Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №751/6280/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/6280/26

Провадження №3/751/1467/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року місто Чернігів

СУДДЯ НОВОЗАВОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ЧЕРНІГОВА

Овсієнко Ю.К.

розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, що надійшли з Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 о 07 год 05 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою м. Чернігів, вул. Дніпровська, буд. 20 на неодноразові законні вимоги поліцейського представитись та надати документ, що посвідчує особу для встановлення особи, не реагував, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ВАД №843192 про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Судові повістки направлялись на відому адресу, яка зазначена в матеріалах справи. 28.07.2026 винесена постанова про привід ОСОБА_1 до суду, але привід не виконано.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Водночас ЄСПЛ зазначає у п.35 вказаного вище рішення, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження .

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи положення ст. 268 КУпАП та прецедентну практику ЄСПЛ, оскільки ОСОБА_1 був обізнаним, що відносно нього складено протокол, який направлений до суду, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв та не цікавився про стан відомого йому провадження, а тому така поведінка учасника процесу направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 ..

Дослідивши адміністративні матеріали, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку, тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містить протокол про адміністративні правопорушення серії ВАД №943192 від 08.08.2026 та відеозапис до нього, протокол АПЗ18 №048812 про адміністративне затримання за ст.. 185 КУпАП від 08.06.2026; рапорт ПОГ СПОГ ВВГ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області.

Щодо законності вимоги поліцейського пред`явити документи суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

При цьому відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення посилання на вказану вище норму Закону України «Про Національну поліцію», на переконання суду, не свідчить про його невідповідність вимогам ст. 256 КУпАП.

Суд звертає увагу, що під час дії воєнного стану на території України поліцейські залучені до операції з оборони України, в тому числі шляхом перевірки документів громадян. Таким чином, у поліцейських наявні диспозитивні повноваження на перевірку документів.

Натомість в умовах воєнного стану у ОСОБА_1 не було жодної обґрунтованої причини відмовляти працівникам поліції у їх законних вимогах.

З огляду на викладене, працівники поліції діяли в межах наданих повноважень та на законних підставах.

Аналогічна позиція викладена у постанові Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2024 року у справі № 711/2257/24.

Таким чином суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв злісну непокору законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність згідно зі ст.ст.34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 гривень 00 копійок.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в сумі 665,60 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 33-35, 40-1, 185, 251, 252, 283, 284, 289 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у сумі 136 гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Черніг.обл./тг м. Чернігів/21081100, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA288999980313000106000025739, ККДБ 21081100)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001, ККДБ 22030106) судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова.

Суддя: Ю. К. Овсієнко