Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №126/301/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/301/26

Провадження № 1-кп/126/232/2026

"11" вересня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

законних представників потерілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника потерпілих, адвоката ОСОБА_8

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020100000260 від 18.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ставки Бершадського району вінницької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18.08.2025 близько 23 години 30 хвилин, в темну пору доби у с. М`якохід Джулинської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області по вул. Зеленогайська, водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись за кермом технічно-справного автомобіля «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 , під час руху в межах населеного пункту в напрямку центру с. М`якохід Джулинської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, всупереч вимогам п. 2.3 п.п. «б», п.п. 10.1, 11.3, 12.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху), не вибравши безпечної швидкості руху в умовах недостатньої видимості, відволікся від керування транспортним засобом, в результаті чого виїхав на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення свого автомобіля із скутером Suzuki (без номерного знаку), за кермом якого перебувала ОСОБА_9 , з пасажиром ОСОБА_10 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій скутера Suzuki ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому правої сідничної та лобкової кісток зі зміщенням уламків, що відносяться до середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень, за критеріями тривалості розладу здоров`я, садин на шкірі тіла, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я, синців і саднин на обличчі і тулубі, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров`я.

Пасажир скутера Suzuki ОСОБА_10 , що знаходилася позаду водія, отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної множинної травми голови та кінцівок, яка включала в себе закриту черепно- мозкову травму - струс головного мозку; закриті переломи правої стегнової та правої великогомілкової кісток зі зміщенням уламків, а також забійну рану та гематому на обличчі та садини на шкірі верхніх та нижніх кінцівок, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров`я.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 21063» ОСОБА_4 , мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної події, шляхом виконання вимог п 2.3 п.п. «б», п.п. 10.1, 11.3, 12.2 Правил дорожнього руху.

У діях водія автомобіля «ВАЗ 21063» ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо- транспортної пригоди та настанням її наслідків, а саме заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_9 та заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_10

01.09.2026 між обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , та законними представниками неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , зі згоди неповнолітніх потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участю представника потерпілих, адвоката ОСОБА_8 , укладено угоду про примирення.

Сторони угоди про примирення дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.286-1 КК України. Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та щиро розкаявся у вчиненому злочині, усвідомлює протиправність своїх дій, шкоду, заподіяну неповнолітнім потерпілим та їхнім родинам, і висловлює щире каяття.

Сторони угоди підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_4 добровільно відшкодував потерпілим шкоду завдану кримінальним правопорушенням, атому законні представники неповнолітніх потерпілих, діючи зі згоди неповнолітніх потерпілих, не підтримують заявлений в цьому кримінальному провадженні цивільний позов про відшкодування моральної шкоди та просять залишити його без розгляду.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286-1 КК України, а саме: із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

В угоді зазначено, що її сторонам роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили укладену угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, дав згоду на застосування погодженого виду та розміру покарання. Обвинувачений вказав, що розкаюється у вчиненому, повністю відшкодував потерпілим матеріальну та моральну шкоду.

Неповнолітні потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та їх законні представники - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , розуміючи наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України, в судовому засіданні просили угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання. Зазначили, що обвинувачений повністю відшкодував шкоду завдану кримінальним правопорушенням, претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не мають.

Представник неповнолітніх потерпілих, адвокат ОСОБА_8 , просила угоду про примирення затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти затвердження угоди про примирення оскільки вона не відповідає суспільним інтересам. Просила відмовити у затвердженні угоди про примирення.

В судовому засіданні суд шляхом проведення опитування сторін угоди переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.394, ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Неповнолітні потерпілі та їх законні представники також розуміють наслідки укладення та затвердження цієї угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд, заслухавши думку сторін угоди, прокурора, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та КК України приходить до наступного.

Статтею 468 КПК України регламентовано, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно із ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», угода про примирення також може укладатися, якщо її сторонами чи стороною є неповнолітні. У такому випадку угода укладається за участю законних представників і захисників неповнолітніх. При цьому якщо неповнолітній досяг шістнадцятирічного віку, він має право укладати угоду про примирення самостійно, але за наявності згоди його законного представника. Якщо ж неповнолітній не досяг шістнадцяти років, угоду про примирення за його згодою укладає законний представник неповнолітнього. Про надання згоди неповнолітнім, його законним представником у наведених вище випадках обов`язково має бути зазначено в угоді про примирення та засвідчено їх підписом. Укладення угоди у випадку, якщо неповнолітній заперечує проти такої угоди, не допускається. Такий підхід слід використовувати і тоді, коли укладається угода про визнання винуватості з неповнолітнім підозрюваним/обвинуваченим.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, що вказує на можливість укладення угоди про примирення у кримінальних провадженнях такої категорії.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст.471 КПК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно із ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

На думку суду узгоджене сторонами призначення більш м`якого основного покарання, ніж передбачено санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, на підставі ст. 69 КК України, відповідає положенням Загальної частини КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є необережним нетяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність у потерпілих претензій до обвинуваченого, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин. Визначене сторонами покарання відповідає принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, суд враховує позицію потерпілих та їх законних представників в судовому засіданні, які погодилися із призначенням покарання обвинуваченому у виді штрафу, зазначили про відшкодування їм обвинуваченим завданої шкоди, відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого.

Суд також бере до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини, яке є добровільним та усвідомленим; його щире каяття, яке є дійсним, відвертим визнанням своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, і полягає у щирому жалю з приводу цього та виразилось у діях щодо відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків, бажанні виправити наслідки вчиненого; активне сприяння розкриттю злочину.

Зазначені вище обставини є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та, з урахуванням особи обвинуваченого, дають підстави при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, у виді штрафу та застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України покарання у виді позбавлення волі буде занадто суворим для обвинуваченого і нестиме в його випадку в першу чергу карну, а не виховну функцію.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 06 грудня 2018 року (справа № 756/11661/17), згідно з якою при визначенні того, чи можна укладати угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим щодо двооб`єктних (багатооб`єктних) злочинів суд має не тільки керуватись вимогами статей 468, 469, 474 КПК України, а й встановити, чи не суперечить зміст такої угоди інтересам суспільства та чи забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення.

Угода про примирення являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу. Адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують норми права про примирення щодо конкретного випадку, чим задовольняють свої інтереси, а в результаті і суспільні інтереси.

Суд вважає, що зміст укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 і законними представниками потерпілих угоди про примирення жодним чином не суперечить інтересам суспільства, у ній повною мірою забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення для цілей норм статей 469, 474 КПК України.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , умови угоди про примирення, її форма та зміст відповідають вимогам процесуального та кримінального закону, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч.1 ст.286-1 КК України, підстав для відмови в затвердженні угоди немає. Суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню процесуальні витрати в сумі 8 468,30 грн за проведення судових експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_10 , ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 01 вересня 2026 року у кримінальному провадженні №12025020100000260 від 18.08.2025, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , та законними представниками неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , зі згоди неповнолітніх потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участі представника неповнолітніх потерпілих адвоката ОСОБА_8 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України стосовно основного покарання, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридацять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 8468,30 грн.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 19.08.2025 - скасувати.

Речові докази: легковий транспортний засіб «ВАЗ 2106» білого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який знаходиться на арешт майдані відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області повернути користувачу ОСОБА_4 ;

транспортний засіб мопед Suzuki моделі «Lets 2» рама СА1РА-323354, синього кольору, без номерного знаку, який знаходиться на арешт майдані відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області повернути власнику ОСОБА_7 .

Цивільний позов ОСОБА_10 , ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди -залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1