Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №748/1583/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Суд: Чернігівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №748/1583/26

Суддя: Майборода С. М.

Провадження №2/748/1478/26

Єдиний унікальний № 748/1583/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Майбороди С.М.,

з участю секретаря судового засідання Пасько К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ ФК «Кредит - Капітал» Усенко М.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 24400,00 грн та судові витрати. Вимоги обгрунтовані тим, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 12717-03/2025 від 06.03.2025 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 10000 грн. строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразової комісії за видачу кредиту. Згідно з п. 3.1. кредитного договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. Згідно з п. 1.6. Договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Відповідно до цього ж пункту, кредит вважається наданим у день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. 19.06.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 19062025. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №12717-03/2025 від 06.03.2025 року. Оскільки позичальник не виконав зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звертається до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів шляхом стягнення заборгованості. Станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість Відповідача становить 24400 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту — 10000 грн.; заборгованість за відсотками - 8400 грн. заборгованість за комісією — 1000 грн.; заборгованість за штрафом — 5000 грн.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2026 року справу прийнято до провадження Чернігівського районного суду Чернігівської області та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

28.08.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, яким заперечувала проти задоволення позову, вказала, що факт зарахування коштів сам по собі не підтверджує обгрунтованість заявленої позивачем заборгованості. 06.03.2025 о 11:55 відповідачу було здійснено поповнення картки на суму 10000 грн, при цьому відправником значиться STARFIN_IPAY. Тому просить суд встановити, чи є зазначена операція саме перерахуванням кредитних коштів за договором № 12717-03/2025, а також, яким чином ця операція пов`язана саме з позивачем – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Крім того, не визнає укладення та виконання кредитного договору № 12717-03/2025 та розмір заборгованості.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі із зазначенням про підтримання позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено наступне.

06.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» із Заявкою-анкетою Клієнта на отримання фінансового кредиту, яка підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором W829 (а.с.8-9).

Так, 06.03.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 12717-03/2025 (а.с. 13-19).

Згідно п. 1.1. договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно п. 1.2. договору, кредит надається строком на 120 днів. Кінцева дата погашення кредиту 03.07.2025.

Згідно п. 1.4. договору, за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1000,00 грн.

Згідно п. 1.4.1. договору, денна процента ставка складає 0,98 % та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 договору.

Згідно п. 1.6 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної карти № 4441-11хх-хххх-6934 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно п. 2.1 договору, перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із наступних способів:отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.

Реквізитами позичальника зазначено : Клієнт: ОСОБА_1 , код : НОМЕР_2 , Адреса: АДРЕСА_1 , карта : НОМЕР_3 хх-хххх-6934.

Договір про надання фінансового кредиту № 12717-03/2025 від 06.03.2025, Графік платежів підписані ОСОБА_1 електронним підписом Y579.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» підтвердило, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 12717-03/2025 від 2025-03-06 ідентифікована ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП». Акцепт договору позичальником : одноразовий ідентифікатор Y579, час відправки ідентифікатору позичальнику 2025-03-06 11:50:42:459000, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор 380502456190 (а.с.21).

Факт перерахування коштів підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 17.02.2026, згідно якого ТОВ «УПР» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серії ФК № 342 від 02.10.2012) та отримало ліцензію Національного банку України№ 21/788-рк від 01.05.2023. Між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 2022-02-22. На платіжну карту клієнта було успішно перераховано кошти 06.03.2025 11:55 на суму 10000,00 грн, маска карти НОМЕР_4 , транзакції в системі iPay.ua – 671870524, призначення платежу : зарахування 10000,00 грн на карту № НОМЕР_1 , код авторизації на боці банку № 913870, ПІБ клієнта : ОСОБА_1 (а.с.22).

Згідно листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 15.06.2026, на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 та на вказаний рахунок був зарахований платіж у сумі 10000,00 грн у період з 06.03.2025 по 11.03.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором 12717-03/2025 від 06.03.2025, заборгованість ОСОБА_1 складає 23140 грн, з яких : 10000 грн – заборгованість за тілом, 1440 грн – заборгованість за відсотками, 5700 грн – заборгованість за простроченими відсотками, 1000 грн – прострочена комісія, 5000 грн – штрафи (а.с. 22 зворот-24).

19.06.2025 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 19062025 (а.с.24-29).

Згідно п. 1.1 договору факторингу, факт передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входить до портфеля заборгованості та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами.

Відповідно до п. 1.4 договору факторингу, права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

У розділі 2 сторони домовились, що право вимоги – право грошової вимоги клієнта до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених боржниками кредитних договорів.

Згідно п. 6.2.3 договору факторингу, відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників.

У відповідності до п. 7.1 договору факторингу, фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 6622433,48 грн.

Згідно копії платіжної інструкції № 11887 від 19.06.2025 ТЗОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» сплатило ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 6622433,48 грн під відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 19062025 від 19 червня 2025 (а.с.31).

Актом приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників від 19.06.2025 до договору факторинг № 19062025 від 19.06.2025, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» реєстр боржників клієнта від 19.06.2025, кількість відступлених прав грошової вимоги 5374 (а.с.30).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором 12717-03/2025 від 06.03.2025 на суму 23140 грн (а.с. 29 зворот).

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 12717-03/2025 від 06.03.2025 у період з 20.06.2025 по 03.07.2025, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 складає 24400 грн, з яких : 10000 грн – тіло кредиту, 1000 грн – комісія, 5000 грн – штрафи, 8400 грн - % за користування (а.с.31 зворот).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Суд вважає, що під час укладення кредитного договору № 12717-03/2025 від 06.03.2025 сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Такий договір, укладений у формі електронного документа, підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість .

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч.1, 2, 5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»)

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Як слідує з договору, сотанній укладено на строк 120 днів, кінцева дата погашення кредиту 03.97.2025.

Виходячи з наданих розрахунків відсотки розраховано в межах дії строку договору по 03.07.2025. за умовами договору відсоткова ставка 0,98 %. Відповідно до графіку, що також підписаний ОСОБА_1 розмір відсотків становить 10800 грн.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 12717-03/2025 від 06.03.2025 у розмірі 19400,00 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 10000 грн, сума заборгованості за відсотками – 8400 грн, заборгованість за комісією – 1000 грн.

Щодо переходу права вимоги до нового кредитора.

Згідно з вимогами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Виходячи з наведеного вище, відбулась заміна кредитора - до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшли права ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і він має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором № 12717-03/2025 від 06.03.2025.

Правилами ст. 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

При цьому, як встановлено з матеріалів справи відповідач не виконала свого зобов`язання за договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок первісного кредитора ні ТОВ «Кредит - Капітал».

Розмір заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту, відсотками, комісією узгоджуються з умовами кредитного договору, відсотки нараховані в строки, обумовлені кредитним договором з 06.03.2025 по 03.07.2025, сума заборгованості відповідачем не спростована.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Враховуючи наведене, а також те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, ОСОБА_1 односторонньо порушила взяті на себе зобов`язання за договором, відтак суд приходить до висновку, що позов про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, нарахованих відсотків та комісії підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5000 грн.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

З огляду на зазначене підстави для задоволення позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 5000 грн відсутні.

За таких підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції у розмірі 8000 грн.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено, що для подання даної позовної заяви, позивач звернувся за правовою допомогою до АО «Апологет», з яким укладено відповідний договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025. ( а.с.34 зворот).

Згідно Акту № 470 наданих послуг від 11.05.2026, сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн (а.с.35). Крім того, позивачем надано детальний опис наданих послуг від 11.05.2026 до акту № 470 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, ордер (а.с.35 зворот -36).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд наголошує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, ч.8 статті 141 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Відповідно до положень ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на правову допомогу, суд вважає за можливе з урахуванням складності справи, обсягу виконаних представником позивача робіт, часом, витраченим на виконання цих робіт, ціни позову, розгляду судом справи без участі сторін, з урахуванням принципу розумності, справедливості, пропорційності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 5 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 24400,00 грн. Судом стягнуто 19400,00 грн, тобто позовні вимоги задоволені на 79,51% (19400,00 х 100 : 24400,00). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2116 грн 90 коп. (2662,40 х 79,51% : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 247, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» 19400 (дев`ятнадцять тисяч чотириста) 00 коп заборгованості за кредитним договором № 12717-03/2025 від 06.03.2025, що складається з : 10000 (десять тисяч) грн – заборгованість за тілом кредиту, 8400 (вісім тисяч чотириста) грн 00 коп – заборгованість за відсотками, 1000 (одна тисяча) грн – заборгованість за комісією.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» 2116,90 грн судового збору та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса : вул. Смаль-Стоцького, 1, кор. 28, 4-й поверх, м. Львів.

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_1 .

Суддя С. М. Майборода

Оригінал: reyestr.court.gov.ua