Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №640/2404/22 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 640/2404/22

провадження № К/990/44688/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року (у складі головуючого судді - Головенка О.Д.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Штульмана І.В., суддів: Маринчак Н.Є., Черпака Ю.К.) у справі №640/2404/22,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Чотирнадцятої кадрової комісії від 19.02.2021 №3 про неуспішне проходження позивачем, прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, атестації за результатами складання 04.02.2021 іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки, з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначалося про те, що оскаржуване є протиправним та підлягає скасуванню через некоректність питань у анонімному тестуванні, що штучно ускладнювали проходження анонімного тестування, що негативно позначилось на його результатах і завадило успішно скласти іспит, не добравши 3 бали; також, напередодні складання іспиту, 03.02.2021, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, позивач звернувся за медичною допомогою до сімейного лікаря, що підтверджується медичною довідкою про «Результат огляду» №21644353 від 03.02.2021, якою поставлено діагноз гіпертонія з ускладненням та рекомендовано стаціонарне обстеження; проте, враховуючи відсутність бажання затягувати проведення атестації, після відповідної підготовки позивач прибув 04.02.2021 для проходження тестування, яке тривало упродовж більше години.

3. Позивач указував, що також під час проходження тестування погіршилось самопочуття, запаморочилось у голові, внаслідок чого, до нього підійшли члени комісії, яким він повідомив про свій стан здоров`я та попросив викликати швидку медичну допомогу; на прохання, до позивача підійшла медична сестра, яка надала ліки та зробила укол, виміряла тиск, який складав 200/130, що було зафіксовано відповідною довідкою та порекомендувала негайно звернутися за медичною допомогою до медичного закладу. Тож, враховуючи погіршення самопочуття, позивач вказував на те, що не зміг успішно скласти іспит, набравши 67 балів з 70 необхідних. Також, позивачем в основу позовних вимог покладено і дискримінаційний характер процедури атестації прокурорів, адже у Законі України №113-ІХ та Порядку №221 наявна правова невизначеність, що фактично унеможливлює прийняття прокурором свідомого рішення про свою подальшу долю та долю його сім`ї. Крім того зазначалося і на неуповноважений склад кадрової комісії, яка прийняла рішення від про неуспішне проходження атестації позивачем.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час розгляду матеріалів справи не було встановлено порушень при прийнятті рішення про неуспішне проходження позивачем атестації; позивач підтвердив, що після завершення тестування комп`ютером видано результат про набрання ним 67 балів, що є менше прохідного балу (70 балів) для успішного складання іспиту, що було зазначено у відомостях про результати тестування із проставлянням ним на підтвердження цього особистого підпису; у примітках до вказаної відомості позивач не вказав будь-яких зауважень стосовно процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування, а також відносно кількості набраних балів; надані до справи докази та матеріали щодо загального стану здоров`я та його погіршення під час складання іспиту не впливали на результати розгляду даної справи, оскільки позивач ОСОБА_1 склав іспит, надавши відповіді на всі питання, не призупинивши його відразу після усвідомлення про погіршення стану здоров`я, що за належного фіксування давало б підстави клопотати про повторне проходження такого тестування.

6. На переконання суду апеляційної інстанції, факт звернення ОСОБА_1 після неуспішного проходження ним тестування із заявою до відповідача про погане самопочуття свідчить про його намагання в той же день спростувати шляхом оспорення отриманий ним негативний результат іспиту у формі анонімного тестування. Апеляційним судом зазначено, що позивач під час проходження тестування не скаржився підвищення артеріального тиску та не надав завчасно членам Чотирнадцятої кадрової комісії медичну довідку від 03.02.2021 про його звернення до Гореницької амбулаторії загальної практики сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства «Центр ПМСД Києво-Святошинської районної ради», в котрій зазначено діагноз: «гіпертонічний криз»; при таких обставинах члени вказаної кадрової комісії не могли самостійно здогадатися про хворобливий стан здоров`я позивача, що мав місце напередодні оцінювання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

7. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням уточненої касаційної скарги, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №640/2404/22, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

8. Підставою касаційного оскарження позивач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій застосовано пункт 1 розділу І Порядку №221, пункт 5 розділу І Порядку №221 та пункт 12 Порядку №233, без врахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 28.12.2019 у справі №640/25705/19 та від 24.06.2021 у справі №280/5009/20.

9. Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання необхідності застосування статей 3 та 8 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 16 Закону України «Про прокуратуру» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» до цих правовідносин. Покликаючись на встановлені судами обставини, позивач указує, що надав суду беззаперечні докази того, що внаслідок свого стану здоров`я, він не орієнтувався в часі і не усвідомлював ту обставину, що закінчив тестування, а саме - висновок експерта №163/К від 12.01.2024 за результатами комісійної судово-медичної експертизи. Зазначає, що погіршення стану здоров`я відбулося не раптово після завершення тестування 04.02.2021, а виникло ще 03.02.2021 тощо. На переконання позивача, відхилення судом апеляційної інстанції комісійної судово-медичної експертизи є безпідставним та необґрунтованим.

10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Касаційна скарга позивача до Верховного Суду надійшла 21.11.2024.

12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

13. Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №640/2404/22.

14. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2026 справу призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

15. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В. судді: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 10 грудня 2010 року працював в органах прокуратури України, а 16 січня 2019 року на підставі наказу прокурора Київської області №30к позивача було призначено на посаду прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.

17. Наказом Генерального прокурора від 17.11.2020 №546 створено Чотирнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі і по тексту - Чотирнадцята кадрова комісія).

18. Відповідно до вимог Закону №113-ІХ ОСОБА_1 подав заяву встановленої форми про переведення його на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про свій намір пройти атестацію.

19. 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки, за наслідками якого набрав 67 балів, що є менше прохідних 70 балів для успішного складання іспиту, в зв`язку з чим його не було допущено до проходження наступного етапу атестації. Ці результати відображені у відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки, про що позивач ОСОБА_1 ознайомлений шляхом проставлення особистого підпису. Відомість також підписана головою та секретарем кадрової комісії.

20. За результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки Чотирнадцятою кадровою комісією 19.02.2021 було прийнято рішення №3 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.

21. З відомостей про результати тестування з використанням комп`ютерної техніки вбачається, що під номером 3 (три) наявні відомості щодо прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 , зокрема, номер посвідчення - НОМЕР_1 , логін - 11202102048775, власноруч поставлений ним підпис, результат тестування - 67 балів, його підпис та підпис особи, що фіксувала результати тестування, підписи голови та секретаря чотирнадцятої кадрової комісії, у графі «примітки» будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту не зазначені.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України)

24. Згідно з частиною третьою статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

25. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі і по тексту - Закон №113-IX), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону України «Про прокуратуру» (далі і по тексту - Закон №1697-VII) внесено зміни. Зокрема, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону №1697-VII кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону №113-ІХ. Також, у тексті Закону №1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури» відповідно.

28. Відповідно до абзацу першого пункту 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

29. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

30. Згідно з пунктами 11- 13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

31. Відповідно до пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

32. Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

33. За пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав: 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.

Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

34. Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок №221) атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

35. Як обумовлено пунктом 7 розділу І Порядку №221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

36. Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку №221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

37. Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку (пункт 9 розділу І Порядку №221).

38. Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.

У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.

У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.

Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.

39. Розділ ІІ Порядку №221 визначає питання складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап тестування).

40. Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІ Порядку №221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

41. На підставі пункту 2 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 (далі - Порядок №233) комісії забезпечують: проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур; здійснення добору на посади прокурорів; розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

42. За правилами пункту 12 Порядку №233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії. Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

43. Спір у цій справі виник у зв`язку із проходженням ОСОБА_1 атестації прокурорів та ухваленням Чотирнадцятою кадровою комісією рішення від 19.02.2021 №3.

44. Матеріалами справи підтверджується, що позивач подав на ім`я Генерального прокурора заяву встановленого зразка та просив допустити його до проходження атестації

45. У такій заяві позивач підтвердив своє бажання пройти атестацію, вказав на ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, що визначені Порядком №221, зокрема й щодо того, що в разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком №221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, його буде звільнено з посади прокурора.

46. Отже, позивач фактично погодився зі встановленими умовами та правилами щодо переведення на посаду в окружній прокуратурі та проведення атестації.

47. Водночас, як випливає із оскаржуваного рішення кадрової комісії, за результатами проходження позивачем першого етапу атестації на предмет дослідження рівня його знань та умінь у застосуванні закону, позивач набрав 67 з мінімально необхідних 70 балів.

48. Ці результати відображені у відповідній відомості, в якій позивач поставив власний підпис, чим підтвердив їх достовірність, та судами попередніх інстанції не було встановлено, що у примітках до цієї відомості були будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту.

49. Як вже зазначалося вище, згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Також, відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складання іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

50. Аналогічні положення щодо обов`язку прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, який не набрав прохідний бал, містяться у пункті 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ.

51. У зв`язку із цим, Чотирнадцятою кадровою комісією прийнято оскаржуване рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.

52. Верховний Суд у постановах від 25.11.2021 у справі №160/5745/20 та від 19.05.2022 у справі №120/2170/20-а зазначав, що законодавець, увівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, вказав, які саме дії мають учинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю. Відповідно, набрання прокурором за результатами іспиту у формі анонімного тестування під час атестації менше прохідного балу для успішного складання іспиту, є безумовною підставою згідно з пунктом 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX для його недопуску до наступного етапу атестації та прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації.

53. Колегія суддів додатково звертає увагу, що на цьому етапі (іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора) рішення про успішне чи неуспішне проходження атестації залежить тільки від кількості набраних балів.

54. Інше мотивування та обґрунтування рішення кадрової комісії ніж зазначення кількості набраних прокурором балів Порядком №221 не передбачено. У пункті 5 Розділу ІІ та пункті 6 розділу ІІІ цього Порядку чітко визначено, що відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання ним за результатами складення іспиту меншої кількості балів, ніж прохідний бал.

55. В контексті наведеного слід дійти висновку, що в оскаржуваному рішенні кадрової комісії відповідно до вимог пункту 12 Порядку №233 зазначено мотиви та обставини, що вплинули на його прийняття, а саме - набрання позивачем менше прохідного балу для успішного складання іспиту. Будь-яких інших обґрунтувань чи наведення мотивів, ураховуючи специфіку складення іспиту у формі анонімного тестування, таке рішення не потребує.

56. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.08.2022 у справі №380/4548/20, від 27.09.2022 у справі №160/5072/20, від 14.11.2024 у справі №500/391/21, від 06.12.2024 у справі №260/1683/21 та багатьох інших.

57. Судами першої та апеляційної інстанції також установлено, що після неуспішного проходження 04 лютого 2021 року тестування позивач звернувся із заявою до відповідача про повторне проходження тестування у зв`язку із поганим самопочуттям під час складання тестування та некоректними запитаннями.

58. З приводу зазначеного Верховний Суд повторно звертає увагу, що згідно з пунктом 7 розділу І Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

59. Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку №221 у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

60. Згідно з встановленими у цій справі обставинами, тестування позивачем було завершено. Відомості про те, що під час проведення тестування складались акти про дострокове завершення тестування з незалежних від члена комісії та прокурора причин, та про те, що ОСОБА_1 під час проведення тестування подавав будь які заяви до комісії, відсутні. Позивач фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації та завершив тестування. А відтак, подання заяви про повторне проходження атестації в контексті встановлених обставин, може свідчити про намагання позивача спростувати отриманий негативний результат.

61. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що по дев`ятому питанню порядку денному Протоколу №1 від 04.02.2021 зазначено про надання позивачем довідки про те, що 03 лютого 2021 року він звертався до Гореницької амбулаторії загальної практики сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства «Центр ПМСД Києво-Святошинської районної ради» і йому постановлено діагноз: гіпертонічний криз. Проте, Чотирнадцятою кадровою комісією зазначено, що перед входом 04 лютого 2021 року до місця складання іспиту позивачу було виміряно температуру тіла, при цьому докази підвищеного артеріального тиску у прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 04 лютого 2021 року до 10 години 01 хвилини 49 секунди, - моменту закінчення складання ним іспиту, в матеріалах справи відсутні. Комісія відмовила позивачу в доступі для повторного складання іспиту з тих підстав, що температура тіла позивача на час початку складання іспиту відповідала можливості допуску до іспиту та не свідчила про хворобу. Позивач ОСОБА_1 вранці 04 лютого 2021 року не скаржився на підвищення температури тіла, його скарга стосувалися підвищення артеріального тиску після отримання ним о 10 годині 01 хвилині 49 секунді негативного результату анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки.

62. За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхилив висновок комісійної судово-медичної експертизи №163/К від 12.12.2023 як доказ того, що ОСОБА_1 04.02.2021 під час складання іспиту мав сплутану свідомість та дезорієнтацію і міг не розуміти / усвідомлювати питання, відповіді на них, час закінчення складання іспиту, зазначивши, що такий висновок носить імовірний характер та суперечинь фактичним обставинам справи.

63. Колегія суддів додатково звертає увагу скаржника на положення частини другої статті 341 КАС України та зазначає, що суд касаційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. А відтак, не вдаючись до переоцінки встановлених у справі обставин та, виходячи із меж касаційного оскарження, Верховний Суд відхиляє посилання сторони позивача на необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції висновків комісійної судово-медичної експертизи.

64. Верховний Суд наголошує, що у разі об`єктивної наявності поганого самопочуття та/або технічних проблем під час тестування, єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, та просить з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день, чого в цьому разі, як свідчать обставини справи, не було.

65. Подібний висновок висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.12.2024 у справі №280/2475/21, від 27.09.2022 у справі №160/5072/20, від 11.07.2022 у справі №420/4494/20, від 26.05.2022 у справі №160/6479/20 та №300/1157/20, від 25.11.2021 у справі №160/5745/20, від 20.10.2021 у справі №440/2700/20 та багатьох інших.

66. Верховний Суд також зазначає, що під час прийняття рішень про успішне (неуспішне) проходження прокурором атестації кадрові комісії зобов`язані належним чином розглянути подані прокурорами заяви, врахувавши всі обставини, що можуть мати значення при прийнятті відповідного рішення. Водночас розгляд таких заяв кадровими комісіями не є тотожним їхньому обов`язку повторно призначати тестування прокурора у разі наявності його заяви, зокрема про технічні збої у роботі комп`ютерної програми, адже зважаючи на приписи пункту 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX та пункту 7 розділу І Порядку №221 повторне проходження прокурором одного з етапів атестації допускається лише у тому випадку, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора. Звідси слідує, що такі обставини не можуть бути виявлені (встановлені) окрім того, як під час самого тестування (указаний висновок висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.12.2022 у справі №240/7715/20, від 06.12.2024 у справі №260/1683/21, від 31.08.2023 у справі №260/2840/20 тощо).

67. У світлі зазначеного, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, який міститься у постановах від 23.06.2022 у справі №500/1293/20 та від 28.07.2022 у справі №620/4551/20, про те, що відомість є документом, у якому фіксується результат складання іспиту, вона посвідчується підписами прокурора та члена робочої групи, є достатнім та належним доказом отриманого прокурором результату тестування.

68. При вирішенні спору про правомірність рішення кадрової комісії у межах цієї справи суд досліджує ті докази й з`ясовує ті обставини й факти, з якими згадані вище норми законодавства пов`язують настання певних юридичних наслідків (такий підхід застосований Верховним Судом у постановах від 10.11.2021 у справі №160/6065/20 та від 28.07.2022 у справі № 620/4551/20, від 17.08.2022 у справі №380/4548/20 тощо).

69. Резюмуючи вищенаведене, колегія суддів указує, що правові підстави для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення кадрової комісії відсутні, оскільки воно прийняте з урахуванням усіх обставин, що могли вплинути на його прийняття.

70. Також колегія суддів відхиляє як нерелевантні до застосування до спірних правовідносин висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 28.12.2019 у справі №640/25705/19 та від 24.06.2021 у справі №280/5009/20, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, виходячи із пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

71. Враховуючи наведене, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дійшли вірних висновків щодо правомірності оскаржуваного рішення кадрової комісії та відсутності підстав для його скасування.

72. Доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, не спростовують цих та наведених вище висновків.

73. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

74. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

75. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

76. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

77. Колегія суддів уважає, що в контексті обставин цієї справи Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.

78. Судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №640/2404/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

М.В. Білак

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду