Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №349/1018/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Суд: Миколаївський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №349/1018/26

Суддя: Джус Р. В.

Провадження №3/447/941/26

Справа №349/1018/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2026 місто Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю:

захисника особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності – Мадиняк Х.І.

представника потерпілого – Крук О.О.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , будучи учасником дорожнього руху порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, при таких обставинах.

26.06.2026 о 14:20, дорога М-30, 65 км + 990 м, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки DAF XF 105.410, р.н. НОМЕР_1 , у складі із напівпричепом, рухаючись на автодорозі М-30, 65 км + 990 м, Рогатинської МТГ, поза межами населеного пункту Рогатинської МТГ, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не зреагував на зміну дорожньої обстановки, та допустив зіткнення із транспортним засобом марки Chevrolet, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 «б», п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КпАП України.

Матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, були скеровані 01.07.2026 органом поліції до Рогатинського районного суду Івано-Франківської області, як до суду територіальна юрисдикція якого поширюється на місце вчинення адміністративного правопорушення.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2026, задоволено клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Зайця М.М., та передано матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП на розгляд Миколаївського районного суду Львівської області, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Вказана справа надійшла до Миколаївського районного суду Львівської області 10.08.2026, та була призначена до розгляду в судовому засіданні на 31.08.2026.

В судове засідання 31.08.2026 з`явилась захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності –адвокат Мадиняк Х.І. та представник потерпілого – адвокат Крук О.О.

Враховуючи необхідність заслуховування в судовому засіданні особистих пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та потерпілого – ОСОБА_3 , розгляд справи відкладався.

Будучи допитаним в судовому засіданні, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому в провину, не визнав. Пояснив, що керуючи автомобілем марки DAF XF 105.410, р.н. НОМЕР_1 , у складі із напівпричепом, рухався по об`їзній дорозі міста Рогатин. В певний момент автодорога мала невеликий поворот праворуч за напрямком руху. Виїхавши із вказаного повороту він побачив, що на відстані приблизно 100 метрів від повороту, на узбіччі із правої сторони був припаркований автомобіль, тому він розпочав маневр об`їзду вказаного автомобіля, для чого почав перелаштовувати свій автомобіль частково на зустрічну смугу руху, на якій не було зустрічних автомобілів. В цей час він побачив, що автомобіль, який був припаркований на узбіччі, раптово розпочав маневр розвороту, чи повороту на бічну дорогу, яка була розташована ліворуч від дороги по якій він рухався. Однак в цей час він вже розпочав маневр об`їзду вказаного автомобіля, та перебував на смузі зустрічного руху, тому щоб уникнути зіткнення розпочав екстрене гальмування, однак зіткнення уникнути не вдалось.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності –адвокат Мадиняк Х.І. подала клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що дорожньо-транспортна пригода трапилась саме з вини водія ОСОБА_3 . Також посилається на те, що матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів жодного із зазначених в протоколі порушень та причинного зв?язку між діями ОСОБА_1 і наслідками ДТП. Навпаки, первинні пояснення учасників, схема ДТП, сліди характер пошкоджень, фотоматеріали та остаточна постанова Тернопільського апеляційного суду від 26.08.2026 року у справі №349/1020/26 підтверджують, що небезпека для руху автомобіля DAF виникла раптово внаслідок маневру автомобіля Chevrolet, а ОСОБА_2 застосував гальмування та зміну траєкторії для уникнення зіткнення. Самі наслідки ДТП не доводять ані неуважності ОСОБА_1 , ані вибору ним небезпечної швидкості, ані недотримання дистанції чи інтервалу.

Вважає, що висновок про такі порушення не може грунтуватися на міркуванні, що раз зіткнення відбулося, то водій автомобіля, який рухався позаду, обов?язково порушив ПДР.

Зафіксований гальмівний слід DAF спростовує твердження про відсутність реакції. Довжина та напрямок гальмівних слідів самі по собі не встановлюють швидкості без урахування дорожнього покриття, ухилу, маси автопоїзда, роботи гальмівної систами, моменту виникнення небезпеки та післяконтактного переміщення. Вони підтверджують факт гальмування, але не доводять, що до раптового маневру Chevrolet водій DAF не контролював свій транспортний засіб або обрав небезпечну швидкість, безпечного інтервалу.

Також посилається на те, що 26.08.2026 року Тернопільський апеляційний суд у справі N? 349/1020/26, розглянувши ту саму ДТП та основний комплекс доказів - пояснення водіїв, протокол, схему, фотокартки, сліди гальмування й характер пошкоджень, - скасував постанову про закриття провадження щодо ОСОБА_3 та визнав його винним за ст. 124 КУпАП. Апеляційний суд установив, зокрема, що з матеріалів не вбачається зайняття ОСОБА_3 відповідного крайнього положення перед маневром; його пояснення про безпечність маневру спростовуються поясненнями ОСОБА_1 , схемою ДТП та фотокартками; гальмівний слід DAF, характер і локалізація пошкоджень та інші слідові дані свідчать про раптове виникнення перешкоди на шляху автомобіля DAF. Вважає, що зазначена постанова не створює автоматичної презумпції відсутності будь-якого порушення іншим водієм, водночас теоретична можливість порушень з боку двох водіїв не замінює обов?язку довести окреме конкретне порушення ОСОБА_1 .

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що керуючи автомобілем марки Chevrolet, р.н. НОМЕР_2 рухався по об`їзній дорозі міста Рогатин в напрямку села Вербилівці, користуючись підказками навігатора. Згідно даних навігатора, після невеликого повороту дороги по якій він рухався, був з`їзд із головної дороги ліворуч на польову дорогу, на яку він мав намір повернути. Про наближення до вказаного повороту він отримував періодичну інформацію із навігатора, тому коли його автомобіль наблизився до вказаного повороту, він не зупиняючись, однак максимально знизивши швидкість та рухаючись по своїй смузі максимально близько до роздільної смуги, увімкнув лівий покажчик повороту, подивився у дзеркала та переконавшись, що відсутні автомобілі позаду та на зустрічній смузі спереду на зустрічній смузі, розпочав маневр повороту, однак відчув удар і на певний момент втратив свідомість.

Представник потерпілого – адвокат Крук О.О. підтримала пояснення ОСОБА_3 . Вважає, що дорожньо-транспортна пригода трапилась саме з вини водія ОСОБА_1 а визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, згідно постанови Тернопільського апеляційного суду у справі N? 349/1020/26, не спростовує наявність вини у вчиненні ДТП зі сторони ОСОБА_1 . Посилається на те, що згідно схеми ДТП, характеру пошкоджень та фотоматеріалів вбачається, що удар був нанесений автомобілю Chevrolet у бокову частину вантажним автомобілем DAF на зустрічній смузі руху. Гальмівний шлях автомобіля DAF розпочинається на своїй смузі руху та завершується на зустрічній. На фотоматеріалах із місця ДТП та на Схемі ДТП зафіксовано пошкодження дорожнього покриття (вибоїна та подряпини асфальта) на зустрічній смузі руху в районі розташування переднього правого колеса автомобіля Chevrolet. Це додатково підтверджує те, що зіткнення відбулось на зустрічній смузі руху. Такий слід свідчить про те, що після бокового удару автомобіль Chevrolet зазнав значного силового впливу, був зміщений, а також те, що в момент удару автомобіль Chevrolet вже здійснював маневр з?їзду, бо в момент удару вже перетинав проїзну частину в напрямку з?їзду на другорядну дорогу. Такий механізм ДТП свідчить не про те, що водій DAF, рухаючись позаду, не забезпечив безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку та не відреагував належним чином на маневр транспортного засобу, який рухався попереду, адже водій автомобіля, який рухається позаду іншого транспортного засобу, зобов?язаний обирати таку швидкість, дистанцію щоб мати можливість безпечно зменшити швидкість або зупинитися у разі зміни дорожньої обстановки попереду, особливо це стосується виликогабаритного транспортного засобу, який має більшу масу, довший гальмівний шлях і потребує більшої обережності.

Вважає, що версія водія DAF про те, що автомобіль Chevrolet нібито стояв праворуч на узбіччі та різко повернув ліворуч без включеного повороту не узгоджується із схемою ДТП, фотофіксацією, слідами його гальмівного шляху навіть, оскільки, якщо ОСОБА_3 стояв праворуч на узбіччі і почав рух ліворуч, то він мав би здійснювати виїзд на свою попутну із ОСОБА_2 смугу руху, та в такому випадку, ОСОБА_2 міг би просто здійснити обгін/об?їзд і ДТП б трапилось.

Якщо ж ОСОБА_2 побачив, що ОСОБА_3 здійснює різкий поворот ліворуч та виїжджає на зустрічну смугу, то чому ж тоді він скерував авто так ліворуч, а не продовжив рух прямо, чи не скерував авто праворуч, оскільки тоді, ОСОБА_3 , встиг би повністю з?їхати з попутної та виїхати на зустрічну смугу, і у такому випадку, зіткнення також вдалось би уникнути.

Вважає, що версія ОСОБА_2 є надуманою, бо саме від його поведінки залежало те, чи трапиться ДТП чи ні. Також вважає, що така версія суперечить самому протоколу серії ЕПР1 N?70375 складеному щодо ОСОБА_1 , у якому працівник поліції прямо зазначив, що автомобіль Chevrolet рухався попереду вантажного автомобіля DAF. Якби Chevrole дійсно стояв на узбіччі, це мало б бути відображено в протоколі як істотна обставин механізму ДТП.

Зазначає, що якби водій DAF ОСОБА_2 був уважний, стежив за дорожньою обстановко, їхав з безпечною швидкістю та дотримувався дистанції, - він би не спричиним ДТП, оскільки, побачивши своєчасно Chevrolet, він розпочав би гальмування та продовжив рух по своїй смузі, максимум скерувавши автомобіль ближче до правого краю дороги, а за цей час автомобіль Chevrolet би повністю з?їхав зі своєї смуги в напрямку з?їзду.

Також представник потерпілого подала клопотання про призначення судової інженерно-транспортної експертизи, яке просила задовільнити.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Отже, необхідною передумовою призначення судової експертизи є наявність таких обставин, встановлення яких неможливе без застосування спеціальних знань. Водночас спеціальні знання не можуть підміняти собою виключну компетенцію суду щодо оцінки доказів, встановлення фактичних обставин справи, перевірки достовірності пояснень учасників та застосування норм матеріального права до встановлених обставин.

Водночас суд звертає увагу, що проведення будь-якої експертизи можливе лише за наявності достатніх вихідних даних, які дозволяють експерту здійснити відповідні дослідження та сформувати обґрунтований висновок.

Матеріали справи не містять достатнього обсягу об`єктивних вихідних даних, які б надали можливість експерту провести дослідження без покладення в основу висновку однієї із взаємовиключних версій учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Проте оцінка достовірності доказів, визначення того, які саме пояснення відповідають фактичним обставинам справи, виходить за межі компетенції судового експерта та належить виключно до повноважень суду.

Крім того, поставлені експерту питання щодо відповідності дій водіїв вимогам Правил дорожнього руху, наявності чи відсутності порушень Правил дорожнього руху, причинного зв`язку між такими порушеннями та настанням адміністративної відповідальності є питаннями права та не потребують застосування спеціальних знань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, у даному випадку здійснюється шляхом оцінки наявних доказів відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, пояснення потерпілого та його представника, вивчивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно дост.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, полягає у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій, зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п.13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703752 від 26.06.2026 з якого вбачається, що 26.06.2026 о 14:20, дорога М-30, 65 км + 990 м, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки DAF XF 105.410, р.н. НОМЕР_1 , у складі із напівпричепом, рухаючись на автодорозі М-30, 65 км + 990 м, Рогатинської МТГ, поза межами населеного пункту Рогатинської МТГ, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не зреагував на зміну дорожньої обстановки, та допустив зіткнення із транспортним засобом марки Chevrolet, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 «б», п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху;

-схемою місця ДТП, яка сталася 26.06.2026 о 14:20 на автодорозі Рогатинської МТГ, поза межами населеного пункту, М-30, 65 км + 2990 м, на якій відображено дорожню обстановку, місце з`їзду з головної дороги на другорядну, розташування транспортних засобів після зіткнення, гальмівний шлях вантажного транспортного засобу, наявність вибоїни на проїзній частині, а також нанесено необхідні лінійні розміри та прив`язку місця пригоди до елементів дорожньої обстановки. На зворотному боці схеми також зафіксовано перелік видимих (зовнішніх) механічних пошкоджень транспортних засобів марки Chevrolet, (ліва сторона транспортного засобу, деформація кузова, переднє праве колесо, переднє вітрове скло), та марки DAF, (передня права частина), отриманих унаслідок ДТП. Схема підписана обома учасниками ДТП без зауважень;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 26.06.2026, відповідно до яких 26.06.2026 приблизно о 14:20 він рухався на автомобілі Chevrolet, ВO0675YB, в сторону м. Рогатина на ділянці дороги між с. Пуків і с. Вербилівці, дорога М-30. Заздалегідь ввімкнув лівий покажчик повороту, щоб здійснити з`їзд наліво з головної дороги на другорядну (в дозволеному місці, де переривчаста лінія). Під час повороту він відчув удар в сторону, і у нього вистрілили подушки внаслідок удару. Також він травмувався. Декілька хвилин у нього був шок і погіршилося самопочуття, і він не міг вибратися із машини. Коли все ж таки вибрався з машини, побачив, що у нього в`їхав тягач DAF, BС0143ВM. Від удару його автомобіль отримав значні ушкодження. Дана ДТП трапилась внаслідок порушення водієм тягача Правил дорожнього руху;

- поясненнями ОСОБА_3 наданими в судовому засіданні;

- поясненнями ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні;

- світлокопії посвідчень водія та свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу;

- фотознімки з місця пригоди, із яких вбачається, що ДТП сталася на ділянці дороги, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, розділених переривчастою лінією дорожньої розмітки. Ліворуч по ходу руху автомобіля Chevrolet наявне примикання другорядної дороги, а край проїзної частини з правого боку відокремлений від узбіччя суцільною лінією дорожньої розмітки. На фотознімках також зафіксовано гальмівний шлях автомобіля DAF, який проходить із правої смуги руху у напрямку смуги зустрічного руху, де й завершується, розташування транспортних засобів на смузі зустрічного руху після зіткнення, характер їх механічних пошкоджень та пошкодження дорожнього покриття.

Проаналізувавши вищевказані документи та пояснення, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

При цьому оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд звертає увагу на те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ставиться в провину те, що він керуючи транспортним засобом, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не зреагував на зміну дорожньої обстановки, та допустив зіткнення із іншим транспортним засобом.

Системний аналіз положень п.2.3 «б», п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху, дає підстави для обґрунтованого висновку, що водій, зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, та з врахуванням такої, обирати безпечну швидкість руху, щоб мати змогу належно та відповідно реагувати на її зміну, постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, дотриматись безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Як встановлено судом, згідно пояснень особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , він керуючи автомобілем марки DAF XF 105.410, р.н. НОМЕР_1 , у складі із напівпричепом, виїхавши із повороту побачив, що на відстані приблизно 100 метрів від повороту, на узбіччі із правої сторони був припаркований автомобіль, тому він розпочав маневр об`їзду вказаного автомобіля, для чого почав перелаштовувати свій автомобіль частково на зустрічну смугу руху, на якій не було зустрічних автомобілів. Однак в певний момент вказаний автомобіль, раптово розпочав маневр розвороту, чи повороту на бічну дорогу, яка була розташована ліворуч від дороги по якій він рухався, тому щоб уникнути зіткнення, він розпочав екстрене гальмування, однак зіткнення уникнути не вдалось.

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що автомобіль Chevrolet із яким відбулось зіткнення, був припаркований на узбіччі із правої сторони та різко розпочав маневр розвороту чи повороту, з огляду на наступне.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , він допустив зіткнення із автомобілем який рухався попереду його автомобіля. Жодних даних про те, що автомобіль Chevrolet був припаркований на узбіччі, протокол не містить.

Слід також звернути увагу на те, що згідно даних схеми ДТП, така не містить відомостей про наявність узбіччя з правої сторони за напрямком руху автомобілів, в той час, відображена наявність такого з лівої сторони дороги, за напрямком руху автомобілів.

Окремо суд звертає увагу на те, що Тернопільський апеляційний суд у своїй постанові від 26.08.2026 року у справі N? 349/1020/26, на яку посилається сторона захисту, також не встановив, що автомобіль ОСОБА_3 , був припаркований на узбіччі, на виснував тільки, що з матеріалів не вбачається зайняття ОСОБА_3 відповідного крайнього положення перед маневром.

Потерпілий ОСОБА_3 в наданих суду поясненнях зазначив, що інформацію про наближення до повороту ліворуч він отримував періодичну із навігатора, тому коли його автомобіль наблизився до вказаного повороту, він не зупиняючись, однак максимально знизивши швидкість та рухаючись по своїй смузі максимально близько до роздільної смуги, увімкнув лівий покажчик повороту, подивився у дзеркала та переконавшись, що відсутні автомобілі позаду та на зустрічній смузі спереду на зустрічній смузі, розпочав маневр повороту, однак відчув удар і на певний момент втратив свідомість.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 дійсно вживав заходів для уникнення зіткнення, та здійснював екстрене гальмування, однак таке не було результативним.

Разом з тим, суду не доведено, що ОСОБА_2 , виявивши автомобіль Chevrolet, який рухався попереду його автомобіля, проявив належну уважність щодо дорожньої обстановки, належно оцінив габарити керованого ним транспортного засобу, та обрав безпечну швидкість руху в конкретній дорожній обстановці, щоб мати змогу належно та відповідно реагувати на зміну дорожньої обстановки, зокрема й щодо об`їзду перешкоди яка вже на той час існувала чи могла виникнути у вигляді автомобіля марки Chevrolet.

Як вбачається із долучених до справи фотоматеріалів із місця ДТП та Схеми ДТП, гальмівний шлях автомобіля DAF розпочинається на своїй смузі руху та завершується на зустрічній. Також зафіксовано пошкодження дорожнього покриття (вибоїна та подряпини асфальта) на зустрічній смузі руху в районі розташування переднього правого колеса автомобіля Chevrolet. Вибоїна та початок подряпини на асфальті, розташовані на відстані 0,68см від роздільної смуги на зустрічній смузі руху. Такий слід свідчить про те, що після бокового удару автомобіль Chevrolet, був зміщений, а також те, що в момент удару автомобіль Chevrolet вже здійснював маневр з?їзду, бо в момент удару вже перетинав проїзну частину в напрямку з?їзду на другорядну дорогу. Обидва водії також зазначили, що зіткнення відбулось на зустрічній смузі руху. Наведене свідчить, що водій DAF, рухаючись позаду, не забезпечив безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку та не відреагував належним чином на маневр транспортного засобу, який рухався попереду, хоча рухаючись позаду іншого транспортного засобу, зобов?язаний був обрати таку швидкість та дистанцію щоб мати можливість безпечно зменшити швидкість або зупинитися у разі зміни дорожньої обстановки попереду.

Щодо посилань захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на те, що Тернопільський апеляційний суд у своїй постанові від 26.08.2026 року у справі N? 349/1020/26, оцінивши гальмівний слід DAF, характер і локалізація пошкоджень та інші слідові дані дійшов висновку про раптове виникнення перешкоди на шляху автомобіля DAF, то суд зазначає, що ні вказана постанова суду, ні матеріали справи, не містять даних, які б свідчили, що ОСОБА_4 в конкретній обстановці діяв згідно прави дорожнього руху, однак не міг цього передбачити та не мав змоги уникнути зіткнення.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що порушення правил дорожнього руху, що мало наслідком настання ДТП, одним із водіїв, не створює автоматичної презумпції відсутності будь-якого порушення іншим водієм.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Враховуючи ступінь та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції даної статті у виді штрафу.

Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з нього судовий збір.

Керуючись статтями 24, 27, 33, 40-1, 124, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

п о с та н о в и в:

В задоволенні клопотання адвоката Крук О.О. про призначення у справі судової інженерно – транспортної експертизи, відмовити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (вісімсот п`ятдесят гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.

Суддя Роман ДЖУС

Оригінал: reyestr.court.gov.ua