Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №695/4624/24 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4624/24

номер провадження 2-а/695/1/26

07 вересня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання – Демченко Л.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Пилипенка Р.Б.,

представника відповідача – Мостіпан К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича до ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

представник ОСОБА_1 адвокат Пилипенко Р.Б. звернувся до суду з позовом до ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ про скасування постанов про адміністративні правопорушення серії 4АВ № 07185678, серії 4АВ № 07192609, серії 4АВ № 07193094, серії 4АВ № 07194059. В обґрунтування позову представник позивача вказує, що позивач є власником легкового автомобіля марки «HYUNDAI TUCSON» номерні знаки НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 від 24.08.2024. Вказаний автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON» позивач, як матір двох дітей, батько яких ОСОБА_2 23.10.2023 безвісти зник в ході бойових дій на сході України, придбала за рахунок військових виплат (грошового забезпечення чоловіка) для використання в інтересах її неповнолітніх дітей. ОСОБА_1 на прохання військовослужбовців надавала вказаний автомобіль «HYUNDAI TUCSON» номерні знаки НОМЕР_1 бойовим побратимам свого чоловіка для короткочасного використання (з метою поїздок військового у волонтерських та службових цілях в напрямку міста Львова та інших міст західної України). Так, 03.09.2024 на прохання військовослужбовця ОСОБА_3 надати автомобіль для поїздки в м. Львів у службових питаннях, ОСОБА_1 передала останньому ключі від вказаного транспортного засобу та реєстраційне свідоцтво серії НОМЕР_2 від 24.08.2024. ОСОБА_3 зобов`язувався повернути автомобіль позивачу через декілька днів після закінчення службового відрядження до м. Львова та повернення до с. Гельмязів Золотоніського р-ну. Після цього військовослужбовець ОСОБА_3 разом із своїм товаришем ОСОБА_4 поїхали 04.09.2024 в напрямку міста Львова на автомобілі позивача з дозволу останньої. Відразу ж після повернення із міста Львова 06.09.2024 автомобіль «HYUNDAI TUCSON» номерні знаки НОМЕР_1 та реєстраційні документи на нього були повернуті у розпорядження позивача. Через декілька тижнів після цієї поїздки ОСОБА_3 до м. Львова, позивачка ОСОБА_1 з інформаційного додатку «ДІЯ - штрафи» довідалася про застосування до неї як власника автомобіля «HYUNDAI TUCSON» номерні знаки НОМЕР_1 , чотирьох адміністративних стягнень: штрафів за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на М06 Київ – Чоп 394+318, на М06 Київ – Чоп 490+400, на М06 Київ – Чоп 447+803, на М10-01 Західний обхід м. Львова 3+360.На думку позивача, уповноваженими поліцейськими ДПП, які розглядали матеріали щодо перевищення установленої швидкості дорожнього руху, які були вчинені 04.09.2024 під час керування автомобілем позивача «HYUNDAI TUCSON» номерні знаки НОМЕР_1 у порушення пункту 2 Розділу ІІ Інструкції МВСУ №13 не здійснили повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи та не дослідили належним чином наявні фото (відеофайли) з місця фіксації порушення ПДР, з яких чітко вбачається факт керування вказаним транспортним засобом особами чоловічої статі.Попри факт керування 04.09.2024 автомобілем «HYUNDAI TUCSON» номерні знаки НОМЕР_1 військовим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що був зафіксований на файлах за результатами автоматичної фіксації подій, співробітники ДПП наклали адміністративні стягнення виключно на ОСОБА_1 , як власницю вказаного транспортного засобу, не врахувавши обставини, які виключають її адміністративну відповідальність.Накладення на позивача чотирьох постанов про накладення адміністративних стягнень за перевищення установленої швидкості дорожнього руху від 06.09.2024, які були скоєні військовослужбовцями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під час службового відрядження 04.09.2024, зумовили такі негативні наслідки, як обов`язок ОСОБА_1 сплатити штраф та пройти повторну здачу іспиту на володіння знаннями ПДР. На адресу позивача до цього часу не надходили жодні постанови про накладення адміністративного стягнення від ДПП, з яких можна було б встановити точні деталі та фактичні обставини скоєння адміністративних правопорушень, а також правову кваліфікацію дій водія за чинним КУпАП. Довідавшись про накладення відповідачем адміністративних стягнень за порушення ПДР у вигляді штрафів за ст. 122 КУпАП, які були скоєні іншими водіями під час поїздки до м. Львова, позивач почала звертатися до ОСОБА_3 по питанню анулювання штрафів, які накладені за спірними постановами ДПП №4АВО7194059 від 06.09.2024, №4АВО7192609 від 06.09.2024, №4АВО7193094 від 06.09.2024, №4АВО7185678 від 06.09.2024. Однак, останній у зв`язку із проходженням військової служби в ЗСУ лише 21.10.2024 вийшов на зв`язок та погодився визнати факт керування транспортним засобом «HYUNDAI TUCSON» номерні знаки НОМЕР_1 у момент автоматичної фіксації порушення ПДР 04.09.2024. Отже, 21.10.2024 військовослужбовець ОСОБА_3 подав засобами електронного зв`язку до ДПП письмову заяву, в якій визнав факт керування 04.09.2024 автомобілем «HYUNDAI TUCSON» номерні знаки НОМЕР_1 під час своєї службової поїздки до військової частини у м. Львів та перевищення установленої швидкості руху на М06 Київ – Чоп 394+318, на М06 Київ – Чоп 490+400, на М06 Київ – Чоп 447+803. Ще один адміністративний проступок за постановою №4АВО7185678 від 06.09.2024 (перевищення швидкості на М10-01 Західний обхід м. Львова 3+360) скоїв того дня товариш ОСОБА_3 водій ОСОБА_7 .. Згодом вказану заяву ОСОБА_3 було надіслано до відповідача засобами поштової кореспонденції від 27.10.2024, про що свідчить поштова квитанція ДП «Укрпошта» про відправку рекомендованої кореспонденції. Після цього, 31.10.2024 до відповідача було направлено засобами поштової кореспонденції також заяву іншого водія ОСОБА_8 про керування останнім автомобілем «HYUNDAI TUCSON» номерні знаки НОМЕР_1 під час скоєння порушення ПДР на трасі М10-01 (постанова про накладення адміністративного стягнення №4АВО7185678 від 06.09.2024). Із наявних у позивача в додатку «ДІЯ» файлів із відеозаписом про перевищення швидкості від 04.09.2024 чітко вбачається керування автомобілем на час скоєння адміністративних правопорушень особами чоловічої статі, що цілком узгоджується із поясненнями ОСОБА_3 , які викладені в його заяві від 21.10.2024, а також поясненнями водія ОСОБА_8 від 29.10.2024. Положенням ч. 2 ст. 279-3 КУпАП визначено, що постанови у справах про адміністративні правопорушення зафіксовані в автоматичному режимі, з підстав ст. 279-3 КУпАП, скасовуються органом, який їх виніс, тобто у даному випадку ДПП, а не судом. Окрім згаданих заяв ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , до керівника ДПП було подано скаргу ОСОБА_1 від 27.10.2024 із вимогою провести перевірку та скасувати постанови №4АВО7194059 від 06.09.2024, №4АВО7192609 від 06.09.2024, №4АВО7193094 від 06.09.2024, №4АВО7185678 від 06.09.2024 про накладення адміністративних стягнень, в якій чітко наводилися обставини керування легковим автомобілем вказаними військовослужбовцями. Однак, керівник ДПП замість ретельної перевірки даної скарги залишив постанови №4АВО7194059 від 06.09.2024, №4АВО7192609 від 06.09.2024, №4АВО7193094 від 06.09.2024, №4АВО7185678 від 06.09.2024 без змін та повідомив у листі від 15.11.2024 №10110-2024 про відхилення скарги ОСОБА_1 з тих підстав, що нібито не подавалися заяви від інших осіб про скоєння 04.09.2024 згаданих адміністративних правопорушень. Вказаний лист ДПП від 15.11.2024 було направлено на поштову адресу позивача 27.11.2024 та вручено останній 02.12.2024 простим листом (копія конверту долучається до позову). Окрім того, від військовослужбовця ОСОБА_3 позивачу було передано копію листа відповідача від 12.11.2024 №9854- 2024 (направлено поштою 20.11.2024), який було отримано 30.11.2024. У цьому листі від 12.11.2024 відповідач безпідставно відмовляє військовослужбовцю ОСОБА_3 у переведенні штрафу на дійсного водія автомобіля «HYUNDAI TUCSON» номерні знаки НОМЕР_1 , у зв`язку з пропущенням строків подання заяви, які передбачені ст. 279-3 КУпАП (20 календарних днів). Разом з цим, вказані строки подання заяви про анулювання штрафу на власника транспортного засобу, яка передбачена ст. 279-3 КУпАП, були пропущені з поважних причин, оскільки водій ОСОБА_3 наразі проходить військову службу та перебував у вересні-жовтні 2024 року на виконанні бойового завдання, а відтак, не зміг відправити із зони бойових дій листа на адресу ДПП з об`єктивних причин. Це вказує на протиправність відмови відповідача, який не врахував характер проходження військової служби водієм ОСОБА_3 та відсутністю в останнього змоги своєчасно направляти листи до органів державної влади у вказаній справі про адміністративне правопорушення. Слід зауважити, що у зв`язку із незаконним прийняттям ДПП чотирьох адміністративних постанов відносно ОСОБА_1 від 06.09.2024 щодо перевищення нібито останньою установленої швидкості руху та скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122 КУпАП, остання змушена йти складати повторні іспити на знання чинних ПДР. Зважаючи на явні докази керування 04.09.2024 транспортним засобом «HYUNDAI TUCSON» номерні знаки НОМЕР_1 іншими особами, накладені на Шищенко Ю.О. адміністративні штрафи за постановами №4АВО7194059 від 06.09.2024, №4АВО7192609 від 06.09.2024, №4АВО7193094 від 06.09.2024, №4АВО7185678 від 06.09.2024 підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою судді від 12.12.2024 позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича до ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення залишено без руху.

