства.

Враховуючи що з березня 2022 року позивач постійно проживає у Польщі, є там працевлаштованою, позивач бажає звільнитися з роботи, та позбавлена такої можливості розірвати трудові відносини з відповідачем у спосіб, передбачений КЗпП України.

З метою отримання інформації та копій документів, на 16.09.2025 року на виконання умов договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.09.2025 року, на адресу відповідача було направлено було направлено адвокатський запит, відповідно до якого було запропоновано надіслати засобами на електрону адресу адвоката ІНФОРМАЦІЯ_1 а також на поштову адресу 49000 м. Дніпро вул. Мечнікова, 11 оф. 316 завірену належним чином копію наказу про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади чергової стрілочного посту у службу експлуатації ТОВ «ОГЗТ» ( код ЄДРПОУ 01236555).

Згідно даних інформаційного ресурсу Е-Пост https://send.e-post.com.ua/check order 23.09.2025 року кореспонденція ( адвокатсткий запит) було отримано Відповідачем ТОВ «ОГЗТ», проте відповідь так і не було надіслано.

Позивач бажає звільнитися з ТОВ «Об`єднане господарство залізничного транспорту» та не може цього зробити через фактичну відсутність будь яких засобів зв`язку з його керівництвом Товариства, тому позбавлений можливості розірвати трудові відносини з відповідачем у спосіб, передбачений КЗпП України, у зв`язку з вище викладеним позивач звернулась до суду із вказаною позовною заявою.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 статті 8 Конституції України гарантується право громадян на звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод.

За змістом ст. 51 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Положеннями статті 38 КЗпП України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

За змістом наведеної правової норми право працівника на розірвання трудового договору за власним бажанням кореспондує безумовний обов`язок роботодавця звільнити його з роботи з наведеної підстави в установлені законом строки.

За відсутності домовленості працівника і роботодавця про дату звільнення до закінчення двотижневого строку працівник не може бути звільнений у межах цього строку з дати, яку на власний розсуд обрав роботодавець. Працівник не може бути звільнений з дати, яка не відповідає домовленості.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 20 травня 2020 року у справі № 279/3334/17 (провадження № 61-38688св18), від 17 серпня 2022 року у справі № 372/128/21 (провадження № 61-19849св21), від 21 грудня 2022 року у справі № 299/2706/20 (провадження № 61-3594св22).

У постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 761/16900/21 (провадження № 61-12562св21) зазначено, що розірвання трудового договору за статтею 38 КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Правове значення для припинення трудового договору має письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою не має значення, чи була погоджена ця ініціатива з роботодавцем та чи згодний він з такою вимогою робітника. Для працівника виявлення цієї ініціативи створює лише один обов`язок - продовжувати виконання усіх умов трудового договору протягом двох тижнів від дня подання роботодавцю такої заяви. Трудові відносини припиняються незалежно від того, чи видано роботодавцем наказ про звільнення працівника, чи не вчинено такої дії. Відсутність такого наказу не зобов`язує працівника надалі виконувати покладені на нього трудові обов`язки та не продовжує дії трудового договору.

Судом встановлено факт існування між сторонами трудових відносин, відсутність волевиявлення позивача на їх продовження, що доведено до відома роботодавця у встановленому законом порядку шляхом направлення заяви про звільнення за власним бажанням згідно із ст. 38 КЗпП України.

Натомість, вимоги позивача щодо звільнення залишились нерозглянутими, у зв`язку з чим порушені права та інтереси позивача, які підлягають захисту шляхом визнання припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» у зв`язку з звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України з 25.02.2022 р.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 51, 38 КЗпП України, ст. ст. 8, 55 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» про розірвання трудового договору, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту», у зв`язку з звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України з 25.02.2022 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» (дані: код ЄДРПОУ 01236555, адреса: м. Київ, вул. Довженка Олександра, буд. 18) на користь ОСОБА_1 (дані: РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: