Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №650/4323/25 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4323/25

провадження № 2/650/968/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря - Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі № 4АА002358-041071600038 від 30 червня 2010 року, укладений між спадкодавцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт», право оренди за яким у подальшому перейшло до інших орендарів, а 17 квітня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу права оренди - до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», номер запису про інше речове право 32729481, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520984800:06:021:0013 площею 12,5 га.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 30 червня 2010 року між спадкодавцем позивача та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520984800:06:021:0013 площею 12,5 га, розташованої на території Чарівненської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20 січня 2015 року право оренди було передано ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», 28 грудня 2017 року сторону орендаря змінено на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а 17 квітня 2025 року право оренди відчужено на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 432 537,22 грн. Відповідно до додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7,9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди та має бути внесена до 31 грудня кожного року. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2030 року.

Представник позивача вказав, що орендар був зобов`язаний нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки, однак цього не зробив. У позові річний розмір орендної плати визначено у сумі 34 170,42 грн, а загальну суму невиплаченої орендної плати за три роки - 102 511,26 грн. Предметом позову є розірвання договору оренди землі через систематичну несплату орендної плати.

На підтвердження несплати орендної плати представник позивача послався на відомості органів ДПС про доходи позивача за 2020-2025 роки, відповідно до яких відсутні відомості про виплату орендної плати у 2022, 2023 та 2024 роках, а також на адвокатський запит до орендаря про надання інформації і документів щодо нарахування та виплати орендної плати, відповіді на який не отримано.

Представник позивача зазначив, що тимчасова окупація, воєнний стан та потенційна мінна небезпека самі по собі не доводять повної неможливості використання саме спірної земельної ділянки у 2023 та 2024 роках. За його позицією, відповідач не надав акта обстеження земельної ділянки, документа про фактичне виявлення на ній вибухонебезпечних предметів або встановлення компетентним органом заборони на її використання.

Щодо розпоряджень органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій представник позивача зазначив, що вони стосуються пільг зі сплати податків і зборів, орендної плати за землі державної чи комунальної власності та не припиняють приватноправового обов`язку зі сплати орендної плати власнику земельної ділянки.

Представник позивача також послався на відповіді суб`єктів господарювання, які після деокупації здійснюють сільськогосподарську діяльність на території Бериславського району, та долучив нотаріально посвідчені письмові заяви колишніх працівників ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Кондакова та Литовченка щодо проведення товариством сільськогосподарських робіт у 2023 та 2024 роках.

Щодо листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року представник позивача зазначив, що він отриманий після відчуження права оренди, містить загальні відомості про ймовірне забруднення земель та неможливість гарантувати безпеку польових робіт, але не містить висновку про фактичне забруднення або повну неможливість використання конкретної земельної ділянки з кадастровим номером 6520984800:06:021:0013.

У відзиві на позов представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зазначив, що позовні вимоги не визнає. Представник підтвердив існування договору оренди щодо спірної земельної ділянки та послався на те, що Чарівненська сільська рада входить до Борозенської сільської територіальної громади, яка перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації з 03 березня 2022 року до 09 листопада 2022 року.

За позицією відповідача, внаслідок окупації, знищення і розграбування майна ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було позбавлене можливості повноцінно здійснювати господарську діяльність. На підтвердження цього представник послався на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року щодо фактів незаконного заволодіння майном на базі підприємства у селищі Новорайськ.

Крім того, представник відповідача зазначив, що після деокупації територія залишилася потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами. На підтвердження цього послався на розпорядження Борозенської сільської ради та військової адміністрації щодо податкових пільг за 2022-2025 роки, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року та відомості Інтерактивної карти територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.

Представник відповідача вважає, що ці обставини є підставою для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення від орендної плати за час, протягом якого земельна ділянка не могла бути використана з незалежних від орендаря причин. Також послався на статтю 617 ЦК України, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року та податкове законодавство.

Окремо представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послався на постанову Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 650/3776/24, у якій суд врахував обставини окупації та потенційного забруднення земель при оцінці несплати орендної плати. У відзиві представник також просив викликати ОСОБА_1 для допиту як свідка та відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що надані відповідачем докази не підтверджують повної неможливості використання спірної земельної ділянки у 2023 та 2024 роках. Представник послався на висновки Верховного Суду у справі № 916/5400/23 щодо необхідності доведення саме об`єктивної безпосередньої та повної неможливості користування конкретним майном для застосування частини шостої статті 762 ЦК України.

Представник позивача наголосив, що відповідач не повідомляв орендодавця про неможливість використання земельної ділянки, не надав актів її обстеження, не підтвердив факту замінування, а звернення до ДСНС здійснено вже після продажу права оренди 17 квітня 2025 року.

У додаткових поясненнях представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зазначив, що за даними Інтерактивної карти ДСНС територія Борозенської громади є територією, на якій виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, а близькість до тимчасово окупованої території та загроза атак FPV-дронів і ракет роблять небезпечним ведення сільськогосподарських робіт.

На судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На судове засідання представники відповідачів не з`явилися. Позиція ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» викладена у відзиві та додаткових письмових поясненнях. Відомостей про подання ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» відзиву на позов матеріали справи не містять.

Вирішуючи клопотання представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про виклик ОСОБА_1 для допиту як свідка, суд виходить з положень частини першої статті 92 ЦПК України, відповідно до якої сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою можуть бути допитані як свідки. Позивач згоди на такий допит не надав та просив розглянути справу без його участі. Тому підстав для задоволення клопотання немає.

З огляду на належне повідомлення учасників справи, заяву представника позивача про розгляд справи без його участі та відсутність обставин, які перешкоджають вирішенню спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені учасниками доводи суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 12,5 га з кадастровим номером 6520984800:06:021:0013, розташована на території Чарівненської сільської ради Бериславського району Херсонської області, яка входить до Борозенської сільської територіальної громади. Земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30 червня 2010 року між спадкодавцем позивача та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 4АА002358-041071600038 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520984800:06:021:0013 площею 12,5 га.

20 січня 2015 року право оренди передано ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», а 28 грудня 2017 року сторону орендаря змінено на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Відповідно до додаткової угоди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 432 537,22 грн, орендна плата встановлена у грошовій формі в розмірі 7,9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди та вноситься до 31 грудня кожного року. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2030 року. Отже, на час ухвалення рішення договір не припинив свою дію, а вимога про його дострокове розірвання має предмет.

Річний розмір орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки 432 537,22 грн та ставки 7,9 %, становить 34 170,44 грн. Наведена у позові сума 34 170,42 грн відрізняється на 0,02 грн унаслідок арифметичного розрахунку, що не впливає на вирішення вимоги немайнового характеру про розірвання договору.

З відомостей органів ДПС та інформації про доходи позивача вбачається відсутність даних про виплату йому орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки. Матеріали справи не містять платіжних документів або інших доказів належного виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати за ці роки.

17 квітня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу права оренди право оренди земельної ділянки перейшло від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди зареєстроване за номером запису про інше речове право 32729481.

За умовами договору купівлі-продажу права оренди до нового орендаря перейшли права та обов`язки сторони орендаря за чинним договором. Таким чином, з 17 квітня 2025 року ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» вступило у чинне орендне правовідношення як орендар спірної земельної ділянки.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 198/346/24, провадження № 61-3952св25, дійшов висновку, що після відчуження права оренди новий орендар, який є правонаступником усіх прав та обов`язків попереднього орендаря за договором оренди, є належним відповідачем у спорі про розірвання договору, а у задоволенні позову до попереднього орендаря слід відмовляти у зв`язку з пред`явленням вимоги до неналежного відповідача.

З урахуванням наведеного ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є належним відповідачем за вимогою про розірвання чинного договору оренди землі. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», яке з 17 квітня 2025 року не є носієм права оренди, є неналежним відповідачем за вимогою про припинення чинного орендного правовідношення.

Разом із тим обставини виконання або невиконання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» обов`язків орендаря до переходу права оренди мають значення для оцінки підстав розірвання договору, оскільки зміна особи орендаря не припинила сам договір та не анулювала факти його попереднього виконання або порушення.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 96 ЗК України встановлено обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Усталена практика Верховного Суду виходить з того, що систематичність означає два і більше випадки повної несплати орендної плати.

За умовами спірного договору орендна плата мала бути внесена до 31 грудня кожного року. Строк сплати орендної плати за 2023 рік сплив 31 грудня 2023 року, а за 2024 рік - 31 грудня 2024 року, коли орендарем було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Доказів внесення орендної плати за ці два розрахункові періоди немає.

Таким чином, навіть без урахування 2022 року судом встановлено два послідовні випадки повної несплати орендної плати - за 2023 та 2024 роки, що відповідає ознаці систематичності у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.

Вирішуючи доводи відповідача щодо воєнного стану, окупації, мінної небезпеки та застосування частини шостої статті 762 ЦК України, суд виходить з такого.

Стаття 617 ЦК України встановлює підстави звільнення саме від відповідальності за порушення зобов`язання і сама по собі не припиняє основного договірного обов`язку. Разом із тим частина шоста статті 762 ЦК України безпосередньо передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 та Верховний Суд у постановах від 12 квітня 2023 року у справі № 910/14244/20 і від 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23 виходили з того, що для застосування частини шостої статті 762 ЦК України визначальною є об`єктивна безпосередня та повна неможливість користування конкретним майном з незалежних від орендаря причин. Обов`язок доведення таких обставин покладається на орендаря.

Що стосується несплати орендної плати за 2022 рік, суд зазначає, що Борозенська сільська територіальна громада перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації з 03 березня 2022 року до 09 листопада 2022 року.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24 звернув увагу на сезонний характер сільськогосподарського виробництва та виходив з того, що тимчасова окупація території, на якій розташована сільськогосподарська земельна ділянка, може об`єктивно унеможливлювати проведення посівної кампанії, збирання врожаю та використання ділянки за цільовим призначенням.

З урахуванням перебування Борозенської громади під окупацією протягом переважної частини сільськогосподарського циклу 2022 року суд вважає, що несплата орендної плати за 2022 рік не підлягає врахуванню як випадок порушення, який формує систематичність для цілей розірвання договору.

Водночас неврахування 2022 року не змінює результат вирішення спору, оскільки повна несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки утворює два самостійні випадки невиконання основного обов`язку орендаря.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про наявність підстав для повного звільнення орендаря від орендної плати у 2023 та 2024 роках з огляду на потенційне забруднення території вибухонебезпечними предметами.

Надані відповідачем розпорядження Борозенської сільської ради та військової адміністрації стосуються надання податкових пільг і визначення податкового режиму земель. Такі акти мають значення для публічно-правових відносин з оподаткування та плати за землі державної чи комунальної власності, однак самі по собі не припиняють приватноправового грошового зобов`язання за договором оренди земельної ділянки приватної власності.

Використане у цих актах формулювання про потенційне або ймовірне забруднення не є тотожним встановленню факту реального забруднення саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520984800:06:021:0013 та не доводить повної неможливості її використання протягом усього 2023 або 2024 року.

Матеріали справи не містять акта технічного чи нетехнічного обстеження спірної земельної ділянки, документа про виявлення на ній вибухонебезпечних предметів, припису про заборону доступу або проведення сільськогосподарських робіт чи іншого документа, який би підтверджував об`єктивну повну неможливість користування нею у 2023 та 2024 роках.

Що стосується листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року, суд зазначає, що він містить інформацію про ймовірне забруднення земель та неможливість гарантувати безпеку польових робіт у зв`язку з обстрілами, але не містить висновку про фактичне забруднення саме спірної земельної ділянки та не встановлює періоду її повної непридатності до використання.

Суд також враховує, що звернення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ДСНС, на яке надано вказану відповідь, здійснено після 17 квітня 2025 року, тобто після відчуження товариством права оренди на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», а тому цей документ не підтверджує вжиття орендарем у 2023 та 2024 роках своєчасних заходів для з`ясування стану саме спірної земельної ділянки.

Щодо Інтерактивної карти ДСНС суд зазначає, що наведені відповідачем відомості відображають небезпеку або ймовірну небезпеку території станом на час формування відповідної інформації, однак не містять достовірних історичних даних про стан саме спірної земельної ділянки протягом усього 2023 та 2024 років.

Близькість громади до тимчасово окупованої території, загроза артилерійських, ракетних або дронових атак та загальний високий рівень небезпеки є об`єктивними обставинами воєнного часу. Водночас для застосування частини шостої статті 762 ЦК України необхідно встановити не загальну небезпеку ведення господарської діяльності, а повну неможливість користування конкретним об`єктом оренди протягом конкретного періоду. Таких доказів щодо спірної земельної ділянки за 2023 та 2024 роки суду не надано.

