Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №752/1828/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1828/26

Провадження № 2/752/6863/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 серпня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Плахотнюк К.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,_

в с т а н о в и в :

30.12.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 ..

В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що вона та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі який розірвано рішенням суду від 23.11.2025 року, що набрало законної сили. Від спільного проживання з відповідачем мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Відповідач є працездатним, однак добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина, нехтує своїм обов`язком. Матеріальні затрати на утримання сина постійно збільшуються, оскільки син потребує забезпечення належного рівня його життя необхідного для його фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно до досягнення сином повноліття з моменту звернення до суду з позовом. Також просила покласти на відповідача судові витрати.

Провадження у справі відкрито 20.02.2026 року з призначенням розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позов, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином. Надіслана судом на адресу останнього копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з доданими до неї документами повернуто до суду з відміткою відділу зв`язку про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з його обов`язковою участю, або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд доходить наступного.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 23.09.2014 року, від якого мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7,8).

Шлюб сторін у справі розірвано рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2025 року, дитина після розірвання шлюбу проживає з матір`ю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (ч. 2 с. 182 Сімейного кодексу України).

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини слід враховувати, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси всіх осіб та має брати до уваги інтереси не тільки позивача, але й відповідача.

Суд приймає до уваги те, що відповідач є особою працездатного віку.

У суду відсутня будь-яка інформація про наявність у відповідача аліментних зобов`язань перед іншими особами та соціальних зобов`язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів.

При визначені розміру аліментів судом враховуються обставини, що передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України та норми статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", яким встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3 512,00 грн.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані у справі докази, з огляду на те, що відповідач зобов`язаний утримувати сина до досягнення повноліття, створювати необхідні умови для його розвитку та життя, враховуючи встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років в Україні, а також вимогу позивачки щодо стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу), суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивачки, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Беручи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

Питання судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43,141,150,164,166,180,182, 189,244 Сімейного кодексу України, ст. 60 Цивільного кодексу України, ст.ст. 141,258-260,280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства» суд, -

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Київ, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 грудня 2025 року і до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Київ, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Г. Плахотнюк