Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №712/546/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №712/546/26

Суддя: Марцішевська О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/546/26

Провадження № 2/712/1923/26

14 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючий суддя - Марцішевська О.М.,

секретар судового засідання - Безрукова Д.О.

за участю:

представника позивача Фоменка А.В. (відеоконференція)

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та аргументів учасників справи

15 січня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 03.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 був укладений Договір № 3460784.

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2640.0 грн., які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Договір передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Сторонами кредитного договору узгоджено, що Позичальник відповідає перед Кредитодавцем за зобов`язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у т.ч. часткової та сумісної), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. У разі прострочення Позичальником виконання зобов`язань зі сплати заборгованості, Кредитодавець має право, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, якщо такі складались), нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця. Також сторонами Договору узгоджено, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Кредитодавцем.

Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Усі платежі за Договором повинні здійснюватися Позичальником шляхом переказу коштів Товариству у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим Договором.

Звертає увагу, що укладаючи Договір Позичальник підтвердив, що вся інформація надана Товариству, в т.ч. під час заповнення та відправлення Заяви, є повною, актуальною та достовірною. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

15.12.2021 було укладено договір № 15/12-2021-22 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3460784.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3460784.

28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3460784.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3460784.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3460784 від 03.09.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 78840.00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 10000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 68140.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 700.00 грн.

12 березня 2026 року до суду адвокат Підодвірний Т.І. в інтересах відповідача подав відзив на позовну заяву.

Мотивує відзив тим, що на підтвердження позовних вимог позивач подав до суду копію договору від 03.09.2021 року № 3460784. При цьому, приєднаний до матеріалів справи Договори не містять підписів сторін договору.

Згідно позовної заяви та копії поданого позивачем договору від 03.09.2021 року №3460784, такий укладено в режимі онлайн шляхом заповнення Відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті позивача.

Однак, разом із позовом Позивачем не надано жодного доказу, що «Відповідач здійснив дії…», а саме: 1) зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця; 2) створив в такій системі особистий кабінет; 3) отримав Пропозицію (оферту) та ознайомився із нею; 4) отримав електронне повідомлення від Кредитодавця із одноразовим ідентифікатором; 5) ввів цей одноразовий ідентифікатор в інформаційно-телекомунікаційній системі (сайті) Кредитодавця; 6) використав одноразовий ідентифікатор для підписання (укладення) Кредитного договору від 03.09.2021 року № 3460784. Зокрема у позові Позивач не вказує, яким чином був надісланий та отриманий Відповідачем такий ідентифікатор: СМС-повідомлення, певний месенджер тощо.

Разом з тим, доказів укладення такого договору, який за формою відповідає вимогам цивільного законодавства, Позивачем не надано. Отже, позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору.

Позивачем не надано доказів, які б підвереджували, що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також що відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу.

Позивачем не доведено належними та допустимим доказами отримання Відповідачем будь-яких коштів.

Звертає увагу суду, що подані позивачем копії договорів факторингу не містять будь-якої інформації, що могла б свідчити про відступлення права вимоги саме до Відповідача, як то ПІБ, номер кредитного договору та інші данні. Як «доказ» такого відступлення, Позивачем було направлено до суду витяги з реєстру боржників.

Відповідно до п.1.3. нібито укладеного кредитного договору від 03.09.2021 року №3460784, строк кредитування - 30 днів, а загальна вартість кредиту становить 13 340 грн. Доказів зміни умов нібито укладеного кредитного договору, або його продовження позивачем не надано.

Щодо витрат Позивача на правову допомогу, вважає, що витрати, які поніс/понесе позивач під час розгляду справи, не є співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Судова справа не є дуже складною для представника Позивача, оскільки, як вбачається із наданого останнім акту виконаних робіт, для представника Позивача ця справа є типовою. Отже, позивачем не доведено належними доказами, що витрати на правову допомогу, які останній просить стягнути з Відповідача відповідають складності справи та є об`єктивними.

Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

17 березня 2026 року представник позивача скерував до суду відповідь на відзив. Обґрунтовує відповідь тим, що детально ознайомившись з відзивом на позовну заяву, вважає його необґрунтованим, таким який не спростовує підстави, які зазначені в позовній заяві, з огляду на таке.

По-перше, з приводу факту укладення 03.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 Договору № 3460784.

Відповідно до п. 6.1. Договору передбачено, що «цей договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби».

Згідно п. 6.2. Договорів, «розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMSповідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах).

Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Товариству».

Підписанням договору позивач підтвердив, що ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства (п.6.3. Договору).

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, та ввів одноразовий ідентифікатор, який отримав на зазначений ним номер мобільного телефону, з метою підписання кредитного договору. Вищезазначене підтверджується підписом на договорі одноразовим ідентифікатором F58363, який зазначений на першій сторінці договору із зазначенням часу підписання.

У зв`язку з цим, Кредитодавцем було складено Довідку про ідентифікацію, що була додана до позовної заяви, відповідно до якої ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уклав з ТОВ «Мілоан» Договір №3460784 від 03.09.2021 шляхом підписання його аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора F58363, який 03.09.2021 було направлено на вказаний ним номер телефону НОМЕР_2 .

З огляду на викладене, наявний підпис та довідка про ідентифікацію, яка містить всю необхідну інформацію щодо здійсненого електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належним доказом вчинення позичальником підписання кредитного договору в електронній формі згідно вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Тобто, Договір про споживчий кредит №3460784 від 03.09.2021 року містить відмітку, відображену у верхньому лівому куті першої сторінки документу, де зазначено, що ОСОБА_1 підписав договір з усіма його додатками одноразовим ідентифікатором (із зазначенням номеру ідентифікатора та дати і часу підпису). Вказаний ідентифікатор є ідентичним з ідентифікатором, вказаним в довідці про ідентифікацію.

У разі якщо б відповідач не підписав договір одноразовим ідентифікатором, то не було б і довідки про ідентифікацію.

Так, на виконання укладених договорів Кредитодавцем було здійснено перерахування грошових коштів за реквізитами банківської картки, вказаними позичальником на сайті Кредитодавця. На підтвердження зазначеного позивачем було додано до позовної заяви квитанцію, відповідно до якої 03.09.2021 відбулось перерахування грошових коштів у сумі 10 000,00 грн від платника, яким є ТОВ «Мілоан», згідно договору №3460784 на номер картки НОМЕР_3 , яку вказав позичальник при заповненні форм на сайті Кредитодавця.

Відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит. Відповідач не заперечує факту відповідності зазначених в договорі даних, а саме паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, адреса реєстрації, засоби зв`язку, адреса електронної пошти. Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає.

При цьому Позивач зазначає, що відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили. Зокрема, вона мав можливість здійснити запит до банку про наявність у нього карткового рахунку, вказаного в заяві на отримання кредиту, та отримати виписку по вказаному рахунку за період кредитування.

Таким чином відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

По-друге, щодо відступлення прав вимоги, до позовної заяви позивачем були надані належним чином завірена копія Договору факторингу з додатками, в тому числі і платіжні доручення на підтвердження проведеної оплати за договором, тобто всі документи на підтвердження проведеного відступлення прав вимоги відповідно до погоджених сторонами умов відповідної передачі прав. Копія договору факторингу з додатками прошита та завірена належним чином. В реєстрі боржників відображена вся інформація щодо боржника та відповідного зобов`язання, із зазначенням суми заборгованості та її складової.

Перехід прав вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним між сторонами актом прийому-передачі Реєстру Боржників та самим реєстром боржників. Крім того, матеріали справи містять акт зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджує факт здійснення розрахунків за договором. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Капітал», від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» та в свою чергу від ТОВ «Коллект Центр» до Позивача прав вимоги кредитним договором, укладеним з Відповідачем. Надані документи підписані та засвідчені належним чином, є чинними, правомірність вказаних договорів не оскаржується сторонами, відтак відповідні посилання відповідача є безпідставними та необґрунтованими. В тому числі, вищезазначені договори факторингу та договір відступлення прав вимоги не є предметом спору по справі.

Таким чином, посилання відповідача щодо ненадання доказів отримання права вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Звертає увагу суду, що дані договори не оскаржуються в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсними, відповідають волі сторін та чинному законодавству.

По-третє щодо розрахунку заборгованості за договором до позовної заяви надано розрахунки заборгованості, з яких вбачається за який період нараховується заборгованість та за якою відсотковою ставкою (відповідно до визначеного пункту кредитного договору). Дана інформація детально відображена безпосередньо в розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал».

Позивачем надано розрахунок заборгованості, з якого вбачається загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника, а саме: відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» вбачається нарахування відсотків відповідно до п. 1.5.2 та нарахування відсотків відповідно до п.1.6 у розмірі 5,00% ( з урахуванням п. 2.3.1.2 договору на підставі проведеної та погодженої сторонами пролонгації).

Підписуючи Договір про споживчий кредит сторони погодили повернення позики, в тому числі порядок нарахування процентів по Договору у разі належного та неналежного виконання зобов`язань Позичальником.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 Договору.

Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору. Стандартна (базова) ставка не є підвищеною.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Підпункт 2.3.1.1 передбачає Пролонгацію на пільгових умовах. Підпункт 2.3.1.2. Договору визначає Пролонгацію на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій).

Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

Відповідно до п. 2.3.2 Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у наступному: а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п. 1.3, п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2 Договору. Після настання зазначених в пунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п. 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п. 1.4 змінюється пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується Кредитодавцем в особовому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. Таким чином, сторонами погоджено, строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від Кредитора, ні від Позичальника. Сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови.

Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості.

Згідно п. 4.2. Договору, у разі прострочення Позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова Договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6. Договору. Сторони погодили, що за користування кредитними коштами кредитором нараховуються відсотки за користування кредитом на весь період фактичного користування, в тому числі і у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання за ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

Підсумовуючи вищезазначене, у встановлений строк кредитування відповідач не повернув кошти, а тому, зобов`язаний нести наслідки невиконання зобов`язання, передбаченх п. 4.2. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Всі інші доводи відповідача є нічим іншим як непогодженням з позовними вимогами, без належного правового обґрунтування, з урахуванням визначеності правомірності правочину. З огляду на вищевикладене, оскільки фінансова установа, правонаступником якої за договором факторингу та відступлення права вимоги є позивач, виконала всі передбачені кредитним договором умови щодо надання відповідачу кредитних коштів, а останній, за укладеним договором вказані грошові кошти отримав, однак свої зобов`язання щодо їх повернення відповідно до умов договору не виконав, хоча таку можливість мав, але без поважних причин цього не зробив, можна дійти до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором, а отже вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу кредиту та заборгованості за відсотками ґрунтується на вимогах закону, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

По-четверте: Слід звернути увагу, що позовна заява, на виконання вимог цивільного процесуального законодавства, містить попередню суму судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з пред`явленням даного позову та розгляду справи у суді, в тому числі і 25 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Варто зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно п. 4.2. Договору - сторонами узгоджено, що ТОВ «Факторинг Партнерс» зобов`язується оплатити надані АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» надані послуги. Договірні відносини між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» за Договором є виключно цивільно-правовими правовідносинами між сторонами цього договору і не впливають на жодні права Відповідача у справі. Вони мають на меті лише обумовлені угодою обов`язки та відповідні дії сторін даного договору, що не суперечать правовим нормам та не зачіпають інтереси третіх осіб. Також, висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, хочемо наголосити, що розмір гонорару визначається лише за погодженням стороною надавачем послуг та клієнтом, а Відповідач не вправі втручатися в ці правовідносини. А тому, в разі неврахування судом умов договору про надання правової допомоги, щодо порядку обчислення гонорару та черговості виконання зобов`язань за цим договором, може бути розцінене як не при тримання принципу свободи договору,

Відповідачем ніяких активних дій та звернень до позивача (первісного кредитодавця) з приводу мирного врегулювання спору (проведення реструктуризації боргу, проведення акту звірки) так і не було здійснено. Відтак, витрати позивача на правничу допомогу були неминучими та є обґрунтованими. Звертає особливу увагу, що спір виник внаслідок протиправної поведінки Відповідача, пов`язаної з тривалим невиконанням умов договору, що не заперечується відповідачем по справі.

Виходячи з чого, та з урахуванням норм чинного законодавства України відсутні будь-які підстави щодо відмови у стягненні витрат на правничу допомогу на користь Позивача.

23 березня 2026 року адвокат Підодвірний Т.І. скерував до суду заперечення на клопотання про витребування доказів.

31 березня 2026 року представник позивача скерував до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що виписки по рахунку за кредитною карткою стороною відповідача так і не було надано. Тобто, жодних належних доказів на противагу наданих стороною позивача доказів надано не було. Позиція позивача не спростована відповідачем.

Всі дії позивача, а саме витребування вказаних документів було здійснено саме для повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В клопотанні про витребування доказів позивачем було зазначено «Відповідне клопотання разом із позовною заявою не заявлено з огляду на те, що у сторони позивача виникла необхідність у витребуванні додаткових доказів лише після отримання відзиву на позовну заяву, в якому відповідачем використовується лише концепція негативного доказу, а саме, були висловлені заперечення щодо позовних вимог без надання відповідних доказів сторони відповідача, в тому числі доказів ненадходження кредитних коштів на картковий рахунок відповідача». При цьому, відповідач не скористався правом на подання відповідних доказів зі своєї сторони до позовної заяви з доказами неотримання кредитних коштів при розгляді справи в суді.

Таким чином, заперечуючи щодо позовної заяви, відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції та спростування доводів, які були наведені з наданням відповідних доказів у позовній заяві. Позивачем в клопотанні були обґрунтовані причини неможливості самостійного отримання та подання вказаних документів у визначений строк, відтак позивач просив суд поновити строк для подання клопотання та визнати ці причини поважними. Таким чином, звертаючись до суду та подаючи клопотання в порядку ст. 43 ЦПК України, позивач має на меті повний та належний розгляд справи для ухвалення обґрунтованого та законного рішення.

Отже оскільки відомості із банку позивач самостійно не може отримати, так як це є банківська таємниця, розголошення якої третім сторонам заборонено, тому вважає за необхідне звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів. При цьому, попереднє звернення Позивача до банку з вимогою про розголошення банківської таємниці є недоречним та не є необхідним для подачі клопотання про витребування доказів, що підтверджується чисельною судовою практикою. Банки керуються вищезазначеними нормами законодавства, та, відповідно, без ухвали суду не надають конфіденційну інформацію, залишаючи запит без задоволення.

Просить суд задоволити клопотання про витребування доказів.

27 липня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 скерував до суду додаткові пояснення по справі. Просить суд під час розгляду справи, не брати до уваги: електронний варіант договору № 3460784 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, нібито, укладеного 03.09.2021 року між ТОВ "Факторинг Партнерс" та ОСОБА_1 , разом з додатками до нього (заявка, пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), докази підтвердження підписання договору обома сторонами). 3. Відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

05 серпня 2026 року представник позивача скерував до суду письмові пояснення по справі. Вказує на те, що твердження відповідача про те, що станом на 26.07.2026 року ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси про витребування оригіналів електронних доказів не виконана, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується матеріалами справи.

13.05.2026 року Позивачем на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси було направлено до суду заяву про виконання вимог ухвали суду, до якої додано електронний примірник Договору № 3460784 про надання коштів на умовах фінансового кредиту разом з усіма додатками до нього у форматі PDF на оптичному носії (DVD-R).

Таким чином, вимоги ухвали суду були виконані Позивачем належним чином та у встановлений судом спосіб шляхом подання до суду електронного примірника витребуваних документів на матеріальному носії інформації. Отже, твердження відповідача про невиконання ухвали суду є безпідставним, не підтверджується матеріалами справи та ґрунтується виключно на неправильному тлумаченні фактичних обставин.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, інших заявах посуті, поясненнях.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином через зареєстровані учасниками справи електронні кабінети користувачів підсистеми "Електронний Суд".

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, доходить таких висновків.

Хід розгляду справи, заяви, клопотання, процесуальні дії

10 лютого 2026 року суд залишив без руху позовну заяву.

25 лютого 2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

14 квітня 2026 року суд задоволив клопотання позивача про витребування доказів.

06 травня 2026 року суд задоволив клопотання відповідача ппро витребування оригіналів доказів.

09 вересня 2026 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ст.244 ЦПК України з урахуванням складності справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 14 вересня 2026 року.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, а також докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

Відповідно до Договору № 3460784 від 03.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 передбачено умови отримання кредиту та сплати відсотків за користування ним.

Відповідно до п. 1 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн., кредит надається строком на 30 днів з 03.09.2021 р, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 03.10.2021 р. Комісія за надання кредиту: 700.00 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2640.0 грн., які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Договір передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Сторонами кредитного договору узгоджено, що Позичальник відповідає перед Кредитодавцем за зобов`язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у т.ч. часткової та сумісної), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. У разі прострочення Позичальником виконання зобов`язань зі сплати заборгованості, Кредитодавець має право, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, якщо такі складались), нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивач стверджує, що укладаючи Договір відповідач підтвердив, що вся інформація надана Товариству, в т.ч. під час заповнення та відправлення Заяви, є повною, актуальною та достовірною. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

На підтвердження видачі кредиту позивач надав квитанцію № b7c80424-cd80-4c17-b7af-dc996271bf70_637662842 196407363 від 03.09.2021 року на суму 10 000,00 грн. Призначення платежу: Кошти згідно договору 3460784. Отримувач: 516749*23. Також в ході розгляду справи в порядку витребування доказів до суду надано меморіальний ордер № 2724433511 від 05.09.2021 р. AT "Ощадбанк", який містить інформацію про надходження 03.09.2021 року на рахунок банківської картки № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 коштів в розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3460784.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3460784 від 03.09.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 78840.00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 10000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 68140.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 700.00 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов`язання.

Частиною першою ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Мотивована оцінка суду аргументів учасників справи та позиція суду з питання порушення, не визнання або оспорення права, свободи чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду

У справі, що розглядається, предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором № 3460784, укладеним 03.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Видача кредиту підтверджується меморіальним ордером № 2724433511 від 05.09.2021 р., наданим АТ «Ощадбанк».

Відповідно до п. 1 Договору сума кредиту становить 10000,00 грн., кредит надається строком на 30 днів з 03.09.2021 р, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 03.10.2021 р. Комісія за надання кредиту: 700.00 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Пункт 2.3. Договору №3460784 містить умови, на яких здійснюється пролонгація строку кредитування на пільгових або стандартних (базових) умовах, зокрема пунктом 2.3.1.1. Договору визначено порядок пролонгації на пільгових умовах, а саме: «Позичальник має право, неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на вебсайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід?ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче, з якої вбачається, що максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту становить 3.00% при продовженні строку на 3 дні; 5.00% при продовженні строку на 7 днів; 10.00% при продовженні строку на 15 днів.»

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який

продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.».

Водночас, пунктом 2.3.1.2. Договору №3460784 визначено порядок пролонгації на

стандартних (базових) умовах, а саме:

«Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Лозичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний пепіод пролонгані на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на

який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. Договору.

У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.».

Тобто, сплата комісії за пролонгацію строку кредитування та сплата процентів за цей день прямо передбачені умовами кредитного договору, з якими ознайомилась і погодилась відповідач.

Крім того, згідно п. 4.2. Договору №3460784 у разі прострочення позичальником зобов?язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець

починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням

пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв?язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов?язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов?язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору.

Отже, сторони погодили, що за користування кредитними коштами кредитором

нараховуються відсотки за користування кредитом на весь період фактичного користування, в тому числі і у випадку прострочення виконання грошового зобов?язання за ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов?язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

Отже, при виконанні умов, передбачених п. 2.3.1.2. Договору №3460784, відбувається пролонгація строку кредитування на час фактичного користування кредитом, але не більше 60 днів. Тобто, тривалість строку кредитування змінюється. Водночас, нарахування відсотків протягом пролонгованого строку є істотною умовою договору, оскільки сама природа кредиту полягає у користування грошовими коштами за плату.

З аналізу Розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ

«Мілоан» за Договором про споживчий кредит № 3460784, вбачається, що 03.09.2021 року Відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн та нараховано комісію за оформлення кредиту у сумі 700,00 грн відповідно до п. 1.5.1 Договору. Починаючи з 04.09.2021 року здійснювалось щоденне нарахування процентів за користування кредитом у межах 30-денного строку кредитування, визначеного п. 1.3 Договору, що повністю відповідає його умовам. А тому в період з 04.09.2021 року по 03.10.2021 рік нарахування відсотків було здійснено за відсотковою ставкою, передбачено п. 1.5.2 Договору - 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Після спливу періоду, визначеного п.1.3 Договору Відповідач свої зобов?язання належним чином не виконав та заборгованість за Договором не погасив, у зв?язку з чим відбулась автоматична пролонгація строку кредитування на стандартних (базових) умовах відповідно до п. 2.3.1.2 Договору, яка тривала з 04.10.2021 року по 02.12.2021 року, тобто не більше 60 днів. А тому в зазначений період нарахування відсотків було здійснено за відсотковою ставкою, передбачено п. 1.6 Договору - 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором № 3460784 перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», що набуло право вимоги до відповідача за договором факторингу, останнім було здійснено нарахування процентів за період з 15.12.2021 (дати набуття прав вимоги) по 23.02.2022 (дата, що передувала введенню воєнного стану) згідно пункту 4.2. кредитного договору, яким передбачено змінену процентну ставку згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, що відповідає чинним вимогам законодавства. В зв?язку із чим в зазначений період нарахування відсотків було здійснено за відсотковою ставкою, передбачено п. 1.6 Договору - 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Тобто, було застосовано міру відповідальності, передбачену ч. 2 ст. 625

Цивільного кодексу України, але за іншою, встановленою умовами договору, процентною ставкою, що відповідає положенням вказаної правової норми.

Також нарахування відсотків за Договором № 3460784 від 03.09.2021 року

було здійснено у період з 04.09.2021 року по 23.02.2022 рік.

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», який набув право вимоги до відповідача за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, не здійснювалось жодних нарахувань за Договором про споживчий кредит № 3460784.

Аналогічним чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», який набув право вимоги до відповідача за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №28-08/25 від 28.08.2025 року, не здійснювалось жодних нарахувань за Договором про споживчий кредит

№ 3460784.

Доводи відповідача про недоведеність позивачем укладення між сторонами кредитного договору у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» та видачі кредиту, суд відхиляє як необгрунтовані з таких підстав.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування.

Наданими позивачем доказами підтверджено, що вказаний у позові договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету. Видача кредиту підтверджена меморіальним ордером АТ "Ощадбанк". Оригінал кредитного договору в електронному вигляді наданий позивачем до суду за клопотанням позивача.

У свою чергу, відповідач в обґрунтування заперечень проти позовних вимог жодних доказів не подав. Зокрема, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, позивачем до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, що відповідач до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення від носно нього шахрайських дій не звертався, як і не оскаржував правомірність укладеного договору.

Також в матеріалах справи відсутні докази повного або часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі в сукупності, суд вважає доведеною суму заборгованості відповідача за кредитним договором у розмірі 10 000 грн. по тілу кредиту, нарахування відсотків у розмірі 68 140,00 грн. та комісію - 750,00 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Питання про судові витрати

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. згідно з платіжною інструкцією № 0558930047 від 26.09.2025 року.

У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві від 27 листопада 2025 року позивачем зазначався попередній розрахунок суми судових витрат, понесених позивачем, а саме витрати на правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На виконання вимог ст. 137 ЦПК України адвокатом поданий договір про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року № 02-07/2024, заявка на надання юридичної допомоги № 1470 від 03.11.2025 року, витяг з Акту № 23 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року.

Виконання Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» договору про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав позивача.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді першої інстанції та їх характер, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у цій справі у сумі 5000 грн.

Також до стягнення з відповідача в силу вимог ст.141 ЦПК України підлягають судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, оскільки означені судові витрати понесені позивачем, що підтверджено документально.

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором № 3460784 від 03.09.2021 р. у розмірі 78840,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Дата складння повного тексту рішення 14 вересня 2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua