Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №148/643/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/643/26

Провадження №2/148/872/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

14 вересня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Семенової М.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Тульчині за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтник», про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача від імені та в інтересах позивача звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтник», про розірвання договору оренди землі, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.01.2015 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтник» укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 1,6201 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0486, розташовану за межами с. Тиманівка, Тульчинський район Вінницька область, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі даного договору проведено 10.09.2015 державну реєстрацію іншого речового права, номер: 62216723. Строк дії договору становить 49,5 років. Орендна плата встановлена у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно з умовами договору, орендна плата має бути сплачена щороку до 31 грудня, однак, станом на день подання позову відповідач не виконав обов`язки щодо внесення орендної плати за 2022-2025 роки, яка становить 1304,01 * 4 = 5216,04 грн.

Невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є істотним порушенням умов договору оренди, що унеможливлює досягнення його цілей. Орендодавець, відповідно до вимог статті 24 ЗУ «Про оренду землі», має право вимагати від орендаря, в тому числі, своєчасного внесення орендної плати.

На підставі вищевикладеного, представник позивача просить розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,6201 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0486 від 30.01.2015 укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтник», номер державної реєстрації іншого речового права: 62216723.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав заяву про проведення судового засідання без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, день і час судового засідання шляхом надсилання судових повісток в електронний кабінет відповідача в підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд» та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відомостей про причини своєї неявки суду не надав, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 0524386200:01:001:0486, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 1,6201 га, яка знаходиться на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, власник: ОСОБА_1 , номер запису про право оренди землі № 62216723 від 10.09.2015 ТОВ «Ремонтник» (а.с. 5).

Згідно копії договору оренди землі від 30.01.2015, між ОСОБА_1 , як орендодавцем та ТОВ «Ремонтник», як орендарем, 30.01.2015 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (земельна частка (пай), яка знаходиться на території Тиманівської сільської ради, загальною площею 1,6201 га. Договір укладено строком на 49,5 років. Сторонами вказаного договору узгоджено розмір орендної плати у грошовій і натуральній формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1304,01 грн. за рік. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року (а.с. 6, 7).

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії І-ВН № 059906 від 20.03.2002, на підставі розпорядження Тульчинської районної державної адміністрації від 01.03.2002 № 65, ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,62 га, яка розташована на території Тиманівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 12).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав № 450989385 від 06.11.2025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 3231684605243, земельна ділянка кадастровий номер 0524386200:01:001:0486, площа 1,6201 га, власник: ОСОБА_1 (а.с. 13).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, складеного ОСОБА_1 (власником земельної ділянки), ОСОБА_2 , у присутності свідка ОСОБА_3 , 01.05.2026 проведено обстеження земельної ділянки 0524386200:01:001:0486, та встановлено, що дана земельна ділянка заросла бур`янами на протязі тривалого часу, що призводить до її засмічення насінням бур`янів, які розсіваються на сусідні земельні ділянки, та можуть знижувати її родючість, тобто дана земельна ділянка не використовується за її цільовим призначенням. Також, до матеріалів справи долучено фототаблиці земельної ділянки (а.с. 37-44).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 317 ЦК України надає власнику права володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом власності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (надалі Закон) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При укладанні договору оренди землі до орендаря переходить право володіти і користуватися об`єктом власності, а право розпоряджатися зберігається за власником. Тому власник може на власний розсуд розпорядитись об`єктом і передати право власності на нього іншій особі.

Відповідно до ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Частиною третьою статті 9 Закону також визначено, що до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.

Чинне законодавство передбачає, що у договорі оренди землі може бути замінено як орендаря, так і орендодавця, і зміст наведеного законодавчого регулювання є спрямованим на збереження попередніх існуючих орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку чи реорганізації орендаря.

При відчуженні орендованої земельної ділянки попередній власник вибуває із орендних відносин, а новий власник має право і водночас зобов`язаний стати орендодавцем за договором оренди. При цьому законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

За змістом статей 30 та 31 Закону зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір оренди землі припиняється з підстав, наведених у частині першій статті 31 Закону України «Про оренду землі», а також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, частиною 1 статті 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 вказаного Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону, який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Тлумачення пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону, істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Пунктом 288.1. ст. 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до приписів пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 01 січня поточного року.

Нормами статті 18 Закону установлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності із визначення розміру орендної плати, така оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, проводиться не рідше ніж один раз на п`ять-сім років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Відповідний висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 20.08.2013 у справі № 3-21гс13, від 03.12.2013 у справі № 3-34гс13, від 18.05.2016 у справі № 6-325цс16.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону, орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, враховуючи те, що відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції позивача до суду не надав, та не спростував систематичне порушення ТОВ «Ремонтник» умов договору оренди від 30.01.2015, а невиконання такого обов`язку є порушенням істотних умов договору, які містять системний характер та тягне за собою припинення договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ремонтник», суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн (а.с. 1).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,6201 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0486 від 30.01.2015 укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтник», номер державної реєстрації іншого речового права: 62216723.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтник», місцезнаходження якого за адресою: вул. Миколи Леонтовича, 67, м. Тульчин, Вінницька область, ЄДРПОУ 23101525, на користь ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати з оплати судового збору в сумі 1064,96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: