Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №129/3561/24 — Бершадський районний суд Вінницької області

Суд: Бершадський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №129/3561/24

Суддя: Хмель Р. В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 129/3561/24

Провадження № 2/126/80/2026

"09" вересня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

зі секретарем Дончик О.А.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Животовської Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

ОСОБА_1 , в обгрунтування поданого позову зазначає, що 14.07.2023 року ним було здійснено придбання двох флаконів вакцини для його домашнього кота «Біофел М Plus № 115130 А» року в аптеці «Доктор Айболіт» м. Гайворон, який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 .

Після придбання товару, працівником відповідача - ОСОБА_3 позивачу не було надано фіскальний чек, не надано відповідної документації та не надано сертифікатів якості на вакцину. У зв`язку із застосуванням вищевказаної вакцини для кота, його стан поступово почав погіршуватись. Через декілька днів він помер.

Як зазначає позивач, єдиним можливим варіантом довести факт купівлі вакцини для нього стала психологічна експертиза з використанням поліграфа, що і було зроблено 16 жовтня 2023 року. Відповідно до Висновку за результатами дослідження з використанням поліграфа експертом-поліграфологом Ю. Рум`янцевим було встановлено в п.4.4. вказаного висновку наступне: «Свідчення ОСОБА_1 про те, що він дійсно придбав два флакони вакцини для кота «Біофел М Plus № 115130 А» 14.07.2023 року в аптеці «Доктор Айболіт» м. Гайворон., є достовірними.»

Крім того, позивачем було направлено заяву до управління держспоживслужби про проведення перевірки.

За результатами перевірки порушень не виявлено, але у позивача є обгрунтована підозра стосовно якості цієї перевірки та те, що порушення насправді наявні. Підтвердженням цього є відеозапис під час проведення перевірки

Також, позивачем було направлено запит до Голованівська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області про надання інформації щодо дати, з якої ФОП ОСОБА_2 (Запис № 24250170000000556 від 06.05.2003) використовує в своїй діяльності Реєстратор розрахункових операцій. Однак, йому в наданні відповідної інформації було відмовлено.

На думку позивача, внаслідок неякісної вакцини, яка спричинили смерть його коту, діями відповідача була завдана моральна шкода.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав психологічних страждань та розчарувань, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що розумним та справедливим відшкодуванням моральної шкоди буде стягнення з відповідача компенсації в сумі 50 000, 00 ( п`ятдесяти тисяч гривень 00 копійок).

Щодо захисту прав споживачів та відсутності фіскального чека.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про захист прав споживача" захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

За правилами ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" право споживачів на відшкодування моральної шкоди виникає тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Законом України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" № 3390-VI від 19.05.2011, яким внесено зміни в положення пункту 5 статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів", що передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), визначено термін такої шкоди - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект п. 6 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону».

Таким чином, законом передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) та за умови, що така шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть у зв`язку з придбанням товару неналежної якості.

Поняття порушення прав споживачів міститься у ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів". Зокрема, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього

Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вимоги можуть заявляти споживачі, які мають на товари квитанцію, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ. Втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі продажу за допомогою свідків або інших засобів доказування.

Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі поряд з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його як доказу здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 89 ЦПК України.

Зважаючи на вищевикладене, єдиним можливим способом захисту позивача є звернення до суду з позовом про захист прав споживачем шляхом стягнення моральної шкоди з відповідача.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

Представник відповідача, адвокат Животовська Г.М., у поданому нею відзиві вказує, що відповідач позов не визнає, з наступних підстав:

- позивач не довів факт купівлі вакцини саме в аптеці "Доктор Айболіт" в м. Гайворон, що належить відповідачеві. Посилання позивача на його психологічну експертизу з використанням поліграфа, що він дійсно купив вакцину в аптеці "Доктор Айболіт" відповідно цивільно-процесуального законодавства України не є доказом по справі;

- позивач не довів, що смерть його кота настала внаслідок використання 2-х флаконів вакцини "Біфел М Plus №115130 А", яку він нібито купив у вказаній аптеці. Припущення позивача про те, що смерть кота настала саме від вказаної вакцини спростовується тим, що спеціалістами лікарями ветеренарної медицини розтин не проводився і висновку, що кіт помер саме від вказаної вакцини немає. Будь яких аналізів самої вакцини не було проведено також;

- в своєму зверненні до ДСУ з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Позивач вказав, що "...за день до щеплення він ще і зробив тварині антигельмітну профілактику.", а потім сам зробив коту уколи. Однак, застосовувати вказану вище вакцину можна не раніше як за 10 днів після обробки гельмінтів. Позивач сам лікував свого кота: сам призначив коту лікування, сам робив своєму коту профілактику, щеплення, уколи без призначення та нагляду ветеринарного лікаря, тому вини працівників аптеки у смерті кота немає;

- ЗУ "Про ветеринарну медицину" передбачено, що особи, які утримують тварин, зобов`язані своєчасно звертатись за наданням послуг до лікаря ветеренарної медицини щодо встановлення діагнозу, лікування і профілактики хвороб тварин та використовувати ветеринарні препарати згідно з вказівками лікаря ветеринарної медицини. Застосовувати тваринам ветеринарні імуногбіологічні препарати повинні тільки державні або ліцензовані лікарі ветеринарної медицини для уникнення небажаного ризику, що може загрожувати тварина, особам які вводять препарат тварині або навколишньому середовищі. Всупереч вказаного Закону позивач, знаючи, що щеплення повинні робитись тільки у ветлікарнях, про що він вказав в описі своєї скарги до Держпродспоживслужби, він сам зайнявся лікуванням свого кота;

- В описі вказаної скарги позивач вказує, що "... після уколу тварина втратила апетит, стала сонливою, з кожним днем її ст ан погіршувався та на четвертий день вона загинула." Незрозуміло, чому позивач протягом цих днів не звернувся до лікаря ветеринарної медицини, адже він прямо вказав, що його тварині з кожним днем ставало все гірше;

- за зверненням позивача посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області в період 08.09.2023 по 10.08.2023 в аптеці "Лікар Айболіт", що розташована за адресою АДРЕСА_1 був проведений захід державного нагляду (контролю) у формі інспектування. За результатами інспектування порушень вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини не виявлено. Позивачу листом від 24.11.2023 результати інспектування були направлені і зазначено, що його інформація у зверненні від 25.02.2023 не знайшла свого підтвердження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ.

Позивач не згоден із усіма аргументами які зазначені представником відповідача Животовською Г. М. у відзиві, зокрема те, що представник стверджує що він не довів факт купівлі вакцини в аптеці Доктор Айболит.

Також позивач наголошує, що представник відповідача є не коректним коли заявляє що психологічна експертиза з використанням поліграфа не є доказом оскільки відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вимоги можуть заявляти споживачі, які мають на товари квитанцію, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ. Втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу за допомогою свідків або інших засобів доказування. Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі поряд з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його як доказу здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 89 ЦПК України.

Також представник відповідача стверджує що позивач не довів, що смерть кота настала саме внаслідок застосування вакцини. Так, лабораторних висновків у нього немає оскільки він живу у сільській місцевості і на момент інциденту у нього фактично не було можливості оперативно доставити тіло тварини до державної клініки м Вінниця за 200 км від його будинку, але ті симптоми які він спостерігав після застосування вакцини правдивість того що це мало місце у минулому він підтвердив на поліграфі, що дає чіткий привід стверджувати, що смерть кота настала саме від дії вакцини, більше того за день до застосування була проведена дегельментизація і навіть представник держспоживслужби під час перевірки говорить що "такого не тощо кіт, а навіть кінь не витримає".

Також позивач вказує, що вирішив сам лікувати свого кота, так як у наданому ним відеозаписі говорив, що у нього вже було два успішні випадки лікування такої хвороби, тому і вирішив, що придбати потрібний укол та ввести його і проблема вирішиться. Натомість позивачу продали замість звичайних ліків вакцину. Те, що таку вакцину не можна застосовувати раніше як за десять днів після обробки від гельмінтів він дізнався уже після того як почав вивчати цю тему, але обов`язками кваліфікованого лікаря є те, щоб не допускати помилок від дій необізнаних звичайних споживачів та оберігати від хибних кроків шляхом роз`яснень та консультацій, та якби відповідач попросив позивача привезти тварину для огляду та призначення правильного лікування то він би так і зробив.

На момент коли позивач придбав вакцину та застосував її, він поняття не мав, що за ліки йому продали і який принцип дії цих ліків. Він почав збирати цю інформацію уже під час написання скарги до держспоживслужби.

Протягом трьох днів так позивач не звертався до лікаря, оскільки мав надію, що тварина одужає, але на четвертий день коли він побачив, що стан дуже поганий він звертався в аптеку, пояснив ситуацію на що йому виписали уколи, які він мав робити кожного дня протягом трьох днів, проте від халатних дій відповідача це все одно не врятувало.

Позивач зазначає, що ініційована ним перевірка була просто розіграна постановка, мета якої була відзняти на камеру те, що ніяких порушень з боку відповідача не вчиняється та відзвітувати перед органами обласних підрозділів. що ніяких порушень не виявлено. Проте, надане позивачем відео свідчить про зворотне, де видно як представники територіальних органів підходячи до аптеки дуже піклуються чи знає відповідач про перевірку та запитують його про це, що є взагалі за межами припустимого.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАВИ ТА КЛОПОТАННЯ.

Дана позовна заява надійшла до Гайсинського районного суду Вінницької області 14.11.2024 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями була передана на розгляд судді Дєдову С.М.

З метою уточнення місця реєстрації позивача судом було здійснено запит, відповідь на який надійшла 15.11.2024.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 15.11.2024 цивільну справу №129/3561/24 передано за підсудністю до Бершадського районного суду Вінницької області.

До Бершадського районного суду Вінницької області цивільна справа надійшла 26.12.2024т а відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024 справа була передана на розгляд судді ОСОБА_4 .

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 27.12.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 11.06.2025 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 2557/0/15-25 від 27.11.2025 року суддя ОСОБА_4 звільнений з посади судді Бершадського районного суду Вінницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом Бершадського районного суду Вінницької області № 38-к від 28.11.2025 року суддю ОСОБА_4 відраховано зі штату суду, у зв`язку із звільненням з посади судді у відставку.

Розпорядженням керівника апарату Бершадського районного суду Вінницької області від 28.11.2025 року відповідно до п.2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025 справу передано до розгляду судді Бершадського районного суду Вінницької області Хмель Р.В.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 01.12.2025 цивільна справа прийнята до свого провадження суддею Хмель Р.В..

У судовому засіданні позивач позовні вимог підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Животовська Г.М. заперечувала проти задоволення позову.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Згідно висновку за результатами дослідження з використанням поліграфа від 16.10.2023 ОСОБА_1 в цей же день пройшов дослідження у експерта - поліграфолога ОСОБА_5 на предмет дослідження доказу купівлі вакцини для тварини.

За результатами проведеного дослідження, на підставі отриманих фізіологічних реакцій з високим ступенем достовірності зроблено наступні висновки:

На запитання "Згадайте, 14 липня 2023 року ви ходили в ветеринарну аптеку "Доктор Айболіт" м. Гайворон?" - отримана відповідь "Так" - достовірна інформація;

На запитання "Згадайте, ви коли-небудь купували вакцину в ветеринарній аптеці "Доктор Айболіт" ? - отримана відповідь "Так" - достовірна інформація;

На запитання "14 липня 2023 року два флакони вакцини в аптеці "Доктор Айболіт" придбали ви ? - отримана відповідь "Так" - достовірна інформація;

На запитання "Підкажіть, під час придбання вакцини "Біфел М Plus №115130 А" вам надали інструкцію по її застосуванню? - отримана відповідь "ні" - достовірна інформація;

На запитання "Підкажіть, під час придбання вакцини "Біфел М Plus №115130 А" вам надал касовий чек? - отримана відповідь "ні" - достовірна інформація;

На запитання "Підкажіть, після придбання вакцини "Біфел М Plus" ви зробили своєму коту ін`єкцію нею?

На запитання "Підкажіть, після отриманої ін`єкції вашому коту стало гірше?" отримана відповідь "Так" - достовірна інформація;

На запитання " Підкажіть, після отриманої ін`єкції "Біфел М Plus" стан вашого кота став гірше з кожним днем? - отримана відповідь "Так" - достовірна інформація";

На запитання "Підкажіть, за день до введення вакцини ви давали своєму коту пів таблетки антигельмінтного препарату?" - отримана відповідь "Так" - достовірна інформація;

На запитання "Підкажіть, після отриманої ін`єкції стан вашого кота ставав все гірше і на четвертий день він помер у муках у вас на очах?" - отримана відповідь "Так" - достовірна інформація.

З листа ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, адресованого ОСОБА_6 вбачається, що з метою об`єктивного та всебічного розгляду питання, викладеного у зверненні, спеціалістами Голованівського районного управління Головного управління проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспектування потужності ветеринарної аптеки фізичної особи підприємця ОСОБА_2 за місцем провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1 .

На момент проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що реалізація ветеринарних препаратів та обслуговування клієнтів здійснює власник ветеринарної аптеки ОСОБА_2 , який має вище ветеринарну освіту, а ліцензію на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики від 12.09.2011 серія АВ №583564. Реалізація імунобіологічних препаратів здійснюється за рецептами лікарів ветеринарної медицини (на час перевірки наявні рецепти на імунологічні препарати з останньою записаною датою - лютий 2023 року. Видаткових накладних на отримання вакцини "Біофел М Plus №115130 А" не виявлено.

Зберігання імунобіологічних препаратів здійснюється в холодильнику при температурі +5 С, наявний журнал контролю температурного режиму та сертифікований термометер у холодильнику.

В аптеці наявний касовий апарат, але факту купівлі вказаної вакцини на час проведення позапланового заходу підтвердити неможливо, оскільки відсутній чек про її придбання.

Згідно листа Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо надання інформації про дату використання реєстратора розрахункових операцій ОСОБА_2 позивач у було відмовлено у її наданні так як вона є конфіденційною.

Згідно відповіді Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на звернення позивача від 25.10.2023 за результатами інспектування посадовими особа Головного управління складено Акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ФОП ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини від 10.08.2023 №2, згідно з яким порушень не виявлено.

Згідно відповіді Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на скаргу позивача від 15.09.2023, останньому було повідомлено, що така не може бути розглянута, так як йому необхідно надати уточнюючу інформацію, а також обгрунтувати підстави та надати факти щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Також, в матеріалах справи міститься ряд чеків ФОП ОСОБА_2 , за 14.07.2023.

Позивач, вважаючи, що його права як споживача порушені відповідачем, звернувся за захистом своїх прав до суду.

МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із статтею 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ч. 1 ст. 180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Так, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень, оскільки вважає, що саме через неякісну вакцину, яку позивач придбав у належній йому ветаптеці, помер його кіт.

На підтвердження завданої позивачу шкоди, позивачем, зокрема, надано висновок за результатами дослідження з використанням поліграфа, а також повідомлення про результати ініційованих позивачем перевірок господарської діяльності відповідача.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 не надано доказів, зокрема, ветеринарного паспорта тварини, який би містив інформацію про тварину (кличка, порода, дата народження, забарвлення) та власника (ПІБ, адреса, телефон), а також дані про щеплення, чи інших належних та допустимих доказів щодо його прав на тварину, також не наведено пояснень щодо можливої хвороби вказаної тварини.

Жодних відомостей, доводів чи обґрунтувань того, що ОСОБА_1 станом на 14.07.2023 був власником тварини, й відповідно мав би право на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями третіх осіб, матеріали справи не містять.

Крім того, ЗУ "Про ветеринарну медицину" визначено, що ветеринарна аптека - це заклад ветеринарної медицини - аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск, що здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування.

Цим же законом, визначено, що власник тварини - це фізична або юридична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності, і несе відповідальність згідно із законом за стан та дії тварини.

Разом з тим, позивач не заперечує той факт, щодо ветеринарного лікаря з хворою твариною він не звертався, однак посилається на те, що причиною смерті стала неякісна вакцина, яку він придбав у ветеринарній аптеці, хоча така не несе відповідальність за самолікування тварин.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Стаття 1167 ЦК України, передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до положень ст. 23, ст. 280, ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, в зв`язку з чим суд виходить з того, що задоволення позовних вимог повинно відповідати як заподіяній моральній шкоді, так і критерію справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позивач, просив суд стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 50000 гривень, завдану діями відповідача, як власника ветеринарної аптеки, що призвели до смерті кота, однак жодних належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог позивачем до суду не надано.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи те, що докази наявності прав ОСОБА_1 на тварину, яка померла, відсутні, як і відсутні докази того, що саме діями відповідача завдано йому моральної шкоди, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.

Оскільки позов залишено без задоволення, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 22, 1166, 1192 ЦК України, ст. ст. 141, 274, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення протягом тридцяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_3

Суддя Р. В. Хмель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua