Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №491/284/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/284/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді – Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Білоус А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором на загальну суму 27218 гривень 80 копійок, а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що 01 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №791602748, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу грошові кошти у сумі 6300 гривень 00 копійок на банківську карту відповідача. Відповідач не здійснювала повернення коштів, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитом та процентами на загальну суму 27218 гривень 80 копійок. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача. 30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» стало новим кредитором у зобов`язанні. 11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС», а позивач став новим кредитором у зобов`язанні та набуло право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року було відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз`яснено відповідачу про її процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред`явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористалася та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подала, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не зверталася.

У судове засідання сторони по справі не з`явилися.

При цьому, в позовній заяві міститься клопотання представника позивача, в якому він просить справу розглянути без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду (а.с.134).

При цьому, 03 вересня 2026 року, представник відповідача – адвокат Бойко О.О., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВН №1721196 від 04 червня 2026 року (а.с.122), подав до суду заяву про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та просить проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання, обґрунтовуючи свою заяву тим, що під час розгляду справи може виникнути необхідність витребування доказів та вирішення інших питань, які виникнуть під час розгляду справи (а.с.135).

Суд на місці постановив ухвалу, розглянувши заяву представника відповідача, та прийшов до висновку про відмову у її задоволенні, оскільки справа перебуває в провадженні суду тривалий час, а звернення сторін до суду з клопотаннями про витребування доказів та вирішення низки інших питань, цивільно-процесуальним законодавством передбачено під час розгляду вказаної справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що подання вище вказаної заяви є затягуванням розгляду справи, а тому підстави для задоволення заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відсутні.

При цьому, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету (а.с.133), причину неявки суду не повідомив.

Зважаючи на неявку сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 8 ст.178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч.2 ст.191 ЦПК України.

З урахуванням вказаного, враховуючи клопотання представника позивача, неявку відповідача та її представника, ненаданням відповідачем відзиву на позов, суд ухвалив розглянути справу у відсутності представника позивача, відповідача та її представника.

Розглянувши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного висновку.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 01 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №791602748, відповідно до якого Товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (а.с.14-16).

Кредитний договір №791602748 від 01 липня 2021 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий ідентифікатор «MNV9H29U», який було направлено позичальнику 01 липня 2021 року о 15:20:54, на номер мобільного телефону, вказаний нею у заявці на отримання грошових коштів.

Крім того, до позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту, згідно з яким: тип кредиту – кредитна лінія; сума/ліміт кредиту – 100 – 22000 гривень; строк кредитування - 1-30 днів з можливістю продовження строку; мета отримання кредиту – на споживчі цілі; процентна ставка: дисконтна процентна ставка – 3,65%-620,5%, індивідуальна процентна ставка – 310,25%-620,5%, базова процентна ставка – 620,5%; тип процентної ставки – фіксована, загальні витрати за кредитом – 180 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (в тому числі тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) – 1180 гривень; реальна річна процентна ставка – 649% (а.с.13).

Згідно з пунктом 1.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 6300 гривень 00 копійок одразу після укладення договору.

З наданого позивачем Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим (а.с.28-33).

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», одноразовий ідентифікатор «MNV9H29U» 01 липня 2021 року направлено на номер телефону відповідача « НОМЕР_1 », введено відповідачем 01 липня 2021 року, грошові кошти відповідачу були перераховані 01 липня 2021 року (а.с.34). Також вказана довідка містить відомості про вчинення відповідачем дій з метою продовження дисконтного періоду за вказаним договором.

Факт перерахування коштів у сумі 6300 гривень 00 копійок на рахунок відповідача та користування кредитними коштами підтверджується платіжним дорученням від 01 липня 2021 року, а також кошів в сумі 700 гривень 00 копійок платіжним дорученням від 02 липня 2021 року, довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 37, 39).

На виконання ухвали сулу від 06 квітня 2026 року про витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов лист, відповідно до якого на ім`я відповідача ОСОБА_1 вказаним банком емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). До вказаного листа додано виписки по рахунку відповідача за договором №б/н за період з 01 липня 2021 року по 07 липня 2021 року, якою підтверджується факт надання відповідачу кредиту в розмірі 7000 гривень 00 копійок двома переказами: 01 липня 2021 року – 6300 гривень, 02 липня 2021 року – 700 гривень, як це передбачено умовами договору, укладеного між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.113-116).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язувалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.40-43). Позивачем надано суду додаткові угоди до зазначеного договору факторингу, якими строк дії договору неодноразово було продовжено (а.с.45 – зворотний бік - 52).

В розумінні пункту 1.3 договору «право вимоги» означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (пункт 4.1 договору).

Згідно з реєстром прав вимоги №162 від 30 листопада 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договором №791602748, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.53-54).

Актом звірки від 31 грудня 2021 року підтверджується взаємні розрахунки між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» за реєстром прав вимоги №162 від 30 листопада 2021 року (а.с.55).

30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зазначені у відповідних реєстрах права вимог (а.с.56-58).

Згідно з реєстром прав вимоги №1 від 30 жовтня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги заборгованості за кредитним договором №791602748, де боржником є ОСОБА_1 у сумі 27218,80 гривень (а.с.61-62).

Сплата ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» плати ТОВ «Таліон Плюс» згідно вище вказаного договору факторингу підтверджується платіжною інструкцією №4939 від 31 жовтня 2023 року (а.с.63).

11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС», позивачу у справі, права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.64-67).

Згідно з реєстром боржників від 14 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги заборгованості за кредитним договором №791602748, де боржником є ОСОБА_1 у сумі 27218,80 гривень (а.с.70-71).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 14 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги заборгованості за кредитним договором №791602748, де боржником є ОСОБА_1 у сумі 27218,80 гривень (а.с.72).

Здійснення плати згідно вище вказаного договору факторингу підтверджується платіжними інструкціями (а.с.73-76).

Згідно з розрахунками заборгованості, випискою з особового рахунку за кредитним договором №791602748 від 01 липня 2021 року розмір заборгованості станом на 26 грудня 2025 року становить 27218,80 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 6963,67 гривні, заборгованості за відсотками у розмірі 20255,13 гривень.

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та зараховані на погашення існуючої заборгованості.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за кредитним договором №791602748 від 01 липня 2021 року в розмірі 27218,80 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 6963,67 гривні, заборгованості за відсотками у розмірі 20255,13 гривень.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до вимог статтей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За положеннями статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною першою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Надані позивачем докази свідчать про те, що відповідач умови договору не виконала, а отже наявні підстави для стягнення заборгованості за договором на користь позивача, який набув права грошової вимоги до відповідача згідно договору факторингу.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №41906 від 30 березня 2026 року позивач сплатив 2662 гривні 40 копійок судового збору. Вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень 00 копійок, представником позивача надано суду: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Соломко та партнери» (а.с.91-92); протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с.92 – зворотний бік), додаткову угоду №25770931639 від 01 вересня 2025 року (а.с.93); акт-прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року (а.с.94), який містить перелік наданих правових та юридичних послуг.

Враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 10, 12, 13 76-81, 89, 141, 264, 279 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, Київська область, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42986956, реквізити: IBAN № НОМЕР_5 у АТ «Універсал банк» 21133352, МФО – 322001, заборгованість за кредитним договором №791602748 від 01 липня 2021 року в розмірі 27218 (двадцять сім тисяч двісті вісімнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, Київська область, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42986956, реквізити: IBAN № НОМЕР_5 у АТ «Універсал банк» 21133352, МФО – 322001, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, Київська область, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42986956, реквізити: IBAN № НОМЕР_5 у АТ «Універсал банк» 21133352, МФО – 322001, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

позивач:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42986956; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02094, Київська область, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, кабінет 13

відповідач:ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

У відповідності до положень частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 14 вересня 2026 року, тобто дата складення повного судового рішення.

Суддя Желясков О.О.

Рішення набуло законної сили "__"__________________20___ року.