Ухвалою судді від 24.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та відкрито провадження в адміністративній справі.

Від представника відповідача ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ Мостіпан К.С. 14.01.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Позивач у позовній заяві зазначає, що не керувала транспортним засобом HYUNDAI TUCSON номерні знаки НОМЕР_1 у момент фіксації перевищення швидкості. Крім того, вона вважає, що під час винесення постанови інспектори не дослідили належним чином наявні відеофайли з місця авто фіксації, адже з відеофайлів зрозуміло, що особа чоловічої статі керує транспортним засобом: військовий ОСОБА_3 разом з товаришем Кудрею Максимом, яким позивач надала транспортний засіб 03.09.2024. Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Статтею 279-3 КУпАП передбачено наступне: відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. З аналізу наведених вище норм КУпАП вбачається, що за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа належний користувач транспортного засобу. Така особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності в двох випадках: 1) якщо надасть документальне підтвердження того факту, що до моменту вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; 2) якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом і вчинила адміністративне правопорушення на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Позивач безпідставно пропустила строк на звернення до органу, який передбачений вищенаведеними положеннями ст. 279-3 КУпАП. Звернення з заявою після пропущеного строку не є підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Отже, посадовою особою ДПП було правильно визначено відповідальну особу: позивача, як належного користувача транспортного засобу HYUNDAI TUCSON номерні знаки НОМЕР_1 , та правомірно винесено постанови серії 4АВ №07194059 від 06.09.2024, серії 4АВ №07192609 від 06.09.2024, серії 4АВ №07193094 від 06.09.2024, серії 4АВ №07185678 від 06.09.2024, зафіксовані в автоматичному режимі.

Також, згідно з приміткою до ст. 122 КУпАП суб`єктом правопорушення, якщо воно зафіксовано в автоматичному режимі, є відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу. Адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, неодноразово оспорювався в судах різних інстанцій. Незважаючи на це, суди першої інстанції та апеляційні суди вбачають склад адмінправопорушення у осіб, які навіть не керували транспортним засобом, проте є відповідальною особою відповідно до ст. 14-2 КУпАП (справи №546/1569/23, №546/39/24, №583/6161/23, №524/751/22, №939/649/21, №362/4026/20, №696/941/21, №705/4149/21. Твердження позивача, що норми законодавства, згідно якої її було притягнуто до адміністративної відповідальності, є неконституційними спростовуються самою Конституцією України. Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю. На час розгляду справи та на момент вчинення правопорушення зазначений норми КУпАП були чинними, у встановленому законом порядку не скасовані та продовжують діяти і на даний час, тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законним.

Позивач у позовній заяві зазначає, що оскаржувані постанови не надійшли їй особисто, проте отримала її в додатку «ДІЯ». Відповідно до ч.2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених ч.1 ст. 300-1 цього Кодексу. Відповідно до ст. 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у ч.1 ст. 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Відповідач з даним твердженням позивача не погоджується, оскільки позивач сплатила оскаржувані постанови. 09 вересня 2024 року була сплачена оскаржувана постанова серії 4АВ №07192609 від 06.09.2024, інші оскаржувані постанови серії 4АВ №07193094 від 06.09.2024, серії 4АВ №07185678 від 06.09.2024, серії 4АВ №07194059 від 06.09.2024 були сплачені 12.09.2024. З моменту сплати оскаржувані постанови набрали законної сили, а саме з 09.09.2024 та 12.09.2024. Відповідно до п. 9 Наказу №13 від 13.01.2020 «Про затвердження інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі», винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова автоматично вноситься засобами Системи до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, у якому здійснюється їх облік. Винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова, яка не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів із дня її винесення, друкується з використанням засобів Системи та протягом п`ятнадцяти днів із дня її винесення передається національному оператору поштового зв`язку для доставлення за адресою місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За зверненням особи адміністративна постанова, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення уповноваженим підрозділом Національної поліції України. Отже, якщо постанови були виконані протягом 10 днів шляхом сплати 50 % розміру штрафу копії постанов не надсилаються особі. Враховуючи викладене вище, твердження позивача, що вона не отримала паперові копії постанови не спростовують того, що їй не було про них відомо, адже вона сплатила їх протягом 10 днів та постанови набрали законної сили.

Позивач вважає, що відповідачем було порушено її право передбачене ст. 268 КУпАП на ознайомлення з матеріалами справи. На час розгляду справи та на момент вчинення правопорушення зазначений норми КУпАП були чинними, у встановленому законом порядку не скасовані та продовжують діяти і на даний час, тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законним. Твердження позивача, що відповідачем порушено її право на ознайомлення, спростовуються нормами чинного законодавства. Так, відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних". Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення. Отже, твердження позивача щодо порушення її права на ознайомлення спростовуються вище зазначеним.

Позивач у позовній заяві вважає, що їй незаконно відмовили у скасуванні постанови, адже вважає строк який був пропущений поважним. Відповідач з даним твердженням позивача не погоджується з тих підстав, що заява від особи, яка начебто керувала, надійшла до ДПП більше, ніж через 20 днів, а саме: 23.10.2024. Департаментом патрульної поліції було відмовлено у вказаній заяві, оскільки була вона подана з порушенням вимог, а саме: було порушено строк подання вище вказаної заяви та не можливо було ідентифікувати особу, яка її подала.

Відповідач вважає, що відмова у скасуванні постанови є обґрунтованою, адже особа, яка начебто керувала транспортним засобом позивача, порушила вимоги подання вказаної заяви та не довела поважність пропуску вказаного строку. Отже, відмова у зміні відповідальної особи за дане порушення є обґрунтованою та доведеною.

Ухвалою суду від 28.05.2025 позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Пилипенка Р.Б. до ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.06.2025 поновлено представнику ОСОБА_1 адвокату Пилипенку Р.Б. строк на оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності. Продовжено розгляд справи за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Пилипенка Р.Б. до ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення.

Ухвалою суду від 12.08.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду відмовлено. Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича про поновлення процесуального строку звернення до суду задоволено. Поновлено представнику ОСОБА_1 адвокату Пилипенку Ростиславу Борисовичу строк на оскарження постанов № 4АВ07185678 від 06.09.2024, № 4АВ07192609 від 04.09.2024, №4АВ07193094 від 06.09.2024, № 4АВ07194059 від 04.09.2024.

Ухвалою суду від 10.10.2025 клопотання представника позивача Пилипенка Р.Б. про виклик свідків задоволено. Викликано в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Пилипенко Р.Б. позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Від допиту свідка ОСОБА_8 представник позивача відмовився, оскільки можливо він перебуває на військовій службі і зв`язку з ним сторона позивача не має.

Представник відповідача Мостіпан К.С. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов, який приєднано до матеріалів справи.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засідання надав показання про те, що попросив автомобіль HYUNDAI TUCSON номерні знаки НОМЕР_1 у ОСОБА_1 для поїздки разом з ОСОБА_8 у Військову частину, яка знаходиться у Львові. Швидкість можливо і перевищував, оскільки необхідно було вчасно з`явитися у Військову частину. Свідок вважає, що перебував за кермом в той день та отримав три штрафи за порушення ПДР. Подавав заяву до ДПП про порушення ним ПДР з порушенням строків, передбачених законодавством, оскільки перебував у зоні бойових дій. Повернув кошти позивачу за оплачені нею штрафи.

Заслухавши учасників судового процесу, свідка, з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови старшого інспектора ДПП Занфираки А.П. серії 4АВ №07185678 від 04.09.2024 о 06:17 год. на 3 км + 360 м автодороги М10-01 «Західний обхід м. Львова» особа, яка керувала транспортним засобом HYUNDAI TUCSON номерні знаки НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 25 км/год., чим порушила пункт 12.9.б) Правил дорожнього руху України. Швидкість руху вимірювалась приладом Каскад 113-1120. Штраф сплачено. Дата набрання постановою законної сили – 12.09.2024.

Відповідно до постанови серії 4АВ №07192609 від 04.09.2024 старшого інспектора ДПП Демчишина Павла Михайловича о 14:23 год. на 490 км + 400 м автодороги М06 «Київ-Чоп» особа, яка керувала транспортним засобом HYUNDAI TUCSON номерні знаки НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 29 км/год., чим порушила пункт 12.9.б) Правил дорожнього руху України. Швидкість руху вимірювалась приладом Каскад 022-1219. Штраф сплачено. Дата набрання постановою законної сили – 09.09.2024.

Згідно постанови серії 4АВ №07193094 від 04.09.2024 старшого інспектора ДПП Нікогосяна Давида Арменовича о 14:49 год. на 447 км + 803 м автодороги М06 «Київ-Чоп» особа, яка керувала транспортним засобом HYUNDAI TUCSON номерні знаки НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 44 км/год., чим порушила пункт 12.9.б) Правил дорожнього руху України. Швидкість руху вимірювалась приладом Каскад 096-1120. Штраф сплачено. Дата набрання постановою законної сили – 12.09.2024.

Відповідно до постанови серії 4АВ №07194059 04.09.2024 старшого інспектора з о/д ДПП Криченка Ігоря Васильовича о 15:21 год. на 394 км + 318 м автодороги М06 «Київ-Чоп» особа, яка керувала транспортним засобом HYUNDAI TUCSONномерні знаки НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 36 км/год., чим порушила пункт 12.9.б) Правил дорожнього руху України. Швидкість руху вимірювалась приладом Каскад 145-1220. Штраф сплачено. Дата набрання постановою законної сили – 12.09.2024.

Власником транспортного засобу HYUNDAI TUCSON номерні знаки НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Дата реєстрації 24.08.2024.

За вказані вище адміністративні правопорушення позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. за кожне адміністративне правопорушення.

Позивач не заперечувала той факт, що транспортний засіб HYUNDAI TUCSON номерні знаки НОМЕР_1 зареєстрований за нею, однак заперечувала факт керування транспортним засобом в цей день саме нею та зазначила, що на момент фіксації події в автомобілі перебували дві особи чоловічої статі (військовослужбовці ОСОБА_3 та ОСОБА_8 ), які періодично заміняли одне одного в керуванні вказаним транспортним засобом та перевищили встановлені обмеження швидкості руху 04.09.2024.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Розділом 8 Правил дорожнього руху встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п.12.9 (б) ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Пунктом 5 частини 1 статті 213 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься, серед інших, ч.1 ст.122 КУпАП.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На офіційному веб-сайті за відповідними посиланнями, вказаними представником відповідача у відзиві, на фотознімках, які також додані до відзиву, міститься необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушень, а саме: дата та час вчинення правопорушень; місце вчинення правопорушень; географічні координати місця вчинення правопорушень; фотофіксація автомобіля із зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.

Відомості щодо швидкості транспортного засобу, яка вимірювалася та фіксувалася комплексом автоматичної фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад», є допустимим доказом, який підтверджує швидкість руху транспортного засобу при вимірюванні швидкості.

У позовній заяві позивач та її представник посилалися також на те, що із наданих фото неможливо встановити осіб, що безпосередньо керували транспортним засобом у зазначені проміжку часу, однак на фото вбачається, що транспортним засобом керує особа чоловічої статі. Надаючи оцінку доводам сторони позивача про те, що в момент вчинення правопорушень транспортним засобом HYUNDAI TUCSON номерні знаки НОМЕР_1 керували військовослужбовці ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що виключає вину ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, суд зауважує, що приписами ст. 279-3 КУпАП передбачено порядок звільнення відповідальної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Разом з тим, такі доводи сторони позивача не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до примітки ст.122 КУпАП суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Приписами ч.1 ст.279-1 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

У свою чергу ч.1 ст. 14-2 КУпАП встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа зазначена у ч. 1 цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених ст. 279-3 цього Кодексу (ч.3 ст. 14-2 КУпАП).

Відповідно до ст.279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Аналогічні приписи містить Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833, згідно п.4 якого заявник подає заяву особисто в письмовому вигляді українською мовою (заповнюється машинодруком або від руки розбірливо без виправлень) за умови його ідентифікації та незалежно від місця реєстрації безоплатно до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції. Типовий зразок заяви розміщується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції.

Заява також може бути подана через офіційний веб-сайт МВС за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, законодавством передбачено два можливих способи звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції - особисто до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції або через офіційний веб-сайт МВС за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Пунктом 2 Порядку визначено, що особа, яка фактично керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, протягом 20 календарних днів з дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, законної сили може звернутися особисто до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції із заявою про визнання зазначеного факту правопорушення та надання згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності, а також надати при цьому документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Пунктом 10 Порядку № 833 щодо подання заяви передбачено, що заявнику відмовляється в розгляді уповноваженим підрозділом Національної поліції заяви, якщо її подано особою, яку неможливо ідентифікувати або яка зазначила в заяві неповну чи недостовірну інформацію, не надано документ (квитанцію) про сплату заявником штрафу, а також у разі подання заяви після 20 календарних днів з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, законної сили.

Системний аналіз вищенаведених приписів статей КУпАП та підзаконних нормативних актів дає підстави для висновків про таке. До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може бути притягнуто фізичну особу за якою зареєстровано транспортний засіб, або належний користувач відповідного транспортного засобу в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесені відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу. До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може бути притягнуто і іншу особу фізичну особу якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили така особа подала відповідну заяву та сплатила штраф.

Стороною позивача не долучено до позовної заяви доказів дотримання умов звільнення від адміністративної відповідальності. Не вчинення ж таких обов`язкових дій, передбачених ст. 279-3 КУпАП, не дає правових підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

При цьому, приписами ст.ст. 279-1, 279-2, 279-3, 279-5 КУПАП не передбачені положення щодо можливого поновлення строку подання про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відповіді ОСОБА_3 від 31.10.2024 № 9446-2024 заява щодо визнання правопорушення від 21.10.2024 не підлягає розгляду ураховуючи те, що ОСОБА_3 не дотримався вимог пунктів 2 та 4 Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833.

Разом з цим, матеріали справи не містять належних доказів звернення ОСОБА_8 протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та наданням згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а відтак у відповідача були відсутні підстави вважати винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , а не ОСОБА_1 , яка є власником транспортного засобу та суб`єктом відповідальності за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі.

Посилання позивача та свідка ОСОБА_3 на керування 04.09.2024 автомобілем HYUNDAI TUCSON номерні знаки НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в момент фіксації правопорушень не звільняє від відповідальності позивача у розумінні ч. 1 ст. 279-3 КУпАП.

Доводи сторони позивача на подання скарги до відповідача про керування транспортним засобом HYUNDAI TUCSON номерні знаки НОМЕР_1 в момент фіксації правопорушень іншими особами, не звільняє її від відповідальності за інкриміновані правопорушення.

Враховуючи вимоги ст. 279-3 КУпАП та Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833, підстави для внесення змін до постанов серії 4АВ № 07185678, серії 4АВ № 07192609, серії 4АВ № 07193094, серії 4АВ № 07194059 були відсутні. Відтак, в спірному випадку належним суб`єктом правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, є власник транспортного засобу – ОСОБА_1 ..

Щодо посилання сторони позивача про порушенння її права, передбаченого ст. 268 КУпАП, на ознайомлення з матеріалами справи суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст. 300-1 КУпАП у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 291 КУпАП постанови серії 4АВ № 07185678, серії 4АВ № 07192609, серії 4АВ № 07193094, серії 4АВ № 07194059 набрали законної сили у зв`язку зі сплатою штрафу в добровільному порядку протягом 10-ти днів з дня вчинення правопорушень.

При цьому позивач зазначає, що не отримувала оскаржувані постанови.

У частині 7 статті 279-1 КУпАП визначено, постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення.

Таким чином, у зв`язку зі сплатою 50% від суми штрафу, постанова про притягнення не надсилалась позивачу, оскільки така постанова була виконана добровільно.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що в ході розгляду справи не встановлено допущення посадовими особами відповідача порушення процесуального порядку розгляду справ про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, що було б достатньою підставою для скасування оскаржуваних постанов.

Положення ст.2 КАС України та ч. 4 ст. 242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За встановлених у справі обставин, наявних доказів в їх сукупності, суд доходить висновку, що постанови про накладення адміністративного стягнення правопорушення серії 4АВ № 07185678, серії 4АВ № 07192609, серії 4АВ № 07193094, серії 4АВ № 07194059 відповідають вимогамКУпАП, винесені на підставі та в межах повноважень наданих поліцейським патрульної поліції, за наявністю в діях позивача складів адміністративних правопорушень, а отже є законними.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальниий суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне залишити оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 246, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

у х в а л и в:

позов представника ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича до ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ (місце знаходження: вул.. Ф. Ернста, 3, м. Київ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646) про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення серії 4АВ № 07185678, серії 4АВ № 07192609, серії 4АВ № 07193094, серії 4АВ № 07194059 залишити без задоволення.

Постанови серії 4АВ № 07185678, серії 4АВ № 07192609, серії 4АВ № 07193094, серії 4АВ № 07194059 про накладення адміністративних стягнень залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення буде складено 11.09.2026.

Суддя: К.М. Ушакова