Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №690/603/26 — Багачевський міський суд Черкаської області

Справа № 690/603/26

Провадження № 2/690/521/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого – судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

позивач ТОВ «Новий Колектор», в особі представника Ємельянової С.В., звернувся до Багачевського міського суду Черкаської області з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №105317652 від 25.02.2026 у розмірі 15 843, 06 грн., судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн. та витрати на відправку позовної заяви з додатками у розмірі 216,18 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитним договір №105317652. Перед укладенням договору ТОВ «Мілоан» було здійснено віддалену ідентифікацію відповідача за допомогою отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ. Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5 000, 00 грн. строком на 360 днів.

Пунктом 1.5. встановлено, що загальні витрати позичальника за кредитом складають 16 206, 40 грн.. Денна процентна ставка складає: (16206.40 грн. / 5000.00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.90%. Згідно п. 1.5.2. комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 8 140, 00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору. У відповідності до п.1.5.3. договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Згідно п. 1.5.4. договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 8 066, 40 грн..

ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за договором в повному обсязі. Натомість ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 03.08.2026 утворилась заборгованість у розмірі 15 843, 06 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 5 000, 00 грн., за відсотками – 2 253, 06 грн., за комісіями – 2 590, 00 грн., штраф - 6 000, 00 грн..

26.06.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № МТ-260626-1. Відповідно до Реєстру боржників до вказаного договору, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 105317652 від 25.02.2026. 29.06.2026 відповідача було повідомлено про зміну кредитора шляхом направлення СМС-повідомлення на його фінансовий номер телефону. Оскільки відповідачу добровільному порядку заборгованість не погашає, ТОВ «Новий Колектор» звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Багачевського міського суду Черкаської області від11.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у відсутності позивача, на позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив; відзив на позовну заяву не подав; клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст.178, ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 25.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 105317652.

Перед укладенням договору первинним кредитором було здійснено віддалену ідентифікацію відповідача з метою надання фінансових послуг за допомогою отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних (або отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП, засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа або отримання ідентифікаційних даних, фото та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій).

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5 000, 00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит 360 днів; остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 20.02.2027.

Згідно п. 1.1 кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

П. 1.5. встановлено, що загальні витрати позичальника за кредитом складають 16 206, 40 грн.. Денна процентна ставка складає: (16206.40 грн. / 5000.00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.90%.

Згідно п. 1.5.2. комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 8 140, 00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.

У відповідності до п.1.5.3. договору Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Згідно п. 1.5.4. договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 8 066. 40 грн..

Пунктом 1.6. договору встановлено тип процентної ставки за: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього договору.

Пунктом 3.3.2. договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.6. цього договору та графіком платежів.

Пунктом 3.3.3. договору встановлено, що у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати заборгованості на вимогу товариства сплатити штраф та/або проценти передбачені розділом 4 цього договору.

Відповідно до кредитного договору № 105317652 від 25.02.2026 кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 5 000, 00 грн., що належним чином підтверджується відповідністю копії платіжного доручення з якого вбачається, що 25.02.2026 на кредитний рахунок з картою НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти у розмір 5 000, 00 грн..

П. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Тобто перерахування кредитних коштів було здійснено у відповідності до умов договору.

Отже, кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі. В свою чергу позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 105317652 від 25.02.2026, у зв`язку з чим станом на 03.08.2026 утворилась заборгованість у розмірі 15 843, 06 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5 000, 00 грн. та за відсотками – 2 253, 06 грн. та за комісіями - 2 590, 00 грн., а також штраф 6 000, 00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.

26.06.2026 між ТОВ «Новий Колектор» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № МТ-260626-1, відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту загальну ціну продажу у розмірі 5 176 526, 00 грн., а клієнт зобов`язався відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з платіжною інструкцією № 37204767222223418 від 26.06.2026 ТОВ «Новий Колектор» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» 5 176 526, 00 грн., призначення платежу: сплата ціни продажу за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026 без ПДВ.

Відповідно до переліку (реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026 ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги за договором № 105317652 від 25.02.2026, укладеним з ОСОБА_1 у розмірі 15 843, 06 грн.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (п. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно зі ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи наведені положення закону та встановлені судом обставини справи, зокрема те, що відповідач отримав кредитні кошти, однак у передбачений у договорі строк їх не повернув, а також не сплатив проценти за користування кредитом та комісію, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією у загальному розмірі 9 843, 06 грн..

Щодо стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 6 000, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом із тим, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.05.2025 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України № 596/2026 від 24.07.2026 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 31.10.2026.

Таким чином, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, позивач не мав права нараховувати відповідачу штраф, а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 6 000, 00 грн. слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та суд вважає за необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 105317652 від 25.02.2026 у розмірі 9 843, 06 грн.,

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та понесено витрати на відправку позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 216,18 грн..

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено на загальну суму 9 843, 06 грн., що складає 62,13% від загальної ціни позову (15 843, 06 грн.), то із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 654, 15 грн. та витрати на відправку позовної заяви з додатками у розмірі 134, 31 грн..

На підставі ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 1, 3, 11, 205, 207, 509, 512, 525, 526, 610-612, 615, 626 - 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 8, 42, 61 Конституції України та керуючись ст. 4, 12, 77, 81, 83, 89, 95, 126, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 279, 284, 285, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601, Печерський район, місто Київ, 01133 заборгованість за кредитним договором № 105317652 від 25 лютого 2026 у розмірі 9 843, 06 гривень, понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 654, 15 гривень та витрати на відправку позовної заяви з додатками у розмірі 134, 31 гривень, а всього 11 631 (одинадцять тисяч шістсот тридцять одну) гривню 52 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто Багачевським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Багачевського міського суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке не буде скасовано.

Головуючий В.А. Здоровило