Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №260/4795/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №260/4795/25

Суддя: Курилець Андрій Романович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/4795/25 пров. № А/857/42859/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 260/4795/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним,-

суддя в 1-й інстанції Рейті С.І.,

час ухвалення рішення 30 вересня 2025 року,

місце ухвалення рішення м.Ужгород,

дата складання повного тексту рішення 30 вересня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.04.2025 року № 921060818821.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV, на підставі довідки про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років) від 19.03.2025 року № 21-17 вих.25, виданою Закарпатською обласною прокуратурою, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції діи?шов висновку, що оскільки пенсія виплачується за загальним законом, то і перераховуватися вона повинна виключно за цим же загальним законом. Такии? підхід є глибоко помилковим, оскільки він фактично нівелює соціальні гарантіі?, встановлені спеціальним законом для прокурорів, і робить беззмістовним Рішення Конституціи?ного Суду Украі?ни для всіх працюючих пенсіонерів. Це створює абсурдну та дискримінаціи?ну ситуацію, за якоі? пенсіонер, щоб реалізувати своє законне право на повноціннии? перерахунок, змушении? звільнитися з роботи. Це прямо суперечить принципам соціального захисту та верховенства права, закріпленим у статтях 1, 8, 22 та 46 Конституціі? Украі?ни.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 25.03.2025 року позивач у встановленому законом порядку звернувся до органів Фонду з заявою про перерахунок пенсії № 3333. До заяви додано довідку про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 19.03.2025 року № 21-17-вих.2025, видану Закарпатською окружною прокуратурою. За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) від 19.03.2025 року № 21-17вих.2025, виданої Закарпатською обласною прокуратурою. Згідно з рішенням від 03.04.2025 року № 921060818821 у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 19.03.2025 року № 21-17 вих.2025 про складові заробітної для призначення пенсії за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, відмовлено у зв`язку з відсутністю правових підстав для проведення такого перерахунку. Розмір пенсії обчислений з урахуванням норм законів та підзаконних нормативно- правових актів, що регулюють правовідносини в зазначеній сфері.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити з наступних підстав, а саме.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури України та отримує пенсію за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з 01.12.2017 року.

Прокуратурою Закарпатської області позивачу видано довідки від 19.03.2025 року за № 21-17 вих.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та № 21 17-вих.2025 про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років).

25.03.2025 року через електронний веб портал Пенсійного фонду України позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, як працюючий пенсіонер. До заяви було додано електронні документи, що необхідні для здійснення перерахунку пенсії, зокрема, вищевказані довідки.

Заяву позивача в порядку екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Донецькій області.

03.04.2025 року через особистий кабінет електронного веб порталу ПФУ позивачем отримано рішення начальника відділу перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Донецькій області від 03.04.2025 року № 921060818821 про відмову в проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», оскільки відсутні умови для проведення перерахунку.

Таким чином, ключовим питанням у вказаній справі є правомірність спірного рішення з наведених підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури врегульоване статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII.

Відповідно до частини двадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII (у первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII та частина сімнадцята (з 01.10.2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т. ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015 року. Водночас з 15.07.2015 року втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: - частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.2011 року (діяла до 15.07.2015 року) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України"; - частину двадцяту статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII (набрала чинності 15.07.2015 року) викладено у такій редакції: "20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 2 резолютивної частини Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII втратили чинність 13.12.2019 року.

Приписами частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини рішення від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (з 13.12.2019 року);

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: " 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

З огляду на наведені положення законодавства, реалізація позивачем наявного у нього права на перерахунок раніше призначеної йому пенсії має бути здійснена відповідачем за дотримання таких вимог, як звернення до управління пенсійного фонду з відповідною заявою встановленого зразка та подання документів, підтверджуючими розмір заробітної плати за відповідною посадою.

Оскільки, згідно матеріалів справи, станом на 25.03.2025 року позивачем відпрацьовано понад два роки з дати призначення пенсії (01.12.2017 року) та відбулось підвищення його заробітної плати, то позивач має право на перерахунок пенсії, як працюючий пенсіонер органів Прокуратури, в розмірі обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем подано відповідачеві 1 заяву щодо перерахунку пенсії до якої додано, зокрема, довідку про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років) від 19.03.2025 року № 21-17 вих.25, яка складена Закарпатською обласною прокуратурою.

З відзиву ГУ ПФУ в Донецькій області, за результатами розгляду заяви позивача від 25.03.2025 року, проведено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону № 1697 на підставі довідки про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років) від 19.03.2025 року № 21-17 вих.25, виданою Закарпатською обласною прокуратурою.

Поряд із тим, зі спірного рішення ГУ ПФУ в Донецькій області, судом встановлено, що відповідачем 2 взагалі відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (без посилань на подані позивачем довідки), оскільки відсутні умови для перерахунку.

Враховуючи наведене, оскільки позивач має право на перерахунок пенсії, як працюючий пенсіонер органів Прокуратури в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.03.2025 року № 921060818821 про відмову позивачу в перерахунку пенсії – є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом встановлено протиправність рішення, прийнятого за результатом розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 25.03.2025 року, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , в розмірі обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV, на підставі довідки про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років) від 19.03.2025 року № 21-17 вих.25, виданою Закарпатською обласною прокуратурою, з урахуванням виплачених сум.

Разом з тим, що стосується перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 19.03.2025 року за № 21-17 вих.2025, виданої Закарпатською обласною прокуратурою, суд зазначає, що обґрунтування позивача є хибним, та таким, що не відповідає вимогам п.13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та абзацу четвертого частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких пенсія на період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, враховуючи, що позивачу на законних засадах нараховується та виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як працюючому пенсіонеру органів Прокуратури, підстав для перерахунку та виплати позивачу пенсії згідно Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VІІ з врахуванням довідки Закарпатської обласної прокуратури від 19.03.2025 року № 21-17 вих.2025 немає.

Крім того, виплата призначеної позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про прокурату" поновлюється в разі виникнення обставин зазначених у цьому Законі та у пункті 13-1 Розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 260/4795/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 14 вересня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua