Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №141/384/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Суд: Оратівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів купівлі-продажу

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №141/384/26

Суддя: Климчук С. В.

Справа № 141/384/26

Провадження №2/141/348/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,

при секретарі судового засідання Бондаренко Н.М.,

за участю:

представника позивача - адвоката Вдовцова С.П.,

представника відповідача 1 ОСОБА_1 - адвоката Ситника О.В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус КМНО Цукурова С.С.,

відповідач 2 ОСОБА_2 не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 141/384/26 за позовом Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова Світлана Сергіївна, про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В:

18.05.2026 до суду надійшла позовна заява Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова Світлана Сергіївна, про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.12.2015 між ОСОБА_2 та Виробничим кооперативом «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка (далі по тексту – ВК «АКПП «Золота нива» с. Балабанівка) було укладено договір оренди земельної ділянки № 56 з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047, яка розташована за межами с. Балабанівка Оратівської селищної громади Вінницького району Вінницької області, площею 3,1141 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартістю 315000,00 грн (триста п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок). Право оренди до договору оренди було зареєстроване в ДРРПННМ 16.01.2016.

19.06.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, про що ВК «АКПП «Золота нива» с. Балабанівка отримано лист-повідомлення від ОСОБА_1 .

Відтак, разом з правом власності ОСОБА_1 здобула і права, що стосуються договору оренди щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047, яка розташована за межами с. Балабанівка Оратівської селищної громади Вінницького району Вінницької області, дія якого закінчувалася 16.01.2026. В листі йдеться й про те, що ОСОБА_1 не бажає поновлювати дію договору після його закінчення чи укладати його на новий строк і має намір використовувати дану земельну ділянку для власних потреб та на свій розсуд. У листі присутня вимога щодо утримання від будь-яких дій щодо використання земельної ділянки після закінчення строку договору та прохання надіслати листа з актами приймання-передачі земельної ділянки, датованими наступним днем після закінчення дії договору оренди.

ВК «АКПП «Золота нива» с. Балабанівка було одержано повідомлення в порядку статті 148-1 Земельного кодексу України, у якому йдеться про те, що ОСОБА_1 19.06.2025 набуто право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0523180400:05:001:0047, яка розташована за межами с. Балабанівка Оратівської селищної громади Вінницького району Вінницької області, площею 3,1141 га, щодо якої підприємство уклало з ОСОБА_2 договір оренди № 56 від 02.08.2015.

Позивач вважає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки № 56 від 19.06.2025 з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047 є незаконним, оскільки укладений з порушенням вимог законодавства України.

Так, 25.04.2025 листом № 190/01-16 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. повідомлено ВК «АКПП «Золота нива» с. Балабанівка про намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу з додатком проєкту договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу 42980404, 24.04.2025 о 12:27 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Цукуровою С.С. зареєстровано намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0523180400:05:001:0047, власник ОСОБА_2

16.05.2025 за вих. № 51 ВК «АКПП «Золота нива» с. Балабанівка відреагував на вказане вище повідомлення шляхом надсилання повідомлення про бажання скористатись переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу міста Києва Цукуровій С.С. Згідно трекінгу відстеження поштового відправлення № 2260001024859, останнє відправлене 17.05.2025 з с-ща. Оратів, 22600, та вручено за довіреністю 23.05.2025 в місті Києві, 01032.

Однак, це повідомлення було проігноровано, тому переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення було не дотримано, у зв`язку із порушенням процедури продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047.

З огляду на вказані обставини, позивач вважає, що відповідачами були порушені права позивача, за захистом яких позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом, а тому просить суд перевести на Виробничий кооператив «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота Нива» с. Балабанівка права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 19 червня 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. та зареєстрованого у реєстрі за № 2277, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047, площею 3,1441 га, яка розташована на території Балабанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, та виплатити ОСОБА_1 вартість земельної ділянки, кадастровий номер 0523180400:05:001:0047, площею 3,1141 га, у сумі 315000,00 грн.

Ухвалою суду від 22.05.2026 відкрито провадження у справі № 141/384/26 та призначено підготовче судове засідання на 23.06.2026.

25.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача 1 ОСОБА_1 адвоката Ситника О.В. від 24.05.2026 про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із зловживанням представником позивача процесуальними правами.

03.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, приватного нотаріуса КМНО Цукурової С.С., у яких зазначено, що 19 червня 2025 року нею за реєстровим №2277 був посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , де предметом продажу виступала належна ОСОБА_2 земельна ділянка площею 3,1441 га, кадастровий номер 0523180400:05:001:0047. Право оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване 16 січня 2016 року за Виробничим кооперативом "Агрокооператив приватних пайовиків "Золота нива" с. Балабанівка, код ЄДРПОУ 03733105, номер запису про інше речове право: 12959458.

У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім продажу її на земельних торгах) орендар повідомляється у порядку, визначеному статтею 130-1 ЗК України. Реалізація переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України. Орендодавець зобов`язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається.

Умови, порядок та способи реалізації переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення регламентовано статтею 130-1 ЗК України.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений частиною третьою статті 130-1 ЗК України строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусу, який його заміщує, разом з проектом такого договору. Нотаріус зобов`язаний протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб`єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.

Частиною третьою статті 130-1 ЗК України встановлено обов`язок суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. При цьому з урахуванням вимог абзацу шостого частини третьої статті 130-1 ЗК України таке повідомлення викладається у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб`єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, суб`єкт переважного права, який відповідно до цього Кодексу має право набувати у власність земельну ділянку, не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з`явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб`єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб`єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

Порядок реалізації переважного права суб`єктом, який виявив бажання скористатися таким правом, врегульовано абзацами п`ятим та шостим частини третьої статті 130-1 ЗК України, відповідно до яких такий суб`єкт зобов`язаний повідомити про це нотаріуса шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Таке повідомлення має бути надіслане нотаріусу цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або вручене особисто під розписку.

Слід зауважити, що виходячи з положень статті 130-1 ЗК України, суб`єкт переважного права може відмовитися від його реалізації як прямо (шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально) так і опосередковано. Так, до відмови суб`єкта переважного права прирівнюються (вважається, що суб`єкт переважного права відмовився від реалізації переважного права) випадки, коли протягом місяця з дня повідомлення нотаріусом про намір щодо продажу такий суб`єкт, у тому числі, не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

23.05.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. було отримано від Виробничого кооперативу "Агрокооператив приватних пайовиків "Золота нива" с. Балабанівка повідомлення про бажання скористатись переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке викладено в простій письмовій формі, тобто з порушеннями норм, які передбачені законодавством щодо оформлення відповідних повідомлень. При цьому, ОСОБА_3 зауважує, що законодавство не встановлює обов`язку нотаріуса додатково з`ясовувати у таких випадках дійсні наміри суб`єкта переважного права, надсилати повторні повідомлення про намір чи інші повідомлення, запитувати додаткову інформацію, чи надсилати письмові роз`яснення.

Таким чином, з комплексного аналізу положень статті 130-1 ЗК України випливає висновок про те, що належним повідомленням суб`єкта переважного права про його бажання скористатися переважним правом є виключно заява відповідного змісту, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально та яка направлена нотаріусу цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або вручена особисто під розписку.

У разі надсилання суб`єктом переважного права на ім`я нотаріуса заяви про намір скористатися своїм переважним правом, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, вважатиметься, що такий суб`єкт відмовився від реалізації свого переважного права і земельна ділянка може бути відчужена на користь третьої особи на умовах, визначених проектом договору, на підставі якого зареєстровано намір продажу земельної ділянки.

Отже, закон безумовно кваліфікує відсутність повідомлення суб`єкта переважного права про намір скористатися переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, надісланого на ім`я нотаріуса, чи надсилання нотаріусу повідомлення, оформленого неналежним чином (у простій письмовій формі), як відмову від реалізації переважного права.

За таких обставин, суб`єкт, яким не дотримано вимог закону щодо належної форми та порядку повідомлення про свій намір реалізувати переважне право, несе ризик втрати свого права як особа, яка не вчинила відповідних дій щодо його реалізації. Оскільки відповідному праву особи закон також кореспондує обов`язок належним чином дотримуватись реалізації своїх прав.

Враховуючи наведене, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова С.С. просить суд в задоволенні позову відмовити.

04.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача 1 ОСОБА_1 - адвоката Ситника О.В. надійшов відзив на позовну заяву від 04.06.2026, згідно якого представник відповідача 1 проти позову заперечує, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ВК «АКПП «Золота нива» у повному обсязі.

Так, адвокат Ситник О.В. зазначає, що відповідно до даних, які містяться у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (додаток до позовної заяви) найменуванням позивача є ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ «АГРОКООПЕРАТИВ ПРИВАТНИХ ПАЙОВИКІВ «ЗОЛОТА НИВА» С. БАЛАБАНІВКА. Місцезнаходженням позивача є: Україна, 22653, Вінницька обл., Вінницький р-н., село Балабанівка, вул. Центральна, будинок 11А. В той же час в позовній заяві назва позивача зазначена як Виробничий кооператив «агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива», місцезнаходження позивача зазначене як: с. Баланівка Вінницький район Вінницька область, 24413. Таким чином, в позовній заяві представником позивача невірно зазначене повне найменування та місцезнаходження позивача, включно з поштовим індексом.

Окрім того, адвокат Ситник О.В. вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 130-1 Земельного кодексу України, у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

Натомість, представник позивача в своїй позовній заяві зазначає, що позивачем було внесено по справі № 141/756/25 кошти на депозитний рахунок суду на виконання ухвали від 01.09.2025, в позові судом відмовлено. Одночасно представник позивача клопоче, щоб внесена позивачем у справі 141/756/25 сума коштів в розмірі 315 000,00 грн була зарахована в цій справі, враховуючи, що позивачем пред`явлено позов до всіх належних співвідповідачів.

Представник відповідача 1 адвокат Ситник О.В., звертає увагу суду, що зарахування коштів на депозитний рахунок суду в рамках іншої справи та «перенесення» такої суми коштів, як зарахування грошових коштів на депозит суду в іншій справі, чинним законодавством не передбачено та вважає, що позивач був зобов`язаний одночасно з поданням позовної заяви в цій справі окремо внести на депозитний рахунок суду суму в розмірі 315 000,00 грн, що становить суму, яку за договором купівлі-продажу земельної ділянки сплатив покупець.

Виходячи з аналізу позовної заяви представника позивача та ухвали про відкриття провадження у справі, в якій зазначено що позивача та його представника зобов`язано надати суду до початку підготовчого засідання докази на підтвердження того, що станом на час подання позову у справі № 141/384/26 грошові кошти у розмірі 315 000,00 грн перебувають на депозитному рахунку суду, факт внесення на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець, відсутній, відповідно, положення частини четвертої статті 130-1 Земельного кодексу України в частині внесення на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець, позивачем не виконані.

Вимоги частини четвертої статті 130-1 Земельного кодексу України є спеціальною нормою у разі порушення переважного права купівлі-продажу земельної ділянки, тому саме вона підлягає застосуванню у разі виникнення спору.

Отже, подаючи позовну заяву до суду позивач не вніс на депозитний рахунок необхідну грошову суму, яку за договором купівлі-продажу сплатив покупець, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Окрім того, позивач є суб`єктом переважного права купівлі земельної ділянки другої черги, як орендар земельної ділянки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в спеціальному розділі якого наявна інформація про укладений між позивачем і колишнім власником земельної ділянки ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки № 56 від 08.12.2015 (номер запису про інше речове право 12959458). Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Таким чином, після переходу права власності на земельну ділянку до відповідача 1 перейшли права та обов`язки орендодавця за договором оренди землі № 56 від 08 грудня 2015 року, укладеного між позивачем і колишнім власником земельної ділянки ОСОБА_2 (відповідач 2).

Умови, порядок та способи реалізації переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення регламентовано статтею 130-1 Земельного кодексу України. Відповідно до цих норм суб`єктами переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення є:

а) у першу чергу – особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у другу чергу – орендар земельної ділянки.

За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов`язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений частиною третьою статті 130-1 Земельного кодексу України строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусу, який його заміщує, разом з проєктом такого договору. Нотаріус зобов`язаний протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб`єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.

Відповідно до частини третьої статті 130-1 Земельного кодексу України 24 квітня 2025 року третьою особою було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно намір щодо продажу земельної ділянки та позивач, як суб`єкт переважного права, належним чином про цей намір повідомлений, що підтверджено цінним листом з описом вкладень від 25.04.2025 вих. № 190/01-16, поштова накладна № 0103279843812, який було отримано позивачем 02.05.2025, про що є відмітка про вручення на рекомендованому повідомленні.

Отже, порядок реалізації переважного права суб`єктом, який виявив бажання скористатися таким правом, врегульовано абзацами п`ятим – шостим частини третьої статті 130-1 Земельного кодексу України, відповідно до яких такий суб`єкт зобов`язаний повідомити про це нотаріуса шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Таке повідомлення має бути надіслане нотаріусу цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або вручене особисто під розписку.

Таким чином, на переконання адвоката Ситника О.В., яке підтверджується, в тому числі правовою позицією, викладеною у правовому висновку комісії з аналітичнометодичного забезпечення нотаріальної діяльності Нотаріальної палати України № 16/205 від 18.06.2025 «Щодо порядку та способу реалізації переважного права на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення його суб`єктом», у разі надсилання суб`єктом переважного права на ім`я нотаріуса заяви про намір скористатися своїм переважним правом, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, вважатиметься, що такий суб`єкт відмовився від реалізації свого переважного права і земельна ділянка може бути відчужена на користь третьої особи на умовах, визначених проєктом договору, на підставі якого зареєстровано намір продажу земельної ділянки.

Тобто, закон безумовно кваліфікує відсутність повідомлення суб`єкта переважного права про намір скористатися переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, надісланого на ім`я нотаріуса, чи надсилання нотаріусу повідомлення, оформленого неналежним чином (у простій письмовій формі), як відмову від реалізації переважного права.

Водночас, повідомлення позивача на адресу третьої особи щодо бажання скористатись своїм переважним правом купівлі земельної ділянки було складене в простій письмовій формі. Справжність підпису уповноваженої особи позивача, яка підписала зазначене повідомлення не було засвідчено нотаріально.

Саме така форма повідомлення, на погляд адвоката Ситника О.В., дає нотаріусу об`єктивну можливість достеменно встановити особу підписанта та, відповідно, наявність чи відсутність відповідних повноважень особи, яка підписала таке повідомлення, оскільки повноваження такої особи вже було перевірено тим нотаріусом, який посвідчував підпис відповідної особи.

Подача ж нотаріусу такого повідомлення особисто під розписку дозволяє нотаріусу, який буде здійснювати нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення однозначно ідентифікувати особу підписанта та його відповідні повноваження на підписання саме такого повідомлення.

Саме тому законодавець в абзаці 5 ст. 130-1 Земельного кодексу України встановив два варіанти повідомлення нотаріуса суб`єктом переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення: цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.

Таким чином, повідомлення нотаріуса суб`єктом переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення заявою (листом, повідомленням), підпис уповноваженої особи на якому не засвідчений нотаріально, в силу положень абзацу шостого частини третьої статті 130-1 Земельного кодексу України є неналежним повідомленням і вважається відмовою такого суб`єкта від свого переважного права купівлі земельної ділянки.

На підставі викладеного, представник відповідач 1 ОСОБА_1 адвокат Ситник О.В. просить суд у задоволенні позовних вимог Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота Нива» с. Балабанівка до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

19.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ВК «АКПП «Золота нива» адвоката Вдовцова С.П про долучення доказів від 18.06.2026 на виконання ухвали суду від 22.05.2026.

Підготовче судове засідання, призначене на 23.06.2026, не відбулось та було відкладено на 02.07.2026, оскільки суддя Климчук С.В. перебував у щорічній оплачуваній відпустці.

У підготовчих судових засіданнях, призначених на 02.07.2026 та на 23.07.2026, було оголошено перерву до 23.07.2026, у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача адвоката Вдовцова С.П. від 02.07.2026 про відкладення (перенесення) розгляду справи, та, відповідно, до 13.08.2026 у зв`язку із необхідністю повторного повідомлення відповідача ОСОБА_2 про день, час та місце розгляду справи, а також у зв`язку із надання сторонам терміну для можливого врегулювання спору мирним шляхом.

Окрім того, протокольними ухвалами, постановленими в підготовчому судовому засіданні 23.07.2026, які занесені до протоколу судового засідання, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ситника О.В. від 24.05.2026 про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із зловживанням представником позивача процесуальними правами, залишено без задоволення через відсутність об`єктивних підстав та обставин, які підтверджують доводи, наведені у клопотанні, а також продовжено строк підготовчого провадження у справі № 141/384/26 на тридцять днів з ініціативи суду.

Ухвалою суду від 13.08.2026 закрито підготовче провадження у справі 141/384/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2026, в судове засідання викликано сторін та їх представників, а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Цукурову С.С., для надання особистих пояснень щодо заявленого позову.

