Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Дата: 10 вересня 2026 р.
Справа: №753/7644/25
Суддя: Котенко Р. В.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7644/25
провадження № 2-а/753/206/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Котенко Р. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позов обгрунтовує тим, що постановою інспектора 2 взводу 2 роти БЗС батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Будьком Є. В. від 06.04.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Відповідно до вказаної постанови 06.04.2025 о 12:22 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Citroen C5, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Афанасьєва у м. Києві перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 13.05.2025 у справі було відкрите провадження, вирішено здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
29.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, яким відповідач заперечує проти позову у повному обсязі, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просить відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача вказує, що інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відреагував на адміністративне правопорушення, виконав умови підготовки адміністративної справи до розгляду, що передбачені ст. 278 КУпАП. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та відповідно до норм чинного законодавства вмотивовано виніс постанову. Також, представник відповідача вказує, що розгляд справи було зафіксовано нагрудною боді-камерою інспектора. Проте, оскільки відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, строк зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів, встановлених на службових транспортних засобах становить 30 днів, кінцевою датою відеозаписів з нагрудної боді-камери інспектора, який склав оскаржувану постанову 06.04.2025, сплив 06.05.2025.
01 вересня 2025 року та 02 вересня 2025 року позивач через підсистему «Електронний суд» подав аналогічні за змістом відповіді на відзив. Так, позивач вказує, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень при розгляді справ про адміністративне правопорушення є принцип обґрунтованості. Зазначає, що недоведеність вчинення правопорушення є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності. Також, позивач вказує, що відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, передбачена вказівка на наявність додатків до постанови. Наявність або відсутність відеозаписів, на які посилається відповідач, не впливає на вирішення справи по суті.
Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4437821 від 06.04.2025 року інспектором 2 взводу 2 роти БЗС батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Будьком Є. В. притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 06.04.2025 о 12:22 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Citroen C5, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Афанасьєва у м. Києві перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг. Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в розмірі 340,00 грн.
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки вона постановлена інспектором патрульної поліції за відсутності будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідач проти позову заперечив, вказуючи на те, що інспектор патрульної поліції належним чином відреагував на порушення позивачем Правил дорожнього руху та виніс постанову, дотримуючись при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності всіх вимог чинного законодавства.
Частина 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч.2 ст. 33 КУпАП).
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 34 Правил дорожнього руху горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Кодекс України про адміністративне правопорушення визначає систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Згідно із ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Тобто, КУпАП зобов`язує суб`єкта владних повноважень, що використовує свої повноваження перед прийняттям рішення про притягнення до адміністративної відповідальності зібрати всі докази, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростувати надані свідчення.
Згідно із ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року по справі № 338/855/17 зазначено, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Для виконання визначених ст. 245 КУпАП завдань на орган чи посадову особу, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення, ст. 280 КУпАП покладено обов`язок з`ясувати всі обставини для встановлення істини у справі.
Для доведення того чи іншого факту орган чи посадова особа, уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, повинна навести відповідні докази.
Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено поняття доказів та наведено їх види, а ч. 2 цієї статті обов`язок щодо їх збирання покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх
справ України від 07.11.2015 № 1395, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Згідно ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Дії позивача працівником поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 122КУпАП, проте без зазначення доказів про вчинене ним правопорушення, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Так, з пункту 7 оскаржуваної постанови вбачається, що постанова не містить будь-яких додатків. З огляду на вказане, суд критично ставиться до доводів сторони відповідача щодо спливу строку зберігання відеозаписів з боді-камери інспектора, що виніс цю постанову, оскільки цей доказ не був покладений в основу при прийнятті інспектором патрульної поліції рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Оскаржувана постанова не містить посилань на будь-які докази, за результатами оцінки яких інспектор патрульної поліції ухвалив рішення про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Разом з відзивом на позов відповідач також не надав доказів правомірності прийняття відповідного рішення інспектором.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в тому числі скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду належних доказів в підтвердження вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 06.04.2025 серії ЕНА № 4437821 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП, та закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 72-78, 90, 91, 139, 241-246, 250, 251, 255, 286, КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 4437821 по справі про адміністративне правопорушення, прийняту 06.04.2025 інспектором 2 взводу 2 роти БЗС батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Будьком Євгенієм Вікторовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 КУпАП - скасувати.
Справу стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП - закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).
Суддя Р. В. Котенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua