Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №574/256/26 — Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/256/26

Провадження №2/574/306/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ВДРАЦС у місті Суми Сумського міжрегіонального управління МЮ України про визнання батьківства, який мотивує тим, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 .. Відомості про батька дитини були записані згідно ст.135 СК України з її слів, оскільки вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, а відповідач відмовився звертатись до органів РАЦС з спільною заявою про визнання батьківства згідно ст.126 СК України. Відповідач досі не зареєстрував себе батьком дитини, в добровільному порядку робити цього не хоче, відмовляється від написання спільної заяви про визнання батьківства для того, щоб внести відомості про нього. Як батька до актового запису про народження їхньої дитини, ухиляється від будь-якого спілкування з нею та дитиною, заблокував її у засобах зв`язку та на контакт не виходить.

Вважає, що для забезпечення якнайкращих інтересів дитини необхідно визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , так як він являється біологічним батьком дитини, однак відмовляється в добровільному порядку визнавати себе батьком спільного сина, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду.

На підставі вищенаведеного просила визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести зміни в актовий запис цивільного стану про народження ОСОБА_3 №751 від 28.08.2025 року, що складений ВДРАЦС у місті Суми Сумського міжрегіонального управління МЮ України, в якому в графі «»відомості про батька» вказати батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області від 24.03.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 26.05.2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 про призначення судово-генетичної експертизи задоволено. Призначено у даній справі судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, до проведення якої провадження у справі зупинено.

17.06.2026 року до суду надійшло клопотання експерта про необхідність явки осіб для відібрання зразків букального епітелію, необхідного для проведення та складання висновку експерта за результатами судової біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 27.07.2026 року поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 12.08.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Учасники справи будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло З.Я. надійшло клопотання, в якому вона просила розгляд справи провести без участі позивача та його представника. Проти винесення заочного судового рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 подав заяву в якій просив розглянути справу без його участі, цілком і повністю покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, направив листа в якому просила розглянути справу без участі представника відділу.

Дослідивши обставини справи, надані докази та надавши їм належну оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьком якого записаний ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_1 , що вбачається з копії свідоцтва про народження та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження… (а.с.6, 7).

Із заяв ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слідує, що останні підтверджують, що ОСОБА_1 зустрічалась та проживала з ОСОБА_2 протягом року ( а.с.11, 12, 13, 14).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

За змістом статті 121, частини 1 статті 122 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява N 39948/06 від 18 грудня 2008 року) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції (рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).

Як висловився Європейський суд з прав людини в рішенні «М.Т. проти України» (заява №950/17) від 19.03.2019, біологічного батька не можна повністю виключати з життя дитини, якщо не існують відповідні підстави це зробити, які стосуються найкращих інтересів дитини.

У відповідності до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.126 СК Українипоходження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно із п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі-органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. Судово-генетична та судово-імунологічна експертизи у цій справі не проведені, проте, встановлено з підтвердженням належними і допустимими доказами походження дитини від позивача: сумісне проживання відповідача разом із позивачем без реєстрації шлюбу до і на момент народження дитини у квартирі батьків позивача, визнання позивачем дитини своєю».

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі №382/2559/15-ц, та від 19 вересня 2018 року у справі № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Відповідно до ст.ст.263, 265 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з висновку експерта Сумського НДЕКЦ №СЕ-19/119-26/9177- БД від 17.08.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність походження порівнювальних аутосомних ДНК-профвілів від батька та дитини складає не менше ніж 99,999999883662% (а.с.62-65).

Згідно з ст.134 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Наказом Мінюсту України від 12.01.2011 №96/5, який зареєстровано в Мінюсті України 14.01.2011 за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до п.2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в т.ч. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача, понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 23, 247, 258, 259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, ст.ст.125, 126, 128, 134 Сімейного кодексу суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису №751, складеного 28.08.2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 40000, Сумська область, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд.75, код ЄДРПОУ: 42735143.

Повне судове рішення складено 14.09.2026 року.

Суддя Т.Р. Гук