Відповідач 2 ОСОБА_2 в судове засідання 03.09.2026 у черговий раз не з`явилася, натомість належним чином повідомлялася про час, день та місце розгляду справи, шляхом скеровування кореспонденції суду по місцю реєстрації, правом на подачу відзиву не скористалася, причини поважності неявки суду не повідомила, жодних заяв та клопотань до суду від відповідача не надходило.

При цьому, конверти з кореспонденцією суду, надіслані на адресу місця реєстрації відповідача 2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, з`ясувавши думку присутніх представників сторін, з урахуванням конкретних обставин справи № 141/384/26, а також наявності доказів своєчасного та належного повідомлення відповідача 2 про час, день та місце розгляду справи, доходить висновку про можливість розгляду справи № 141/384/26 за відсутності відповідача 2 ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача адвокат Вдовцов С.П. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 ОСОБА_1 адвокат Ситник О.В. позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 04.06.2026.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, приватний нотаріус Цукурова С.С. у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити з мотивів, наведених у поясненні третої особи від 03.06.2026.

Додатково приватний нотаріус Цукурова С.С. зазначила, що у випадку, якщо повідомлення суб`єкта переважного права про бажання скористатись переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення оформлено неналежним чином, то вважається, що суб`єкт переважного права втратив своє право на купівлю земельної ділянки. Разом з тим, ОСОБА_3 вказала, що повідомлення позивача про намір скористатись переважним правом купівлі земельної ділянки не було оформлено належним чином, оскільки не були зрозумілі повноваження особи, яка підписала даний лист.

Також приватний нотаріус Цукурова С.С. зазначила, що у жодному нормативно-правовому акті не зазначено про обов`язок нотаріуса надавати роз`яснення щодо вимог належного оформлення, у даному випадку, повідомлення суб`єкта переважного права про бажання скористатись переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Суд, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, розглянувши матеріали справи № 141/384/26, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

08 грудня 2015 року між ВК «АК ПП «Золота нива» с. Балабанівка (далі по тексту – орендар) та ОСОБА_2 (далі по тексту – орендодавець) було укладено договір оренди землі № 56, згідно умов якого орендодавцем було надано, а орендарем прийнято у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Балабанівської сільської ради Оратівського (на даний час Вінницького) району Вінницької області , загальною площею 3,1441 га, з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047, площею 3,1441 га. Договір укладено на строк 10 (десять) років.

Також 08.12.2015 між між ВК «АК ПП «Золота нива» с. Балабанівка (далі по тексту – орендар) та ОСОБА_2 (далі по тексту – орендодавець) було укладено акт приймання-передачі об`єкта оренди згідно договору № 56 від 08.12.2015, згідно якого земельна ділянка № НОМЕР_2 загальною площею 3,1441 га, розташована на території Балабанівської сільської ради, відповідає цільовому використанню.

Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 51816586, сформованого 20.01.2016, 30.11.2015 Реєстраційною службою Оратівського районного управління юстиції Вінницької області на підставі рішення Оратівського районного суду Вінницької області № 141/959/15-ц від 15.10.2015 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 (розмір частки 1) на земельну ділянку з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047. Також 16.01.2016 Реєстраційною службою Оратівського районного управління юстиції Вінницької області зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки строком дії на 10 (десять) років.

Листом № 190/01-16 від 25 квітня 2025 року приватний нотаріус Цукурова С.С. надіслала Виробничому кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка повідомлення про намір власника земельної ділянки ОСОБА_2 щодо продажу земельної ділянки площею 3,1441 га, кадастровий номер 0523180400:05:001:0047 за суму 315000,00 грн (триста п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок), у якому приватний нотаріус просить ВК «АКПП «Золота нива» с. Балабанівка сповістити її шляхом відправлення листа на адресу нотаріуса про намір купувати чи не купувати вищезазначену земельну ділянку, а також звертає увагу ВК «АКПП «Золота нива» с. Балабанівка, що у випадку нечіткої відповіді, з якої не буде убачатися його чіткий намір буде вважатися, що ВК «АКПП «Золота нива» с. Балабанівка не бажає купити вищезазначену земельну ділянку.

Також до повідомлення про намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу додано витяг з Державного реєстру речових прав з зареєстрованим наміром власника земельної ділянки щодо її продажу та проєкт договору купівлі-продажу від 24.04.2025.

16 травня 2025 року голова Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка П. Картовий надіслав приватному нотаріусу Цукуровій С.С. повідомлення № 51 про бажання скористатись переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення на зазначених умовах, у якому просив повідомити про день та час укладання договору купівлі-продажу.

Як убачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, лист № 51 від 16.05.2026 було отримано приватним нотаріусом Цукуровою С.С. 23.05.2026.

19 червня 2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Цукуровою С.С., відповідно до якого відбувся продаж земельної ділянки за ціною 315000,00 грн.

Згідно інформації, що міститься у витягу з Державного реєстру речових прав № 432100272, 19.06.2025 на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2025 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047, площею 3,1441 га, набула ОСОБА_1 , продаж земельної ділянки відбувся за 315000,00 грн.

23.06.2025 адвокатом Ситником О.В., який діє від імені ОСОБА_1 , було надіслано ВК «АКПП «Золота нива» с. Балабанівка повідомлення про те, що ОСОБА_1 19.06.2025 набуто право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0523180400:05:001:0047, площею 3,1441 га, а тому просить в подальшому орендну плату сплачувати на банківські реквізити ОСОБА_1 . Окрім того, зазначає, що оскільки строк дії договору оренди закінчується 16.01.2026, ОСОБА_1 не бажає поновлювати дію договору оренди чи укладати його на новий строк і має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб і на свій розсуд, відтак просить ВК «АКПП «Золота нива» с. Балабанівка утриматися від вчинення будь-яких дій по використанню земельної ділянки після 16.01.2026.

Визначаючись щодо встановлених обставин та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному судочинстві, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1-ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно зі статтею 659 ЦК України продавець зобов`язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Верховною Радою України 31 березня 2020 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», яким з 01 липня 2021 року скасовується мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Це означає, що з 01 липня 2021 року набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади; держава.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оренду землі» орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельної ділянки на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтями 135-139 Земельного кодексу України.

Орендодавець зобов`язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах орендар повідомляється про намір продати земельну ділянку на умовах та в порядку, визначених статтею 135 Земельного кодексу України. У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім продажу її на земельних торгах) орендар повідомляється у порядку, визначеному статтею 130-1 Земельного кодексу України. У разі відмови орендаря від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки до нового власника такої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки (ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про оренду землі»).

Так, згідно ч. 1 ст. 130-1 ЗК України переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб`єкти:

а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у другу чергу - орендар земельної ділянки.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб`єкта переважного права першої черги або відмови суб`єкта першої черги від реалізації такого права. Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відмова суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від реалізації такого права на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному статтями 135-139 цього Кодексу.

У разі якщо відповідно до закону особа, зазначена у пунктах "а" і "б" цієї частини, не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вона може в порядку, визначеному частиною п`ятою цієї статті, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Згідно ч. 2 ст. 130-1 ЗК України Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб`єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 130-1 ЗК України за наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов`язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусу, який його заміщує, разом з проектом такого договору. Нотаріус зобов`язаний протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб`єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб`єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Суб`єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення першої черги встановлюються шляхом отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. У разі якщо в такому витягу відсутня інформація про наданий відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами, вважається, що власник такого дозволу не має переважного права купівлі такої земельної ділянки.

Суб`єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги встановлюються шляхом отримання відомостей із Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення. Повідомлення про бажання скористатися переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути надано лише суб`єктом такого права, який на момент надання згоди відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб`єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, суб`єкт переважного права, який відповідно до цього Кодексу має право набувати у власність земельну ділянку, не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з`явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб`єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб`єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

У разі зміни власником земельної ділянки ціни та інших умов договору купівлі-продажу процедура, передбачена абзацами другим - четвертим цієї частини, здійснюється повторно.

У разі якщо суб`єкти переважного права першої та другої черги, належним чином повідомлені про намір щодо продажу земельної ділянки, не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку та спосіб, встановлені цією статтею, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки, незалежно від строку, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Вимоги цієї частини (у тому числі щодо обов`язку власника земельної ділянки з реєстрації наміру щодо її продажу) не поширюються на випадки продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення:

суб`єкту переважного права купівлі земельної ділянки першої черги;

суб`єкту переважного права купівлі земельної ділянки другої черги, за умови відсутності суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки першої черги або у разі подання ним заяви про відмову від реалізації свого переважного права, справжність підпису на якій засвідчена нотаріально;

третім особам у разі подання нотаріусу, який посвідчуватиме відповідний договір купівлі-продажу земельної ділянки, заяв усіх суб`єктів переважного права купівлі земельної ділянки про відмову від такого права, справжність підпису на яких засвідчена нотаріально;

на земельних торгах.

У разі якщо протягом місяця з дня спливу строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, договір купівлі-продажу земельної ділянки не був укладений, процедура, передбачена абзацами другим - четвертим цієї частини, здійснюється повторно.

Згідно ч. 4 ст. ст. 130-1 ЗК України у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

Суд зауважує, що метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що з аналізу ч. 3 ст. ст. 130-1 Земельного кодексу України убачається, що саме на нотаріуса закон покладає обов`язок щодо забезпечення реалізації переважного права купівлі земельної ділянки суб`єктом такого права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

При здійсненні нотаріальної діяльності нотаріус зобов`язаний здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду (ст. 5 Закону України «Про нотаріат»).

З урахуванням прав та обов`язків нотаріуса, завдань нотаріату, нотаріус, як особа, уповноважена державою у відповідних правовідносинах, повинен визначити процедуру продажу земельної ділянки за наявності переважного права таким чином, щоб були захищені права всіх учасників цих правовідносин і дотримані вимоги закону.

Досліджуючи наявні у справі докази та матеріали, судом установлено, що Виробничий кооператив «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка є суб`єктом переважного права купівлі земельної ділянки другої черги згідно ч. 1 ст. 130-1 ЗК України, оскільки позивач чітко дотримався вказівок, які містились у повідомленні нотаріуса, та у визначений Законом термін направив на адресу нотаріуса лист про бажання скористатись своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Суд зауважує, що лист № 51 від 16.05.2025 було підписано головою Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка та скріплено гербовою печаткою кооперативу, що відповідає вимогам п. 5.23. ДСТУ 4163:2020.

Також у зазначеному листі позивач висловив чіткий і недвозначний намір купити земельну ділянку на умовах, визначених продавцем і просив повідомити про день та час укладення договору.

Натомість, судом установлено, що в порушення положень ч. 3 ст. 130-1 Земельного кодексу України нотаріус не виконала свого обов`язку щодо повідомлення за погодженням із продавцем земельної ділянки позивача, як суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки, про день і час укладення відповідного договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Поряд з цим, суд зауважує, що форма і зміст листа № 51 від 16.05.2025 дозволяють як однозначно ідентифікувати особу, яка його направила, так і встановити намір суб`єкта переважного права купити земельну ділянку, оскільки відомості про керівника Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка станом на момент його направлення приватному нотаріусу містились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань,

Також відомості про Виробничий кооператив «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка як суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки другої черги згідно ч. 1 ст. 130-1 ЗК України (зокрема орендаря земельної ділянки) містились у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що не позбавляло прав нотаріуса перевірити та встановити ці відомості на виконання положень абзацу четвертого ч. 3 ст. 130-1 Земельного кодексу України.

Отже, повідомивши нотаріуса про свій намір купити земельну ділянку у спосіб, зазначений нотаріусом в повідомленні, позивач мав всі підстави очікувати бажаного для себе результату – придбання спірної земельної ділянки.

Натомість, після отримання від Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка повідомлення про бажання скористатись переважним правом, яке, на думку нотаріуса, не було оформлено належним чином, нотаріус проігнорувала зазначене повідомлення і бажання суб`єкта переважного права його реалізувати, що призвело до порушення переважного права орендаря на купівлю земельної ділянки.

Також судом установлено, що намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0523180400:05:001:0047, щодо її продажу зареєстровано 24.04.2025 о 12:27 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Цукуровою С.С., тоді як договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено 19.06.2025, тобто з порушенням двохмісячного терміну, визначеного ч. 3 ст. 130-1 ЗК України, при наявності у приватного нотаріуса листа ВК «АКПП «Золота нива» с. Балабанівка № 51 від 16.05.2025 про бажання скористатись своїм переважним правом купівлі спірної земельної ділянки.

З огляду на вказані обставини та характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, доводи представника відповідача 1 – адвоката Ситника О.В. та третьої особи щодо подання позивачем нотаріусу відповідної заяви про бажання скористатись переважним правом купівлі спірної земельної ділянки, справжність підпису на якій не було засвідчено нотаріально, та яка, в свою чергу, була розцінена нотаріусом як неналежним чином оформлена, суд оцінює критично та до уваги не приймає, оскільки сама по собі лише відсутність нотаріально засвідченого підпису керівника юридичної особи на такій заяві при дотриманні усіх інших положень ст. 130-1 ЗК України не може свідчити про відмову суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки другої черги згідно ч. 1 ст. 130-1 ЗК України від купівлі земельної ділянки.

Також суд відзначає, що посилання представника відповідача 1 – адвоката Ситника О.В. та третьої особи на правовий висновок комісії з аналітичнометодичного забезпечення нотаріальної діяльності Нотаріальної палати України № 16/205 від 18.06.2025 немає наперед встановленої юридичної сили для суду, а носить лише загальний та типовий рекомендаційний характер.

Отже, з урахуванням установлених фактичних обставин справи № 141/384/26 та перевірки їх доказами у своїй сукупності суд доходить висновку, що доводи представника позивача стосовно порушення прав Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка, як суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення відповідно до ч. 4 ст. 130-1 ЗК України, знайшли своє підтвердження, а тому позов підлягає задоволенню.

Також доводи адвоката Ситника О.В. про наявність помилок у зазначенні правильного повного найменування позивача та вірної адреси його місцезнаходження, які визнав представник позивача у судовому засіданні як технічна помилка (описка) при наборі тексту позовної заяви, суд до уваги не приймає, оскільки зазначені помилки не впливають на предмет та підстави заявлених позовних вимог.

Щодо посилання представника відповідача 1 на невнесення позивачем на депозитний рахунок необхідної грошової суми, яку за договором купівлі-продажу сплатив покупець, суд зауважує, що у рамках розгляду справи № 141/756/25 позивачем дійсно було внесено кошти на депозитний рахунок суду на виконання ухвали суду від 01.09.2025 та згідно повідомдення ДУ ДСА в Вінницькій області № 04-28/1772 від 18.06.2026, кошти в сумі 315000,00 грн (триста п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) знаходяться на депозитному рахунку територіального управління, відкритому в ГУДКСУ в Вінницькій області

Суд зауважує, що метою внесення коштів на депозит суду є забезпечення реального виконання рішення суду в частині отримання покупцем компенсації вартості майна, якого він позбавляється. Таким чином, оскільки до моменту винесення рішення вартість земельної ділянки на депозит суду внесена, ця мета досягнута.

Також суд зауважує, що інші доводи та посилання представника відповідача 1 адвоката Ситника О.В. та третьої особи щодо заявлених позовних вимог суд до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують висновків суду та встановлених судом фактичних обставин справи №141/384/26, та відповідно не можуть впливати на законність даного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а також повного задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота Нива» с. Балабанівка слід стягнути солідарно судовий збір у розмірі 4725,00 грн.

Керуючись Законом України «Про оренду землі», ст. 130-1 ЗК України, ст. ст. 4, 12, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Перевести на Виробничий кооператив «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота Нива» с. Балабанівка (вул. Центральна, буд. 11 А, с. Балабанівка, Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 03733105) права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 19 червня 2025 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. та зареєстрованим у реєстрі за № 2277, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047, площею 3,1441 га, яка розташована на території Балабанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

3. Виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) вартість земельної ділянки з кадастровим номером 0523180400:05:001:0047, площею 3,1441 га, яка розташована на території Балабанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, сплачену нею за договором купівлі-продажу від 19 червня 2025 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. та зареєстрованим у реєстрі за № 2277, в сумі 315000,00 грн (триста п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок), яка внесена Виробничим кооперативом «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота Нива» с. Балабанівка на депозитний рахунок суду.

4. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Виробничого кооперативу «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота Нива» с. Балабанівка 4725,00 грн (чотири тисячі сімсот двадцять п`ять гривень 00 копійок) понесених судових витрат зі сплати судового збору.

5. Копію рішення направити відповідачу 2 ОСОБА_2 згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України 14.09.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Виробничий кооператив «Агрокооператив приватних пайовиків «Золота нива» с. Балабанівка (вул. Центральна, буд. 11 А, с. Балабанівка, Вінницького району Вінницької області, 22653, ЄДРПОУ 03733105).

Відповідачі:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 );

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова Світлана Сергіївна ( АДРЕСА_5 ).

Суддя С.В. Климчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua