Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №697/1840/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1840/26

Провадження № 2/697/1188/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.12.2021 між відповідачем та ТОВ «Алекскредит» було укладено Договір про надання кредиту № 5731753, відповідно до умов якого надано кредит у розмірі 10000 грн. Строк дії договору – 10.07.2022.

Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши кредит відповідно до умов укладеного Договору та перерахував грошові кошти на платіжну картку відповідача. Відповідачем не виконано свої зобов`язання за укладеним договором, у зв`язку з чим у утворилась заборгованість у розмірі 66618,00 грн., яка складається з:

- 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 56618,00 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, яку просить стягнути на користь позивача, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 15.07.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, які беруть участь у справі.

Відповідача належним чином було повідомлено про розгляд справи, за зареєстрованим місцем проживання направлено ухвалу про відкриття провадження, яку отримано 15.07.2026 було отримано ухвалу.

03.08.2026 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити, оскільки позивачем не доведено факт укладення між відповідачем та первісним кредитором кредитного договору. Доданий до матеріалів справи договір не містить підписів сторін, а докази укладення електронного договору відсутні. Позивачем не доведено належними доказами отримання відповідачем кредитних коштів.

10.08.2026 позивачем скеровано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що факт перерахування первісним кредитором коштів підтверджується листом ТОВ «ФК «Елаєнс». Наявні в матеріалах справи докази свідчать про укладення між відповідачем та первісним кредитором електронного кредитного договору, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету та пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений. Договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS-повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлення. Відповідачем не надано доказів того, що зазначені у договорі персональні дані відповідача були використанні для укладення договору від його імені, відповідачем не надані. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 12.08.2026 витребувано докази у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 20.12.2021 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем було укладено Договір про надання кредиту № 5731753, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору.

Сторони погодили, що сума кредиту становить 10000,00 грн., строк кредитування з 20.12.2021 по 10.07.2022 (включно).

Підпунктом 1.7.2 п. 1.7 договору визначено, що при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період протягом 22 календарних днів з 20.12.2021 до 11.01.2022 включно - 1,19% за один день користування кредитом; в спеціальний період протягом 180 календарних днів з 12.01.2022 до 10.07.2022 включно - 3% за один день користування кредитом. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.7-12).

Згідно п.4.4 Договору, датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок кредитодавця, що вказаний у реквізитах цієї оферти та договору, або на сайті кредитодавця, в строк та у сумі, визначених умовами цієї оферти, договору та додатками до них.

Також відповідачем підписано Додаток №1 до договору - Графік платежів до Договору про надання кредиту №5731753 від 20.12.2021 (а.с.12).

Згідно квитанції ТОВ ФК «ЕЛАЄНС», 20.12.2021 ТОВ «Алекскредит» було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 10000,00 грн. на карту клієнта № НОМЕР_1 (а.с.34).

Отримання коштів також підтверджується наданою на ухвалу суду випискою по рахунку у період з 20.12.2021 по 25.12.2021.

Згідно детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.01.2026 становить 66618,00 грн., яка складається з:

- 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 56618,00 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с.35-38).

Позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, що підтверджується договором факторингу та реєстром боржників.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Згідно ст.ст.1054, 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за вказаним договором на підставі договорів про відступлення права вимоги.

Первісний кредитор зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі.

Отже доводи відповідача про не підписання договору кредиту та отримання коштів спростовуються матеріалами справи.

У порушення умов договору та закону відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, а тому кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Разом з тим, щодо заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, згідно наданого суду розрахунку, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами в розмірі 56618,00 грн. (а.с.35,36).

Договір кредитування було укладено строком на період з 20.12.2021 до кінцевої дати виконання договору 10.07.2022 (включно), саме за цей період кредитор має право стягнути проценти в розмірі 2623,40 грн., що передбачено додатком №1 до договору позики, де згідно графіку платежів за кредитним договором, сума процентів за користування кредиту, строком на період з 20.12.2021 до кінцевої дати виконання договору 10.07.2022 (включно), становить 2623,40 грн.

Розрахунок заборгованості, який доданий до позову не може підміняти собою умови договору (предмет, строк дії, проценти) та графік платежів (додаток №1 до договору).

Тому нарахування позивачем відсотків за користування кредитом необхідно здійснити у межах погодженого графіку платежів, а саме з 20.12.2021 по 10.07.2022, згідно якого розмір нарахованих відсотків складає 2623,40 грн.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28.03.2018 року у справі №14-10цс18, та у постанові від 06.02.2019 року у справі № 175/4753/15-ц.

В подальшому право позивача на нарахування процентів припиняється та за наслідками прострочення виконання грошового зобов`язання він має право на стягнення трьох процентів річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, якщо інший розмір не встановлено договором.

Матеріали позову не містять жодних доказів пролонгації договору.

За вказаних обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підтверджені належними та допустимим доказами, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 12623,40 грн., з яких:

- за основним кредитом 10000,00 грн.

- заборгованість за процентами в сумі 2623,40 грн.

Що стосується судових витрат, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2662,40 грн. (а.с.1) та 16000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Оскільки вимоги позивача задоволено частково (18,95 % від заявлених вимог), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме витрати зі сплати судового збору у розмірі 504,52 грн. та 3032,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витратна адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3, ч. 5 та ч. 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна позиція відображена в п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, п. 141, 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, п. 58 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 372/6826/24.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд виходячи з критеріїв співмірності, справедливості, розумності їхнього розміру і конкретних обставин справи, з урахуванням її складності та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумної потреби судових витрат для конкретної справи, пропорційності до предмету спору, вважає за можливе обмежити розмір правничої допомоги та стягнути 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 5731753 від 20.12.2021 у розмірі 12623,40 грн., з яких:

- 10000,00 грн. - заборгованість за основним кредитом;

- 2623,40 грн. - заборгованість за процентами в сумі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 504,52 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 14.09.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресом: АДРЕСА_1 .

Суддя Г . С . Сивухін