Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №686/5888/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №686/5888/26

Суддя: Хараджа Н. В.

Справа № 686/5888/26

Провадження № 2/686/5657/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Хараджі Н.В.,

секретаря судового засідання Мельник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення коштів в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення коштів у порядку спадкування.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що є рідною сестрою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 перебувала на обліку Головного управління ПФУ в Хмельницькій області та отримувала пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб».

Спадкодавець ОСОБА_2 неодноразово зверталась з заявами до суду з приводу не нарахування та невиплати пенсії у повному розмірі.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 р. у справі № 560/10366/22, яке набрало законної сили 13.12.2022 р. у зв`язку із закінченням строку подання апеляційної скарги нараховано але не виплачено кошти у розмірі 202463,73 грн.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.04.2023 р. у справі № 560/1668/23, яке набрало законної сили 05.05.2023 р. у зв`язку із закінченням строку подання апеляційної скарги нараховано але не виплачено кошти у розмірі 16500 грн.

Загальна сума заборгованості по нарахованій, але невиплаченій пенсії ОСОБА_2 станом на дату її смерті становить 218963,73 грн. Ця обставина підтверджується листом Головного управління ПФУ в Хмельницькій області

ОСОБА_2 зверталась з заявами про добровільне виконання рішення суду. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомлено про те, що рішення суду було частково виконано, здійснено нарахування сум заборгованостей. Вказана сума не виплачена у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного фінансування.

Позивач звернулась до відповідача із заявою про добровільну сплату коштів, на що мені було повідомлено про неможливість сплати цих коштів, оскільки, ці кошти на переконання відповідача не входять до складу спадщини.

Згідно довідки державного нотаріуса Першої Хмельницької Держнотконтори Ольги Шевченко вих. № 128/02-14 від 23.01.2026 року, єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є сестра померлої - ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що сума нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавця підлягає стягненню на його користь у порядку спадкування.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 року головуючим суддею визначено суддю Хараджу Н.В.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

21 квітня 2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ознайомилося з позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку спадкування та повідомляє, що не погоджується із заявленими позовними вимогами з огляду на такі підстави.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон).

Виплату пенсії ОСОБА_2 припинено з 01.06.2025 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №560/10366/22, яке набрало законної сили 13.12.2022 Головним Управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області за період з 01.04.2019 по 31.12.2022 ОСОБА_2 нараховано доплату пенсії у сумі 202463,73 грн.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №560/1668/23, яке набрало законної сили 05.05.2023 ОСОБА_2 нараховано доплату пенсії за період 01.09.2022 по 31.05.2023 в сумі 16500,00 грн.

Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами. Такими законами є Закони України про Державний бюджет України на кожний рік, Бюджетний кодекс України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від №2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Просять суд врахувати, що фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень спрямовуються на виконання таких рішень у порядку черговості їх прийняття. Крім того, проблема невиконання рішень національних судів у соціальних спорах має загальнодержавний характер.

Відтак, проблема з виконанням рішення суду у цій справі не є індивідуальною, а охоплюється загальною проблемою неналежного виконання судових рішень в соціальних спорах, яка потребує системного підходу до її вирішення на найвищих рівнях влади.

Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого

постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35- 1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.

Кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду”. Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Інформація щодо потреби в коштах на виплату заборгованостей згідно судових рішень, що фінансуються за рахунок Державного бюджету України, подається до Пенсійного фонду України шляхом внесення даних про заборгованість до Реєстру Судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

У 2022–2023 роках у бюджеті Пенсійного фонду України у структурі коштів Державного бюджету України було виокремлено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Зокрема, в бюджеті головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виплату за рішеннями суду було передбачено у 2021 році – 13,1 млн грн. Планом доходів і видатків головного управління визначені такі видатки у 2022 році – 8,92 млн грн, у 2023 році – 11,42 млн грн.

Звертають увагу суду, що головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у 2024 році проведена виплата заборгованості з пенсійних виплат згідно рішень суду на суму 5,57 млн. грн., які набрали законної сили по 19.11.2020.

Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 (далі – Порядок № 821).

Таким чином, сума коштів згідно проведеного перерахунку на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду у №560/10366/22, №560/1668/23 не була виплачена ОСОБА_2 за життя через відсутність відповідного фінансування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 № 560/1322/24 та від 15.07.2025 №560/11058/23, де зазначено, що сума доплати буде виплачена при відповідному фінансуванні в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

27.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою, щодо виплати недоотриманих коштів, нарахованих на виконання рішень суду ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.02.2026 № 3217-2090/П-05/8-2200/26 позивачці роз`яснено порядок отримання коштів, нарахованих на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

На думку Верховного Суду (постанови від 28.11.2023 у справі №420/244/20, від 05.12.2023 у справі №420/18164/21, від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а), особливість публічно-правових відносин у сфері пенсійного забезпечення та соціального захисту між конкретною особою та Пенсійним фондом України полягає в тому, що вони нерозривно пов`язані з особою пенсіонера, а відтак після смерті цієї особи зобов`язання Пенсійного фонду України, за загальним правилом, не можуть бути об`єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям.

Крім того, згідно ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Згідно ч. 4 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Згідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Звертають увагу суду, що ОСОБА_1 немає права на отримання недоодержаної пенсії, оскільки вона не належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також не проживала із пенсіонером на день його смерті.

При цьому, просять суд взяти до уваги, що, позивачкою не надано доказів, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 .

Виходячи з вищевикладеного, підстав для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) коштів в сумі 218963,73 (двісті вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 73 коп., як набуті нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, представник відповідача просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.04.2026 року задоволено клопотання позивача про витребування у Першої Хмельницької державної нотаріальної контори належним чином засвідчених копій матеріалів спадкової справи № 314/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

12 травня 2026 року на адресу суду надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи № 314/2025, надана Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, яка була заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. При цьому в матеріалах справи наявна заява представника про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі № 560/10366/22, яке набрало законної сили 13 грудня 2022 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було зобов`язано здійснити відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_2 .

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії та нараховано ОСОБА_2 доплату за період з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 202463,73 грн.

Крім того, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі № 560/1668/23, яке набрало законної сили 05 травня 2023 року, відповідача зобов`язано здійснити відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_2 .

На виконання вказаного рішення суду відповідачем ОСОБА_2 нараховано доплату пенсії за період з 01 вересня 2022 року по 31 травня 2023 року у розмірі 16500,00 грн.

Таким чином, на момент смерті ОСОБА_2 існувало майнове право на отримання нарахованих, але не виплачених їй грошових коштів у загальному розмірі 218963,73 грн.

Зазначена обставина підтверджується матеріалами справи, зокрема листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, та відповідачем по суті не заперечується. При цьому причиною невиплати вказаних коштів відповідач зазначає відсутність відповідного бюджетного фінансування.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після її смерті була заведена спадкова справа № 314/2025 у Першій Хмельницькій державній нотаріальній конторі.

Згідно з довідкою державного нотаріуса Першої Хмельницької державної нотаріальної контори від 23 січня 2026 року № 128/02-14, єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є її сестра — ОСОБА_1 .

Матеріалами витребуваної судом спадкової справи № 314/2025 підтверджується факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 та відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Водночас положення статті 1219 ЦК України стосується самого особистого права особи на призначення та отримання пенсії або інших періодичних соціальних виплат у майбутньому, а не майнового права на отримання конкретної грошової суми, яка вже була нарахована пенсіонеру за життя та не була йому виплачена.

Відповідно до частини першої статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Отже, законодавець розмежовує особисте право на пенсію як періодичну соціальну виплату та право вимоги щодо конкретних сум пенсії, які були нараховані спадкодавцю, але залишилися неодержаними за його життя.

У цій справі спір стосується не права ОСОБА_2 на призначення чи отримання пенсії на майбутнє, а конкретних грошових коштів у загальному розмірі 218963,73 грн, які були визначені до виплати за результатами виконання судових рішень, що набрали законної сили за життя пенсіонера.

Право ОСОБА_2 на відповідні пенсійні виплати було встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили відповідно 13 грудня 2022 року та 05 травня 2023 року. На їх виконання відповідач здійснив перерахунок пенсії та визначив конкретний розмір доплат — 202463,73 грн та 16500,00 грн.

Таким чином, на момент смерті ОСОБА_2 право на отримання зазначених коштів було вже конкретизованим, визначеним у грошовому розмірі та існувало як майнове право вимоги до відповідача.

Відсутність фактичної виплати цих коштів за життя спадкодавця не свідчить про відсутність самого права на них.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування суд відхиляє.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому бюджетне фінансування є способом забезпечення виконання державою своїх фінансових зобов`язань, однак відсутність або недостатність бюджетних асигнувань сама по собі не припиняє вже набутого особою майнового права та не позбавляє її права на отримання коштів, право на які встановлено судовим рішенням та визнано самим органом Пенсійного фонду шляхом проведення відповідного нарахування.

У цій справі відповідач не заперечує факт проведення перерахунку пенсії та нарахування ОСОБА_2 218963,73 грн. Отже, спірним фактично є не існування чи розмір заборгованості, а можливість переходу відповідного майнового права до спадкоємця.

Посилання відповідача на положення Бюджетного кодексу України, порядок фінансування пенсійних виплат та черговість виконання судових рішень не спростовують висновку про наявність у спадкодавця на момент смерті майнового права на отримання вже нарахованих коштів.

Зазначені обставини можуть мати значення для організації та порядку фінансування відповідних видатків, однак не можуть бути підставою для припинення майнового права, яке виникло у ОСОБА_2 за життя та не припинилося внаслідок її смерті.

Суд також відхиляє посилання відповідача на положення статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Дійсно, зазначеною нормою встановлено спеціальний порядок виплати сум пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Зокрема, такі суми не включаються до складу спадщини та виплачуються визначеним законом членам сім`ї, а за певних умов — членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Однак наведене правило підлягає застосуванню до сум пенсії, які залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю пенсіонера як поточні пенсійні виплати, і не може автоматично поширюватися на майнове право вимоги щодо конкретної суми заборгованості, яка була нарахована на виконання судових рішень, що набрали законної сили за життя пенсіонера.

У даному випадку спірні кошти не є пенсією, право на яку виникає та припиняється щомісячно, а є конкретною сумою доплати, розмір якої був визначений відповідачем у результаті виконання судових рішень.

Тому предметом спадкування у цій справі є не особисте право ОСОБА_2 на пенсійне забезпечення, а майнове право вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати конкретної грошової суми, яка належала спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

Суд не бере до уваги також доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не належить до осіб, яким відповідно до статті 61 Закону № 2262-ХІІ можуть бути виплачені недоодержані суми пенсії, та не проживала зі спадкодавцем на день її смерті.

Зазначені обставини могли б мати правове значення у випадку вирішення питання про виплату недоодержаних поточних сум пенсії без застосування загальних правил спадкування.

Натомість у цій справі суд вирішує питання про перехід до спадкоємця майнового права, яке належало ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини та не припинилося внаслідок її смерті.

Отже, відсутність факту спільного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем не позбавляє її права на спадкування майнового права, яке входить до складу спадщини на загальних підставах.

При цьому матеріалами спадкової справи № 314/2025 підтверджено, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 .

Доводи відповідача про ненадання позивачкою доказів її статусу єдиного спадкоємця спростовуються матеріалами спадкової справи, витребуваної судом у Першої Хмельницької державної нотаріальної контори. Належним чином засвідчена копія цієї спадкової справи долучена до матеріалів цивільної справи та досліджена судом.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність доказів статусу позивачки як єдиного спадкоємця не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд виходить також із того, що відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця.

Матеріалами спадкової справи підтверджено родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті сестри.

За таких обставин ОСОБА_1 набула статусу спадкоємця майнових прав ОСОБА_2 , які існували на момент відкриття спадщини.

Посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду, відповідно до яких публічно-правові відносини у сфері пенсійного забезпечення нерозривно пов`язані з особою пенсіонера, суд вважає такими, що не спростовують заявлених позовних вимог, оскільки наведені правові висновки стосуються особистого права на пенсійне забезпечення та виплат на майбутнє.

У цій справі предметом спору є вже нарахована за життя спадкодавця конкретна грошова сума, право на яку підтверджено судовими рішеннями та фактом її нарахування самим відповідачем.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22, відповідно до якого право на отримання нарахованих, але не виплачених за життя пенсійних сум за певних установлених обставин може переходити до спадкоємця у порядку спадкування.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, на момент смерті ОСОБА_2 існувало майнове право на отримання 218963,73 грн, яке виникло за її життя, було конкретно визначене та не припинилося у зв`язку з її смертю.

Вказане майнове право відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України перейшло до спадкоємиці ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину та є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 .

Відтак, вимога позивачки про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь 218963,73 грн у порядку спадкування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення конкретно визначеної суми є належним, оскільки відповідачем не заперечується ні факт проведення перерахунку, ні розмір нарахованої заборгованості, а відмова у її виплаті ґрунтується виключно на запереченні можливості переходу такого майнового права до спадкоємця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення коштів у порядку спадкування є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 3,4,10,13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби,та деяких інших осіб» ст.ст. 15, 16, 1216-1219, 1223, 1227 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 218963,73 грн., які набуті нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата виготовлення повного тексту рішення суду 14.09.2026 року.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа

Оригінал: reyestr.court.gov.ua