Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №446/1906/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1906/26

Провадження № 3/446/811/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року м. Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Ляшко О. П., розглянувши матеріали, які надійшли з ВнП №1 Шептицького районного відділу полції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянку України

за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.07.2026 серії ЕПР1 №719037, 14.07.2026 о 09:50:00 год. по автодорозі Львів-Радехів-Луцьк в селі Сілець, Шептицького району водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Peugeot 308 д.н.з. НОМЕР_1 не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралася з керуванням та скоїла наїзд на дику тварину – зайця, чим порушила п. 12.1 ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, однак через канцелярію суду подала заяву в якій просить справу розглядати без її участі.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 та 280 КУпАП.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, які має знати кожний водій, що керує транспортним засобом.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП є порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 12.1 ПДР, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху.

Згідно з вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

На підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 719037 від 14.07.2026 обставин до матеріалів справи додані: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 719037 від 14.07.2026, схема місця дорожньо-транспортної пригоди, якою зафіксовано обстановку місця події, місце розташування транспортного засобу, опис та локалізація пошкоджень транспортного засобу, які є незначними та розташовані в нижній частині автомобіля попереду зліва (а саме: пошкодження решітки протитуманного світла), акт огляду на стан сп`яніння, згідно якого проба алкотестера негативна. письмові пояснення ОСОБА_1 надані на місці події та в судовому засіданні, згідно яких водій рухалась згідно правил дорожнього руху в потоці попутних та зустрічних машин, однак раптово тваринка вискочила під колесо, зіткнення з нею спричинило незначні пошкодження, сама тварина залишилась неушкодженою та втекла, а також фототаблиця до місця ДТП.

Разом із цим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не дають підстав для беззаперечного висновку, що ОСОБА_1 були порушені Правила дорожнього руху.

Пунктом 12.1 ПДР України визначений обов`язок водія вибору в установлених межах безпечної швидкості руху необхідної для постійного контролю руху транспортного засобу та безпечного ним керування. Вибір такої швидкості руху водієм повинен проводитись із урахуванням дорожньої обстановки, особливостей вантажу і стану транспортного засобу.

Аналіз цієї правової норми указує на те, що законодавцем не визначено конкретної швидкості, яку повинен дотримуватись водій у відповідній дорожній ситуації. Визначення такої швидкості віднесено до компетенції водія за необхідності урахування ним обставин, визначених у п. 12.1 ПДР України для досягнення тих цілей, які передбачені тим же пунктом.

У пункті 1.10. Правил дорожнього руху визначено, що безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах; дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

Об`єктивних обставин, які б доводили, що ОСОБА_1 , мала технічну можливості уникнути ДТП та що її швидкість не була безпечною за даних дорожніх умов і в даній дорожній обстановці, за обставин раптового з`явлення тварини на дорозі, досліджені докази не містять.

При цьому, суддя не може виходити за межі висунутого особі, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, обвинувачення.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази стосуються події ДТП, однак беззаперечно не підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та не свідчать, що ОСОБА_1 , порушила правила дорожнього руху, які ставилися їй в вину.

Таким чином, матеріали справи про адміністративні правопорушення не містять конкретних даних про обставини вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Судом також враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, суд враховує, що обов`язок доказування покладено на сторону обвинувачення, функції якої у даному випадку виконує уповноважений орган Національної поліції, який на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично висунув обвинувачення та разом із протоколами скерував до суду одержані ним письмові докази. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні такого адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні не здобуто належних та допустимих доказів в розумінні ст. 251 КУпАП, які б давали підстави для висновку поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 , порушила п. 12.1. Правил дорожнього руху, що привело до ДТП, відповідальність за що передбачена 124 КУпАП.

Крім того, в силу приписів ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на викладене, а також відсутність належних доказів на підтвердження наявності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 38, 124, 247, 251, 280, 283-285, 294, КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Суддя О.П.Ляшко