Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №127/10715/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10715/26

Провадження № 3/127/2185/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,–

ВСТАНОВИВ:

28.03.2026 о 20 год 00 хв в м. Вінниця, по вул. Якова Гальчевського, 37, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія, за допомогою приладу «Драгер», результат огляду 0,90 ‰, тест №428, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснила, що транспортним засобом керував її чоловік, а працівникам поліції вона сказала, що за кермом була вона, оскільки хвилювалась, що чоловіка можуть забрати до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час складання протоколу чоловік був поруч, та працівникам поліції вона пояснювала, що саме вона керувала автомобілем.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду повідомила, що вона побачила, як біля магазину автомобіль зачепив бордюр, після чого із шаленою швидкістю поїхав між багатоповерхівки. Вона побігла за автівкою та побачила в дворі двох чоловіків та двох жінок, та запитала, хто так їздить, на що їй повідомили, що автомобіль чистий та без пошкоджень. Тому вона викликала працівників поліції. Після їх приїзду жінка повідомила, що вона була за кермом, також підтвердила, що вживавала алкогольні напої. Крім того, позитивний результат показав прилад «Драгер» та із результатом водійка погодилась.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , чоловік ОСОБА_1 , суду повідомив, що транспортним засобом керував саме він, його трохи занесло, та він заднім колесом зачепив бордюр та поїхав між будинки. На вулиці до них підійшли невідомі йому людей та дружина з ними трохи випила алкогольних напоїв. Після чого, до них підійшла жінка та сказала, що викличе поліцію, тому він відійшов від того місця, оскільки могло під`їхати ТЦК, а коли він побачив, що приїхали лише працівники поліції він повернувся назад. Дружина взяла вину на себе, бо злякалась, що його заберуть в ТЦК. Зазначив, що він не повідомляв працівникам поліції, що він керував транспортним засобом, оскільки коли він підійшов до місця складання матеріалів, дружина проходила огляд за допомогою приладу «Драгер».

Захисник Павлюк С.М. просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до Розділу І п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п. 9 наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом №626570 від 28.03.2026, даними квитанції тестування приладом Drager 7510 відповідно до якого результат тесту – алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 – 0,90 проміле, даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Драгер», письмовими поясненнями та іншими матеріалами справи.

Судом було ретельно досліджено відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції, на яких зафіксовано, як працівники поліції приїхали на виклик, оскільки жінка повідомила, що транспортний засіб наїхав на бордюр, чим створив аварійну ситуацію. Під час спілкування ОСОБА_1 повідомила, що вона була за кермом транспортного засобу та підтвердила, що вживала алкогольний напій – пиво. Неодноразово підтверджувала, що саме вона керувала транспортним засобом, зазначила, що вона проїхала 100 метрів і припаркувала авто. Крім того, працівник поліції пропонує пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, нащо вона погодилась. За результатами огляду прилад показав результат 0,90 ‰, тобто було встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Після огляду відбулось складення документів.

Зазначені відеозаписи є повними, на них відображено всі події від зупинки транспортного засобу до складання протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано всі обставини, що мають значення для розгляду справи, отже, вони є належними доказами.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що транспортним засобом у момент події керував її чоловік, а не вона, та вважає такі доводи спростованими сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, після події ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції повідомила, що саме вона керувала транспортним засобом. Факт вживання нею алкогольних напоїв при цьому не заперечувався. Згодом під час судового розгляду ОСОБА_1 змінила свою позицію щодо обставин керування транспортним засобом та стала стверджувати, що за кермом перебував її чоловік. При цьому об`єктивних причин, які б перешкоджали їй відразу повідомити працівникам поліції про те, що транспортним засобом керував її чоловік, судом не встановлено.

Натомість показання чоловіка ОСОБА_3 , допитаного в судовому засіданні, про те, що саме він керував транспортним засобом, суд вважає надуманими та нещирими, оскільки він є чоловіком ОСОБА_1 та, відповідно, є особою, зацікавленою у результаті розгляду справи. Крім того, його показання фактично узгоджуються з версією, яку ОСОБА_1 почала висловлювати вже під час судового розгляду, однак суперечать її первинним поясненням, наданим працівникам поліції безпосередньо після події.

Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що транспортним засобом керував саме її чоловік, суд розцінює як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за скоєне.

Суд, звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та приходить до переконання, що з метою попередження вчинення нею аналогічних правопорушень у майбутньому слід застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір, сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: