Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №990/498/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2026 року

м. Київ

справа №990/498/25

адміністративне провадження № П/990/498/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку письмового провадження

справу № 990/498/25

за позовом ОСОБА_1

до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити певні дії,

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. 20.10.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Верховного Суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія), в якій просив:

- визнати протиправним і скасувати п. 2 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.09.2025 № 173/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей, складеного ОСОБА_1 13.09.2025 у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду (додаток 1 запис № 2717);

- зобов`язати відповідача поновити участь позивача в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККСУ від 11.12.2024 № 366/зп-24, з етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного добору.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судом встановлено, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11.12.2024 №366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах.

3. Рішенням Комісії від 11.12.2024 №367/зп-24 оголошено прийняття від суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, заяв про складання кваліфікаційного іспиту.

4. Рішенням Комісії від 12.05.2025 № 105/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (далі також - кваліфікаційний іспит), та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

5. Рішенням Комісії від 25.07.2025 №142/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестувань знань з історії української державності та призначено тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. За результатами тестування з історії позивач був допущений до другого етапу разом із 7 239 іншими кандидатами

6. Рішенням Комісії від 27.08.2025 №161/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей 4489 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого адміністративного суду, зокрема і ОСОБА_1 .

7. Рішенням Комісії від 27.08.2025 № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, визначено графік складання зазначеного тестування.

Зазначеним рішенням Комісія також визначила максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60, встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали та визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду.

8. Рішенням Комісії від 19.09.2025 №173/зп-25 вирішено, зокрема, затвердити кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей; допустити до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації: місцевого адміністративного суду 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал; місцевого господарського суду 411 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал; місцевого загального суду 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал.

В додатку 1 до вказаного вище рішення, під порядковим номером 2717 зазначено, що кандидат на посаду судді ОСОБА_1 складав тестування 13.09.2025, код учасника - K1394993244C09CA, отримав 30,98 балів, етап кваліфікаційного іспиту не склав.

9. Не погоджуючись з п. 2 рішення Комісії від 19.09.2025 № 173/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей, складеного ОСОБА_1 13.09.2025 у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду (додаток 1 запис № 2717), позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликається на такі аргументи:

(а) щодо порушення встановленої структури, розподілу тестових завдань та засадничих принципів проведення кваліфікаційного іспиту

10. Позивач стверджує, що під час проходження тестування когнітивних здібностей 13.09.2025 було допущено технічні невідповідності алгоритму, затвердженому рішенням Комісії № 162/зп-25, зокрема:

- кількість сформованих завдань із вербального мислення перевищувала 20, тоді як завдань з абстрактного мислення було менше ніж 12;

- два завдання складного рівня з абстрактного мислення були ідентичними, що суперечить принципу різноманітності та складності іспиту.

11. На думку позивача, виявлені невідповідності свідчать про недотримання Комісією ключових принципів, закріплених у Положенні про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого Рішенням Комісії від 19.06.2024 №185/зп-24 (далі - Положення №185/зп-24):

- через неправильний розподіл завдань для позивача не було забезпечено рівних умов порівняно з іншими учасниками;

- автоматизована система не дотрималася принципу випадковості вибору завдань із бази, що передбачено пунктом 2.17 Розділу 2 Положення №185/зп-24;

- порушення встановленої методики оцінювання та розподілу завдань нівелює задекларований обов`язок Комісії забезпечити прозорість і відкритість добору.

(б) щодо обмеження доступу до тестових питань

12. Позивач наголошує, що Комісія відмовилася надати йому перелік тестових питань, які були згенеровані інформаційною системою саме для нього під час іспиту. Замість самих питань (першоджерела) відповідач надав лише «Звіт про результати тестування», за достовірність якого він не несе відповідальності та який не підписаний жодною посадовою особою.

13. Комісія обґрунтовує ненадання питань тим, що сформовані завдання для іспиту є інформацією з обмеженим доступом. Позивач вважає це порушенням, оскільки такі дії суперечать задекларованому обов`язку Комісії забезпечувати прозорість та відкритість добору, а обмеження доступу до питань перешкоджає позивачу довести фактичні порушення.

14. Хоча Положення №185/зп-24 передбачає право учасника на ознайомлення з інформацією про власні відповіді та оцінки (п. 4.15), фактична відмова надати зміст питань та правильні відповіді до них робить це право декларативним. Позивач зазначає, що без знання змісту питань він не може перевірити правильність нарахування балів та обґрунтованість відмови у допуску до наступного етапу.

Позиція відповідача

У відзиві на позовну заяву Вища кваліфікаційна комісія суддів України наводить такі заперечення.

(а) щодо порушення встановленої структури, розподілу тестових завдань та засадничих принципів проведення кваліфікаційного іспиту

15. Комісія вважає доводи позивача про порушення розподілу та кількості завдань безпідставними.

Звіт про результати тестування ОСОБА_1 свідчить, що кількість запитань, їх розподіл за компонентами та рівнями складності повністю відповідали «Особливостям порядку проведення тестування», затвердженим Рішенням Комісії № 162/зп-25;

Твердження позивача про «ідентичність» завдань або неправильну їх кількість Комісія класифікує як суб`єктивну оцінку та вияв незгоди з отриманим результатом, що не є доказом протиправності дій Комісії.

16. Доводи позивача про невідповідність завдань за аспектами (компонентами) та рівнем складності є безпідставними та виключно суб`єктивною оцінкою позивача щодо згенерованих тестових питань та їх рівня складності.

17. Відповідач наголошує на правомірності недопуску позивача до наступного етапу. Рішенням Комісії було заздалегідь визначено, що середній допустимий бал становить 55 % від максимально можливого, що дорівнює 33 балам. Позивач набрав 30,98 бала, що є нижчим за встановлений прохідний бал, а отже, він вважається таким, що не склав іспит.

18. Комісія стверджує, що діяла виключно в межах своїх повноважень. Усі дії щодо організації іспиту, визначення черговості етапів та методики оцінювання відповідають статтям 92, 93 та 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Комісія забезпечила рівні умови для всіх 4842 кандидатів через єдиний графік, алфавітний порядок та уніфіковану автоматизовану систему тестування.

(б) щодо обмеження доступу до тестових питань

19. Комісія не погоджується з аргументами щодо непрозорості через ненадання переліку питань, адже зміст тестових баз та сформовані завдання є інформацією з обмеженим доступом згідно з Положенням №185/зп-24 та внутрішніми наказами Комісії.

20. Оприлюднення питань може зашкодити авторитету правосуддя, оскільки ці завдання можуть використовуватися в інших процедурах добору. Комісія стверджує, що шкода від розголошення перевищує суспільний інтерес.

21. Питання надання чи ненадання переліку питань не є предметом оскарження у цій справі, оскільки позивач оскаржує саме рішення про результати тестування, а не окремі дії щодо запитів на інформацію.

Позиція позивача, висловлена у відповіді на відзив та в судовому засіданні

22. Позивач наголошує, що Комісія замість надання самих тестових питань (першоджерела) посилається на «Звіт про результати тестування», за достовірність якого вона не несе відповідальності. Вказаний звіт не підписаний жодною посадовою особою Комісії, а механізм його формування є незрозумілим.

23. Позивач стверджує, що завершив тестування на 33-му питанні через брак часу, проте у звіті відповідача зазначено відповідь на 34 питання. Шляхом розрахунку лінійного рівняння позивач доводить, що Комісія штучно додала відповідь на 34-те питання (простого рівня), щоб набраний бал (30,98) виглядав статистично вірогідним.

24. В судовому засіданні позивач пояснив, що, виявивши під час тестування, що два тестові завдання співпадають, зазнав стресу і не зміг вчасно впоратися з іншими завданнями.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Оцінивши аргументи сторін та обставини справи, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

26. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

27. Частиною 2 ст. 128 Конституції України передбачено, що призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

28. Згідно з ч. 1 ст. 92 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 93 Закону №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України, зокрема, проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання.

30. Статтею 70 Закону №1402-VIII передбачено, що добір на посаду судді місцевого суду (далі - добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи:

1) оголошення добору на посаду судді;

2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді;

3) допуск до участі у доборі на посаду судді;

4) складання кваліфікаційного іспиту;

5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом;

6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності);

7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді;

8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України забезпечує прозорість та відкритість добору на посаду судді.

31. Відповідно до ст. 74 Закону №1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.

Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).

Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.

Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.

Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.

Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

32. Рішенням Комісії від 12.05.2025 №105/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

У цьому рішенні зазначено, що добір кандидатів на посаду судді місцевого суду оголошено рішенням Комісії від 11.12.2024 №366/зп-24 з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах.

33. З метою участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеного 11.12.2024, та з наміром бути переведеними до іншого місцевого суду звернулося 9337 осіб та суддів.

