Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №438/1047/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1047/26

Провадження 2/438/609/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

07 вересня 2026 року м.Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Радановича Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Терлецької Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - ТОВ «Бізнес позика») Пєскова С.В. через систему «Електронний суд» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №447923-КС-007 від 10.05.2025 у розмірі 116558,50 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 10.05.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №447923-КС-007 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний електронним підписом позичальника. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 36000 грн з денною процентною ставкою (фіксованою) у розмірі 1,15% за кожен день користування кредитом. Згідно довідки про перерахування коштів ОСОБА_1 10.05.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 36000 грн. Позивач виконав зобов`язання за договором, в свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 116558,50 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 35740,18 грн, суми прострочених платежів по процентах в розмірі 69303,48 грн, суми заборгованості по відсотках до ст.625 ЦК України - 11514,84 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 06 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року у зв`язку із неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 07 вересня 2026 року; витребувано докази в АТ «Ощадбанк».

20.08.2026 до суду поступили витребувані ухвалою суду документи, а саме: інформації стосовно рахунків по рахунку (карті), емітованої на ім`я ОСОБА_1 .

Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не прибув, у позовній заяві представник Пєскова С.В. просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце судових засідань був належно повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями; правом на подачу відзиву не скористався, причин своєї неявки не повідомив.

Враховуючи повторну неявку відповідача в судові засідання та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, Законом України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 10.05.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №447923-КС-007 в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, 10.05.2025 відповідач ОСОБА_1 ознайомилася з умовами та підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором пропозицію ТОВ «Бізнес позика» про укладення кредитного договору (оферти), розміщеної на вебсайті кредитодавця, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця, у якій визначено порядок кредитування, умови надання та повернення кредиту, строк дії договору, порядок укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту).

Підписання позичальником відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного електронного кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатору в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті - відповідає розділу 3 договору про надання кредиту №447923-КС-007 від 10.05.2025. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, розміщеного на вебсайті кредитодавця.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.05.2025 ТОВ «Бізнес позика» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір в електронній формі №447923-КС-007.

Згідно з пунктами 2.1 – 2.10 договору №447923-КС-007 про надання кредиту, кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 7000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів. Тип кредиту: кредит. Строк, на який надається кредиту: 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1% фіксована. Комісія за видачу кредиту: 7200 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 36000 грн. Строк дії договору: до 25.10.2025. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 89035,80 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6918,26 процентів. Денна процентна ставка: 0,87%.

Також 11.07.2025 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №447923-КС-007.

Відповідно до пункту 3.1 додаткової угоди кредитодавець та позичальник домовились, що з дати укладення додаткової годи: кредит збільшується на 11000 грн та кредитодавець, на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит, збільшений на 11000 грн у строки та на умовах викладених у договорі.

Згідно п.3.2 додаткової угоди №1 після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 45200 грн.

Відповідно до умов додаткової угоди №1 сторони домовились, що строк кредитування продовжується на 62 дні з дати укладення цієї додаткової угоди. З урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить 231 дні.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 10.05.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, перед укладенням договору відповідач був ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 47000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яку позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що вбачається із платіжної квитанції від 10.05.2025 та підтвердженнящодо здійснення переказу грошових коштів.

Із виписки про рух грошових коштів, наданої АТ «Акцент банк» встановлено, що 10.05.2025 на карту ОСОБА_1 надійшов платіж у сумі 36000 грн та 11.07.2025 на суму 11000 грн.

Доказів того, що на картку відповідача ОСОБА_1 не було перераховано суму у розмірі 47000 грн. відповідач не надав.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості, а також довідки про стан заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.05.2026 складає 116558,5 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 35740,18 грн, суми прострочених платежів по процентах в розмірі 69303,48 грн, суми заборгованості по відсотках до ст.625 ЦК України - 11514,84 грн.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед ТОВ «Бізнес позика» з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (статті 526, 530 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Позивач умови укладеного договору виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в розмірі 47000 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну карту клієнта.

Оскільки у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти за користування кредитом, суд вважає, що у позивача ТОВ «Бізнес позика» виникло право на заявлення вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 105043,66 грн, що складається із прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі - 35740,18 грн, суми прострочених платежів по процентах – 69303,48 грн, тому в цій частині позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України у розмірі 11514,84 грн за договором, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Кредитні відносини між сторонами у справі виникли 10 травня 2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 11514,84 грн заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України за кредитним договором є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК у період дії воєнного стану, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача оплачений судовий збір в сумі 2399,38 грн (105043,66 грн х 2662,40 грн /116558,50 грн).

Керуючись статтями 13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 280-283, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту №447923-КС-007 від 10.05.2025 в розмірі 105043,66 грн, що складається із прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі - 35740,18 грн, суми прострочених платежів по процентах – 69303,48 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 2399,38 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 11 вересня 2026 року.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