Що стосується кримінального провадження № 42022232090000075, суд зазначає, що зареєстровані у ньому епізоди стосуються незаконного заволодіння майном і втрати доступу до бази підприємства у селищі Новорайськ у 2022 році. Вони підтверджують негативні наслідки окупації для підприємства, але не встановлюють неможливість використання у 2023 та 2024 роках конкретної земельної ділянки на території Чарівненської сільської ради.

Що стосується листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, суд зазначає, що він засвідчує військову агресію як форс-мажорну обставину загального характеру. Форс-мажор не має автоматичного преюдиційного характеру для кожного зобов`язання: сторона повинна довести причинно-наслідковий зв`язок між відповідною обставиною та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Що стосується нотаріально посвідчених письмових заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд зазначає, що ЦПК України не передбачає заяву свідка як самостійну процесуальну форму отримання показань свідка, аналогічну господарському судочинству. Верховний Суд у постанові від 30 червня 2026 року у справі № 199/1061/25 звернув увагу, що письмові пояснення очевидця не є показаннями свідка, хоча залежно від змісту можуть оцінюватися судом як письмовий доказ у сукупності з іншими доказами.

У цій справі суд не покладає письмові заяви ОСОБА_2 та Литовченка в основу висновку про фактичний обробіток саме спірної земельної ділянки, оскільки такі особи судом не допитувалися, а наведені у їхніх заявах загальні відомості про виконання сільськогосподарських робіт на території Бериславського району не ідентифікують земельну ділянку з кадастровим номером 6520984800:06:021:0013.

Неврахування цих заяв як доказу фактичного використання саме спірної ділянки не впливає на висновок суду, оскільки тягар доведення повної неможливості користування майном для застосування частини шостої статті 762 ЦК України покладається на орендаря, а належних доказів такої неможливості за 2023 та 2024 роки відповідач не надав.

Що стосується посилання представника відповідача на постанову Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 650/3776/24, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Висновки суду апеляційної інстанції не мають обов`язкового характеру для вирішення іншої справи та оцінюються з урахуванням конкретних фактичних обставин.

Крім того, після ухвалення наведеної постанови апеляційного суду Верховний Суд 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23 конкретизував критерій застосування частини шостої статті 762 ЦК України, наголосивши на необхідності доведення повної неможливості користування конкретним майном, а 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24 окремо оцінив наслідки тимчасової окупації для сільськогосподарської земельної ділянки.

Суд враховує окупацію Борозенської громади як обставину, що виключає врахування несплати за 2022 рік, проте не встановив доказів продовження повної неможливості використання саме спірної земельної ділянки після деокупації протягом 2023 та 2024 років.

Передаючи земельну ділянку у строкове платне користування, орендодавець розраховував на регулярне отримання погодженої сторонами орендної плати. Повна відсутність такого платежу протягом двох послідовних років позбавляє орендодавця основного майнового результату договору.

Обставина того, що 17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», не усуває вже допущених порушень. Новий орендар набув комплекс прав та обов`язків сторони орендаря за чинним договором, який продовжує діяти до 31 грудня 2030 року.

За таких обставин повна несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки є систематичною у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України та є передбаченою законом підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню: договір оренди землі підлягає розірванню за вимогою, пред`явленою до чинного орендаря ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», а у задоволенні позовних вимог до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» слід відмовити у зв`язку з пред`явленням вимоги до неналежного відповідача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду в електронній формі сплатив судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 968,96 грн. Оскільки вимога про розірвання договору задовольняється щодо належного відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», зазначена сума підлягає стягненню саме з цього відповідача на користь позивача.

Наведені у позовній заяві загальні посилання на витрати на професійну правничу допомогу не містять визначеного розміру таких витрат, а подані матеріали не містять достатніх даних для встановлення їх остаточного розміру та перевірки співмірності. Тому питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу цим рішенням не вирішується.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 90, 92, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 617, 629, 651, 762 ЦК України, статтями 93, 96, 141 ЗК України, статтями 21, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі № 4АА002358-041071600038 від 30 червня 2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та спадкодавцем ОСОБА_1 , право оренди за яким 17 квітня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу права оренди перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», номер запису про інше речове право 32729481, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520984800:06:021:0013 площею 12,5 га.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі - відмовити у зв`язку з пред`явленням вимоги до неналежного відповідача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, 37223, Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вулиця Миру, будинок 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя:____________________О.О. Сікора