Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №127/6057/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 127/6057/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

у складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі - Нагірняк Т.А.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.07.2025 року до неї звернувся відповідач ОСОБА_2 з проханням позичити йому 20 000 гривень. Позивачка зазначає, що оскільки вона добре знала відповідача і на той час в неї була така сума грошей на кредитній банківській картці, вона погодилася позичити йому 20 000 гривень, за умови повернення зазначеної вище суми та відсотків за перерахування кредитних коштів у сумі 618 гривень 05 копійок до 05.08.2025 року. Вказує, що саме на цих умовах вони і уклали усний договір позики. На підтвердження передачі грошових коштів позивачка надає квитанції про перерахування грошей на картку відповідача від 30.07.2025 у сумі 7000 грн. та 28.07.2025 13 000 грн. Згідно матеріалів позову, позивачка пояснює, що відповідач свої зобов`язання згідно усного договору строки не виконав та вона неодноразово зверталася до нього з вимогою повернути гроші, однак ОСОБА_2 здійснив лише чотири перекази на суми: 3100 гривень 19.10.2025; 250 гривень 21.10.2025; 2500 гривень 22.09.2025; 5000 11.12.2025 і всього на суму 10 850 гривень але іншу суму грошових зобов`язань їй не повертає. Позивачка стверджує, що оскільки гроші які вона передала відповідачу були взяті в кредит у AT «Приват Банк» за ставкою 3,5 відсотків у місяць, то на день подачі позову до суду вона заборгувала банку відсотки за користування кредитом у загальній сумі 15 118,12 гривень. Загальна сума боргу відповідача складає 24886 гривень 20 копійки.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву в якій зазначила про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення суду, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 є належним чином повідомленим судом про дату, час і місце судового засідання, однак у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Повідомлення також здійснювалося через оголошення на веб-порталі судової влади України, Єдиний державний реєстр судових рішень: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Крім того, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою позивача, суд постановив про заочний розгляд справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Врахувавши думку сторін, викладену у наданих суду письмових заявах, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 28.07.2025 року до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_2 з проханням позичити йому 20 000 гривень. Заперечеь з приводу даного факту не надійшло.

На підтвердження передачі грошових коштів ОСОБА_1 надала квитанції про перерахування грошей на картку відповідача від 30.07.2025 у сумі 7000 грн. та 28.07.2025 13 000 грн.

Відповідач свої зобов`язання не виконує в належний спосіб та згідно усного договору строки, однак ОСОБА_2 здійснив чотири перекази на суми: 3100 гривень 19.10.2025; 250 гривень 21.10.2025; 2500 гривень 22.09.2025; 5000 11.12.2025 і всього на суму 10 850 гривень.

Позивачка ОСОБА_1 стверджує, що оскільки гроші які вона передала відповідачу були взяті в кредит у AT «Приват Банк» за ставкою 3,5 відсотків у місяць, то на день подачі позову до суду вона заборгувала банку відсотки за користування кредитом у загальній сумі 15 118,12 гривень та загальна сума боргу відповідача складає 24886 гривень 20 копійки.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір є укладеним з моменту передання грошей.

Водночас у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

На підтвердження заявлених вимог позивачка надала скрін-шоти повідомлень з телефону, роздруківки з Viber, які суд з урахуванням предмету судового розгляду, вважає належними та допустимими доказами, які досліджені у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) сформульовано правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 372/45/21.

Часткове повернення коштів ОСОБА_2 свідчить про фактичне визнання ним боргових зобов`язань перед ОСОБА_1 .

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не дотримує умов визначених за позикою, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором борг не повернув, а право позивача невиконанням зобов`язання порушено, тому воно підлягає судовому захисту.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України на відповідача слід покласти судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До стягнення підлягає сплачений судовий в розмірі 1 331,20 коп (а.с. 43).

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст. ст. 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 128, 141, 224, 264, 265, 268, 273 – 274 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість в загальному розмірі 24 886 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 1 331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 . Вінницькі Хутори, АДРЕСА_3 ,

Повний текст судового рішення виготовлено 14.09.2026.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО