Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №636/4093/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/4093/26

Провадження 2/636/3386/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11.09.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Марченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

в с т а н о в и в :

23.04.2026 до Чугуївського міського суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного до її віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 23 серпня 2014 року перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований у виконавчому комітеті Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 132 від 23 серпня 2014 року (на даний час до Чугуївського міського суду Харківської області позивачем подано позов розірвання шлюбу).

В шлюбі мають спільну дитину: доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач проживає окремо. Матеріальну допомогу на утримання дитини майже не надає, отриманих від нього коштів не вистачає на утримання дитини, що ставить позивача у вкрай скрутне матеріальне становище. Відповідач періодично приїздить до дитини навідатися, але суттєвого вкладу в виховання та розвиток дитини від відповідача не має. Дитина іноді хворіє, що вимагає додаткових витрат на лікування. Повсякденні витрати, на харчування, одяг, розвиток та інші витрати несу позивач. Відповідач працює тому має можливість надавати допомогу на утримання дитини. Аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводяться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дітей не має.

Ухвалою суду від 08.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 , шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за місцем реєстрації та адресою проживання ВПО, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення справи та відзив на позов до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів та за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 23 серпня 2014 року, актовий запис № 132 від 23.08.2014 виконано Виконавчим комітетом Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 23.08.2014).

Відповідно до актового запису про народження № 03 від 16.01.2015, який виконано Виконавчим комітетом Утківської селищної ради Харківського району Харківської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (свідоцтво про народження від 16.01.2015).

Сторони проживають окремо, донька проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Сторони не домовилися про добровільну сплату аліментів на утримання доньки.

При цьому, відповідачем не надано суду даних про наявність на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати малолітню доньку, чи будь-яких доказів щодо неможливості сплачувати аліменти на утримання доньки.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Положеннями статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; та інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Нормами статті 141 СК України визначено, що мати, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Тобто, встановлено принцип рівності обох батьків у питаннях виховання та утримання дітей.

При вирішенні питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд перевіривши обставини, обумовлені статтею 182 СК України, бере до уваги те, що обов`язок утримувати неповнолітньої дитини мають нести однаково як батько, так і мати дитини та з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини, вважає, що розмір частки аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої доньки має становити частину від заробітку (доходу)відповідача, але не менше ніж 50 % прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору щодо вимог про стягнення аліментів.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, позивачку звільнено від сплати судового збору щодо вимог про стягнення аліментів, судові витрати зі сплати судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 263- 265, 279, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити..

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але неменше ніж 50% прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня пред`явлення позову до суду 23.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання як ВПО: АДРЕСА_3 .

Головуючий: суддя Н.М. Грошова