34. Враховуючи кількість осіб, які звернулися до ВККС України з метою участі у цьому доборі, Комісія дійшла висновку про встановлення прохідного бала з урахуванням двох критеріїв:

1) відсотка від максимально можливого бала за кожен етап кваліфікаційного іспиту;

2) співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількості прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.

35. Пунктом 5 цього ж рішення Комісії визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду). У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.

36. Пунктом 6 ч. 1 ст. 93 Закону № 1402-VIII передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України, зокрема затверджує порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді).

Питання складання та оцінювання кваліфікаційного іспиту регулюється Положенням №185/зп-24, яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

37. Відповідно до п. 1.3 Положення №185/зп-24 завданнями іспиту є встановлення відповідності учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності та, зокрема, наступними показниками: когнітивні здібності встановлюються за сукупністю таких складових (пункт 1.3.1): логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв`язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак (пункт 1.3.1.1); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації (пункт 1.3.1.2).

38. Згідно з п.п. 2.2-2.5 Положення №185/зп-24 зміст тестувань і практичних завдань визначається програмою іспиту. Таксономічна характеристика тестування визначає питому вагу дисциплін програми етапу іспиту в тестуванні. Питома вага розділу програми етапу іспиту - відсоткове співвідношення кількості тестових запитань з відповідної дисципліни до загальної кількості запитань тестування. Проекти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців. Програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.

39. Перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) оприлюднюється на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту (пу. 2.15 Положення №185/зп-24).

40. Відповідно до п.2.6 Положення №185/зп-24 форма тестового завдання - закрите завдання, що складається з основи (текст запитання) та чотирьох варіантів відповідей, серед яких лише один є правильним (ключ), а три є неправильними (дистрактори).

41. Пунктом 6.1 розділу 6 Положення №185/зп-24 визначено стадії встановлення результатів іспиту, зокрема затвердження кодованих та декодованих результатів кожного етапу іспиту.

42. Згідно з пп. 6.3.2 п. 6.3 розділу 6 Положення №185/зп-24 у рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається, зокрема, результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).

43. Підпунктом 6.3.3 п.6.3 розділу 6 Положення №185/зп-24 встановлено, що учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

44. Відповідно до пп.6.3.4 п. 6.3 розділу 6 Положення №185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування загальних знань у сфері права та з відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду; набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей та історії української державності; відмови від складання іспиту; порушення порядку складання іспиту, що рішенням Комісії визнано істотним; неявки на етап іспиту.

45. Пунктом 6.8. розділу 6 Положення №185/зп-24 визначено, що прохідний бал за тестування когнітивних здібностей та історії української державності - середні допустимі бали тестувань, встановлені Комісією.

Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.

46. Комісія встановила середній допустимий та прохідний бал з тестування щодо когнітивних здібностей, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу та продовжувати брати участь у доборі з урахуванням положень абз. 2 ч. 6 ст. 74 Закону №1402-VIII.

47. Щодо основних аргументів позивача Суд зазначає таке.

(а) щодо порушення встановленої структури, розподілу тестових завдань та засадничих принципів проведення кваліфікаційного іспиту

48. Як було зазначено вище, для тестування щодо когнітивних здібностей законодавець установив окремий порядок визначення змісту тестування, формування тестових завдань, оприлюднення інформації про тестування та оцінювання його результатів. Зокрема, Закон №1402-VIII та Положення №185/зп-24 передбачають особливості щодо затвердження програм такого тестування, формування тестових завдань, оприлюднення відповідної інформації та визначення критеріїв успішного проходження цього етапу кваліфікаційного іспиту.

49. Основними аргументами позивача є те, що:

- кількість сформованих завдань із вербального мислення перевищувала 20, тоді як завдань з абстрактного мислення було менше ніж 12.

- два завдання складного рівня з абстрактного мислення були ідентичними, що суперечить принципу різноманітності та складності іспиту.

50. Згідно з додатком 2 до рішення Комісії від 27.08.2025 № 162/зп-25 анонімне тестування когнітивних здібностей є етапом кваліфікаційного іспиту та включає два аспекти:

1. Тестування вербального мислення (здатність опрацьовувати текстову інформацію; уважність при роботі з текстами різного рівня складності; вміння розуміти заплутані текстові конструкції, в тому числі в нормативно-правових актах; вміння робити обґрунтовані висновки на підставі наданої інформації; вміння відрізняти важливе від другорядного).

2. Тестування логічного мислення (вміння виявляти закономірності; побудова причинно-наслідкового зв`язку та алгоритмів вирішення завдань; здатність характеризувати предмети, явища та процеси через сукупність їх суттєвих ознак), яке включає дві складові:

- абстрактне мислення. Ця складова тестування є однією з найбільш поширених та має універсальне застосування. Вона допомагає визначити здатність людини мислити логічно, знаходити зв`язки між різними елементами та швидко адаптуватись до нових ситуацій. Ця складова детально досліджує вміння виявляти закономірності та встановлювати причинно-наслідкові зв`язки. Міжнародні дослідження показують, що високий рівень абстрактного мислення має значну кореляцію з успішністю в роботі, особливо в складному та змінюваному середовищі;

- логічне мислення. Ця складова тестування дозволяє більш детально визначити вміння кандидатів робити загальні висновки на основі окремих фактів (індуктивне мислення), вміння використовувати загальні правила в практичних ситуаціях (дедуктивне мислення) та вміння робити припущення, розрізняти факти та оціночні судження (абдуктивне мислення). Ці три типи мислення доповнюють одне одного й допомагають вирішувати різноманітні завдання.

51. Цим же Додатком передбачено, що розподіл завдань здійснюється за аспектами тестування: тестування вербального мислення та тестування логічного мислення.

Тестування вербального мислення містить компонент вербального мислення та містить 20 запитань, що в свою чергу розподіляються за рівнем складності (10 простих, 7 середніх та 3 складних).

Тестування логічного мислення містить компоненти абстрактного мислення 12 завдань, що розподіляються за рівнем складності (6 простих, 4 середніх та 2 складних), а також 8 логічних завдань що в свою чергу розподіляються за рівнем складності (3 простих, 3 середніх та 2 складних).

Завдання обираються із бази завдань автоматично у такій послідовності:

1) вербальне мислення (простий рівень) - 10 завдань;

2) вербальне мислення (середній рівень) - 7 завдань;

3) вербальне мислення (складний рівень) - 3 завдання;

4) абстрактне мислення (простий рівень) - 6 завдань;

5) абстрактне мислення (середній рівень) - 4 завдання;

6) абстрактне мислення (складний рівень) - 2 завдання;

7) логічні завдання (простий рівень) - 3 завдання;

8) логічні завдання (середній рівень) - 3 завдання;

9) логічні завдання (складний рівень) - 2 завдання.

52. Відповідно до п. 5.1 Положення №185/зп-24 роботи учасників перевіряються та оцінюються в інформаційній системі.

53. На звернення позивача та на вимогу Суду Комісія надала звіт про результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 . У вищевказаному звіті була зазначена кількість запитань, розподіл завдань за аспектами (компонентами) та рівнем складності, та відповіді, які були надані позивачем під час тестування когнітивних здібностей.

54. За результатами аналізу звіту жодних порушень та невідповідностей Особливостям порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів (додаток 2 до рішення від 27.08.2025 № 162/ зп-25) Судом встановлено не було.

55. Доводи позивача про невідповідність кількості та розподілу завдань ґрунтуються виключно на його суб`єктивних спостереженнях під час іспиту й не підтверджені жодним об`єктивним доказом. Натомість автоматично сформований звіт інформаційної системи свідчить про відповідність структури тесту затвердженому розподілу. За відсутності даних про системний збій припущення позивача про вихід системи за межі затвердженого алгоритму не є переконливим.

56. Також позивач стверджує про наявність двох ідентичних завдань складного рівня з абстрактного мислення. В судовому засіданні 24.06.2026 на запитання головуючого судді позивач пояснив, що здивувався, коли побачив два однакових завдання, і це його сповільнило.

57. Для оцінки цього твердження позивача ухвалою від 02.04.2026 Суд витребував у Комісії тестові завдання, які були обрані з бази завдань 13.09.2025 під час тестування когнітивних здібностей позивача, із зазначенням наданих ним відповідей (правильної чи неправильної), всіх дистракторів, рівня складності (простий, середній, складний) та часу надання кожної відповіді.

58. 07.04.2026 Комісія надала Суду звіт про результати тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 . Однак самих тестових завдань не надала, з огляду на обмежений обсяг і унікальність бази тестових завдань, обмежений доступ до матеріалів, технічну неможливість вибіркового вивантаження основ, дистракторів та ключів тестових завдань, зокрема тих, що були згенеровані для позивачів.

59. Відповідно до п. 2.17 Положення №185/зп-24 вибір завдань для складання іспиту (етапу) здійснюється в інформаційній системі, що використовується Комісією для цілей іспиту, за принципом випадковості.

60. Випадковий вибір із бази завдань об`єктивно не виключає появи типових або візуально подібних завдань. Навіть їх ідентичність, про що стверджує позивач, не є суттєвим порушенням процедури тестування, оскільки не має безпосереднього впливу на результат. Саме лише хвилювання від несподіваної появи схожих чи навіть ідентичних питань є суб`єктивним фактором, під дією якого у рівних умовах перебували усі конкурсанти, і це не свідчить про протиправність дій Комісії.

61. Суд підкреслює, що вищезазначена позиція позивача є його суб`єктивною реакцією на ідентичне, на його думку питання, і не може свідчити про порушення розподілу тестових завдань. Незгода зі змістом або формою окремих завдань є виявом суб`єктивного сприйняття складності тесту й не може слугувати підставою для висновку про протиправність рішення Комісії. Тому Суд відхиляє цей аргумент позивача.

62. Крім того, у клопотанні про долучення доказів позивач зазначив, що надав правильну відповідь на 31 завдання, а неправильну відповідь на 32 завдання надав виключно з метою фіксації наявності двох однакових завдань з компоненти тестування логічного мислення - абстрактного мислення.

Тобто позивач умисно надав неправильну відповідь на одне із завдань. Тому результат тестування зумовлений значною мірою його власною поведінкою.

63. Також позивач стверджує, що встиг завершити лише 33 завдання, тоді як система зафіксувала 34.

64. Достовірність результатів тестування підтверджується автоматично згенерованим звітом інформаційної системи, у якому фіксуються дії учасника. Такий звіт є електронним доказом, що оцінюється за загальними правилами статей 90, 94 КАС України. Твердження позивача про закінчення тестування саме на 33-му завданні суперечить встановленим у справі обставинам. Припущення позивача про те, що відповідь на 34-те завдання було додано для статистичної вірогідності бала, має характер гіпотези й не ґрунтується на встановлених фактах. Автоматизована система тестування функціонує на базі суворого програмного коду і фіксує дії у реальному часі.

65. Суд не може надати перевагу суб`єктивним спогадам учасника над зафіксованими в інформаційній системі даними за відсутності об`єктивних доказів спотворення цих даних. Недоведене припущення про втручання в систему не спростовує законності оскарженого рішення, а тому Суд відхиляє в цій частині доводи позивача.

66. Суд зазначає, що тестування когнітивних здібностей призначено для 4842 учасників за єдиним графіком, сформованим за алфавітним критерієм, із застосуванням уніфікованої автоматизованої системи та єдиного, заздалегідь оголошеного середнього допустимого бала (33 бали).

67. Правила проведення тестування когнітивних здібностей, його структура, тривалість, максимальний і середній допустимий бали та режим обмеженого доступу до завдань були визначені нормативно (Положення №185/зп-24, рішення Комісії № 105/зп-25 та № 162/зп-25) та заздалегідь оприлюднені, а тому були чіткими та передбачуваними для позивача на час складання іспиту. Позивач знав про поріг у 33 бали й про конфіденційність бази завдань ще до участі в тестуванні.

68. Позивач складав тестування на тих самих умовах, що й інші учасники. Недопуск до четвертого етапу зумовлений не індивідуальним рішенням щодо позивача, а його об`єктивним результатом - набранням 30,98 бала, що є нижчим встановленого порога. Доступ до посади судді опосередковується успішним проходженням передбаченої законом конкурсної процедури, а сам факт участі в доборі не породжує права на призначення поза її результатами.

69. Отже, рівність умов добору щодо позивача дотримано, а його недопуск до наступного етапу є наслідком непроходження етапу й не становить дискримінації чи непропорційного обмеження доступу до публічної служби.

(б) щодо обмеження доступу до тестових питань

70. Позивач покликається на те, що позбавлений можливості перевірити правильність нарахування балів, адже Комісія відмовилася надати йому перелік тестових питань, які були згенеровані інформаційною системою саме для нього під час іспиту.

71. Суд відхиляє зазначений аргумент з огляду на таке.

72. Відповідно до ч. 2 ст.70 Закону № 1402-VIII ВККС України забезпечує прозорість та відкритість добору на посаду судді.

73. Згідно з п. 4.15 розділу 4 Положення №185/зп-24 учасник має право на ознайомлення з інформацією про власні відповіді на запитання тесту (бланком відповідей), зошитом для виконання практичного завдання та всіма оцінками за результатами складання ним іспиту (без інформації про оцінювачів).

74. Судом установлено, що на запит позивача ВККС надала звіт про результати тестування когнітивних здібностей, який містив інформацію щодо блоку запитань, унікального номера запитання, обраної учасником відповіді, а також відомості про правильність або неправильність такої відповіді. Аналогічний звіт було надано й на вимогу Суду.

75. Звіт не містив текстів тестових завдань, варіантів відповідей, ключів та дистракторів, а містив відомості про блок запитання, унікальний номер запитання, обрану учасником відповідь та інформацію про правильність або неправильність такої відповіді.

76. Ненадання повного змісту тестових завдань не свідчить про порушення Комісією вимог Закону № 1402-VIII або Положення №185/зп-24, оскільки чинне правове регулювання не встановлює обов`язку ВККС України надавати учасникам добору основи тестових завдань, дистрактори, ключі чи повний доступ до бібліотеки тестових матеріалів, які розроблені для оцінки когнітивних здібностей.

77. За відсутності прямої законодавчої норми, яка б покладала на Комісію обов`язок розкривати матеріали для оцінки когнітивних здібностей учасникам добору, їх оприлюднення могло б поставити під загрозу як збереження якості та придатності тестового інструменту для подальшого використання, так і принцип рівності умов участі у процедурах добору й оцінювання для всіх кандидатів без винятку.

78. Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

79. Відповідно до п. 2.19 Положення №185/зп-24 сформовані для складання іспиту завдання є інформацією з обмеженим доступом; зміст тестових баз та матеріали проведення іспиту включено до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Комісії (наказ Голови Комісії від 05.04.2017 № 24 зі змінами).

80. Отже, чинне регулювання передбачає обмеження доступу до матеріалів, розроблених для оцінки когнітивних здібностей, не лише з огляду на особливості процедури тестування, а й у зв`язку з встановленим режимом доступу до такої інформації.

81. Суд зауважує, що закритість тестових матеріалів - змісту завдань, варіантів відповідей і ключів - має обґрунтовану мету: забезпечити можливість повторного використання тестової бази у наступних процедурах добору, гарантувати всім кандидатам однакові стартові умови та унеможливити будь-які переваги одних кандидатів перед іншими.

82. Водночас право позивача на ознайомлення з інформацією про власні результати забезпечено. Комісія надала йому Звіт про результати тестування, який є автоматично сформованим документом інформаційної системи, а тому його доказова сила випливає із сертифікованої системи, а не з наявності власноручного підпису.

83. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 у справі №990/464/25, за схожих обставин, оцінила як безпідставні доводи позивача, та погодилася з Комісією, яка не надала основи, дистрактори та ключі, оскільки ці дані є інформацією з обмеженим доступом, а доступ до неї обмежується відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, адже розголошення таких відомостей може завдати істотної шкоди цим інтересам. Комісія відповіла на звернення позивача, надавши при цьому звіт, можливість формування якого, як зазначалося вище, передбачена програмним забезпеченням. Натомість експортування (вивантаження) питань тестування є до того ж технічно неможливим.

Потреба у з`ясуванні додаткової інформації чи незгода з отриманою відповіддю не може слугувати підставою для скасування спірного рішення ВККС як передумови (приводу) для повторного проходження тестування когнітивних здібностей.

84. Суд вважає цей висновок застосовним до справи, що розглядається.

85. Отже, доводи позивача зводяться до незгоди з наданою відповідачем інформацією та припущення про можливу наявність помилок у тестових матеріалах або процедурі оцінювання, які не підтверджені належними та допустимими доказами.

86. З огляду на вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Комісії від 19.09.2025 №173/зп-25 у частині затвердження результатів тестування когнітивних здібностей позивача ухвалене повноважним органом в межах наданої йому законодавством компетенції (ст.ст. 70, 74, 92, 93 Закону № 1402-VIII), на підставі та у спосіб, передбачені Законом №1402-VIII і Положенням №185/зп-24, з дотриманням визначеної процедури проведення й оцінювання тестування.

87. Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

88. Отже, з огляду на наведені вище висновки у задоволенні позову слід відмовити повністю.

89. За правилами ст. 139 КАС понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 22, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 266, 295, 297 КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відмовити.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.М. Чиркін