Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №759/21221/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/21221/26

пр. № 1-кп/759/1685/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретар судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100080001751 від 22.07.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який здобув середньо-спеціальну освіту, працюючого на посаді завідуючого складом ТОВ "Гейзер", не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 15.07.2024 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000;

- 12.05.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, згідно якого вирок Святошинського районного суду м. Києва від 15.07.2024 року за яким ОСОБА_3 призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн. у відповідності до ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, який здобув середньо-спеціальну освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 07.05.2026 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (штраф не сплачено);

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

сторони кримінального провадження - прокурор ОСОБА_5 , обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), потерпілий ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , діючи за спільним умислом, 22.07.2026 о 18 годині 37 хвилин, зайшли до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», що розташований за адресою: АДРЕСА_3, де ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 кожен обрав саме той товар, який його зацікавив та вирішили його відкрито викрасти, з метою подальшого обернення на свою користь та покращення матеріального становища.

Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел з ОСОБА_4 , спрямований на відкрите викрадення чужого майна групою осіб, в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, попросили працівника магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» надати їм для огляду товар, який їх зацікавив, а саме:

- стартовий пістолет марки «Retay PM, 9mm black», штрих - код НОМЕР_1, вартістю 2 846 грн., 25 коп. (без ПДВ);

- стартовий пістолет марки «Retay G17, 9mm black», штрих - код НОМЕР_2, вартістю 2 557 грн., 50 коп. (без ПДВ).

Взявши в руки з вітрини стартовий пістолет марки «Retay PM, 9mm black», не оплативши його вартість, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , який взяв стартовий пістолет марки «Retay G17, 9mm black», вибігли з приміщення магазину та побігли у невідомому напрямку в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ФОП ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 5403 грн., 75 коп. (без ПДВ).

Крім того, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , діючи за спільним умислом, 22.07.2026 о 18 годині 37 хвилин, зайшли до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», що розташований за адресою: АДРЕСА_3, де ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 кожен обрав саме той товар, який його зацікавив, та вирішили його відкрито викрасти, з метою подальшого обернення на свою користь та покращення матеріального становища.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел з ОСОБА_3 , спрямований на відкрите викрадення чужого майна групою осіб, в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, попросили працівника магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» надати їм для огляду товар, який їх зацікавив а саме:

- стартовий пістолет марки «Retay PM, 9mm black», штрих - код НОМЕР_1, вартістю 2 846 грн., 25 коп. (без ПДВ);

- стартовий пістолет марки «Retay G17, 9mm black», штрих - код НОМЕР_2, вартістю 2 557 грн., 50 коп. (без ПДВ).

Взявши в руки з вітрини стартовий пістолет марки «Retay G17, 9mm black», не оплативши їх вартість, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 , який взяв стартовий пістолет марки «Retay PM, 9mm black», вибігли з приміщення магазину та побігли у невідомому напрямку в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ФОП ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 5 403 грн., 75 коп. (без ПДВ).

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Просив його суворо не карати, не позбавляти волі та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Просив його суворо не карати, не позбавляти волі та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених, суд вважає доведеною винуватість обвинувачених: ОСОБА_3 у вчиненні ним відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 186 КК України; ОСОБА_4 вчиненні ним відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінальних правопорушень, особу винних та обставини, які пом`якшують та обтяжують їх покарання.

Так, відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є рецидив злочинів.

Так, відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого; наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, працює на посаді завідуючого складом ТОВ «Гейзер» , має постійне місце проживання у м. Києві, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність; раніше судимий.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого; наявність обставини, яка пом`якшує та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, офіційно не працює, має постійне місце проживання у м. Києві, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність; раніше судимий.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченими, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 4 ст. 186 КК України кожному окремо у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , попередження вчинення ними кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Крім того, вироком Святошинського районного суду міста Києві від 12.05.2025 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання з урахуванням ст. 71, 72 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік (вказане покарання відбуте) та штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., які слід виконувати самостійно.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, та за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання у виді штрафу за попереднім вироком, яке виконувати самостійно.

Крім того, вироком Солом`янського районного суду міста Києві від 07.05.2026 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, та за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком, яке виконувати самостійно.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ст.ст. 349 ч.3, 369-371, 373, 374, 376, 377 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років та штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

На підставі ст.72 КК України вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року в частині покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

За правилами ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 період його попереднього ув`язнення, а саме - з 22.07.2026 по 13.09.2026 включно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 14 вересня 2026 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років та штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

На підставі ст.72 КК України вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року за яким ОСОБА_4 призначене покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

За правилами ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_4 період його попереднього ув`язнення, а саме - з 22.07.2026 по 13.09.2026 включно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 14 вересня 2026 року.

Речові докази:

- стартовий пістолет марки «Retay PM, 9mm black», стартовий пістолет марки «Retay G17, 9mm black», передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанції №№6480, 6479 - повернути потерпілому ОСОБА_8 ;

- мобільний телефон марки "iPhone 12 Pro" сірого кольору у силіконовому чохлі сірого кольору, нагрудну сумку чорного кольору та особисті речі ОСОБА_3 , передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №6480 - повернути ОСОБА_3 ;

- мобільний телефон марки "ODDO A15" синього кольору, особисті речі ОСОБА_4 , передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №6479 - повернути ОСОБА_4 ;

- колбу з нашаруванням чорного кольору, зіп-пакет з нашаруванням речовини білого кольору, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанції №№6480, 6479 - знищити;

- DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження магазину, копію видаткової накладної, копію трудового договору, копію договору суборенди, копію витягу з реєстру, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1